Ухвала суду № 101003722, 11.11.2021, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2021 р. м. Чернівці Справа № 600/3991/21-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Лелюк О.П., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Департаменту соціальної соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації щодо відмови здійснення донарахування та виплати ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 роки в розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Департамент соціальної соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 та 2021 роки в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум такої допомоги, що становить 14154,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 (справа №1-247/2018 (3393/18), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачала, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосуються у порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного соціального страхування. З урахуванням наведеного позивач зазначив, що згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-XII (далі – Закон №3551-XII) йому як учаснику бойових дій передбачено щорічно до 5 травня виплату разової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, яка станом на 2020 рік становила 8190,00 грн, а станом на 2021 рік – 8845,00 грн. Водночас йому проведено виплату щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році як учаснику бойових дій у меншому розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19 лютого 2020 року у розмірі 1390,00 грн, а в 2021 році – відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 у розмірі 1491,00 грн.

Ухвалою суду від 20 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; вирішено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано в Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації інформацію та документи відносно нарахування і виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році та 2021 році.

Департаментом соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вказано, зокрема, про те, що позивач проживає у с. Киселів, яке відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів» належить до Чернівецького району, а тому відповідачем у даній справі має бути Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької адміністрації. Крім цього, зазначено, що розміри грошової допомоги ветеранам війни та порядок її виплати у 2020 та 2021 роках були визначені постановами Кабінету Міністрів України №112 від 19 лютого 2020 року та №325 від 08 квітня 2021 року, виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, передбачених на виплату грошової допомоги у 2020 та 2021 роках. Районні органи соціального захисту населення і центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проводили відповідні виплати згідно із Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у межах бюджетних призначень. У зв`язку з цим відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 21 жовтня 2021 року залучено до участі в даній справі співвідповідача – Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації; встановлено співвідповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву; витребувано у співвідповідача – Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області інформацію та документи відносно нарахування і виплати ОСОБА_1 як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2020 році та 2021 році; витребувано у ОСОБА_1 письмові докази про те, яким органом та в якому розмірі йому було виплачено щорічну разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 та 2021 роки як учаснику бойових дій.

Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації, не погоджуючись із позовом, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказував про правомірність нарахованих та виплачених позивачу сум щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 рік, оскільки такі відповідають тим розмірам, які визначені постановами Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112 “Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” та від 08 квітня 2021 року №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”. Крім цього, зазначено, що перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік як учаснику бойових дій обраховується з 30 вересня 2020 року, оскільки саме ця дата є кінцевим строком, до якого могла бути здійснена виплата грошової допомоги і до якого позивач міг очувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Натомість, позивач звернувся до суду з цим позовом у серпні 2021 року, тобто з порушенням строку звернення до адміністративного суду. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши наявні у справі матеріали, судом встановлено, що позивач є учасником бойових дій згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням МВС України в Чернівецькій області 10 серпня 2015 року.

Згідно з довідкою Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області, наданої позивачем на виконання вимог ухвали суду від 21 жовтня 2021 року, у червні 2020 року йому виплачено суму в розмірі 1390,00 грн. Крім цього, на виконання вимог ухвали суду від 21 жовтня 2021 року позивачем надано довідку Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області від 26 жовтня 2021 року №901, в якій вказано, що ОСОБА_1 дійсно перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області та занесений до Єдиного Державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги як учасник бойових дій з 01 березня 2021 року. Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 позивачу було нараховано і виплачено щорічну разову грошову допомогу у розмірі 1491,00 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками справи, що позивач, який зареєстрований за адресою: с. Киселів, Кіцманський район, Чернівецька область, звертався до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації щодо проведення перерахунку та виплати невиплаченої частини одноразової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 8190,00 грн за 2020 рік та 8845,00 грн за 2021 рік, що складає п`ять мінімальних пенсій за віком, відповідно, станом на 01 січня 2020 року та 01 січня 2021 року.

Відповідно до змісту листа Департаменту праці та соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації від 23 квітня 2021 року №Ф-666 згідно з правовим висновком Верховного Суду України у зразковій справі №440/2722/20, позивач має право на отримання разової грошової допомоги за 2020 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій, як учасник бойових дій, за виключенням раніше виплачених сум. Разом з цим, розміри грошової допомоги ветеранам війни та порядок її виплати у 2020 році було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 2020 року №112, прийнятою до ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020. Виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, передбачених на виплату грошової допомоги у 2020 році, районні органи соціального захисту населення і центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проводили її відповідно до Закону №3551-ХІІ у межах бюджетних призначень.

Стосовно нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік Департаментом соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації було видано 06 липня 2021 року листа №Ф-1569/2, в якому вказано, що розміри грошової допомоги ветеранам війни та порядок її виплати у 2021 році було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325, і виходячи з реальних фінансових ресурсів державного бюджету, передбачених на виплату грошової допомоги у 2021 році. Районні органи соціального захисту населення і центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат проводять її відповідно до Закону України №3551-ХІІ у межах бюджетних призначень.

Вважаючи, що виплата разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 рік здійснена не у повному обсязі, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Враховуючи викладене та зважаючи на доводи відзиву співвідповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені строки звернення до адміністративного суду.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, особа має право звернутися до адміністративного суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів протягом шестимісячного строку, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Частинами першою, другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа “Стаббігс на інші проти Великобританії”, справа “Девеер проти Бельгії”).

Право на доступ є одним з аспектів права на суд і не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні. Тим не менше, ці обмеження не повинні обмежувати або зменшити доступ людини таким чином або в такій мірі, що сама суть права знеціниться; такі обмеження не будуть сумісні з положеннями Конвенції, якщо вони не переслідують законну мету або якщо немає розумної пропорційності між використовуваними засобами і переслідуваною метою (рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня1998 року в справі “Перес де Рада Каванілес проти Іспанії” (“Perez De Rada Cavanilles v Spain”, заява № 28090/95).

У справі “Іліан проти Туреччини” Європейський суд з прав людини зауважив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи (“Ilhan v. Turkey”, заява № 22277/93).

У справі “Белле проти Франції” Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 §1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Варто зазначити, що при вирішенні даного спору необхідно з`ясувати, з якої дати починається строк звернення до суду.

Спеціальним законом, який, зокрема, регулює спірні правовідносини, є Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон №3551-XII).

Частинами першою, четвертою статті 17-1 Закону №3551-XII передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг строку звернення особи до суду з позовними вимогами щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік з урахуванням розмірів зазначеної соціальної виплати, визначених статтями 12 та 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, починається з 30 вересня 2020 року. Вказана дата визначена Законом №3551-XII як кінцева для звернення особи до відповідного уповноваженого органу про отримання разової грошової допомоги до 5 травня.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 грудня 2018 року (справа №607/7919/17) та від 14 серпня 2018 року (справа №473/2190/17), які підлягають врахуванню судом у відповідності до вимог частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічної позиції в питанні визначення строку звернення до суду в цій категорії справ дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 11 серпня 2021 року (справа №120/4839/21-а).

Зважаючи на наведені вище положення статті 17-1 Закону №3551-XII, а також з огляду на прийняття Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, суд вважає, що позивач мав звернутися із заявою про отримання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у належному розмірі до 30 вересня 2020 року, тобто у встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована

Відповідно, незгода позивача з розміром здійснених йому виплат у 2020 році мала своєчасно знайти свій прояв у відповідному зверненні до суду з позовною заявою у встановлений законом строк, який почався з 30 вересня 2020 року і закінчився 31 березня 2021 року.

Між тим, з даним позовом до суду позивач звернувся лише 19 серпня 2021 року (згідно відбитку штампу канцелярії суду).

Отже, суд погоджується з доводами відповідача про те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду з цим позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні донарахування та виплати позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком згідно вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу як учаснику бойових дій недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум такої допомоги.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому наведені законодавчі приписи передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Крім цього, частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно із частиною тринадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Отже, одним із обов`язків позивача при поданні позовної заяви, яку подано з пропуском строку звернення до адміністративного суду, є надання заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску. Наслідком же невиконання такої вимоги, встановленої судом після відкриття провадження у справі, є прийняття судом ухвали про залишення позову без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення останньому ухвали.

Враховуючи, що після відкриття провадження у цій справі судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом у частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у здійсненні донарахування та виплати позивачу як учаснику бойових дій щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком згідно вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання нарахувати та виплатити позивачу як учаснику бойових дій недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, згідно вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплачених сум такої допомоги, з метою надання можливості подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху.

Керуючись статтями 122, 123, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Чернівецької районної державної адміністрації Чернівецької області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії в частині, що стосується нарахування і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява в указаній вище частині буде залишена без розгляду на підставі частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лелюк