Ухвала суду № 101010316, 02.11.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/7910/19

УХВАЛА

02 листопада 2021 року Залізничний районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Борисюк В.О.

представника відповідача Талалаєвої О.Ю.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові заяву Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду міста Львова від 17 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати,

встановив:

ОСОБА_1 18.12.2019 року звернулася з позовом в суд, в якому, уточнивши 30.01.2020 року позовні вимоги (а.с. 47-49), просила стягнути із ДП «ЛДЗ «Лорта» 106566,22 грн. недорахованої заробітної плати за період з квітня 2017 року по серпень 2018 року та 14865,21 грн. компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що з 20.04.2017 року працювала у ДП «ЛДЗ «Лорта», в тому числі з 31.08.2017 року на посаді провідного юрисконсульта. 06.08.2018 року відповідно до наказу №406-к вона була звільнена з роботи на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням. Вказувала на те, що з 20.04.2017 року по 06.08.2018 року ДП «ЛДЗ «Лорта» порушувало законодавство про працю, що призвело до недорахування та, відповідно, недоплати їй за вищевказаний період заробітної плати.Зазначала, що на правовідносини, які виникли між нею та відповідачем поширюється дія Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіолектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр., положень якої щодо нарахування їй заробітної плати роботодавцем не дотримано. Відповідно до п. 5.1.1. Міжгалузевої угоди встановлено, на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,5. Установлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1 до Міжгалузевої угоди, тобто з коефіцієнтом 1,35. Також, відповідно до Додатку №2 Міжгалузевої угоди, мінімальний коефіцієнт міжпосадового співвідношення посадового окладу провідного юрисконсульта до посадового окладу техніка становить 1,64. Оскільки діючим законодавством не встановлено реального прожиткового мінімуму, то всі розрахунки передбачені Міжгалузевою угодою та додатками до неї повинні здійснюватися виключно виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, проте відповідач як розрахункову величину протиправно використовував прожитковий мінімум, що призвело до ненарахування і невиплати їй заробітної плати за період з 20.04.2017 року по 06.08.2018 року. Крім цього просила стягнути компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.

Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 17.03.2020 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28.12.2020 року, позов задоволено.

Стягнуто із ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 недораховану та недоплачену заробітну плату за період з квітня 2017 року по серпень 2018 року у розмірі 106566,22 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплатиу розмірі 14865,21 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України.

Стягнуто із ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь держави 1214,31 грн. судового збору.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 про стягнення недоплаченої частини заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати в повному обсязі, суд виходив з того, що при нарахуванні заробітної плати позивачу роботодавцем - ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» слід було, крім іншого, застосовувати положення Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр.

22.06.2021 року представник ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» - адвокат Талалаєва О.Ю. подала до суду заяву про перегляд рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17.03.2020 року за нововиявленими обставинами.

Як на нововиявлену обставину покликається на те, що під час розгляду даної справи суд виходив з того, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» є державним оборонним підприємством і з жовтня 2016 року та на час виникнення спірних правовідносин на нього поширювалась дія Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр. Однак, у 2010 році ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» увійшло до складу Державного Концерну «Укроборонпром», який не підписував зазначену Міжгалузеву угоду. Згідно листа Державного Концерну «Укроборонпром» від 17.05.2021 року, п.1.1. Міжгалузевої угоди у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр не поширює свою дію на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» в силу ч. 1 ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» та п.2.6.2. Міжгалузевої угоди. Саме ця обставина не була відома суду на момент ухвалення рішення, однак могла вплинути на юридичну оцінку обставин при ухваленні такого. За наведеного просить скасувати за нововиявленими обставинами рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17.03.2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

В судовому засіданні представник ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» - адвокат Талалаєва О.Ю. заяву підтримала, покликаючись на мотиви такої, яку просить задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 проти задоволення заяви заперечила, посилаючись на її безпідставність. Зокрема зазначила, що відповідач при розгляді справи сам посилався на Міжгалузеву угоду та долучив до справи свої розрахунки, здійснені на її підставі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, суд дійшов висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обсавинами не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.423 ЦПК України у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення, постанова або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили.

Згідно з п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Частиною 4 ст.423 ЦПК України визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявленими обставинами за своєю юридичною суттю є фактичні дані, що у встановленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Для вирішення питання про наявність підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

Нововиявлені обставини – це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України).

Судове рішення не може переглядатись у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, тобто ті, що взагалі не були предметом розгляду у цивільній справі.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 623/1327/16-ц (провадження № 61?18036св20), від 05 квітня 2021 року у справі № 761/36608/14-ц (провадження № 61?1780св20).

Передбачений главою 3 розділу V ЦПК України перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього – юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення (пункт 1 роз`яснень постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами»).

Представник ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» просить переглянути рішення Залізничного районного суду м.Львова від 17.03.2020 року за нововиявленими обставинами з підстав, що передбачені пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, який передбачає підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Як вбачається зі змісту заяви, представником визнається (не заперечується) той факт, що ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» з 2011 року входить до складу саме Державного концерну «Укроборонпром» (а не до складу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України).

При цьому, як вбачається з Міжгалузевої угоди, копія якої була долученою до матеріалів справи представником відповідача разом з відзивом (а.с.87-93), Державний концерн «Укроборонпром» (як і ДП «ЛДЗ «ЛОРТА»), не був стороною (підписантом) цієї Міжгалузевої угоди.

Водночас, як стверджується матеріалами справи, відповідач не звернув увагу суду на цю обставину, хоча саме на сторону спору покладається обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх (зокрема) заперечень (статті 12 і 81 ЦПК України), дана обставина існувала на час ухвалення рішення у цій справі, і була відомою відповідачу, оскільки копія Міжгалузевої угоди (як вже зазначалося) є наявною у матеріалах справи.

Окрім цього, суд звертає увагу, що на час розгляду справи позиція відповідача, викладена у відзиві і в подальшому в апеляційній скарзі, полягала у визнанні тієї обставини, що Міжгалузева угода у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіолектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 рр. поширюється на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» і підприємство здійснює позивачу ОСОБА_1 нарахування заробітної плати саме відповідно до цієї угоди, зокрема п.5.1.1 такої, про що вказано як у відзиві (а.с. 34-35) і подано відповідачем суду довідку (а.с.36).

Суд зауважує, що суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, та не ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом під час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 3 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що фактично ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» просить переоцінити доказ, оцінений судом у процесі розгляду справи, що у сенсі положень п.1 ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, а тому обставина, на яку посилається заявник за своєю правовою природою не відносяться до нововиявлених і не дає законних підстав для перегляду судового рішення.

Керуючись ст.423, 429 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про перегляд рішення Залізничного районного суду міста Львова від 17 березня 2020 року у справі №462/7910/19 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за нововиявленими обставинами - відмовити та залишити в силі рішення Залізничного районного суду м. Львова від 17 березня 2020 року у даній справі.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно з п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний