Ухвала суду № 101005979, 11.11.2021, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.11.2021 Справа № 554/9035/21

Провадження № 2/554/3284/2021

УХВАЛА

11 листопада 2021 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючої судді - Материнко М.О.,

при секретарі - Тімофєєвої Я.Е.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О. при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України, в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває позовна заява ОСОБА_1 до Держави України, в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

У судовому засіданні представником Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області заявлено відвід головуючому судді Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О. при розгляді даної позовної заяви.

В обгрунтування заявленого відводу зазначено, що суддею Материнко М.О. раніше розглядалися аналогічні справи за позовом ОСОБА_1 , де також виступає одним із відповідачів орган Казначейства, які обов?язково задовольнялися, що на думку заявника, є обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Позивач по справі заперечувала проти заявленого відводу.

Дослідивши заявлений відвід, обставини, на які посилається заявник, суд вважає його необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України суддя не може брати участь у справі і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в об`єктивності або неупередженості судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 цього Кодексу.

Так, відповідно до положення ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше, бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як вбачається з матеріалів заяви про відвід судді представник відповідача фактично не погоджується з раніше прийнятими рішеннями судді, що в силу ЦПК України не може бути підставою для відводу головуючого судді у справі, оскільки не доводить упередженості та необ`єктивності останнього при розгляді даної справи.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід (п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, провадження у справі слід зупинити до вирішення питання про відвід, а справу передати до канцелярії Октябрського районного суду м. Полтави для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву представника Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відвід судді Октябрського районного суду м. Полтави Материнко М.О. при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України, в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - визнати необґрунтованою.

Провадження у справі зупинити до вирішення питання про відвід судді.

Заяву про відвід судді передати до канцелярії Октябрського районного суду м. Полтави для визначення судді, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України, який буде вирішувати питання про відвід судді.

Ухвала у частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні – з моменту отримання копії.

Суддя М.О. Материнко