Постанова № 101002261, 10.11.2021, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2221/21

Провадження № 3/935/1346/21

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 листопада 2021 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

До Коростишівського районного суду Житомирської області 05.08.2021 від Відділу поліції №2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Житомирської області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002513 від 31.05.2021, ОСОБА_1 31.07.2021 о 02:25 годині в м. Коростишів, по вулиці Польова керував автомобілем Форд Транзіт, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія, за допомогою газоаналізатора алкотест «Драгер 6820», що підтверджується тестом №277 від 03.07.2021, результат 1,71‰ проміле, чим порушив вимоги 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 31.07.2021 їхав о 03:00 ночі з жінкою, зупинили працівники поліції, оскільки у останнього частково не розрізнявся державний номерний знак у темну пору доби, запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 погодився, з результатом огляду ознайомився - 1,7 ‰ проміле, не розуміє звідки такий результат, оскільки протягом дня вживав лише квас, цілий день був за кермом, возив дружину, алкогольні напої, а саме 0,5 л горілки вживав попереднього дня – 29.07.2021.

У судовому засіданні захисник Міхненко С. С. заперечив обґрунтованість складених відносно ОСОБА_1 документів, вважає, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Встановлено, що 31.07. (рік не вказано) о 02 годині 25 хвилин ОСОБА_1 в м. Коростишів по вулиці Польова, керував транспортним засобом, працівниками поліції запропоновано останньому пройти освідування за допомогою приладу Драгер, після огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 був не згоден з результатами, але в подальшому йому не було запропоновано пройти відповідний огляд в медичному закладі охорони здоров`я, а тому ОСОБА_1 фактично був позбавлений можливості реалізувати своє право. Захисник вказує, що огляд на стан сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейськими у присутності двох свідків. Також у матеріалах справи міститься відеодиск із записом, який надано на огляд до суду, який не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності не міститься посилань на технічних засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис. Вказані обставини позбавляють можливості перевірити та зробити висновок чи були дотримані працівниками поліції вимоги законодавства щодо оформлення протоколу про адміністративне правопорушення та чи не було порушено прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час його складання.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ч. 1 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до частини 2 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відтак посилання захисника про те, що працівниками поліції порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння не є обґрунтованими, адже проведення огляду ОСОБА_1 фіксувалося з використанням спеціальних технічних засобів, відеозапис долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Посилання захисника на те, що засіб відеозйомки, за допомогою якого здійснено відеозапис, не зазначено у протоколі (з вказівкою на постанову ВС КАС у справі № 524/5536/17 від 15.11.2018) суд не бере до уваги, оскільки висновок ВС у такій справі стосувався незазначення технічного засобу, за допомогою якого було зафіксовано правопорушення, у постанові поліцейського про накладення адміністративного стягнення, що суперечило вимогам закону (ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення) щодо оформлення постанови, де такі відомості повинні зазначатись; однак такий висновок ВС не стосується протоколу про адміністративне правопорушення, а наданий протокол про адміністративне правопорушення у цій справі цілком відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Обов`язок посилатися у протоколі на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис, законом не передбачено.

Відповідно до першого фрагменту відеозапису, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення на 00:26 мс ОСОБА_1 працівником поліції було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі охорони здоров`я, на що останній відповів, що пройде такий огляд на місці зупинки транспортного засобу.

Порядком оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення п.2.6. передбачено, що собі, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, пропонується надати письмове пояснення та зауваження по суті вчиненого правопорушення. Пояснення та зауваження або включаються до протоколу, або додаються до протоколу окремо.

У разі відмови особи, щодо якої складається протокол про адміністративне правопорушення, від надання пояснень та зауважень по суті вчиненого правопорушення, уповноважена особа вносить до нього відповідний запис.

Факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002513 від 31.05.2021, результатом тестування на алкоголь до протоколу №277, відповідно до якого результати огляду становлять 1,71‰ проміле та доданими фрагментами відеозаписів з місця події, наданих працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування місця та обставин події.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, в суду було переглянуто відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції інспекторів, які причетні до складання протоколів про адміністративне правопорушення, а також відеозапис з відеореєстратора відповідної патрульної машини.

Відповідно до диспозиції частини 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Положеннями пункту 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 та захисником Міхненком С. С. не було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд у відповідності до вимог статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, роз`яснень, які викладені в пункті 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005, враховує характер вчиненого правопорушення, рівень небезпеки, дані про особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.

Отже, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні 31.07.2021 адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 25, 33-35, 40-1, 130, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 31.07.2021 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення .

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, на розрахунковий рахунок UA368999980313060149000006001, отримувач коштів – ГУК у Житомирській області, код класифікації доходів бюджету – 21081300, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, код за ЄДРПОУ 37976485.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок UА908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Київ/Києві, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, код за ЄДРПОУ 37993783.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя І. В. Щербаченко