Вирок № 101010595, 04.11.2021, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2348/20

пр.№ 1-кп/464/196/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.11.2021 року

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючої-судді Бойко О.М.

секретар судового засідання Герасимович А.І.

з участю:

прокурора Красницького І.Я.

захисника Гуменецького І.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львові кримінальне провадження (внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140070000625 від 09.04.2020 р.) про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Львова, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, згідно ст.89 КК України раніше не судимого, -

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

обвинувачений ОСОБА_1 , за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 , який вироком Сихівського районного суду м.Львова визнаний винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України, будучи об`єднаним спільним умислом на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, 23 березня 2020 року близько 15.15 год., перебуваючи неподалік приміщення автовокзалу, що по вул.Стрийська,109 у м.Львові, усвідомлюючи, що за їхніми діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, шляхом вільного доступу, через водійське вікно тролейбуса №22, таємно викрали грошові кошти на загальну суму 350 гривень, належні потерпілому ОСОБА_3 . Після чого, розділивши викрадені кошти залишили місце події, а викраденими коштами розпорядились на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні злочину не визнав та ствердив, що 23.03.2020 року дійсно їхав разом з ОСОБА_2 в тролейбусі №22. На кінцевій автобусній зупинці «Автовокзал» вийшли разом з ОСОБА_2 з тролейбуса, однак, жодних коштів з кабіни водія не брав і попередніх розмов з ОСОБА_2 про крадіжку не було. Ствердив, що на відеозаписі з камери спостереження зображений не він, а інша особа. Вважає, що жодних доказів його вини слідством не зібрано, а тому просить його виправдати.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини його винуватість у вчиненні злочину повністю та об`єктивно стверджується сукупністю досліджених в ході судового розгляду доказами

показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_4 , який повідомив, що працює на посаді водія ЛКП «Львівелектротранс ». 23.03.2020 керував тролейбусом №22. Під час технічної перерви на кінцевій автобусній зупинці «Автовокзал», вийшов з тролейбуса, закрив кабіну водія тролейбуса, але вікно залишив привідкритим. Коли повернувся до тролейбуса, побачив відсутність грошей. Після цього викликав поліцію та написав заяву про злочин. За спливом часу не пригадує точної суми грошей, які викрали, приблизно 300-350 грн., гроші знаходились всі разом (і його кошти, і отримані від продажу квитків).

даними протоколів огляду речей від 03.04.2020 р. та 10.04.2020 - DWD -R диск, на якому наявні відеозаписи з тролейбуса №22 «201.52.00-02.00.00{R}{0@0}{0]», які постановами від 03.04.2020 р. та 10.04.2020 р. визнані речовими доказами

дослідженими судом безпосередньо під час судового розгляду відеозаписаписами з камер спостереження у тролейбусі №22, з яких вбачається вигляд кабіни водія тролейбуса та зафіксовано як дві особи, у т.ч. особа одягнена у темну куртку із капюшоном, на голові наявна темна шапка із емблемою «Nike»темні штани та темне взуття підходять до кабіни тролейбуса та зупиняються біля привідкритого вікна, одна з осіб через вікно дістає кошти з кабіни водія тролейбуса, після чого вони відходять на кілька метрів, а потім знову повертаються до кабіни тролейбуса, де знову через вікно одна особа бере кошти та передає іншій особі.

згідно висновку експерта, зробленого у результаті проведення портретної експертизи від 16.06.2020 року, на відеозаписі з назвою «201.52.00-02.00.00{R}{0@0}{0]» із зображенням особи чоловічої статі одягненої у темну куртку із капюшоном, на голові наявна темна шапка із емблемою «Nikeтемні штани та темне взуття у період часу з 01.52.00 по 01.52.50 та на відеозаписі наданому як порівняльний зразок (відеозапис із зображенням ОСОБА_1 ) - зображена одна і та сама особа.

Таким чином, оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що такі є належними, допустимими, достовірними, а їх сукупність є достатньою для висновку про винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 ствердив, що ОСОБА_1 є його знайомим, 23.03.2020 року їхав в тролейбусі у якому зустрів ОСОБА_1 , коли доїхали до кінцевої автобусної зупинки «Автовокзал», ОСОБА_1 виходив першим з тролейбуса. При виході з тролебуса, побачив, що в кабіні водія немає, а на кріслі в стаканчику були гроші, які він вирішив вкрасти. Він самостійно підійшов до кабіни вкрав гроші з кабіни водія і цими грошовими коштами розпорядився на власний розсуд. ОСОБА_1 йшов перед ним та цього не бачив.

Проте, показання ОСОБА_2 в частині самостійного викрадення ним коштів, без участі ОСОБА_1 , суд не приймає до уваги, з огляду на те, що на дослідженому судом відеозаписі із камер спостереження, чітко вбачається, що до кабіни водія підходять дві особи, у тому числі ОСОБА_2 , який не заперечив зображення своєї особи на цьому відеозаписі та ОСОБА_1 чия особа підтверджена висновком портретної експертизи. При цьому, із відезапису вбачається, що їх дії є узгодженими між собою, спрямованими на отримання коштів із кабіни водія, після цього ОСОБА_2 ще раз повертається до кабіни та через вікно бере гроші, а ОСОБА_1 за цим спостерігає, а після викрадення ОСОБА_2 передає кошти ОСОБА_1 після чого обоє разом ідуть з місця події. Крім того, ОСОБА_2 вироком суду, який набрав законної сили, засуджений за вчиненя цього злочину у групі осіб, і таку обставину він визнавав та не оспорював під час судовго розгляду.

Аналізуючи показання обвинуваченого в заперечення своєї вини, суд приходить до висновку, що такі не відповідають зібраним об`єктивним доказам у провадженні з огляду на наступне.

Так, показання обвинуваченого спростовуються дослідженими судом відеозаписом, які міститься як на на DVD-R-диску, на якому зафіксовано як дві особи чоловічої статі вчиняють крадіжку грошових коштів із кабіни тролейбуса, даними висновку судової-портретної експертизи від 16.06.2020 року, якою підтверджено, що обвинувачений є однією із осіб зображених на вказаному відеозаписі.

Твердження сторони захисту про недопустимість такого доказу як DVD-R-диску не приймається до уваги, оскільки як ствердив суду потерпілий у судовому засіданні, хоча і не складав тексту клопотання, однак зміст клопотання про долучення відеозапису перед його підписанням був йому відомий, оскільки безпосередньо перед підписанням перечитав таке клопотання і підписав, хто конкретно писав клопотання не пригадує. Клопотання про надання відеозапису підписано потерпілим добровільно, про що ним було також стверджено у судовому засіданні, а DVD-R-диск наданий слідчому. Про наявність відеофіксації події потерпілим було зазначено і у заяві про вчинення злочину. При цьому, судом не встановлено жодних обставин, які б давали підставу потерпілому спотворювати ці обставини.

Покликання на невідповідність дати на відезаписі даті події спростовується дослідженим судом повідомленням ЛКП «Львівелектротранс» про те, що наява у тролейбусі відеокамера справна, постійно функціонує, однак із технічних причин дата та час не відповідає реальному.

Враховуючи те, що заява про вчинення злочину була написана потерпілим одразу після події, та надано той відеозапис, який здійснений під час події, підстави не приймати такий до уваги лише з підстав розбіжності у відображенні часу та дати суд не вбачає .

Щодо покликань на невстановлення потерпілого, то таке не приймається до уваги з огляду на те, що потерпілий суду ствердив, що він зберігав кошти як свої, так і від продажу квитків.

Відтак, з огляду на зазначені обставини, суд оцінює показання обвинуваченого як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні обвинуваченому покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а саме вчинення нетяжкого злочину, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, який не працює, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні немає, формально характеризується за місцем проживання, а тому приходить до висновку, що йому слід призначити покарання у виді арешту в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, що буде достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Відповідно до ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на залучення експертів в користь державного бюджету України в сумі 6538 грн.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 4 (чотири) місяці арешту.

Початок відбуття строку покарання рахувати з часу звернення вироку до фактичного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави витрати на залучення експерта в сумі 6538 грн.

Речові докази: DVD-R-диск, який зберігається у матеріалах кримінального провадження - слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурор. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Головуюча: