Ухвала суду № 101010304, 10.11.2021, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 464/7184/21

УХВАЛА

10 листопада 2021 року Суддя Залізничного районного суду м. Львова Боровков Д.О., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до директора Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 Хамули Ореста Романовича, керівника Первинної профспілкової організації Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 Петришина Віктора Михайловича про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з директора Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 Хамули Ореста Романовича, керівника Первинної профспілкової організації Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 Петришина Віктора Михайловича на його користь 1 000 000 гривень моральної шкоди.

Подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.

У пункті 7 постанови № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що «позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам статті 119 ЦПК. У зв`язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладенні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину».

Так, зміст позовної заяви свідчить, що позивачем не викладені обставини щодо обґрунтування підстав та предмету позову, тобто, які саме суб`єктивні права позивача порушені та якими саме діями відповідачів з приводу даного предмету спору.

Виходячи зі змісту, в позові не обґрунтовано:

- якими саме діями чи бездіяльністю відповідачів порушені права позивача;

- яким чином завдана шкода честі та гідності позивача з боку залученими ним до участі в справі відповідачами;

- яким чином та в чому це знайшло своє відображення;

- яким чином позивач просить захистити свої права в частині захисту честі та гідності;

- які саме відомості, які порочать честь та гідність, позивач просить зобов`язати відповідачів спростувати та в який спосіб;

- з чого позивач виходив, визначаючи розмір моральної шкоди до відшкодування;

- якими доказами підтверджується завдання позивачу моральної шкоди внаслідок саме дій відповідачів.

Щодо належного відповідача у справі.

У постанові Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18) зазначено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. Якщо позивач заявляє вимоги до одного з належних відповідачів, які спільно поширили недостовірну інформацію, суд вправі залучити до участі у справі іншого співвідповідача лише у разі неможливості розгляду справи без його участі (статті 50, 51 ЦПК України). Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (пункт 2 частини третьої статті 175 ЦПК України). Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Згідно з пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, зокрема при підписанні характеристики тощо, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов`язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі в порядку, передбаченому статтею 36 ЦПК.

У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з`ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов`язків, то належним відповідачем є саме вона.

Зі змісту позову вбачається, що позивач пред`явив вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як керівників Львівського комунального АТП №1 та Первинної профспілкової організації Львівського комунального АТП №1.

Проте, в позові не зазначено від імені кого вищевказані особи виступали під час поширення інформації щодо позивача, від свого імені чи від імені Львівського комунального АТП №1 та Первинної профспілкової організації Львівського комунального АТП №1.

За таких обставин, позивачу слід чітко зазначити кого він вважає належними відповідачами чи Львівське комунальне АТП №1 та Первинну профспілкову організацію Львівського комунального АТП №1, чи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як фізичних осіб, які діяли не під час виконання своїх службових обов`язків.

У відповідності до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків такої.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до директора Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 Хамули Ореста Романовича, керівника Первинної профспілкової організації Львівського комунального автотранспортного підприємства №1 Петришина Віктора Михайловича про захист честі і гідності, відшкодування моральної шкоди – залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали – 10 /десять/ днів.

Строк усунення недоліків обчислювати з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків до вказаного терміну заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал ухвали.