Рішення № 101001327, 11.11.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер 336/2545/21

Номер провадження 2/336/2563/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Карабак Л.Г., при секретарі Тимошенко Н.В., розглянувши судову справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2021 Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідачі проживають та зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі в односторонньому порядку не виконують покладені зобов`язання щодо повної оплати послуг з теплопостачання, які надаються позивачем, що зумовило виникнення заборгованості, яка, за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 складає 18 793, 37 грн. З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідачів вказану заборгованість та судові витрати.

12.04.2021 ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами було направлено відповідачам за адресою місця реєстрації, отримано ОСОБА_2 14.05.2021 та ОСОБА_1 23.08.2021. Відзив щодо позовних вимог відповідачами суду не надано, інших заяв або клопотань від сторін не надійшло.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України). Судовий розгляд справи призначено на 11.10.2021.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, прийшов таких висновків.

Судом встановлено, що Концерн «Міські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого опалення для населення багатоквартирних будинків в м. Запоріжжі, що підтверджено правовстановлюючими документами позивача, а саме: випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрована та фактично проживають в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно з випискою з особового рахунку № НОМЕР_1 та розрахунку заборгованості за період з 01.05.2018 по 31.12.2020 включно заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію складає 18 793, 37 грн.

Предметом спірних правовідносин у цій праві є стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені відповідними договорами. Перелік комунальних послуг визначений в п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За приписами п.1 ч.1 вказаного Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений п.5 ч.3 ст.20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману ним теплову енергію.

Обов`язок щодо оплати власниками квартир та споживачами житлово-комунальних послуг, крім вищенаведених положень законодавства, закріплений також у ст.162 Житлового кодексу Української РСР.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Правовідносини між сторонами також урегульовані Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 (далі - Правила).

Відповідно до п.12 Правил, у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.

У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку.

Згідно із п.20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Пунктом 21 Правил передбачено, що у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання: з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення - з розрахунку на одну особу та на ведення особистого підсобного господарства; з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об`єму) квартири (будинку садибного типу) та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.

Пунктом 30 Правил визначено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, неналежне виконання, що передбачено ст.610 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Законодавством передбачаються пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, які виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що слідує із ч.3 ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Крім цього, порядок реструктуризації заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги встановлено Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».

Судове судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ст.ст.81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що відповідачі як споживачі послуг мають нести відповідальність за порушення зобов`язань, які належним чином не виконують, доказів протилежного суду не надано. Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі не зверталися до позивача з метою укладення договору реструктуризації заборгованості, правом на оформлення субсидії не скористалися, тому виходячи із принципів змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства, вирішуючи справу на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а відповідно до змісту частини 2 цієї статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

З огляду на викладене, підлягає стягненню із відповідачів сума судового збору сплаченого позивачем у розмірі 2 270,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ:

позов Концерн «Міські теплові мережі» задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , НОМЕР_3 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання НОМЕР_4 Установа банку, філія – Запорізьке обласне управління ФТ «Державний ощадний банк України» МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458, Свідоцтво платника податків ПДВ 11030127, ІПН 321214508249) заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 18 793 (вісімнадцять тисяч сімсот дев`яносто три) грн. 37 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р НОМЕР_5 , установа банку ПАТ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ЄДРПОУ 32121458, ІПН 236972826658) судові витрати у розмірі 1 135 грн. 00 коп. з кожної.

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Строк на апеляційне оскарження може бути також продовжений з підстав, викладених у п.3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Складення повного тексту рішення - 11.11.2021.

Суддя Л.Г.Карабак