Ухвала суду № 101013844, 05.11.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/19707/18

Провадження № 1-кп/127/755/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Курбатової І.Л.,

при секретарі Коваль О.В.,

за участю прокурора Швець А.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Семенюка І.В.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, відомості про яке внесено 02 квітня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020010001351,-

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор просила продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки актуальними є ризики передбачені ст. 177 КПК України. Так, на переконання прокурора, ОСОБА_1 може ухилятися від явки до суду, усвідомлюючи той факт, що йому доведеться відбувати покарання у місцях позбавлення волі. Крім того, обвинувачений може вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки є раніше судимою особою.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки тримання під вартою є занадто суворим запобіжним заходом для його підзахисного, який вже тривалий час перебуває під вартою. Крім цього, зазначив, що у ОСОБА_1 є постійне місце проживання, сім`я, він є учасником бойових дій в Афганістані. Від слідства він не переховувався, з`являвся по першому виклику в судові засідання. Про те, що був вчинений злочин він дізнався лише тоді коли його затримали. Також, захисник посилаючись на практику ЄСПЛ просив врахувати, що при розгляді клопотання про продовження тримання під вартою суд зобов`язаний:розглянути можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу; з`ясувати обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; провести аналіз всіх ризиків визначених законом із урахуванням особливостей кримінального правопорушення у якому обвинувачується особа; надати оцінку ризику переховування обвинуваченого від суду не лише на підставі суворості можливого покарання, а з урахуванням інших фактів, які можуть підтверджувати існування цього ризику. Враховуючи вказане, а також те, що прокурор не надала жодних підтверджуючих доказів на існування ризиків визначених у ст. 177 КПК України, просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника. Наголосив, що коли його затримали, він мав можливість втекти, оскільки поліцейські відпустили його на 2 дні. Незважаючи на вказане, він виконав свій обов`язок та не ухилявся від явки до органу досудового розслідування. Також вказав, що в Могилів-Подільський поїхав у відрядження. До того також їздив в інші міста у відрядження, зокрема в Нову Каховку. Вказав, у 2000 році був судимий за вчинення крадіжки. Повідомив, що хворіє, проте термінової потреби у лікуванні у нього немає.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора і просив його задоволити.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, суд керується кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ч.2 ст. 1 КПК України).

Одним із міжнародних договір, який є частиною кримінального процесуального законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Верховною Радою України 17.07.1997 року.

Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Відтак, висновки Європейського суду з прав людини, зокрема наведені стороною захисту, безумовно беруться судом до уваги при вирішенні питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить із наступного.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 09.09.2021 року ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.11.2021 року.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою встановлюється судом при доведені наявності ризиків у кримінальному проваджені на відповідній стадії судового провадження.

Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою суд враховує суть обвинувачення та факт того, що ОСОБА_1 вже набув статусу обвинуваченого у кримінальному проваджені, тобто сторона обвинувачення, звернувшись до суду з обвинувальним актом, вважала не лише підозру обґрунтованою, а й докази у справі достатніми для висунення обвинувачення особі.

Факт наявності обвинувачення ОСОБА_1 у вчинені особливо тяжкого злочинів вказує на те, що поняття «обґрунтованої підозри» не підлягає оцінці, оскільки на даній стадії кримінального переслідування особи підозра трансформувалась в обвинувачення з критерієм доведеності, оцінка якого передбачена іншою процедурою ніж вирішення питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Оцінці на предмет доведеності підлягають виключно ризики у проваджені, існування яких є доведеним у справі щодо ОСОБА_1 .

При прийнятті вказаного рішення судом враховано, що доказами у справі доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також може впливати на свідків у справі.

Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, що підтверджується суттю самого обвинувачення. Суд приймає до уваги тяжкість злочину, проте оцінює її не відокремлено, а в сукупності з іншими даними, доведеними прокурором.

Так, суд враховує, що обвинувачений не вперше притягується до кримінальної відповідальності, що підтверджено і самим обвинуваченим.

Вказане в сукупності із висуненням нового обвинувачення щодо ОСОБА_1 свідчить про існування ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.

Крім цього, судом встановлено наявність ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду та перешкоджання вказаним кримінальному провадженню.

Так, ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді від 08.05.2018 року був оголошений у розшук. 29.06.2018 року обвинувачений, на виконання вказаної ухвали, був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_1 затриманий майже через три місяці після події та майже через два місяці після оголошення його в розшук.

Вказані обставини підтверджені ухвалою суду від 08.05.2018 року та протоколом затримання від 29.06.2021 року, самим обвинуваченим, який суду повідомив, що після події два місяці перебував у м. Могилів-Подільському.

Зазначене свідчить, що ОСОБА_1 вже переховувався від органів досудового розслідування, а відповідно і доводить факт того, що він може ухилятись і від суду.

Наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, вказує і на наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Крім цього, свідки у справі не допитані, що свідчить про наявність ризику впливу на них з боку ОСОБА_1 .

Визначаючись щодо виду запобіжного заходу, який необхідно застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 суд враховує обставини визначені ст. 178 КПК України, а саме: вік та здоров`я обвинувачених, міцність соціальних зв`язків обвинувачених в місцях їх постійного проживання, у тому числі наявність в них родини й утриманців, їхню репутацію, наявність у обвинувачених постійного місця роботи, судимостей.

Так, на підставі положень вказаної норми, суд бере до уваги відсутність у ОСОБА_1 постійного місця праці та пов`язану із цим постійну зміну місця проживання. Також суд бере до уваги міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, проте враховуючи поведінку останнього на стадії досудового розслідування, не вважає цю обставиною стримуючим фактором для виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

При вирішенні вказаного клопотання, суд також бере до уваги думку потерпілого, який підтримав клопотання прокурора.

Наведене в сукупності дає підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для задоволення клопотання прокурора.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, оскільки він не буде гарантувати належної поведінки обвинуваченого, дотримання ним процесуальних обов`язків.

Таким чином, ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу продовжують існувати та не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв`язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.

Передбачені ст. 177 КПК України ризики існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою,

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 331 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити на 60 діб, починаючи з 05.11.2021 року до 03.01.2022 року, включно.

Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: