Вирок № 101001459, 08.11.2021, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/3521/21

Провадження № 1-кп/577/379/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2021 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

головуючого судді Семенюк І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кузнєцової Л.В.,

прокурора Донченко А.І.,

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників Бушти В.О., Гребеник С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп кримінальні провадження за №12021200450000378 від 27 травня 2021 року, за №12021200450000526 від 27 липня 2021 року, об`єднані для спільного розгляду про обвинувачення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єнакієве, Донецької області, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, раніше судимого 28.02.2012 року Подільським районним судом м. Київ за ч.3 ст.15, ч.3 ст.289, ст.395 КК України до семи років позбавлення волі, звільненого по відбуттю покарання 17.02.2016 року,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Конотоп Сумської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого АДРЕСА_2 , освіта базова середня, не одруженого, раніше судимого:

1) 20.11.2006 року Конотопським районним судом за ч. 2 ст. 146. ч. 2 ст. 296. ст. 70 ст. 75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки;

2) 22.12.2009 року Конотопським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до двох років обмеження волі;

3) 21.10.2011 року Конотопським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 185 КК України до двох років двох місяці позбавлення волі;

4) 15.07.2014 року Конотопським міськрайонним судом за ч. 2 с. 186 КК України до трьох років обмеження волі;

5) 30.10.2018 року Конотопським міськрайонним судом за ч. 2 с. 185 КК України до трьох місяців арешту ;

6) 02.11.2018 року Конотопським міськрайонним судом за ч. 2 с. 185, ч.2 ст. 190, ч.1, 4 ст. 70 КК України до чотирьох років обмеження волі. Звільненого 09.02.2021 року умовно-достроково на невідбутний строк покарання 1 рік 7 місяців, 7 днів, судимості не зняті та не погашені в установленому законом порядку;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 27 травня 2021 року близько 09 години 30 хвилин спільно перебували на прилеглій території магазину «Вечірній» в м. Конотопі Сумської області по вул. Свободи, 14, де вживали спиртні напої. У цей час поряд із ними перебував раніше не знайомий ОСОБА_3 . Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, попередньо домовившись між собою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вирішили відкрито із застосуванням фізичного насильства заволодіти майном ОСОБА_3 . Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 підійшовши ззаду до ОСОБА_3 , який сидів на лавці, рукою обхопив його за шию та почав утримувати останнього, унеможливлюючи тим самим чинити опір. В свою чергу, ОСОБА_2 підсів до ОСОБА_3 на лавку та, діючи умисно, кулаком правої руки наніс два удари в ділянку обличчя та один удар в праву бокову потиличну ділянку голови ОСОБА_3 , спричинивши при цьому останньому фізичний біль. Після цього ОСОБА_2 наказав ОСОБА_3 викласти на поруч розташований стіл та віддати належні йому речі. Після отриманих ударів ОСОБА_3 , побоюючись продовження фізичної розправи, дістав з кишені та поклав на стіл належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7», вартістю відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-21/6227-ТВ від 14 червня 2021 року 1733 гривні, який знаходився в силіконовому чохлі вартістю 60 гривень. У подальшому, ОСОБА_1 продовжував утримувати ОСОБА_3 за шию, а ОСОБА_2 , наказав зняти наручний годинник. Однак, коли ОСОБА_3 не виконав даної вимоги, ОСОБА_2 самостійно зняв з голови ОСОБА_3 спортивну кепку з написом «Columbia» вартістю 273 гривні , а з руки - наручний годинник марки «GOLDLIS» з металевим браслетом вартістю 283 гривні. Заволодівши вказаним майном, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 покинули місце події, не реагуючи на вимоги ОСОБА_4 повернути його речі, та завдали останньому матеріальних збитків на загальну суму 2349 гривень.

За таких обставин, дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у скоєнні злочину визнав та пояснив, що дійсно, 27 травня 2021 року близько 09 години 30 хвилин спільно з ОСОБА_2 перебував на території магазину «Вечірній» в м. Конотопі Сумської області по вул. Свободи, 14, де вживали спиртні напої. У цей час поряд із ними перебував раніше не знайомий ОСОБА_3 . Перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, він з ОСОБА_2 домовилися спільно із застосуванням фізичного насильства відкрито заволодіти майном ОСОБА_3 , тому він підійшовши ззаду до ОСОБА_3 , який сидів на лавці, рукою обхопив його за шию та почав утримувати , щоб той не мав змоги чинити опір, а ОСОБА_2 підсів до ОСОБА_3 на лавку та кулаком правої руки наніс два удари в ділянку обличчя та один удар в праву бокову потиличну ділянку голови ОСОБА_3 та наказав ОСОБА_3 викласти на поруч розташований стіл та віддати їм належні йому речі. ОСОБА_3 дістав з кишені та поклав на стіл належний йому мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7» в силіконовому чохлі . Він продовжував утримувати ОСОБА_3 за шию, а ОСОБА_2 наказав зняти ще й наручний годинник.. ОСОБА_3 не виконав даної вимоги, тому ОСОБА_2 зняв з голови ОСОБА_3 спортивну кепку з написом «Columbia» та з руки наручний годинник . Вони забрали речі ОСОБА_4 і разом ОСОБА_2 покинули місце події. На прохання ОСОБА_4 повернути його речі не реагували. На даний час щиро розкаюється у вчиненому, дуже жалкує, що так трапилося. Коли повертали потерпілому речі, він просив вибачення. Просить врахувати ці обставини і суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у скоєнні злочину визнав та пояснив, що дійсно, 27 травня 2021 року близько 09 години 30 хвилин разом з ОСОБА_1 перебував біля магазину «Вечірній» в м. Конотопі Сумської області по вул. Свободи, 14, де вживали спиртні напої. Поряд з ними перебував раніше не знайомий ОСОБА_3 . Гарно сп`янівши, вони з ОСОБА_1 домовились відкрито заволодіти майном ОСОБА_3 із застосуванням фізичного насильства . ОСОБА_1 підійшовши ззаду до ОСОБА_3 , який сидів на лавці, рукою обхопив його за шию та почав утримувати , щоб той не чинив опір. А він підсів до ОСОБА_3 на лавку та кулаком правої руки наніс йому два удари в ділянку обличчя та один удар в праву бокову потиличну ділянку голови та наказав ОСОБА_3 викласти на поруч розташований стіл та віддати все, що той мав при собі. ОСОБА_3 дістав з кишені та поклав на стіл мобільний телефон «Xiaomi Redmi 7, який знаходився в силіконовому чохлі. Далі ОСОБА_1 продовжував утримувати ОСОБА_3 за шию, а він наказав зняти наручний годинник. А, коли ОСОБА_3 не виконав цієї вимоги, він зняв з голови ОСОБА_3 спортивну кепку з написом «Columbia» , а з руки - наручний годинник з металевим браслетом. Після цього він та ОСОБА_1 покинули місце події, не реагуючи на вимоги ОСОБА_4 повернути його речі. На даний час розкаюється у вчиненому, жалкує, що так трапилося, просив вибачення в потерпілого. Просить врахувати вказані обставини при призначенні покарання.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився надав заяву про розгляд справи без його участі, повідомив, що з цивільним позовом звертатися не буде, оскільки йому повернуто викрадене в нього майно, відносно міри покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покладається на розсуд суду.

Враховуючи, що показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ними не оспорюються, суд, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав не доцільним дослідження доказів щодо обставин обвинувачення, викладених у обвинувальному акті, при цьому роз`яснив, що в такому випадку відсутнє право оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, переконавшись у добровільності повного визнання обвинуваченими винуватості та правильному розумінні його суті, дійшов висновку про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину та необхідності призначення їм покарання.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 повністю доведена ї його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому за попередньою змовою групою осіб та поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачених, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, не працював до затримання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з довідки Конотопської ЦРЛ вбачається, що знаходиться на обліку з діагнозом «хронічний алкоголізм» .

Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, не працював до затримання, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на обліку з діагнозом «хронічний алкоголізм» .

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочинів, вчинення злочину особою, що перебувала в стані алкогольного сп`яніння.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_2 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Враховуючи вказані обставини, обставини справи, наставші наслідки, відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , що він раніше судимий, відбував покарання реально, однак, на шлях виправлення не став і вчинив новий злочин в стані алкогольного сп`яніння із застосуванням насильства, висновок органу пробації, викладений в досудовій доповіді, з якого вбачається високий ризик вчинення повторного злочину, суд дійшов висновку , що виправлення ОСОБА_1 неможливе без ізоляції від суспільства і, за існування цих же обставин, суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, якою передбачено за існування певних умов призначення покарання нижче від найнижчої межі, або більш м`яке покарання, а ніж визначено в статті, за якою обвинувачується. В той же час, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до скоєного, що визнав себе винуватим, що розкаюється і просив вибачення у потерпілого, думку потерпілого, який в поданій до суду заяві на суворому покаранні не наполягав , суд дійшов висновку не призначати покарання, яке передбачено санкцією статті 186 ч. 2 КК України, у максимальному розмірі. Щодо визначення покарання ОСОБА_2 суд враховує обставини справи, відомості про особу ОСОБА_2 , а саме, що він неодноразово судимий, відбував покарання , однак, на шлях виправлення не став і вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення в стані алкогольного сп`яніння із застосуванням насильства. Враховуючи такі обставини, суд дійшов висновку , що виправлення ОСОБА_2 неможливе без ізоляції від суспільства, і, за існування цих же обставин, не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, якою передбачено за існування певних умов призначення покарання нижче від найнижчої межі, або більш м`яке покарання, а ніж визначено в статті, за якою обвинувачується. В той же час, враховуючи ставлення самого обвинуваченого до скоєного, що визнав себе винуватим, що розкаюється і просив вибачення у потерпілого, думку потерпілого, суд дійшов висновку не призначати покарання, яке передбачено санкцією статті 186 ч. 2 КК України, у максимальному розмірі. При визначенні покарання обвинуваченим, суд виходить і з мети покарання, яка викладена у ч. 2 ст. 50 КК України, і передбачає можливість виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів, та з вимог ст. 65 КК України, що особам, які вчинили злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових злочинів. На думку і переконання суду, саме покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі обом обвинуваченим буде відповідати особі ОСОБА_1 та особі ОСОБА_2 за вчинений ними злочин. Крім того, ОСОБА_2 , відповідно до ст. 71 КК України , до вказаного покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду від 02 листопада 2018 року у виді одного року обмеження волі, яке в перерахунку відповідно до ст. 72 КК України відповідає шести місяцям позбавлення волі, і визначити остаточне покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Вирішуючи питання про запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заслухавши позицію прокурора про залишення запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу у виді тримання під вартою, суд, враховуючи тяжкість вчиненого злочину і покарання, з яким визначився суд, відомості про осіб обвинувачених, що не працювали до затримання, та не мали офіційного джерела доходів, вчинили тяжкий злочин в стані алкогольного сп`яніння за попередньою змовою групою осіб, і ці обставини свідчать про існування ризиків, що обвинувачені можуть вчинити інший злочин ,іншим чином, перешкодити кримінальному провадженню, дійшов висновку про необхідність залишити обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 запобіжний захід тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Питання про речові докази і судові витрати підлягають вирішенню у порядку ст.ст. 100 і 124 КПК України відповідно.

Керуючись ст.ст.373, 376 КПК України,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 23 липня 2021 року, тобто з моменту затримання.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.

Відповідності ст. 71 КК України ОСОБА_2 за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати покарання за вироком Конотопського міськрайонного суду від 02 листопада 2018 року у виді одного року обмеження волі, що в перерахунку відповідно до ст. 72 КК України відповідає шести місяцям позбавлення волі, і остаточно визначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити тримання під вартою. Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 19 серпня 2021 року, тобто з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 343 (триста сорок три) гривні 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта в розмірі 343 (триста сорок три) гривні 24 копійки.

Речові докази: мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi 7» в чохлі, банківську карту «Монобанк», кепку марки «Columbia», годинник «GOLDLIS» з металевим браслетом, які знаходяться під збереженою розпискою у потерпілого ОСОБА_3 , залишити йому як законному володільцю.

Вирок може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд на протязі 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: І. М. Семенюк