Рішення № 101010029, 08.11.2021, Буський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер №943/1189/21

Провадження №2-о/943/63/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року м. Буськ, Львівська область

Буський районний суд Львівської області

в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.

при секретарі Гута О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавленої особи Красненської селищної ради Львівської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з означеною заявою, покликаючись на те, що 3 квітня 1990 року її покійним батьком ОСОБА_2 укладено договір дарування №8, яким заявнику подаровано житловий будинок та господарські споруди у с.Куткір Буського району. Заявник, для реєстрації права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна, звернулась до державного реєстратора Красненської селищної ради, однак, остання відмовила у прийнятті документів для проведення реєстрації у зв`язку із тим, що у п.2 договору в прізвищі батька виправлено другу букву, а у останньому абзаці договору букву «о» змінено на букву «у», тому у неї виникли сумніви щодо належності зазначеного у договорі прізвища покійному батькові. Тому просить встановити факт, що вказаний договір дарування, укладений на її користь покійним батьком ОСОБА_2 .

Заявник, до початку судового засідання, подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить задоволити.

Представник заінтересованої особи також подав лист з проханням справу слухати у їх відсутності, позовні вимоги визнають, заперечень проти позову не мають.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі заявника та представника зацікавленої особи, суд у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів, без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У силу п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 покійним батьком заявниці ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , укладено договір дарування №8, посвідчений секретарем виконкому Куткірської сільської ради народних депутатів Мищишин Марією Степанівною.

На підставі даного договору, ОСОБА_1 , дівоче прізвище ОСОБА_3 (що підтверджується свідоцтвом про народження від 26.09.2012 НОМЕР_1 та свідоцтвом про шлюб від 08.09.1984 НОМЕР_2 ) подаровано житловий будинок та господарські споруди, що розташовані в с.Куткір Буського району Львівської області.

Для реєстрації права власності на вищевказані об`єкти нерухомого майна, заявник звернулась до державного реєстратора Красненської селищної ради, однак остання відмовила заявнику у прийнятті документів для проведення реєстрації у зв`язку із тим, що у п.2 Договору в прізвищі батька виправлено другу букву, а у останньому абзаці Договору букву «о» змінено на букву «у», у зв`язку з чим, що у неї виникли сумніви щодо належності зазначеного у Договорі прізвища покійному батькові заявниці.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , виданого повторно 27.05.2021, підтверджується факт смерті ОСОБА_2 , про що зроблено актовий запис № 18 від 21.09.2012.

У свідоцтві про одруження серії НОМЕР_4 від 20.07.1956; у свідоцтві про народження заявниці серія НОМЕР_1 , повторно виданому 26.09.2012, актовий запис 12 від 01.06.1966 р., прізвище батька заявниці вказано « ОСОБА_3 »

Відповідно до п.6 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Із врахуванням того, що Договір складено у двох примірниках, другий із яких надруковано на печатній машинці під копірку, то усунути наявні у ньому технічні помилки іншим чином не можливо.

Суд надає віри показам заявника, викладеним в позовній заяві, вважає доведеним даний факт.

Інших обставин, які б спростовували твердження заявника, не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 13, 247, 258-259, 264, 265, 293-294, 315, 319, 354 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Заяву задовольнити повністю.

Встановити факт, що договір дарування від 3 квітня 1990 року №8, посвідчений секретарем виконкому Куткірської сільської ради народних депутатів Мищишин Марією Степанівною, укладений на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительки с. куткір Золочівського району Львівської області, її батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання.

Суддя Б. М. Журибіда