Рішення № 100999838, 10.11.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6776/21

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернувся позивач до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з позовними вимогами: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області, що полягають у незаконному нарахуванні єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.12.2017 року по 14.01.2020 року ФОП ОСОБА_1 та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області списати як безнадійний податковий борг, суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 за період з 03.12.2017 року по 14.01.2020 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору.

Застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом витребування від Головного управління ДПС у Хмельницькій області звіт про виконане судове рішення.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримавши вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10, звернулась 04.12.2020 із запитом до відповідача.

11.12.2020 року відповідачем надано відповідь на запит від 04.12.2020, яким повідомлено про те, що 28.08.2020 її було вручено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10 після чого 30.10.2020 року вимогу № Ф-12673-10У та заяву про відкриття виконавчого провадження направлено до Першого відділу ДВС. Станом на 10.12.2020 року в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість по єдиному внеску в розмірі 32 809 грн. 87 коп.

11.06.2021 суд ухвалою залишив позовну заяву без руху.

22.06.2021 суд ухвалою відкрив провадження у справі.

16.07.2021 суд ухвалою замінив строну правонаступником.

16.07.2021 суд ухвалою залишив позовну заяву без руху.

17.09.2021 суд ухвалою витребував докази по справі.

22.09.2021 суд ухвалою витребував докази по справі.

29.09.2021 суд продовжив розгляд справи.

21.09.2021 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначає, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії розглянуто та не визнано її з таких підстав.

У зв`язку із наявністю недоїмки по єдиному внеску в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.08.2020 року №Ф-12673-10 про сплату позивачем недоїмки у сумі 27553,63 грн. та направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку вручено платнику.

Станом на 30.06.2021 в інтегрованій картці позивача обліковується заборгованість по єдиному внеску в сумі 32931,75грн.

Стосовно позовних вимог про списання позивачу сум єдиного внеску за загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 03.12.2017 року по 14.01.2020 року як безнадійного податкового боргу, то слід зазначити, що пункт 94 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464, на який посилався у позові позивач як підставу для визнання безнадійною та списання позивачу сум єдиного внеску, виключено згідно із Законом України від 14.01.2020 р. N 440-ІХ «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи», який набрав чинності 13.02.2020 року.

Позивач зареєстрована як фізична особа - підприємець та взята на податковий облік в ГУ ДПС у Хмельницькій області 19.11.2019, її було нараховано єдиного внеску за листопад та грудень 2019 року в сумі 1836,12грн.

ГУ ДПС у Хмельницькій області вважає позовну заяву необгрунтованою і безпідставною та просить суд відмовити у позові ОСОБА_1 повністю.

Представники сторін в судове засідання не з"явились, просили суд розглянути справу в письмовому провадженні.

Згідно ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, так як явка сторін не визнавалася судом обов`язковою.

Дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 23.04.2009 року була зареєстрована як фізична особа підприємець номер запису 23820000000033614, та обрала спрощену систему оподаткування III групи.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебувала на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанська ДПІ (Артемівський район м.Луганська) з 27.04.2009 по 28.02.2018 і здійснювала свою підприємницьку діяльність як ФОП.

12.02.2018 року на підставі заяви про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 визнана такою, що припинила свою діяльність, що підтверджується записом 23820000000033614 з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

28.08.2020 року Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на адресу позивача було направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10 на загальну суму 27 553 грн. 63 коп.

30.10.2020 року відповідач подав до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10.

12.11.2020 року головним державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження ВП № 6355507 про стягнення заборогованості.

04.12.2020 позивач звернулась із запитом до відповідача стосовно отримання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10.

11.12.2020 року відповідачем надано відповідь на запит від 04.12.2020 року, яким повідомлено, що 28.08.2020 року позивачу було вручено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10.

Станом на 10.12.2020 року в інтегрованій картці ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість по єдиному внеску в розмірі 32 809 грн. 87 коп.

Позивач, дії посадових осіб Головного управління ДПС у Хмельницькій області в нарахуванні заборгованості по ЄСВ вважає протиправними, тому звернулася до суду з позовними вимогами.

Вирішуючи спірні правовідносини судом враховано наступне.

За вимогами ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон № 2464-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ч. 1 ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Виключно цим Законом визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (ч. 2 ст. 2 Закону № 2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).

Стаття 4 Закону № 2464-VI визначає перелік суб`єктів, які відносяться до платників єдиного внеску.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VIпередбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом 1 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у п. 4 і 5 ч. 1 ст. 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Стаття 25 Закону № 2464-VI регламентує заходи впливу та стягнення, ч. 1 якої передбачено, що рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 10 ст. 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції.

Закон № 1669-VII, який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Підпунктом 8 п. 4 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підп. «б» розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено п. 93 такого змісту: «Платники єдиного внеску, визначені ст. 4 Закону № 2464-VI, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у ст. 2 Закону № 1669-VII, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому ПК України для списання безнадійного податкового боргу».

Згідно з п. 2 Закону України від 02 березня 2015 року № 219-VIII «Про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464-VI щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці», п. 93 в редакції Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII вважати п. 94.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

На виконання абз. 3 п. 5 ст. 11 «Прикінцеві та перехідні положення»

Закону № 1669-VII розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Тобто, факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу, стягнення і відповідальності за порушення Закону №2464-VI.

З урахуванням абз. 3 п. 93 (у подальшому п. 94) розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Судом встановлено, що спірне рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 17 серпня 2020 року прийнято стосовно позивача, як платника єдиного внеску, що перебувала в тому числі на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Лисичанська ДПІ (Артемівський район м.Луганська) з 27.04.2009 по 28.02.2018 (переліком віднесений до населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція), про накладення на позивача штрафу та нарахування пені відповідно до ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464-VI за період з 22 квітня 2014 року по 28 лютого 2018 року, тобто в період проведення антитерористичної операції.

Згідно довідки наданої в судове засідання відповідачем з 22.04.2014 року до 19.01.2018 року позивачу нараховано 21380,83 грн недоїмки по єдиному внеску за час перебування на території яких здійснювалася антитерористична операція.

13 квітня 2014 року в Україні розпочалась Антитерористична операція на Сході України у зв`язку з чим було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», у зв`язку з чим ФОП, місце перебування яких знаходилось на окупованих територіях, звільнялись від виконання своїх обов`язків, визначених частиною 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У справі №812/292/18 від 06.11.2018 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що факт перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, є підставою для незастосування до таких платників заходів впливу та стягнення за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в силу прямої дії норми Закону № 2464-VI, яка забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов`язків платника єдиного внеску.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також в абз. 2 п. 93 (у подальшому п. 94) Закону №1669-VII зазначено про підставу для звільнення платників єдиного внеску від виконання їх обов`язків, передбачених ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, а саме, подання заяви до органу доходів та зборів за місцем обліку у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Зміни до Закону № 2464-VI у частині звільнення платників єдиного внеску, які перебувають на території антитерористичної операції, від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його (внеску) вчасної сплати внесено саме Законом №1669-VII.

За змістом ст. 1, ч. 1, 2 ст. 8 Основного Закону Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі й мають відповідати їй.

Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач виніс податкову вимогу про сплату позивачем боргу (недоїмки) від 17.08.2020 №Ф-12673-10 на суму 27553,63грн без врахування того, що в період з 22.04.2014 року до 19.01.2018 року позивачу нараховано 21380,83 грн недоїмки по єдиному внеску за час перебування на території, яких здійснювалася антитерористична операція, тому є всі підстави для визнання дій відповідача протиправними та скасування податкової вимоги.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача необхідно задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області, щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.04.2014 по 19.01.2018 ФОП ОСОБА_1 , та скасування вимоги Головного управління ДПС у Хмельницькій області "Про сплату боргу (недоїмки)" ФОП ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10.

Щодо позовної вимоги: зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області списати як безнадійний податковий борг, суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_1 за період з 03.12.2017 року по 14.01.2020 року, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до Наказу Міністерство доходів і зборів України, від 10.10.2013, № 577 "Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків", Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 р. за N 1844/24376 4.1., у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Як встановлено в судовому засіданні, що позивач до Головного управління ДПС у Хмельницькій області із заявою про списання безнадійного податкового боргу не звертався, і будь які рішення відповідачем щодо списання безнадійного податкового боргу не приймались, тому у суду відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Вимога позивача встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у цій справі не може бути задоволена з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, з вказаного положення слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є прерогативою суду і висновок про необхідність вчинення даної дії має робити виключно суд в провадженні якого знаходиться відповідна справа та за наслідками її розгляду.

В даному випадку, суд не вважає за необхідне встановлювати судовий контроль за виконанням винесеного рішення, оскільки у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказували на те, що відповідач ухилятиметься від його виконання.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області, щодо нарахування ФОП ОСОБА_1 єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22.04.2014 по 19.01.2018 .

Скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області "Про сплату боргу (недоїмки)" ФОП ОСОБА_1 від 17 серпня 2020 року № Ф-12673-10.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС у Хмельницькій області за рахунок бюджетних асигнувань судовій збір в сумі 908,00(дев"ятсот вісім) грн на користь ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 11 листопада 2021 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 44070171)

Головуючий суддя П.М. Майстер