Рішення № 101004404, 10.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року м. Київ № 640/14495/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Бокатової Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України проскасування постанови,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» (далі - позивач, ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач, ДАБІ) в якому просить суд скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 30/1014-2296-19 від 17.07.2019 про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 60 210,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» наголошує на протиправності постанови № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019. Зокрема позивач зазначає, що у відповідності до спірної постанови ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»; однак, згідно діючого законодавства в сфері містобудування, позивач не може виступати суб`єктом такого порушення, оскільки не здійснює будь-якої містобудівної діяльності; крім того, позивача не було повідомлено про дату, час, місце, мету та підстави проведення позапланової перевірки, що в свою чергу суперечить Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 за № 553; відповідно до п. 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 за № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єкта містобудування, який будує або збудував об`єкт будівництва, проте ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» є лише орендарем автозаправного комплексу, що розташований за адресою: м. Миколаїв, проспект Героїв України, 22д, та використовує вказаний майновий комплекс у своїй господарській діяльності на підставі договору оренди, укладеного з власником цього комплексу; посадові особи Державної архітектурно-будівельної інспекції склали адміністративні матеріали та винесли оскаржувану постанову відносно ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» не пересвідчившись у тому, чи здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль відносно вказаного суб`єкта та чи є вказаний суб`єкт суб`єктом містобудування, а також чи здійснює (здійснювала) вказана особа будівництво об`єкта; тому, оскільки ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» не є суб`єктом містобудування, оскільки не здійснює містобудівної діяльності, його не можна було притягнути до відповідальності згідно із Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», а тому спірна постанова підлягає скасуванню у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Патратій О.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2019 (суддя Патратій О.В.) відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

11.10.2019 до Окружного адміністративного суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, у якому останній заперечує проти позову. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначає, що перевірка об`єкту проводилася на підставі листа заступника Миколаївського міського голови Андрієнка Ю.Г. від 24.05.2019 № 2473/02.02.01-22/02.03/14/19 відповідно до направлення на проведення позапланового заходу від 18.06.2019 № 219; з метою проведення перевірки на адресу позивача поштою надіслано повідомлення про її проведення від 07.06.2019 за вих. № 1014-1839-19; під час виїзду на об`єкт встановлено, що за вказаною адресою в 2019 році виконані будівельні роботи з влаштування автогазозаправного пункту та модульної АЗС для заправки бензиновим та дизельним паливом, влаштування інженерних мереж; на час перевірки були відсутні представники суб`єкта містобудування, тобто ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» не допустило посадову особу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки, а також не надало на початку перевірки на об`єкті та до кінця її проведення до органу державного контролю необхідні документи, матеріали, довідки, відомості з питань, що виникають під час державного архітектурно-будівельного контролю для здійснення позапланової перевірки; тобто це є порушенням п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553; пунктами 16, 17 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою складається акт перевірки та у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зазначені документи були складені та направлені позивачу разом із письмовим роз`ясненням прав та обов`язків за адресою місцезнаходження рекомендованим листом; у протоколі позивачу було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; за результатами розгляду справи ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» було визнано винним у порушенні норм містобудівного законодавства, Управлінням винесено постанову № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019, яка складена у відповідності до форми, затвердженої Мінрегіону від 15.05.2012 № 240, з викладенням опису обставин, установлених при розгляді справи, та зазначенням абзаців, пунктів, частин, статтей, розділів, глав нормативно-правових актів, будівельних норм, державних стандартів і правил, проектних рішень тощо, вимоги яких порушено, а також містить достатні відомості про юридичну особу, яка притягується до відповідальності; тому спірна постанова винесена у порядок та спосіб, передбачений чинним законодавством та не підлягає скасуванню.

Згідно з розпорядженням № 238 від 22.03.2021 щодо призначення повторного автоматичного розподілу судових справ вказану справу передано для розгляду судді Окружного адміністративного суду м. Києва Пащенку К.С.

26.03.2021 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було прийнято до провадження адміністративну справу № 640/14495/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Наказом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 18.06.2019 № 69П на підставі листа заступника Миколаївського міського голови Андрієнка Ю.Г. від 24.05.2019 № 2473/02.02.01-22/02.03/14/19 інспекційному відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області було доручено провести позапланову перевірку об`єкту «Реконструкція автозаправочного комплексу за адресою: пр. Героїв України, 22д, м. Миколаїв», власник об`єкту - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНСА», орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт.

07.06.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області був підготовлений лист № 1014-1839-19 щодо інформування Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У направленні для проведення позапланового заходу від 18.06.2019 № 218 зазначено, що головний інспектор будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежко Юрій Леонідович направляється для здійснення позапланової перевірки на об`єкті «Реконструкція автозаправочного комплексу за адресою: пр. Героїв України, 22д, м. Миколаїв» щодо дотримання суб`єктом містобудування власником об`єкту - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНСА», орендарем об`єкту - Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 18.06.2019 № 69П та листа заступника Миколаївського міського голови Андрієнка Ю.Г. від 24.05.2019 № 2473/02.02.01-22/02.03/14/19. Строк дії направлення з 20.06.2019 по 03.07.2019.

03.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежком Юрієм Леонідовичем складено акт про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва «Реконструкція автозаправочного комплексу за адресою: пр. Героїв України, 22д, м. Миколаїв» для проведення позапланової перевірки, чим порушено положення п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553. У графі «Присутні» зазначено, що підпис відсутній у зв`язку з неприбуттям.

03.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежком Юрієм Леонідовичем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено, що ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» не допустило посадову особу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на об`єкт будівництва для проведення позапланової перевірки, а також не надало на початку перевірки на об`єкті та до її кінця проведення до органу державного контролю необхідні документи, матеріали, довідки, відомості з питань, що виникають під час державного архітектурно-будівельного контролю для здійснення позаплановою перевірки, чим порушено п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Повідомлено, що розгляд справи відбудеться 17.07.2019 о 15:00 у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області за адресою: 54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61. У графі «Підпис керівника (уповноваженої ним особи) юридичної особи/фізичної особи-підприємця, стосовно якої складено протокол» зазначено, що підпис відсутній у зв`язку з неприбуттям.

Також 03.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Денежком Юрієм Леонідовичем видано припис № 25 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким позивача зобов`язано усунути порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на об`єкт «Реконструкція автозаправочного комплексу за адресою: пр. Героїв України, 22д, м. Миколаїв» для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Термін: до 16.07.2019. Про виконання припису необхідно повідомити Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області до 16.07.2019. У графі «Примірник припису одержав(ла)» зазначено, що підпис відсутній у зв`язку з неприбуттям.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5405608691357, дані документи (направлення для проведення позапланового заходу від 18.06.2019 № 218; протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; акт про недопущення; припис № 25) були вручені позивачу 05.07.2019, згідно договору вкладено до абонентської скриньки.

17.07.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області Хмельною Оксаною Петрівною винесено постанову № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 210 грн. У графі «Примірник постанови одержав» зазначено, що підпис відсутній у зв`язку з неприбуттям на момент винесення постанови.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 5405608694178, лист, в якому знаходилася постанова № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, був вручений позивачу 19.07.2019, згідно договору вкладено до абонентської скриньки.

Не погоджуючись із постановою № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», положення котрого спрямовано на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 цього Закону, органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294 (далі - Положення), визначено, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно п. 3 Положення, одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 4 вказаного Положення передбачено, що відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо через апарат та свої територіальні органи (п. 7 Положення).

Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок про здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п. 5 Порядку № 553).

Отже, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області є територіальним органом Держархбудінспекції та має право здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставою для проведення позапланової перевірки є, серед іншого, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно п. 12 Порядку № 553, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку; розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.

Враховуючи наявність звернення виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.05.2019 № 2473/02.02.01-22/02.03/14/19 та видачі на його підставі наказу Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 18.06.2019 № 69П «Про проведення позапланової перевірки» та направлення на проведення позапланового заходу позивача, суд дійшов висновку про наявність в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області законних підстав для проведення вказаного позапланового заходу.

Пунктом 16 Порядку № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно п. 12 Порядку № 533, у разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку № 533).

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудування», суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Суд зауважує, що за п. 12 Порядку № 533, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

Даний обов`язок випливає з наданих посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю повноважень щодо одержання в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (пп. 8 п. 11 Порядку № 533).

В свою чергу, обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у повному обсязі та об`єктивно, кореспондує до обов`язку суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (п. 14 Порядку № 533).

Як зазначено вище, 03.07.2019 Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області складено Акт за формою, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

В Акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 03.07.2019 зазначено: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» не допустило посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва «Реконструкція автозаправочного комплексу за адресою: пр. Героїв України, 22д, м. Миколаїв» для проведення позапланової перевірки, чим порушено положення п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пп. 1 п. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінеті Міністрів України від 23.05.2011 № 553. У графі «Присутні» зазначено, що підпис відсутній у зв`язку з неприбуттям.

Однак суд зауважує, що відповідачем не надано жодного підтвердження того, що позивач був ознайомлений із листом Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області від 07.06.2019 № 1014-1839-19, у якому зазначалося про початок перевірки та необхідність забезпечення особистої участі або участі представника при здійсненні заходів державного архітектурно-будівельного контролю, оскільки доказів вручення відповідного поштового відправлення суду не надано.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Згідно пп.1 п. 11 Порядку № 533 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню.

Так, на підтвердження своїх доводів стосовно позову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області надало до суду матеріали фотофіксації проведення перевірки, на яких зафіксовано зовнішній вигляд АЗС на пр. Героїв України, 22д у м. Миколаїв, чим підтверджується надання доступу особам, які здійснювали перевірку до вказаного об`єкта. Крім того, об`єкт перевірки - АЗС є відкритим для загального доступу будь-яких осіб.

З огляду на приписи Положення № 533, суд відмічає, що відхиляє доводи відповідача стосовно недопущення позивачем посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області до перевірки.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до пояснень позивача та наданого договору оренди від 03.12.2018 № 57, ТОВ «ІНСА» як орендодавець у порядку та на умовах передбачених цим договором передало на визначений строк у користування ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» нерухоме майно, а саме: автозаправний комплекс (АЗК), що складається з операторської АЗС з магазином загальною площею 17,1 кв. м., 3 (три) паливно-роздавальні колонки, 4 (чотири) резервуари для зберігання палива, цінове табло та рухоме майно, перелік якого зазначений у Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду, буд. 22д. Окрім того, пунктом 1.3. вказаного договору визначено, що передача в оренду орендарю об`єкту оренди не припиняє права власності орендодавця на об`єкт оренди.

Відповідно до п. 3.1 договору оренди № 57 від 03.12.2018 даний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін та діє протягом 35-ти місяців.

Пунктом 3.2 договору оренди № 57 від 03.12.2018 передбачено, що строк оренди у відповідності до умов цього Договору починається з дати підписання Сторонами Акта приймання-передачі Об`єкта оренди і закінчується в момент підписання між Сторонами Акта приймання-передачі (повернення) Об`єкта оренди.

12.12.2018 між ТОВ «ІНСА» та ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» був підписаний Акт приймання-передачі об`єкту оренди, відповідно до якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв за плату на невизначений строк у користування нерухоме майно, а саме: автозаправний комплекс (АЗК), що складається з операторської АЗС з магазином загальною площею 17,1 кв. м., 3 (три) паливно-роздавальні колонки, 4 (чотири) резервуари для зберігання палива, цінове табло та рухоме майно, перелік якого зазначений у Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Героїв Сталінграду, буд. 22д.

Згідно з розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 21.05.2016 року № 197-р «Про перейменування об`єктів топономіки та демонтаж пам`ятників та пам`ятних знаків» проспект Героїв Сталінграда перейменовано на проспект Героїв України.

З урахуванням наведених норм та тієї обставини, що авто-газозаправний комплекс, що підлягав перевірці працівниками відповідача, належить на праві власності та підконтрольний ТОВ «ІНСА» а не ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ», суд дійшов висновку, що при складанні адміністративних матеріалів, оскаржуваної постанови та накладенні стягнення у вигляді штрафу, уповноваженими особами відповідача допущено суттєві порушення проведення відповідної процедури притягнення до адміністративної відповідальності та визнання ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» винним у вчиненні правопорушення в сфері містобудування, не врахувавши тієї обставини, що таке правопорушення не може бути здійснено вказаним суб`єктом, оскільки ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» є лише орендарем, а не суб`єктом містобудування вказаного об`єкту.

Крім того, суд зазначає що відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб`єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

З урахуванням тієї обставини, що ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» не виконувало будівельних робіт на вказаному об`єкті, а здійснювало виключно свій основний вид господарської діяльності, а саме роздрібну торгівлю пальним (47.30), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що позивач не є суб`єктом містобудування та не може бути притягнутий до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності.

Однак уповноваженою особою відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови дана обставина врахована не була.

Водночас, підстава за якою позивач був притягнутий до відповідальності, а саме, п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачає, що суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об`єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Отже, якщо позивач не є суб`єктом містобудування, то застосовувати до ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» санкцію у вигляді штрафу в уповноваженої особи відповідача підстав не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу, з огляду на це, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, проте відповідачем в даному випадку не доведено правомірності постанови № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019.

Таким чином, оскаржувана постанова № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019 є протиправною та підлягає скасуванню.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частинами 1 та 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що завданням судочинства є вирішення судом спору з метою ефективного захисту порушеного права.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність постанови № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 17.07.2019.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

З огляду на все викладене вище та виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в даному випадку суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, то судові витрати підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Окремо суд відзначає, що позивач у позовній заяві просить суд поновити строк на звернення до суду.

За приписом ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Оскаржувану постанову № 30/1014-2296-19 про накладення штрафу прийнято Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області 17.07.2019.

Згідно з ч. 9 ст. 120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Судом встановлено, що позовну заяву направлено на адресу суду поштовим відправленням 01.08.2019, тобто, у межах п`ятнадцятиденного строку з дня складення постанови, що підтверджується відміткою на конверті (№ 02152 0718745 0).

Таким чином, позовна заява подана позивачем у межах строку, визначеного ст. 5 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 30/1014-2296-19 від 17.07.2019 про накладення на ТОВ «ІНТЕРГЕОКОМ» штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 60 210 грн.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, ідентифікаційний код 37471912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРГЕОКОМ» (адреса: 02125, м. Київ, пр. Визволителів, буд. 3, офіс 6, ідентифікаційний код 42447221) сплачений при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко