Вирок № 101010421, 11.11.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/226/21Справа №447/2372/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2021 року

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі головуючої судді- Друзюк М.М.,

секретар судового засідання Мазуркевич І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021141250000233 від 13.06.2021 про обвинувачення:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, із середньо-спеціальною освітою, працевлаштованого

у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст.289 КК України,-

за участі прокурора Петрушинського Н.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 13 червня 2021 року, близько о 04:30 годині, перебуваючи поблизу будинку, що по вул. Грушевського, 6 у м. Миколаєві Львівської області, поряд з яким знаходився припаркований автомобіль марки «Мерседес Бенц», моделі «200Д», із ідентифікаційним номером кузова НОМЕР_1 та державним номерним знаком « НОМЕР_2 », який згідно з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи прямий умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом всупереч волі власника (користувача), впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, проник до салону вказаного автомобіля через незачинені водійські дверцята, сів за кермо та привів в дію двигун транспортного засобу за допомогою викрутки, яку виявив в салоні автомобіля, вставивши її у замок запалювання, після чого розпочав рух на автомобілі та покинув місце вчинення кримінального правопорушення, незаконно заволодівши вищезгаданим транспортним засобом.

Таким чином, ОСОБА_1 здійснив незаконне заволодіння транспортним засобом , тобто вчинив кримінальне правопорушення , передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що 13.06.2021 через незачинені дверцята проник у салон автомобіля, котрий належить ОСОБА_2 , та за допомогою викрутки привів двигун в дію, після чого покинув місце вчинення кримінального правопорушення , вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому.

Суд, заслухавши позиції сторін, з яких вбачається, що вони не оспорюють обставини кримінального провадження, переконавшись у правильності розуміння сторонами змісту цих обставин та зважаючи на відсутність сумнівів у добровільності такої позиції визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, що відповідає вимогам частини 3 статті 349 КПК України.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, суд вважає доведеним факт незаконного заволодіння транспортним засобом ОСОБА_1 , тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 289 КК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , суд визнає з`явлення із зізнанням та щире каяття (п.1 ч.1 ст. 66 КК України).

Обставини , які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відомості, що характеризують особу винного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України, є нетяжким злочином .

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення,обставини, при яких його вчинено, обставини, які пом`якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, зокрема те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, працевлаштований .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання за ч.1 ст.289 КК України в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії.

Водночас, враховуючи обставини, що характеризують тяжкість кримінального правопорушення, яке обвинувачений ОСОБА_1 вчинив вперше, особу обвинуваченого та його посткримінальну поведінку (щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину), яка є виключно позитивною та свідчить про усвідомлення ним негативності вчиненого суспільно небезпечного діяння і готовність нести кримінальну відповідальність, суд дійшов висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 без ізоляції його від суспільства і вважає за можливе, на підставі статті 75 КК України, звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених частиною 1, 3 статті 76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Питання про скасування арешту майна слід вирішити в порядку ст.174 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави згідно з вимогами частини 2 статті 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 371, 374, 381, 382 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3( три) роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1(одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до частини 1, 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати понесені за проведення судових експертиз № СЕ 19/114-21/10442-Д від 22.06.2021 та № 19/114-21/10441-АВ від 13.07.2021 у розмірі 4118,89 гривні на користь держави (Одержувач: ГУК Львів/Львівська тг/24060300 код отримувача: 38008294, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); р/р: UA 728999980313090115000013933.

Скасувати арешт накладений ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 15.06.2021 .

Речові докази –автомобіль марки Mercedes-Benz 200 D, зеленого кольору,р.н. НОМЕР_2 , чохол із керма автомобіля чорного кольору; чохол із крісла водія та підголівника повернути у власність ОСОБА_2 ; викрутку із ручкою зеленого кольору- знищити.

Пару кедів білого кольору, чоловічий светр сірого кольору та джинсові штани синього кольору передати у власність ОСОБА_1 .

оптичний диск DVD-R об`ємом 4.7 гігабайт із написом на ньому «Titanium»,фіскальний чек - залишити при матеріалах кримінального провадження № 1202114125000233 від 13.06.2021

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Друзюк М. М.