Рішення № 10100571, 17.06.2010, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2- 414/10-0408

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2010 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого-судді: Грищенко Н.М.

при секретарі Желдак О.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Бершадської Л.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в Дзержинськом райсуді в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом: ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, 3-я особа - Відкрите акціонерне товариство «Суха балка», про перерахунок суми відшкодування шкоди, страхових виплат, стягнення недоплати по виплатам, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 5.08.2009 р. звернувся до суду з вказаним позовом і в обґрунтування якого послався не те, що він з 1973 р. по 1998 р. працював на шахті «Южна» рудоуправлінні Ленруда, правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство „Суха Балка” (надалі ВАТ „Суха Балка”) підземним прохідником та бурильником.

По причині виконання робіт в підземних умовах праці по професії підземного бурильника ( бурильник в наступному був перетарифіцирований в прохідника) де мало місце порушення із сторони підприємства норм охорони праці, він отримав професійне захворювання .

В звязку із профзахворюванням в 1988 р. йому було встановлено 25 % втрати професійної працездатності, але в наступному, в звязку із погіршенням стану здоровя, йому було встановлено 45 % в 1990 р, а в 1995 р. 60 % втрати працездатності, а з 2002 р. 60 % безстроково.

Після встановлення втрати працездатності підприємство призначило відшкодовувати йому шкоду, яку неодноразово перераховувало. На підставі наказу по руднику « Суха Балка» № 282/92 від 12.11.1992 р. йому було призначено виплачувати по 3495.02 крб. (при 45 % втрати працездатності) , виходячи з середньомісячної заробітної плати за його професією - бурильника, яка за січень травень 1992 р. складала 9077крб.

Нещодавно він дізнався, що йому неправильно було проведено перерахування відшкодовувати шкоду. Причиною неправильності відшкодування шкоди є те, що ВАТ «Суха Балка» не завжди проводив перерахунок відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів, а в деяких випадках зовсім не робив перерахунок.

Кабінет Міністрів України своєю постановою від 4.07.1994 р. № 449 дозволив підприємствам підвищити тарифні ставки до 2 раз. Своїм розясненням Міністерство праці України від 12.10.1994 г. № 06-3683 зобовязало підприємства провести перерахунок сум відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, що відповідачем не було зроблено. ВАТ «Суха Балка» своїм наказом від 29.07.1994 р. № 543 підвищило тарифні ставки в 2 рази. З 1.01.1996 г. своєю спільною постановою адміністрація та профком ВАТ «Суха Балка» від 28.12.1995 р. № 1982 підвищили тарифні ставки в 2.5 рази, а відшкодування шкоди підвищили тільки в 1.25 рази. В квітні 2000 р. наказом № 312 від 25.04.2000 г. ВАТ «Суха Балка» підвищили тарифні ставки в 1.3 рази, але розмір відшкодування шкоди на вказаний коефіцієнт на був перерахований.

Він просить зробити перерахунок сум відшкодування шкоди виходячи із заробітної плати 9077 карбованця за січень-квітень 1992 р., застосувати всі коефіцієнти підвищення тарифних ставок, які застосовувались по підприємству до 2000 р., перерахувати страхові виплати на коефіцієнт перерахунку страхових виплат, які застосовувались з березня кожного року починаючи з 2002 р, на стягнути з ВАТ «Суха Балка» недоплату по відшкодуванню шкоди за період з 1.01.2001 р. по 1.04.2001 р. в сумі 1165 грн. 23 коп ., стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на його користь недоплату по щомісячним страховим виплатам з 1.08.2006 р. по 1.08.2009 р. в сумі 41571 грн. 01 коп. , та стягувати щомісячно страхові виплати в сумі 2246 грн. 46 коп. починаючи з 1.08.2009 р., довічно, або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 не був присутній.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги до ВАТ «Суха Балка» залишив без розгляду, а позовні вимоги ОСОБА_4 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області піддержав в повному обсязі, та просив суд стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь позивача недоплату по щомісячним страховим виплатам з 1.08.2006 р. по 1.08.2009 р. в сумі 41571грн. 01коп., та стягувати щомісячно страхові виплати в сумі 2246 грн. 46 коп. починаючи з 1.08.2009 р., довічно, або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства.

Представник відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області - позов не признала повністю і суду пояснила, що ними своєчасно проводились виплати в розмірі, встановленому підприємством, а також Фонд соцстраху проводить перерахунок страхових виплат у відповідність із ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Представник ВАТ «Суха Балка» в судовому засіданні присутній не був. Судом підприємство було повідомлене належним чином, про що свідчать розписки, які знаходяться в матеріалах справи. Причина неявки представника ВАТ «Суха Балка» суду невідома.

Суд, вислухав доводи та заперечення сторін, дослідивши докази надані сторонами, дав їм належну оцінку, вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

Частково задовольняючи позовні вимоги позивача суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання, які спричинили втрату працездатності » № 1105-Х1Y від 23.09.1999 р. (надалі Закон…), тому суд керується законодавством, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин, а саме - Правилами відшкодування власником підприємства, закладу, організації або вповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоровя, повязаного з виконанням ним трудових обовязків» затвердженими постановою КМ України від 23.06.1993 р. № 472 (зі змінами внесеними згідно з Постановами КМ України № 492 від 18.07.1994 р., № 410 від 13.06.1995 р, № 1100 від 03.10.1997 р.) ( надалі Правила відшкодування шкоди...), згідно яких перерахунок розміру відшкодування шкоди необхідно провадити шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів відповідних працівників.

Розраховуючи розмір суми відшкодування шкоди позивачу в період до 24.10.1997 р. суд застосував п. 28 Правил… в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 р. згідно якого при підвищенні тарифних ставок і посадових окладів перерахунок відшкодування шкоди проводиться незалежно від середньомісячного заробітку відповідного працівника. Лише після цієї дати - з 24.10.1997 р. - з моменту набрання чинності нової редакції пункту 28 «Правил відшкодування шкоди…» (в редакції Постанови КМ України 1100), при наступному підвищенні тарифних ставок розмір втрачено заробітку в перерахунку на 100 % втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) при умові роботи його повний календарний місяць або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. В разі перевищення, розмір втраченого заробітку обчислюється з середньомісячного заробітку відповідного працівника. Перерахований розмір втраченого заробітку порівнюють з середньомісячним заробітком відповідного працівника, до якого включається 1\12 річної премії за попередній рік.

При винесені рішення суд враховує положення ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди», галузеві угоди між Міністерством промислової політики, виробничими обєднаннями і ЦК України профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України, доповнення до Угоди по тарифах трудових і соціальних гарантіях між Мінвуглепромом і галузевими профспілками вугільної промисловості від 18 листопада 1997 р., відповідно до яких при зростанні тарифних ставок і посадових окладів необхідно враховувати чи віддувся фактичний ріст заробітної плати, оскільки інколи збільшувалась лише структура заробітної плати без зміни її загального розміру.

Із трудової книжки позивача ОСОБА_4 встановлено, що останній з 23.07.1973 р. по 1989 р. працював підземним бурильником на шахті Южна тресту Лен руда (правонаступник ВАТ «Суха Балка»). ( а.с. 5-10).

Згідно висновків МСЕК від 25.09.1990 р. встановлено було втрату працездатності в розмірі 45% від професійного захворювання, в 1995 р. відсоток втрати працездатності був збільшений до 60%, а з 2002 р. встановлений в розмірі 60% безстроково. ( а.с.11-12).

Згідно наказу по підприємству від 9.10.1992 р. № 282\92 підприємство призначило позивачеві відшкодовувати шкоду в сумі 3495 крб., при 45 % втрати працездатності виходячи із заробітної плати за січень-квітень 1992 р. яка складала 9077 крб. ( а.с.13)

Наказом від 20.03.2003 р. ВАТ «Суха Балка» призначила відшкодовувати шкоду щомісячно в сумі 656 грн. 49 коп., при 60 % втрати працездатності, але 6.06.2003 р. знову зробила перерахунок і призначила проводити виплати в сумі 267 грн. 95коп. ( а.с.15).

Згідно даних, наданих відповідачем по справі - спільних постанов адміністрації та профкому підприємства (а.с. 34-40) , суд встановив що на підприємстві з червня 1994 р. по травень 2000 р. (включно) відбувалося підвищення тарифних ставок, посадових окладів та сум відшкодування шкоди так :

- з 1.11. 1992 р. збільшились в 2,25 рази згідно постанови КМ України від 03.12.1992 р. № 676 та наказу по підприємству № 8 від 12.01.1993 р. (відшкодування шкоди також було перераховано в 2.55 рази);

- з 1.01.1993 р. в 1.24 рази згідно постанови КМ України від 26.01.1993 р. № 46 та наказів по підприємству № 59 від 12.02.1993 р. та № 35 від 29.01.1993 р. (відшкодування шкоди також було перераховано в 1.24 рази);

- з 1.04.1993 р. в 1.5 рази згідно постанови КМ України №46 від 26.01.1993 р. та наказів по підприємству № 205 від 11.05.1993 р. та № 131 від 25.03.1993 р. (відшкодування шкоди також було перераховано в 1.5 рази);

- з 1.06.1993 р. в 2 рази згідно постанови КМ України № 46 від 26.01.1993 р. та наказів по підприємству № 297 від 2.07.1993 р., та № 290 від 29.06.1993 р.(відшкодування шкоди було перераховано в 2 рази);

з 1.09.1993 р. в 2.89855 рази згідно постанови КМ України від 30.08.1993 р. № 671 та наказі по підприємству № 392 від 30.08.1993 р. та № 448 від 30.09.1993 р. (відшкодування шкоди було перераховано в 2.89855 рази);

- з 1.10.1993 р. в 1.5 рази згідно спільної постанова підприємства та профкому № 156 від 30.09.1993 р.(відшкодування шкоди було перераховано в 1.5 рази) ;

- з 1.11.1993 р. в 2.1333 рази згідно спільної постанови адміністрації та профкому № 1664 від 16.12.1993 р. (відшкодування шкоди було перераховано в 2.1333 рази);

- з 1.12.1993 р. в 3 рази згідно наказу по підприємству № 633 від 13.12.1993 р. (відшкодування шкоди було перераховано в 3 рази);

- з 1.07.1994 р. в 2 рази згідно постанови КМ України № 449 від 04.07.1994 р. та наказу по підприємству № 543 від 29.07.1994 р. (відшкодування шкоди не перераховувалось);

- з 1.10.1994 р. в 2 рази згідно наказів по підприємству № 758 від 25.10.1994 р. та від 1.10.1994 р. (розмір відшкодування шкоди був перерахований в 2 рази);

- з 1.02.1995 р. в 3 рази згідно наказу по підприємству № 191 від 28.02.1995 р. (відшкодування шкоди також було перераховано в 3 рази);

- з 1.01.1996 р. в 2.5 рази згідно спільної постанови адміністрації та профкому підприємства № 1982 від 28.12.1995 р. (відшкодування шкоди було перераховано в 1.25 рази);

-з 1.07.1996 р. в 1.5 рази згідно спільної постанови адміністрації та профкому та наказу по підприємству № 462 від 28.06.1996 р. (відшкодування шкоди також було перераховано в 1.5 рази);

- з 1.07.1997 р. в 1.15 рази згідно спільної постанови адміністрації підприємства від 01.07.1997 р. № 522 та наказу підприємства № 504 від 29.06.1997 р. (відшкодування шкоди також перераховано в 1.15 рази.);

- з 1.04.2000 р. в 1.3 рази згідно наказу по підприємству № 312 від 25.04.2000 р. (відшкодування шкоди не перераховувалось).

Із довідки, наданої ВАТ «Суха Балка» (а.с. ) встановлено, що на підприємстві в оспорювальний сторонами період відбувалося підвищення (ріст) заробітної плати, окрім липня 1997 р., де відбулося зменшення росту заробітної плати.

За період з червня 1994 р. до квітня 2000 р. заробітна плата виросла в 22.98 рази, так з червня 1994 р. вона становила 3003010 крб. (30 грн. 03 коп.), а в травні 2000 р. вже становила 690 грн.

Згідно таблиці підвищення тарифних ставок та посадових окладів по ВАТ «Суха Балка» (а.с ) вбачається, що з червня 1994 р. по квітень 2000 р. суми втраченого заробітку були перераховані в 12.94 рази.

Суд не може погодитися із вимогами позивача, про перерахунок суми втраченого ним заробітку на коефіцієнт 1.15 за липень 1997 р., оскільки в зазначений період росту заробітної плати не було. Також суд не може задовольнити вимоги позивача, про стягнення недоплати по страховим виплатам за період з 1.08.2006 р. по 1.08.2009 р., оскільки він звернувся до суду 5.08.2009 р., тому недоплату необхідно стягувати за три останні роки, а саме з 5.08.2006 р. по 1.08.2009 р.

Згідно викладеного та спираючись на законодавство, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин суд вважає, що сума втраченого позивачем заробітку повинна була нараховуватись та перераховуватись наступним чином:

Позивачу первинно встановлено втрату працездатності в 1988р. від професійного захворювання. Відповідно до постанови КМ України від 26 травня 1992 р. N 276, якою було встановлено провести з 1 травня 1992 р. перерахування розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоровя, повязаного з виконанням трудових обовязків, виходячи із середньої заробітної плати відповідних працівників підприємств, установ, організацій за січень-квітень 1992 р., відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів.

Наказом по підприємству від 9.10.1992 р. № 282\92 прозивачу було призначено відшкодовуати шкоду виходячи із середньої заробітної плати бурильника (прохідника) за січень- травнь 1992 р. яка становила 9077 крб.

При заробітній платі 9077 крб. та 45 % втрати працездатності сума відшкодування шкоди повинна становити 4084 крб.

В наступному суму відшкодування шкоди необхідно перераховувати на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів, а саме: з 1.11.1992 р. в 2.25 рази, що становитиме 9189 крб.; в 1.24 рази з 1.01.1993 р. що становитиме 11394 крб.; з 1.04.1993 р. в 1.5 рази що становитиме 17091 крб.; з 1.06.1993 р. в 2 рази що становитиме 34182 крб.; з 1.09.1993 р. в 2.89855 рази що становитиме 99078 крб.; з 1.10.1993 р. в 1.5 рази що становитиме 148617 крб.; з 1.11.1993 р. в 2.1333 рази що становитиме 317044 крб.; з 1.12.1993 р. в 3 рази що становитиме 951132 крб.; з 1.07.1994 р.в 2 рази що становитиме 1902264 крб.; з 1.10.1994 р. в 2 рази що становитиме 3804528 рб.; з 1.02.1995 р. в 3 рази що становитиме 11413584 крб.

В 1995 р. позивачу, при освідченні в МСЕК встановлено 60 % втрати працездатності, тому сума відшкодування шкоди повинна становти 15218112 крб. із розрахунку 11413584 крб. : 45 % х 60 % = 15218112 крб.; з 1.01.1996 р. - в 2.5 рази, що становитиме 38045280 крб.; з 1.07.1996 р. - в 1.5 рази, що становитиме 579067920 крб., або в перерахунку на гривні 570 грн. 68 коп.

З 1.07.1997 р. на підприємстві відбулося підвищення тарифних ставок в 1.15 рази, але суд вважає, що застосовувати коефіцієнт 1.15, для перерахунку суми відшкодування шкоди позивачу не слід, оскільки згідно данних наданих ВАТ «Суха Балка» в вказаний період росту заробітної плати не було.

З 1.04.2000 р. на підприємстві івідбулося підвищення тарифних стаок в 1.3 рази, але позивач не просить робити перерахунок суми відшкодування шкоди на вказаний коефіцієнт, а суд не можить вийти за межі позовних вимог.

Таким чином, сума відшкодувангня шкоди позивачу повинна становити 570 грн. 68 коп.

З 1.03.2002 р. згідно ст. 29.Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” страхові виплати постраждалим на виробництві перераховуються на коефіцієнти росту заробітної плати в галузі національної економіки за попередній рік, а саме на коефіцієнти - 1.193 з 1.03.2002 р.; 1.182 з 1.03.2003 р.; 1.152 з 1.03.2004 р.; 1.238 з 1.03.2005 р., 1.203 з 1.03.2006 р., 1.183 з 1.03.2007 р., 1.125 з 1.03.2008 р., 1.063 з 1.03.2009 р.

З 1.03.2002 р. сума втраченого позивачем заробітку 570 грн. 68 коп. підлягає перерахунку на коефіцієнт 1.193 рази і повинна становити 680 грн. 82 коп., що в перерахунку на заробітну плату становить 1134 грн. 70 коп. Позивач отримував на той час пенсію по інвалідності, а згідно законодавства сума пенсії по інвалідності та страхові виплати разом не можуть перевищувати заробітну плату з якої нараховувались виплати. Пенсію позивач отримував в сумі 232 грн. та 680 грн. 82 коп. разом не будуть перевищувати заробітну плату з якої нараховувались виплати. Тому сума втраченого заробітку повинна становити 680 грн. 82 коп. В тому ж 2002 р. позивач перейшов на пенсію за віком, тому не слід враховувати пенсію при перерахуваннях сум втраченого заробітку.

З 1.03.2003 р. страхові виплати повинні бути перераховані в 1.182 рази і становити 804 грн. 73 коп. (680 грн. 82 коп. х 1.182).

З 1.03.2004 р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.152 рази і повинні становити 927 грн. 05 коп.

З 1.03.2005 р. страхові виплати підлягають перерахунку в 1.283 рази і повинні становити 1147 грн. 69 коп.

З 1.03.2006 р. страхові виплати перераховуються в 1.203 рази і повинні становити 1380 грн. 67 коп.

З 1.03.2007 р. страхові виплати перераховуються в 1.183 рази і повинні становити 1633 грн. 33 коп.

З 1.03.2008 р. страхові виплати перераховуються в 1.125 рази і повинні становити 1837 грн. 50 коп.

З 1.03.2009 р. страхові виплати перераховуються в 1.063 рази і повинні становити 1953 грн. 26 коп.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, в якому зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок суми щомісячних платежів раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує три роки. Вимоги позивача про стягнення недоплати по страховим виплатам підлягають задоволенню за три останні роки.

Позивач звернувся до суду 05.08.2009 р., тому вимоги позивача підлягають задоволенню з 05.08.2006 р. по 01.08.2009 р. У звязку з неправильним призначенням та виплатою страхових сум за вказаний період утворилась заборгованість в сумі 27913 гривень 09 копійок із розрахунку:

З 1.08.2006 р. щомісячні страхові виплати позивачу виплачувались в сумі 648 грн. 26 коп., при належних виплатах 1380 грн. 67 коп., щомісячно не доплачувалось по 732 грн. 41коп., а з 05.08.2006 р. по 1.06.2006 р. ( 27днів) не доплачено 638 грн. 01 коп. із розрахунку 732.41грн. - недоплата в місяць : 31 день = 23.63 грн. - недоплата в день х 27 днів = 638 грн. 01коп.

З 1.03.2007 р. страхові виплати проводились по 766 грн. 89 коп., при належних виплатах 1633 грн. 33 коп. щомісячно не доплачувалось по 866 грн. 44 коп., а до 1.03.2008 р. не доплачено 10397грн. 28коп.

З 1.03.2008 р. виплати проводились по 862 грн. 75 коп., при належних виплатах 1837 грн. 50 коп., щомісячно не доплачувалось по 974 грн. 75 коп., а до 1.03.2009 р. не доплачено 11697 грн.

З 1.03.2009 р. виплати проводились по 917 грн. 10 коп., при належних виплатах 1953 грн. 26 коп., щомісяця не доплачувалось по 1036 грн. 16 коп., а до 1.08.2009 р. (5місяців) не доплачено 5180 грн. 80 коп.

Таким чином, заборгованість за щомісячними страховими виплатами у відшкодування шкоди за період із 05.08.2006 р. по 1.08.2009 р. складає суму 27913 грн. 09 коп., яку слід стягнути з відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі .

Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.08.2009 р. страхові виплати у розмірі 1953 гривень 26 копійок, довічно або до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат .

Згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сторони у справі звільнено від державного мита.

Керуючись ст.173 КЗпП України, ст.11,12,31, Закону України «Про охорону праці», ст.29 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ”, п.п. 9 , 11 , 22, 25, 28 , 43 «Правил відшкодування власником підприємства , установи, організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоровя , повязаним з виконанням ним трудових обовязків», ст. 10,11,27,60, 88 ч. 2, 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі ( р\рахунок 371756999983102 , одержувач ВВД ФССНВ в м. Кривому Розі, МФО 805012 УГКУ в Дніпропетровській області, ЕГРПОУ 25913606) на користь ОСОБА_4 недоплату по страховим виплатам за період з 05.08.2006 р. по 01.08.2009 р. в сумі 27913 гривень 09 копійок, а також стягувати на його користь страхові виплати в сумі 1953 гривень 26 копійок щомісячно, починаючи з 01.08.2009 р., довічно, або до наступного перерахунку згідно чинного законодавства України.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь держави 15 грн. в рахунок витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення cуду набирає законної сили.

Суддя Н.М.Грищенко