Ухвала суду № 101003382, 10.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/12710/21

УХВАЛА

іменем України

10 листопада 2021 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі судді Блонського В.К., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області, в якому просить :

- визнати протиправними дії Управління СБ України в Тернопільській області щодо не проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні за період з 26.01.2019 по 28.05.2021;

- стягнути з Управління СБ України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 26.01.2019 по 28.05.2021.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.10.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення йому копії ухвали шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів наявності поважних причин його пропуску.

На виконання вказаної ухвали позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, вирішуючи яку, суд зазначає наступне.

Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Водночас, у постанові від 18.03.2020 у справі № 711/4010/13-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер.

Верховний Суд у своїх постановах від 22.01.2020 (справа № 620/1982/19) та від 04.12.2019 (справа № 815/2681/17) зазначив, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства України, як норми спеціального процесуального закону, котрі визначають місячний строк звернення до суду.

За таких обставин для звернення до адміністративного суду з вимогами щодо виплати вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки при звільненні з публічної служби застосовується місячний строк, визначений частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок при звільненні з позивачем проведено 28.05.2021 року, проте до суду звернувся лише 22.09.2021, тобто з пропуском строку звернення, визначеного Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

На виконання ухвали від 01.10.2021 позивачем подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що 24.06.2021 року він звернувся із заявою до УСБУ в Тернопільській області з проханням видати довідку про середньоденний заробіток, та роз`яснити, чи повністю з ним проведено розрахунок, та нарахувати і виплатити середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні.

УСБУ в Тернопільській області листом від 30.07.2021 відмовило позивачу в наданні вищевказаної довідки та зазначило, що розрахунок при звільненні з ним проведено розрахунок та виплату усіх належних виплат у повному обсязі.

Для отримання роз`яснень з вказаного питання позивач 16.08.2021 звернуся з відповідною заявою до Голови Служби безпеки України, як вищестоящого органу, на яку 29.08.2021 одержав відповідь з Управління режиму, документального забезпечення і контролю СБУ, що дану заяву надіслано за належністю до У СБУ в Тернопільській області.

21.09.2021 на адресу позивача надійшла відповідь з У СБУ в Тернопільській області, в якій зазначено, що його заяву від 16.08.2021 залишено без розгляду, оскільки вона є повторною, а перша вирішена по суті.

Тобто, як зазначає позивач, кінцеву відповідь про відмову у вирішенні порушеного ним питання він одержав 21.09.2021.

У зв`язку з чим, 22.09.2021 я звернувся на оскарження таких дій з позовною заявою до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Позивач зазначає, що відповідно до ст. 121 КАС України причини пропуску процесуального строку, встановленого законом (в даному випадку строку звернення до суду) є поважними, оскільки до дня отримання кінцевої відповіді від колишнього роботодавця, а саме: УСБУ в Тернопільській області, йому не було відомо про суть прийнятого ним та СБУ в цілому рішення, що унеможливлювало звернення до адміністративного суду на оскарження таких дій протягом встановленого строку.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду, суд враховує, що згідно з вимогами частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Водночас поважність таких причин повинен доводити саме заявник (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16, постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.06.2021 у справі № 160/6700/19).

Як вже зазналося вище, позивач оспорює дії відповідача щодо невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

При цьому матеріали позовної заяви дають підстави для висновку, що про порушення своїх прав позивач знав з часу проведення із ним остаточного розрахунку, тобто 28.05.2021 року, однак з відповідним позовом до суду звернувся лише 30.09.2021.

Суд звертає увагу на істотність пропуску позивачем місячного строку звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів у справах цієї категорії.

Враховуючи вказане, позивач допустив перевищення відповідного строку, що у свою чергу покладає на позивача обов`язок навести переконливі доводи на підтвердження поважності причин такого пропуску строку звернення до суду та довести, що ці причини, окремо або ж у своїй сукупності, дійсно об`єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися до суду з позовом.

Суд зазначає, що причиною пропуску строку звернення до суду позивач зазначає листи - відмови відповідача. Однак вказане за своєю суттю є причиною звернення до суду, а не причиною пропуску строку звернення.

Суд зауважує, що зазначені доводи не можуть вважатися тими об`єктивними причинами, які дійсно перешкоджали своєчасному зверненню позивача до суду за захистом своїх порушених прав. На це додатково вказує тривалість періоду, протягом якого позивач не звертався до суду з позовом.

Також суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Крім того, установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (постанова Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 500/2486/19).

Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Щодо звернення позивача до відповідача, враховуючи надану останнім відмову, оформлену листом від 11.08.2021року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Проте жодним з нормативно-правових актів не передбачено ні можливості, ні обов`язку досудового порядку вирішення спору щодо середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Тому факт звернення до відповідача суд не визнає досудовим порядком вирішення спору, що може створити об`єктивні передумови для визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та стати належною підставою для поновлення пропущеного процесуального строку для звернення до суду.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Частиною другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, зокрема, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані судом неповажними, суд повертає позовну заяву.

Керуючись частиною 2 статті 123, статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Тернопільській області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддяВ.К. Блонський