Рішення № 101004051, 05.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року м. Київ № 640/1739/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі також - ОСОБА_1 , позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (надалі також - ГУ ПФУ в м.Києві, Управління, відповідач) в якому просить визнати неправомірними дії відповідача

щодо відмови визначити вірну пенсію позивачеві у максимально допустимому законодавстві розмірі, встановленому Законами України «Про державний бюджет України на 2020 рік», «Про державний бюджет України на 2021 рік» та у відповідності до вимог постанови Печерського районного суду м.Києва від 24.10.2016 року в справі №754/145171/16-а та довідки Мінекономрозвитку України від 08.10.2018 №2102-12/43947-09;

зобов`язати відповідача визначити розмір пенсії ОСОБА_1 в сумах помісячно: з 11.11.2020 - 17120,00 грн; з 01.12.2020 - 17690,00 грн; з 01.01.2021 по 30.06.2021 - 17690,00 грн; з 01.07.2021 - 18189,15 грн (90% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу - 20210,17 грн);

стягнути на користь позивача заборгованість з пенсійних виплат по перерахунку пенсії з урахуванням раніше здійснених виплат (з урахуванням клопотання від 09.08.2021).

Ухвалою суду від 04.03.2021 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

02.06.2021 через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) відповідач подав відзив на позовну заяву в якому просив суд у задоволенні позову відмовити, оскільки відповідачем виконується рішення суду щодо належного нарахування пенсії позивачу у розмірах встановлених судом.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м.Києві та отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про державну службу».

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 в адміністративній справі №754/145171/16-а визнано неправомірною відмову Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як державного службовця в розмірі 90% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.05.2016 посадового окладу начальника самостійного управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2016 перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.05.2016 посадового окладу начальника самостійного управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

На виконання вказаної постанови Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснило перерахунок пенсії позивачу, розмір якої з 01.08.2016 по 31.12.2017 склав 10740,00 грн, а з 01.01.2018 становив 11770,93 грн, з яких 11704,50 грн-основний розмір пенсії від заробітної плати (90%), а 66,43 грн.-підвищення, як дитині війни.

04.02.2019 року позивач звернувся до пенсійного фонду із заявою про визначення його пенсії в розмірі 14970 грн, посилаючись на положення Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік».

Листом від 19.02.2019 №34278/02 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для збільшення розміру пенсії, посилаючись на те, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсій, в тому числі призначених згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, а Постановою Кабінету Міністрів України від.09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від.31.05.2000 року №865 «Про деякі вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсій», що не передбачає видачу довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, як передбачалось в статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.03.2020 №640/9707/19, залишеного в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.09.2020, визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови визначити розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року по справі № 754/45171/16-а та довідки Мінсоцекономрозвитку України від 08.10.2018 року № 2102-12/43947-09; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві визначити розмір його пенсії в сумі 14970,00 грн. щомісячно з 04.02.2019 року.

На виконання вищезазначених рішень, ГУ ПФУ в м.Києві прийняло Розпорядження №930060148168 від 30.09.2020 щодо виплати пенсії позивачу з 04.02.2019 у розмірі 14970,00 грн щомісячно.

22.09.2020 (вх.№35794/8) та 11.11.2020 (вх.29152/К-2600-20) ОСОБА_1 звертався до ГУ ПФУ в м.Києві щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.03.2020 №640/9707/19, без задіяння механізму примусового виконання судового рішення, та проведення виплати пенсії у розмірі 18189,15 грн на місяць, як це передбачено в рішенні суду.

10.12.2020 ГУ ПФУ в м.Києві листом №28127-29152/К-02/8-2600/20 повідомив, що в рішенні Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.03.2020 №640/9707/19 встановлений фіксований розмір пенсії на виплату - 14970,00 грн. Крім того повідомлено, що рішення взято на облік у реєстрі судових рішень (реєстраційний номер 65419), виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Тому виплата заборгованості буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що ч.2 ст.19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень -коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4,5 п.4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Таким чином, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно пунктів 3-5 Порядку ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 №201, виконання рішень суду, а саме виплата заборгованості з перерахованої пенсії здійснюється в порядку черговості надходження таких рішень судів до Головного управління та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Отже виплата нарахованих (перерахованих) сум пенсій здійснюється, зокрема, коштами, передбаченими за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Черговість виконання судових рішень визначається датою їх надходження.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, відповідачем було здійснено перерахунок пенсії, проте вказану суму позивачеві не виплачено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (надалі також - постанова КМУ №649).

Постановою КМУ №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, установлено, що для виконання судових рішень, якими на органи Пенсійного фонду України покладені зобов`язання з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат, що фінансуються з державного бюджету, виплата коштів, нарахованих за період до набрання судовим рішенням законної сили, здійснюється відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого цією постановою (пункти 1, 2).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 по справі №640/5248/19 визнано протиправним та скасовано Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Виходячи з наведеного, пункти 1 та 2 постанови КМУ №649 втратили свою чинність починаючи з 22.07.2020 та відповідно позивач набув право на отримання з цієї дати всієї суми перерахованої пенсії на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2019 по справі №761/3319/19 без застосування Порядку затвердженого постановою КМУ №649.

Таким чином, суд робить висновок, що до 22.07.2020 дії пенсійного органу щодо невиплати позивачеві суми перерахованої пенсії на виконання рішення суду були правомірними та відповідали пунктам 1 та 2 постанови КМУ №649, які втратили чинність лише 22.07.2020.

Частиною 4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема у рішенні справи №640/9707/19 зазначено: «З огляду на це, суд вважає, що відповідач на момент звернення позивача із заявою про встановлення його пенсії на підставі довідки від 02.07.2018 зобов`язаний був встановити пенсію в розмірі максимальної допустимої за діючим законодавством, оскільки виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року в адміністративній справі №754/145171/16-а є триваючим, і в залежності від зміни законодавства повинно переглядатися відповідачем.

В той же час прийняття відповідачем рішення про відмову у визначенні пенсії позивача у максимально допустимому законодавством розмірі, призвело до зменшення розміру його пенсії, яку він повинен отримувати, що є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.».

Таким чином, суд не бере до уваги твердження Управління, щодо сума пенсії ОСОБА_1 , яка підлягає виплаті є незмінною та становить 14970,00 грн.

При цьому в контексті зазначеного щодо спірного періоду, за який позивач просить здійснити йому перерахунок пенсії без застосування обмежень її максимального розміру, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2019 - 30.06.2019 - 1497 грн, 01.07.2019 - 30.11.2019 - 1564 грн, 01.12.2019 - 31.12.2019 - 1638 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України від 07 грудня 2017 №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у 2020 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 - 1638 грн, з 1 липня - 1712 грн, з 1 грудня - 1769 грн.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: із 1 січня 2021 - 1769 грн; із 1 липня 2021 - 1854 грн; із 1 грудня 2021 - 1934 грн.

При цьому у суду відсутність підстав вважати, що право позивача на отримання пенсії в подальшому без обмеження максимальним розміром буде порушено відповідачем, а задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам, тому у задоволенні вимог в цій частині слід відмовити.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром та зобов`язання відповідача здійснити з 22.07.2020 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

Згідно положень ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 78, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фону України в м.Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фону України в м.Києві здійснити з 22.07.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454,00 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій