Вирок № 101006388, 11.11.2021, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/1348/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.11.2021 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Самолюк А.В.

з участю:

прокурора Макаренко Д.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Шминдрук О.Ф.

розглянувши у відкритому підготовчомусудовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з загальною середньою освітою, неодруженого, пенсіонера, несудимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України

встановив:

04.09.2021 близько 14:00 год. ОСОБА_1 , з корисливих мотивів, перебуваючи в лісовому масиві кварталу №50, виділ №31 Спеціалізованого сільськогосподарського виробничого кооперативу "Острозький лісгосп", який розташований поблизу с.Мощаниця Острозької МТГ Рівненської області Рівненської області, виявив незаконно зрізану лісопродукцію, а саме 2 колоди дерев породи "береза" та одну колоду дерева породи "сосна", вартістю 38511,36 грн.

В подальшому, маючи умисел на перевезення та подальше зберігання незаконно зрізаних дерев, 04.09.2021 близько 15:00 год. ОСОБА_1 за допомогою трактора марки МТЗ перевіз вказану деревину породи "береза" та "сосна" з лісового масиву до власного місця проживання, а саме в АДРЕСА_1 , які в подальшому, з метою використання у власних цілях умисно зберігав на території вищевказаного господарства до 07.09.2021, поки вказану деревину не було виявлено та вилучено працівниками ВП №3 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.

Під час досудового розслідування між прокурором Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури, якій на підставі ст.36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12021181170000160 від 07.09.2021 та підозрюваним у цьому провадженні ОСОБА_1 , за участі захисника Шминдрук О.Ф. 30.09.2021 було укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст.468, 469, 470, 472 КПК України. Представником потерпілого надано письмову згоду на укладення такої угоди.

Згідно умов вказаної угоди прокурор Мусіюк Т.В. та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.246 КК України, щодо обставин, викладених в обвинувальному акті від 30.09.2021, ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, вчинення якого ставиться йому у провину.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у разі затвердження такої угоди, а саме за ч.1 ст.246 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 грн. неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого ССЛВК "Острозький лісгосп" Талашок Ю.О. в підготовче судове засідання не з`явився, в поданій на адресу суду заяві підтвердив свою згоду на затвердження угоди про визнання винуватості. Наслідки укладення та затвердження угоди йому зрозумілі. Претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має.

Обвинувачений в підготовчому судовому засіданні підтримавши угоду, повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України в обсязі обвинувачення, підтвердив фактичні обставини справи та пояснив, що розуміє права, надані йому законом, наслідки укладення та затвердження угоди, вид покарання, який буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Захисник в підготовчому судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечила, зазначивши, що її підзахисний свою вину у вчинені кримінального правопорушення як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні визнає, угоду про визнання винуватості уклав добровільно, зауважень до правильності кваліфікації дій обвинуваченого немає.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до ч.4 ст.468 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відноситься до нетяжких злочинів, санкція яких передбачає альтернативу видів покарання.

Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.246 КК України.

Представником потерпілого надано письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості.

З врахуванням викладеного, приймаючи до уваги наявність обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 та відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, а також те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення та запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства із призначенням йому покарання у виді штрафу.

Покарання, яке узгоджене сторонами є достатнім для виправлення обвинуваченого та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Оцінюючи зміст угоди та суб`єктивне сприйняття угоди сторонами, судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, які передбачено ст.476 КПК України.

При цьому суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом також встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Враховуючи викладене, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог п.5 ч.9 ст.100 КПК України, згідно якої гроші, цінності та інше майно, які були об`єктом кримінального правопорушення, повертаються законним володільцям.

Керуючись ст. ст. 314, 374, 475, 100, 122, 124 КПК України,

засудив:

затвердити угоду від 30.09.2021 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Острозького відділу Здолбунівської окружної прокуратури Мусіюк Т.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Шминдрук О.Ф.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Роз`яснити ОСОБА_1 що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Речові докази у справі – 2 колоди дерев породи береза довжиною 3,30 м. кожна, 1 колоду дерева породи сосна, довжиною 3,20 м. вважати повернутими ССЛВК "Острозький лісгосп".

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд Рівненської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.