Рішення № 101004443, 10.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року м. Київ № 640/24791/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), у якому просить суд визнати дії відповідача щодо порушення строку надання відповіді на інформаційний запит № 2 від 10.07.2019 протиправними, а також, стягнути витрати на правову допомогу адвоката 5600 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив про те, відповідачем була надана відповідь на інформаційний запит з порушенням строку надання такої відповіді, що призвело до порушення прав позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

03.01.2020 до суду від Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) надійшов відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що відповідь на запит позивача була надана вчасно, що підтверджено письмовими доказами, долученими до відзиву, а також, що жодні права позивача у спірних правовідносинах не були порушені.

04.02.2020 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, за результатами розгляду якого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.02.2020 відмовлено у його задоволенні.

Також, 06.04.2020 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, за результатами розгляду якого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2020 відмовлено у його задоволенні.

Крім того, 03.09.2021 відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, за результатами розгляду якого ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.10.2021 відмовлено у його задоволенні.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 10.07.2019, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернувся з інформаційним запитом № 2 до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської місткої державної адміністрації), шляхом надсилання запиту на електронну адресу розпорядника; інформації.

Позивач зазначає про те, що оригінал листа-відповіді № 05716-13297 від 17.07.2019 було відправлено заявнику 18.07.2019, згідно відтиску штампу на конверті поштового відправлення.

Тож, позивач вважає, що відповідачем було порушено строк надання відповіді на отриманий запит, що і зумовило його звернення до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України, встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно норм статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Так, відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію», визначено, що інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Основними принципами інформаційних відносин, в контексті положень частини 1 статті 2 Закону України «Про інформацію» є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя.

Згідно положень частини 1 статті 5 Закону України «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Між тим, слід наголосити на тому, що порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації», передбачено, що право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Згідно приписів частини 1 статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються, зокрема, суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Приписами частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», визначено, що розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до положень частини 1 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Положеннями статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Тож, з наведеного слідує, що доступ до інформації забезпечується шляхом подання суб`єктом відповідного запиту на отримання інформації та його розгляду розпорядниками інформації, зокрема, у строки встановлені частиною 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», тобто, відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив до відповідача на електронну пошту dzr@kmda.gov.ua 10.07.2019 о 19 год 47 хв. запит на інформацію № 2, яким просив надати інформацію щодо кількості укладених та зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок між Київською міською радою та землекористувачами у період з січня 2018 року по липень 2018 року, та з серпня 2018 року по дату запиту.

За результатами розгляду зазначеного запиту, Департаментом надано відповідь від 17.07.2019 № 05716-13297, шляхом надсилання її на зазначені у запиті електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 та на поштову адресу за допомогою послуг поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта».

Так, відповідно до інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний інформаційний простір територіальної громади міста Києва», створеної на базі програмного забезпечення електронного документообігу «АСКОД», відповідь на запит сформована та відправлена позивачу 17.07.2019, де також міститься відмітка про направлення його поштовим зв`язком.

Разом з тим, згідно з інформацією (звіт про доставку), що міститься/зберігається) у електронній пошті Департаменту dzr@dzr.kmda. gov.ua (з якої було надіслано відповідь позивачу), сканкопія листа Департаменту від 17.07.2019 № 05716-13297 надіслана позивачу 17.07.2019 о 16 год 48 хв на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що свідчить та підтверджує своєчасність надіслання Департаментом відповіді на запит, отримання позивачем (представником) запитуваної інформації.

Тож, факт направлення відповіді на запит на електронну адресу не заперечується сторонами, а дата направлення, підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до норм статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (позивач надіслав лист 10.07.2019 о 19 год 47 хв, тобто, уже після закінчення робочого часу, а відтак, цей лист зареєстрований Департаментом 11.07.2019 № 057-271), а відповідь надана позивачу шляхом надсилання листа на електронну пошту о 16 год 48 хв.

Крім того, 17.07.2019 лист Департаменту від 17.07.2019 № 05716-13297, що є відповіддю на запит на інформацію ОСОБА_1 від 10.07.2019 № 2, передано до відділення поштового зв`язку. Водночас, відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок», послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. Водночас, Департамент, в межах повноважень, є відповідальним за передачу листів до поштового відділення та не несе відповідальність за здійснення поштового відправлення в подальшому.

При цьому, суд звертає увагу на предмет спору, а саме, порушення відповідачем п`ятиденного строку надання відповіді на запит на інформацію, та зазначає, що метою Закону України «Про доступ до публічної інформації», є саме забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

У даному ж випадку, право позивача на доступ до публічної інформації, у встановлені строки в розрізі оскаржуваних дій відповідача, не порушене не було, оскільки запитувана інформація відповідачем надана позивачу у встановлений Законом України «Про доступ до публічної інформації» строк на електронну адресу.

Отже, враховуючи, що Законом України «Про доступ до публічної інформації», визначений обов`язок розпорядника інформації надати запитувану інформацію у строки, встановлені статтею 20 вказаного Закону, при цьому, будь-яких заборон або застережень щодо направлення відповіді на електронну адресу вказаний Закон не містить, суд вважає, що в діях Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської місткої державної адміністрації) відсутні порушення вимог частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», з огляду на що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Беручи до уваги положення статті 139 КАС України, відшкодування судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачу не підлягає.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 250, 255 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання протиправними дій відмовити.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

Відповідач: Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) (ЄДРПОУ 26199097, вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01601).

Суддя В.І. Келеберда