Рішення № 101008170, 30.09.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/4570/21

Категорія 83

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Петрова Д.В.,

при секретарі судового засідання Бурдун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець м. Харкова Богатиренко Артур Ігорович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

У С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець м. Харкова Богатиренко Артур Ігорович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що виконавчий напис вчинений з порушенням норм Закону України «Про нотаріат» та постанови КМУ від 29.06.1999 № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Крім того, позивачка заперечує укладення кредитного договору із відповідачем, звертає увагу на те, що на її адресу відповідачем не було направлено жодних листів з вимогою про усунення порушення стосовно зобов`язання із зазначенням в листі вимоги стислого змісту порушених зобов`язань. Відповідачем не дотримано вимог закону щодо подання повного пакету документів, необхідних для вчинення виконавчого напису та приватним нотаріусом не перевірено наявності доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги, інформацію щодо строку позовної давності, оскільки відсутня інформація щодо строку прострочення та періоду, за який виникла заборгованість. Просила суд визнати виконавчий напис, виданий 25.01.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню.

Також просила суд витребувати всі матеріали нотаріальної справи у приватного нотаріуса ЖМНО Горай О.С. на підставі яких було видано оскаржуваний виконавчий напис.

Разом з позовною заявою до суду позивачкою подано заяву про забезпечення позову.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2021 року визначено головуючого суддю Петрова Д.В.

Ухвалою від 12.04.2021 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Витребувано у приватного нотаріуса ЖМНО Горая О.С. належним чином засвідчену копію нотаріальної справи, а саме: документів на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 12255 від 25.01.2021.

Ухвалою від 12.04.2021 заява позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі задоволена. Зупинено стягнення грошових коштів у виконавчому провадженні № 64895225, що здійснюється приватним виконавцем м. Харкова Богатиренком Артуром Ігоровичем на підставі виконавчого напису нотаріуса ЖМНО Горая О.С. № 12255 від 25.01.2021.

14.05.2021 від відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до суду надійшов відзивна позовну заяву про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В якому представник відповідача просив в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі та розглядати справу без його участі. Звертав увагу суду, що договір факторингу № 03042017 від 03.04.2017, укладений між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ним, невизнаний недійсним в судовому порядку, а відповідно залишається правомірним й таким, що встановлює для ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал»» право вимоги до позивачки. Стверджував, що заборгованість є безспірною, що підтверджується витягом з Реєстру боржників № 94 від 12.02.2020.

Щодо стягнення понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу заперечував, вказуючи на те, що матеріали справи не містять достатніх доказів, понесення позивачкою витрат на професійну правову допомогу, а розмір заявлених витрат необґрунтований.

24.05.2021 представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Керімовим А.З. до суду надіслані письмові пояснення, в яких він спростовував доводи представника відповідача, подані у відзиві від 14.05.2021, звертав увагу суду, що жодного нотаріально посвідченого договору позики між сторонами не існує. Щодо витрат на професійну правничу допомогу зазначив наступне. Сума витрат складена ним із рекомендованих мінімальних ставок адвокатського гонорару Ради адвокатів Харківської області, щодо надання акту наданих послуг та платіжних доручень наголосив, що відповідно до умов договору, укладеного між ним та позивачкою, вона має протягом 2-х років сплатити, вказаний гонорар.

27.05.2021 представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Керімовим А.З. подана до суду заява про проведення судового розгляду без участі позивача та її представника, в якій позовні вимоги, викладені в письмових поясненнях та позовній заяві підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

27.07.2021 2021 представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Керімовим А.З. подано до суду клопотання про забезпечення можливості його участі у судовому засіданні шляхом проведення відео конференції.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28.07.2021 у задоволенні клопотання представнику позивачки ОСОБА_1 адвокату Керімову А.З. відмовлено в зв`язку із обмеженою технічною можливістю та великим навантаженням на судові зали, які обладнанні для проведення відео конференцій в суді.

02.08.2021 представником позивачки ОСОБА_1 адвокатом Керімовим А.З. подана до суду заява про проведення судового розгляду без участі позивача та її представника, в якій позовні вимоги, викладені в письмових поясненнях та позовній заяві підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.

17.08.2021 на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 12.04.2021 від третьої особи приватного нотаріуса ЖМНО Горая О.С. надійшов лист, в якому він пояснює неможливість надати суду витребувані в нього документи в зв`язку із проведенням в його нотаріальній конторі 28.07.2021 обшуку та вилученням документів нотаріального діловодства та архіву, відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.07.2021.

Позивачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена, відповідно до вимог закону її представник адвокат Керімов С.К. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі та не заперечував проти заочного розгляду справи судом.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт» в судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи Відповідач повідомлявся належним чином що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, до суду подав відзив, в якому просив у задоволені позовної заяви відмовити в повному обсязі, розглядати справу без його участі.

Третя особа приватний нотаріус ЖМНО Горай О.С. в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа приватний виконавець м. Харкова Богатиренко А.В. в судове засідання повторно не з`явився, про час, дату та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суду невідомі.

Згідно з ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 25 січня 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. був вчинений виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12255, за яким підлягає стягненню з ОСОБА_1 яка є Боржником за кредитним договором № 2875358 від 20.08.2019, укладеним з ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ідентифікаційний код юридичної особи 39861924, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору факторингу № 03042017 від 03.04.2017 є ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал», ідентифікаційний код юридичної особи 39992082, місцезнаходження: 04071, місто Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, IBAN НОМЕР_1 у ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК», МФО 380634. Загальна сума боргу ОСОБА_1 складається з: 9 000,00 грн. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 4 233,60 грн. простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 4 500,00 грн. заборгованості за підвищеними відсотками за прострочення, а всього разом 17 733,60 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі №6-887цс17 від 05 липня 2017 року.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою № 662 Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:

«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин»

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин».

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 06 березня та 04 квітня 2017 року виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року зупинено до закінчення касаційного розгляду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.

Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач стверджує, що між сторонами не укладалося жодного нотаріально посвідченого договору.

Доказів, які б спростовували зазначені в позовній заяві твердження позивача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» суду не надані.

Судом не приймаються як докази безспірності заборгованості позивача перед відповідачем подані відповідачем копії договору факторингу та витягу з Реєстру прав вимог № 94 від 12.02.2020 до Договору факторингу № 03042017 від 03.04.2017.

Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису № 12255 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.

Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вказана правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21) від 21.09.2021.

Також відповідачем не надано суду доказів, що ним дотримано вимоги закону щодо подання нотаріусу повного пакету документів, необхідних для вчинення виконавчого напису.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що факт безспірності підпадає під об`єктивний сумнів, стверджувати протилежне підстави відсутні, а тому зазначений виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню, тобто позов є обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією № 0.0.2076749751.1 від 05.04.2021 про сплату судового збору у сумі 908,00 грн. за подачу позовної заяви, та квитанцією № 0.0.2076750624.1 від 05.04.2021 про сплату судового збору у сумі 454,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, які відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Частиною 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Частиною 1, 2 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 1, 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позовна заява містить орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи та складається із витрат Позивача на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.) станом на дату подання позову.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Правнича допомога Позивачу у справі № 758/4570/21 надавалась адвокатом Керімовим Аліком Заміровичем.

29 березня 2021 року ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатське бюро «Керімов та партнери», в особі керуючого бюро адвоката Керімова Аліка Заміровича (Бюро) уклали Договір про надання правової допомоги № 29/03 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1. Договору Бюро бере на себе зобов`язання щодо надання Клієнту правової допомоги щодо, надання правової інформації, консультацій, роз`яснень з правових питань, складання звернень та інших документів правового характеру, складання процесуальних документів, представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення судочинства.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Бюро гонорар в розмірі 2 500,00 гривень.

Відповідно до п. 4.2. Договору, дія Договору припиняється через 2 роки з дня його укладення.

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що адвокатом Керімовим А.В. відповідно до Договору про надання правової допомоги № 29/03 від 29 березня 2021 року позивачці надавалася правова допомога. Процесуальні документи, надані суду роздруковані на бланках Адвокатського Бюро «Керімов та партнери», а документи надіслані електоронною поштою підписані цифровим підписом Керімова Аліка Заміровича . Що дає підтсави суду вважати, за відсутності підписаного сторонами акта прийманя -передачі виконаних робіт/послуг про фактичне надання адвокатом Керімовим А.З. професійної правничої допомоги позивачці, а так про винекнення в неї обов`язку по сплаті гонорару.

Суд бере до уваги, що адвокатом Керімовим А.В. зазначена в Договорі сума витрат на професійну правничу допомогу (гонорар) з врахуванням мінімальних рекомендованих Радою адвокатів Харківської області ставок адвокатського гонорару.

Так, згідно з Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.21 за складання позовної заяви немайнового характеру рекомендований розмір адвокатського гонорару становить від 0,5 мінімальної заробітної плати на день сплати.

Станом на день укладення Договору, мінімальна заробітна плата складала 6000,00 грн.

Суд визнає витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. фактично здійсненими за відсутності факту їх оплати, в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 має сплатити їх згідно із договірними зобов`язаннями.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 40.

Такий підхід щодо визнання фактично здійсненими витрат за відсутності факту оплати випливає також із практики Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні від 8 жовтня 2009 року у справі «Теб`єті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03) п. 106 «…хоча заявник ще не оплатив адвокатські послуги, він зобов`язаний оплатити їх відповідно до договірних зобов`язань, відповідно Суд вважає ці витрати «фактичними».

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, у даній розмір витрат на правову допомогу є обґрунтованим, підтвердженим відповідними належними доказами, відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих послуг.

За таких обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець м. Харків Богатиренко Артур Вікторович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 25 січня 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 12255, вчинений приватним нотаріусом Житомирского міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» заборгованості загальною сумою у розмірі 17 733,60 грн. за кредитним договором № 2875358 від 20.08.2019 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1 362,00 (одна тисяча триста шістдесят дві гривні 00 копійок).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500,00 грн. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач - ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, місто київ, вул. Набережно-Лугова, будинок 8;

- третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35;

- третя особа - приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Богатиренко Артур Вікторович, місцезнаходження: 61003, Харківська область, м. Харків, майдан Конституції, буд. 14, поверх 2/3, офіс 3.

Суддя Д. В. Петров