Рішення № 101014116, 11.11.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5213/21

Номер провадження 2-а/489/138/21

РІШЕННЯ

Іменем України

11 листопада 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого - судді Губницького Д. Г., при секретарі Рибальченко Т. О., розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної Поліції, поліцейського Мітряна Олександра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом до відповідачів, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4502044. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оспорювана постанова винесена безпідставно з істотними порушеннями його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2021 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Губницького Д. Г.

17.08.2021 р. ухвалою суду матеріали справи були залишені без руху.

03.09.2021 р. позивач усунув недоліки.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва Губницьким Д. Г. від 06.09.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу.

Відповідно до вимог ст. 19, 257 КАС України дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

27.09.2021 року до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов від представника відповідача, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та законною. На підтвердження своїх доводів представник відповідача надав диск з відеозаписом правопорушення та фотознімками.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Відповідно до постанови серії ЕАО № 4502044 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 18.07.2021 р. о 00:13:46 год. В м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 175А, водый ОСОБА_1 керував т/з Toyota Prius д.н.з. НОМЕР_1 у темну пору доби з непрацюючою підвісткою заднього державного номерного знаку, чим порушив п.п.2.9.в ПДР. Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 121 КУпАП встановлено, що керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим - тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, з переглянутого відео та матеріалів, які додані до відзиву, наданого суду представником відповідача разом з відзивом, вбачається, що позивач дійсно скоїв вищезазначене правопорушення.

Щодо факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Факт вчинення громадянином ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудного відео реєстратора поліцейських «01507@2021071803171310.mр4», «01507@2021071803221310.mр4»,« 01507@2021071803271310.mр4 »,« 01507@2021071803321310.mp4 ».

Під час спілкування інспекторів з громадянином ОСОБА_1 інспекторами було повідомлено позивача, що на транспортному засобі, яким він керує в темну пору доби не працює підсвідка заднього номерного знаку, на що громадянин ОСОБА_1 відповів: «Я когда виезжал, я ее не видел, ну, тоесть я проверил» (мовою оригіналу) (відеозапис «01507@2021071803171310.mp4» часові рамки 01 хв. 32 сек. - 01 хв. 35 сек.).

Поліцейським було повідомлено громадянину ОСОБА_1 , що в тому разі, якщо на транспортному засобі, яким він керує, в темну пору доби не працюють світлові прибори, то керувати таким транспортним засобом - заборонено (відеозапис «01507@2021071803171310.mр4» часові рамки 03 хв. 48 сек. - 03 хв. 59 сек.).

Щодо роз`яснення позивачу його прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

На відеозаписах «01507@2021071803171310.mр4» та «01507@2021071803221310.mр4», чітко видно, що поліцейський роз`яснив позивачу його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Позивач скористався своїми правами на власний розсуд та не надав поліцейським будь-яких письмових пояснень з приводу вчиненого ним адміністративного правопорушення. Скористатися правовою допомогою фахівця у галузі права позивач бажання не виявляв. А відтак, вищезазначене твердження позивача не відповідає дійсності та спростовується відеозаписами, які додані до оскаржуваної постанови.

Таким чином, дослідивши постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4502044 від 18 липня 2021 року встановлено, що вона відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Частиною 1 та 2 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В той же час, Великою Палатою Верховного Суду у п. 47 постанови від 25.06.20 у справі №520/2261/19 зроблено висновок, що визначений вищезгаданою правовою нормою обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Крім того, п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Отже, обов`язок доказування розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Окрім того, в обґрунтування власної позиції позивачем не було надано жодних належних, допустимих та в їх сукупності достатніх доказів, які б спростовували факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, а саме, керування транспортним засобом з непрацюючою підсвіткою заднього номерного знаку в темну пору доби.

Однак, подані стороною відповідача відеозаписи з портативного відео реєстратора інспектора, стоп-кадр з відеозапису, відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, ст. ст. 72, 73, 74, 75, 76 КАС України відображають обставини, які описані в оскаржуваній постанові, одержані без порушення порядку, встановленого законом є належними, достовірними та достатніми для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121 КУпАП.

Також, суд звертає увагу, що обов`язковому доказуванню під час розгляду справ про адміністративні правопорушення підлягають лише факти вчинення або не вчинення певного особою адміністративного правопорушення, які в свою чергу, підтверджуються фото - та відеозйомкою фіксації події адміністративного правопорушення.

Такої позиції дійшов Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 496/4315/16-а.

Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про дорожній рух» забороняється експлуатація незареєстрованих (неперереєстрованих) транспортних засобів, ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені чи підроблені, без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає встановленим вимогам, або з номерними знаками, які закріплені у не встановлених для цього місцях, закриті іншими предметами чи забруднені, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 метрів, перевернуті чи не освітлені, а також транспортних засобів, що підлягають обов`язковому технічному контролю, але не пройшли його, та у випадках, * передбачених законодавством, без чинного на території України поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП Протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Ч. 4 ст. 258 КУпАП зазначає, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 Кодексу. Крім того, згідно з частиною п`ятою цієї статті якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Отже, висновок про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП повністю відповідає встановленим обставинам та матеріалам справи.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», передбачає, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Отже, дана стаття дозволяє інспектору патрульної поліції використовувати інформацію, отриману із відеотехніки, що закріплена на форменому одязі, службових транспортних засобах з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При цьому, у відповідності до ч. 2 цієї статті, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що, приймаючи спірну постанову, відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та з дотриманням порядку, визначеного КУпАП.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки підстави для скасування оскаржуваної постанови судом не встановлені, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 134,139 241-246, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту Патрульної Поліції, поліцейського Мітряна Олександра Миколайовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення- відмовити.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 250 КАС України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Повний текст рішення суду складено 11.11.2021 року.

СУДДЯ ГУБНИЦЬКИЙ Д. Г.