Ухвала суду № 101003608, 10.11.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2021 року справа № 580/9399/21

м. Черкаси

Суддею Черкаського окружного адміністративного суду Трофімовою Л.В. перевірено матеріали адміністративної справи № 580/9399/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (вул. Героїв Майдану, 47, смт. Єрки, Катеринопільський район, Черкаська область, 20505, код ЄДРПОУ 32580463)

до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (проспект Шевченка,15/1, м. Одеса, 65015 код ЄДРПОУ 44104032)

про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, прийнято ухвалу.

10.11.2021 вх. 44023 адвокат – представник позивача Шепіль О.В., звернувшись до Черкаського окружного адміністративного суду, просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.08.2021

- №17134000706 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 49177187 грн;

- №17234000706 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 589964 грн та застосування санкцій у сумі 147491 грн;

- №17334000706 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість у сумі 40672500 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Позивачем не зазначено у позові про порушення яких прав чи інтересів йдеться у контексті прийняття кожного із оскаржуваних актів ненормативного характеру.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову»: предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ст.160 КАС України), проте у позові не зазначено у чому протиправність кожного із податкового-повідомлення рішення у контексті обчислення грошового зобов`язання за кожним із податків (прямий і непрямий) та сформованим від`ємним значенням ПДВ: не обґрунтовано заперечень до висновків акту перевірки (його окремих частин) як підстави прийняття індивідуальних актів щодо виявлених податкових правопорушень у сумі 49177187 грн, 147491 грн, 40672500 грн.

Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Під час об`єднання позовних вимог позивачем не враховано, що йдеться про ПДВ (правило першої події) та коригування фінансового результату за правилами податкового обліку відповідно до НПСБО у визнанні (оцінці) доходів та витрат на основі бухгалтерської і фінансової звітності за різними податковими деклараціями, що не визначені у додатках: « 1.доказ про сплату судового збору; 2. Докази на підтвердження повноважень представника.3. витяг з ЄДРПОУ. 4 Копія статуту. 5. Копія податкових повідомлень-рішень. 6.Копія акта перевірки. 7.Копія первинної документації, що підтверджує господарські операції. 8.Копія позову з додатками для відповідача».

До заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта (частина 7 статті 161 КАС України). У додатках до позову зазначено: « 5. Копія податкових повідомлень-рішень», проте ні їх реквізити, ні кількість аркушів чи кількість примірників не зазначено, тому варто зазначити, що в установленому порядку оспорювані акти не надано.

До позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою статті 161 КАС України. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Позивачем в особі представника у порушення частини 5 статті 44 КАС України виявлено неповагу до суду шляхом невиконання процесуальних обов`язків, визначених законом; встановлено недобросовісне користування процесуальними правами – долучення перед підписом представника у позовній заяві у якості доказів до позовної заяви «так званих додатків» (додаток 7), що не оформлені в установленому порядку, не містять опису, їх не зброшуровано, не пронумеровано, не міститься назв кожного документа первинної документації (кількість аркушів). Відповідно до вимог ДСТУ (згідно з наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 з 01.09.2021 набрав чинності національний стандарт ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів») у разі, коли документ містить більше десяти додатків, складають опис, а у відмітці про наявність додатків зазначають (Додатки: згідно з описом на … арк). Представником позивача зазначено про витяг з ЄДРПОУ, проте на роздруківці не міститься позначка Додаток 3, а копії статуту (додаток 4), ППР (додаток 5) та інші окреслені додатки не розмежовані, не пронумеровані, не зброшуровані. Відмітку про наявність додатків (п.5.21 ДСТУ 4163:2020), повну назву яких наводять переважним чином у тексті супровідного листа, оформлюють після тексту листа перед підписом. Якщо документ має додатки, повні назви яких не наведено у тексті документа, то ці назви потрібно зазначити у відмітці про наявність додатків, із зазначенням кількості аркушів у кожному додатку та кількості їх примірників. Якщо до документа додають інший документ, що має додатки, то відмітку про наявність додатків оформлюють як у прикладі (Додаток: лист Укрдержархіву від 20.09.2013 № 595/04-12 і додаток до нього, всього на 20 арк. в 1 прим). Якщо додатки зброшуровано, то кількість їх аркушів не зазначають, проте надані папери у якості додатків складені без опису у коробки, про які у позовній заяві не йдеться та кількість таких коробів не зазначена як і не зазначена кількість документів та/або аркушів паперів як доказів – копій первинних документів не вказана, самі додатки 1-8 не зазначені.

Відповідно до частини 2 статті 45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: вчинення дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи; вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, що має очевидно штучний характер; необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог.

09.11.2021 ЄДРСР 100934094 суддя Паламар П.Г. в ухвалі про повернення позову зазначив: долучена до адміністративного позову копія довіреності завірена самою – Шепіль О.В., тобто вказана довіреність не засвідчена у встановленому законом порядку (не містить підпису посадової особи, уповноваженої законом), а отже не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала адміністративний позов, на вчинення такої дії.

Кодексом адміністративного судочинства України (частини 4, 5 статті 94) передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено у порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, що знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Позивачем надано до суду фото(ксеро)копії документів, що засвідчені представником 29.09.2021 і 29.10.2021, проте позов подано 10.11.2021.

Відповідно до абз. 3 п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. У позові не зазначено чи надано заперечення на акт перевірки та/або використано процедуру адміністративного узгодження грошових зобов`язань.

Верховний Суд у постанові у справі № 640/20468/18 вказав на необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист — строк звернення та момент обчислення його початку, а й природу спірних правовідносин з приводу захисту прав, свобод та інтересів, щодо яких особа звертається до суду, позаяк встановлені строки звернення до адміністративного суду мають сприяти уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Пунктом 56.19 ст. 56 Кодексу №2755 передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 160, 161, 169, 241, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування індивідуальних залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення вказаних вище недоліків позовної заяви п`ять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: оформлення позовної заяви відповідно до вимог статті 161 КАС України та оформлення додатків відповідно до ДСТУ 4163:2020, засвідчених в установленому порядку копій доданих документів до позову із наданням бухгалтерської, фінансової і податкової звітності та стану розрахунків з бюджетом з ПДВ і податку на прибуток, повідомлення про використання досудової процедури адміністративного узгодження грошових зобов`язань; оригіналу або копії оспорюваного акта; обґрунтування змісту і характеру порушеного права.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що встановлений в даній ухвалі строк на усунення недоліків може бути продовжений відповідно до вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА