Рішення № 101003739, 10.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/6933/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Заяць О.В.,

за участі секретаря Гарига Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 229 КАС України, в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - військова частина А0281 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Хмельницький), у якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.04.2021 у виконавчому провадженні №63950687 Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький);

- зобов`язати Богунський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вжити заходи щодо виконання військовою частиною А0281 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі №620/1763/20 в частині виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.12.2016 по 02.01.2020 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців індексації, та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова про закінчення виконавчого провадження № 63950687 від 21.04.2021 підлягає скасуванню, оскільки відповідач не провів усіх необхідних дій щодо виконання в повному обсязі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 620/1763/20. Позивач вказує, що військовою частиною А0281 виплачено індексацію грошового забезпечення в меншому розмірі, а також, відповідачем не витребувано із військової частини докази виплати ОСОБА_1 індексації. У зв`язку з зазначеним, позивач вважає, що відсутній факт виконання рішення суду в повному обсязі.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.06.2021 позов залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Ухвалою судді від 02.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

Призначено до розгляду під головуванням судді Заяць О.В. у відкритому судовому засіданні в приміщенні Чернігівського окружного адміністративного суду за адресою: м. Чернігів, вул. Київська, 23 на 10 листопада 2021 року о 11:00 год.

Позивач, відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Розглянувши, подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

Як слідує з матеріалів справи 17.11.2020 Чернігівським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 620/1763/20 про зобов`язання військової частини А0281 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.12.2016 по 02.01.2020 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців індексації, та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.

18.12.2020 відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 63950687. У постанові про відкриття виконавчого провадження, зокрема зазначено про необхідність виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копії постанови про відкриття направлено сторонам виконавчого провадження.

Як слідує з матеріалів справи листом від 22.04.2021 відповідач повідомив позивача, що 19.03.2021 до відділу ДВС з військової частини А0281 надійшов лист № 895 від 18.03.2021 згідно якого вбачається, що боржником рішення суду буде виконано після погодження клопотання командира військової частини А0281 про виплати за фондом грошового забезпечення начальником юридичної служби Збройних Сил України, начальником юридичної служ Генерального штабу Збройних Сил України, відповідальними посадовими особами Юридичне департаменту Міністерства оборони України та Департаментом фінансів Міністерства оборо України.

14.04.2021 до даного відділу ДВС з військової частини А0281 надійшов лист № 1238 від 08.04.2021 згідно якого вбачається, що боржником рішення суду виконано в повному обсязі, а саме: стягувачу нараховано та виплачено 30.03.2021 індексацію грошового забезпечення за період, 15.12.2016 по 02.01.2020 в розмірі 878,53 грн з урахуванням виплаченої суми. Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення вбачається, що стягувач 11.02.2017 зарахований в списки особового складу в/ч ПП В2010, в березні 2018, який згідно рішення суду визначено базовим місяцем індексації відбулась зміна посадового окладу. Відповідно до п. 6 листа Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 21.11.2018 за № 248/7939 у зв`язку із внесенням змін до порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (із змінами), право військовослужбовців на індексацію грошового забезпечення настає в грудні 2018 року. За період з 01.12.2018 по 02.01.2020 стягувачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення в сумі 1975,31 грн.

В зв`язку з зазначеним, 21.04.2021 головним державним виконавцем Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Левківською Л.І. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 63950687.

Позивач, вважаючи дану постанову від 21.04.2021 про закінчення виконавчого провадження протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII “Про виконавче провадження” (далі – Закон № 1404) виконавче провадження це як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 13 Закону № 1404 встановлено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 18 Закону № 1404 визначені обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців. Зокрема, частиною 1 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. А пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 6 статті 26 Закону № 1404 за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені ст. 63 Закону № 1404.

Статтею 39 Закону № 1404 передбачені підставі закінчення виконавчого провадження.

Зокрема, пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону № 1404 встановлено, що у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом виконавче провадження підлягає закінченню.

Як встановлено судом, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду на підставі, якого видано виконавчий лист № 620/1763/20 є рішенням зобов`язального характеру.

Суд зазначає, що під час розгляду справи № 620/1763/20 досліджувалося зобов`язання нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.12.2016 по 02.01.2020 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців індексації, та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми.

За результатами дослідження наявного у матеріалах справи копії виконавчого провадження та інших доказів, судом встановлено, що військова частина А0281 здійснила розрахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 15.12.2016 по 02.01.2020 у розмірі 878,53 грн. За період з 01.12.2018 по 02.01.2020 позивачу було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 1975,31 грн.

Відомості про застосування боржником базового місяця січень 2008 року та базового місяця - березень 2018 року відсутні.

Розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 15.12.2016 по 28.02.2018 із встановленням базового місяця - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 02.01.2020 із встановленням базового місяця - березень 2018 року боржником також суду не надано та матеріали виконавчого провадження такого розрахунку не містять.

Отже, розрахунок та виплата відповідачем індексації грошового забезпечення за період з 15.12.2016 по 28.02.2018 (базовий місяць січень 2008), з 01.03.2018 по 02.01.2020 (базовий місяць березень 2018) не доведена.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, донарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення є недостатнім заходом для виконання вимог рішення суду.

Відповідачем та третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не обґрунтовано та не надано суду доказів виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі № 620/1763/20 у повному обсязі.

Суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі „Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Case of Immobiliare Saffi v. Italy Заява № 22774/93§63, 66) суд нагадує, що "…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6. Право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах".

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Аналогічно правило встановлено КАС України, а саме відповідно до частини другої статті 14 цього Кодексу судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені судом обставини справи та наведені вище норми законодавства, якими врегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку, що у головного державного виконавця Богунського відділу державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) були відсутні підстави для прийняття оскаржуваної постанови відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки фактично виконання рішення суду не відбулось, державний виконавець передчасно та з порушенням вимог пункту 9 частини першої статі 39 та статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.04.2021 ВП № 63950687, а отже оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача вжити заходи щодо виконання військовою частиною А0281 рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року у справі №620/1763/20 в частині виплати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 15.12.2016 по 02.01.2020 з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року, як базових місяців індексації, та здійснити виплату з урахуванням виплаченої суми, задоволенню не підлягає, адже виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до положень частини першої статті 2 КАС України метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема є захист та поновлення порушених прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулась з відповідним позовом до суду.

Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов`язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надавши оцінку наявним доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про закінчення виконавчого провадження від 21.04.2021 у виконавчому провадженні № 63950687.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Богунського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції(м.Хмельницький), вул.Перемоги, 55,м.Житомир,10003, код ЄДРПОУ: 35021511.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Військова частина А0281, пр. Миру, 39, м. Житомир, 10004, код ЄДРПОУ: 08104621.

Повний текст рішення суду виготовлено 10 листопада 2021 року.

Суддя О.В. Заяць