Рішення № 100999578, 10.11.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/3967/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генічеської міської ради, за участю третьої особи - виконавчого комітету Генічеської міської ради про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із адміністративним позовом до Генічеської міської ради (далі - відповідач), за участю третьої особи - виконавчого комітету Генічеської міської ради (далі - третя особа), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що вбачається у нерозгляді на сесії питання про затвердження погодженого проекту землеустрою, розробленого НВФКТ "Нові технології" щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,0862 га із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту с. Генічеська Гірка, Генічеського району Херсонської області, кадастровий номер - 6522186500:04:001:3042;

- зобов`язати Генічеську міську раду винести на найближчу сесію та розглянути питання затвердження проекту землеустрою, розробленого НВФКТ "Нові технології" щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,0862 га із цільовим призначенням-для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту с. Генічеська Гірка, Генічеського району Херсонської області, кадастровий номер - 6522186500:04:001:3042.

Ухвалою від 09.08.2021 позовна заява залишена без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 13.08.2021 у справі вікрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 14.07.2021 позивач надіслала до Генічеської міської ради заяву про затвердження погодженого проекту землеустрою, розробленого НВФКТ "Нові технології", щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 0,0862 га із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту с. Генічеська Гірка, Генічеського району Херсонської області, кадастровий номер 6522186500:04:001:3042. Разом із проектом землеустрою та заявою позивач направила відповідачу витяг з ДЗК, про що свідчить опис вкладення до поштового листа, доданий до позову. 15.07.2021 Генічеська міська рада отримала даний проект та заяву, про що свідчить відповідний трекінг із сайту "Укрпошта". Проте, станом на 03.08.2021 Генічеська міська рада не розглянула на сесії питання затвердження проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 у власність вищевказаної ділянки. Позивач вважає, що Генічеська міська рада допустила протиправну бездіяльність, порушивши її право на розгляд проекту землеустрою та надання у власність заявленої земельної, у зв`язку із чим звернулася до суду із даним позовом та просить його задовольнити.

Ухвалою від 13.08.2021 відповідачу наданий п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Суд зазначає, що відповідно довідки про недостатність фінансування на придбання знаків поштової оплати від 25.03.2021, станом на вказану дату кредиторська заборгованість Херсонського окружного адміністративного суду за вказаним видом витрат становить 13796,00 грн.

У зв`язку із наведеним, 17.08.2021 ухвала про відкриття провадження надіслана на електронну адресу відповідачу та третій особі (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2), що підтверджується витягом із електронної пошти судді Кисильової О.Й. (ІНФОРМАЦІЯ_3) та довідкою від 18.08.2021, оформленою секретарем судового засідання Кованою В.А.

Однак, станом на дату ухвалення рішення у даній справі, відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву в строки, визначені в ухвалі від 13.08.2021, та третя особа не подала до суду заперечення на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 КАС учасник судового процесу повинен за допомогою електронної пошти (факсу, телефону) негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки, про що додатково було запропоновано підтвердити отримання електронного листа.

Станом на 18.08.2021 такого підтвердження до суду не надходило.

Разом із тим, 31.08.2021 позивачем до суду подана заява про зміну підстав та предмету позову, датована 28.08.2021, відповідно до якої, позовні вимоги викладені в наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати рішення Генічеської міської ради від 27.08.2021 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), орієнтовною площею 0,0862 га, кадастровий номер: 6522186500:04:001:3042, розташованої за адресою: с. Генічеська Гірка, Генічеський район, Херсонська область.

- зобов`язати відповідача прийняти рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність позивача земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель споруд (присадибна ділянка) площею 0,0862 га, кадастровий номе 6522186500:04:001:3042, розташованої в межах населеного пункту село Генічеська Гірка, Генічеський район, Херсонська область та - про надання безоплатно у власність ОСОБА_1 даної земельної ділянки.

Заява обгрунтована тим, що 26.08.2021 позивачу стало відомо, що на XII сесії Генічеської міської ради, яка відбулась 27.08.2021, прийняте рішення про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою по земельній ділянці орієнтовною площею 0,0862 га, кадастровий номер: 6522186500:04:001:3042з тих підстав, що у поданій документації відсутнє рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Позивач вважає, що рішення Генічеської міської ради від 27.08.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у затвердженні вказаного проекту землеустрою є неправомірним і таким, що суперечить діючому законодавству, з огляду на таке. Позивач скористалась правом "мовчазної згоди", передбаченим ч. 7 ст. 118 ЗК України, та замовила проект землеустрою в НВФ КТ "Нові технології", про що свідчить укладений договір. Письмове повідомлення про замовлення проекту землеустрою від 24.05.2021 було надіслане разом з договором на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки до Генічеської міської ради поштою, про що свідчить поштова накладна із трекінгом № 7302501446698 та опис вкладення до поштового листа. Дане повідомлення разом з договором вручене відповідачу 25.05.2021. Рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку землеустрою на зазначену вище ділянку відповідачем прийняте тільки 27.05.2021, тобто із перевищенням місячного терміну, передбаченого ч. 7 ст. 118 ЗК України. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги, викладені в заяві від 28.08.2021.

Заява про зміну предмету та підстав позову від 28.08.2021 направлена позивачем рекомендованим повідомленням про вручення на адресу Генічеської міської ради та отримана відповідачем 30.08.2021, про що свідчить наявні в матеріалах справи накладна №7300312672145 від 28.08.2021 та трекінг відправлення від 10.11.2021.

Разом із тим, станом на дату ухвалення рішення в даній справі, відповідач не подав відзиву на заяву від 28.08.2021 про зміну предмету та підстав позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки від учасників справи не надійшли клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає адміністративну справу на підставі матеріалів, які в ній містяться.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про зміну підстав та предмету позову, суд попередньо повинен проаналізувати предмет позову, його підставу і зміст та на підставі отриманих висновків визначити, чи відбулася зміна розміру позовних вимог, чи змінений предмет або підстава позову.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Зі змісту заяви від 28.08.2021 слідує, що позивачем фактично змінені предмет та підстави позову. Так, предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені у ст. 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову.

При цьому, у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 826/19197/16.

Із врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про залишення заяви представника позивача від 28.08.2021 про зміну предмету та підстав позову без розгляду, оскільки її зміст свідчить про одночасну зміну предмету та підстав позову та стосується інших спірних правовідносин.

Таким чином, суд здійнює розгляд позовної заяви у редакції від 03.08.2021, поданій до суду 04.08.2021.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

09.07.2021 ОСОБА_1 звернулася до голови Генічеської міської ради із клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 0,0862 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) ізземелькомунальної власності, що розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Генічеська Гірка, кадастровий номер - 6522186500:04:001:3042.

Вказане клопотання надійшло до Генічеської міської ради 15.07.2021, що підтверджується наявним в матеріалах справи трекінгом відправлення № 7302501520456.

Дана обставина не спростована відповідачем належними доказами.

Разом із тим, станом на дату звернення до суду із даним позовом - 04.08.2021, Генічеська міська рада не розглянула питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) ОСОБА_1 земельної ділянки орієнтовною площею 0,0862 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) із земель комунальної власності.

Вважаючи, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо нерозгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою, позивач звернулася до суду із даним позовом (редакція від 03.08.2021).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначенні у статті 116 Земельного кодексу України.

Так, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;.

Отже, позивач є громадянином України та має право на набуття права власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (ч. 10 ст. 118 Земельного кодексу України).

Згідно статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно вимог ч. 2 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмову у затвердженні такого проекту землеустрою орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради в двотижневий строк з дня отримання відповідно заяви.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або відмову у затвердженні такого проекту землеустрою є повноваженнями міської ради, що реалізовується шляхом розгляду на засіданнях міської ради, за результатами яких приймаються рішення.

Суд встановив, що клопотання позивача від 09.07.2021 про затвердження погодженого проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,0862 га на дату подання даного позову до суду, а саме, 04.08.2021, Генічеською міською радою не розглянуте, жодного рішення за результатами розгляду клопотання відповідачем прийнято не було.

Суд зауважує, що відповідач, розглядаючи клопотання позивача повинен був прийняти одне з двох рішень: затвердити проект землеустрою або надати мотивовану відмову у його затвердженні з підстав прямо визначених в Земельному кодексі України.

При цьому, рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення протягом двотижневого строку з дня подання клопотання.

Відсутність належним чином оформленого рішення Генічеської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову в його затвердженні після спливу встановленого законом двотижневого строку розгляду клопотання особи, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

За загальним правилом, бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов`язків (завдань) згідно із чинним законодавством.

У контексті наведених вище обставин та приписів, суд вважає, що міська рада мала передбачений ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України обов`язок розглянути заяву позивача у двотижневий строк, проте, заява ОСОБА_1 не розглянута, що вказує на наявність ознак протиправної бездіяльності відповідача.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Генічеської міської ради щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою у двотижневий строк, передбачений ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу України.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача винести на найближчу сесію та розглянути питання затвердження проекту землеустрою, розробленого НВФКТ "Нові технології" щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки, суд зазначає наступне.

27.08.2021 Генічеська міська рада 8 скликання на 12 сесії прийняла рішення № 893, зокрема, про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0862 га, кадастровий номер - 6522186500:04:001:3042, у зв`язку із тим, що в поданій документації відсутнє рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Тобто, із викладеного слідує, що Генічеська міська рада 27.08.2021 на 12 сесії розглянула питання щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та прийняла рішення про відмову позивачу в затвердженні проекту землеустрою.

Таким чином, вимога про зобов`язання відповідача розглянути питання затвердження проекту землеустрою, розробленого НВФКТ "Нові технології", щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки не підлягає задоволенню, оскільки таке клопотання позивача вже розглянуте відповідачем 27.08.2021 та прийняте відповідне рішення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог (одна вимога з двох) на користь позивача за рахунок виконавчого комітету Генічеської міської ради підлягає стягненню судовий збір в розмірі 454,00 грн.

Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Із викладеного слідує, що розмір витрат, які підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації сторін, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інші витрати, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/16.

Рішенням Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited" проти України", оцінюючи вимоги заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 03.08.2021 № 03/08/21, укладеного між ОСОБА_1 та Мельничуком Д.М. , його предметом є, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності, аналіз законодавства, вивчення судової практики, представництво інтересів у суді, складання заяв, адвокатських запитів, позовів, відзивів на позови, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно п. 2 розділу "Гонорар" договору якщо інше не встановлено додатковою угодою до договору, гонорар адвоката складається з розрахунку часу, витраченого на виконання даного договору, враховуючи вартість однієї години - 2000 грн.

Підставою для сплати гонорару є відповідний рахунок (довідка-рахунок) (п.6 договору).

На підтвердження отримання гонорару в розмірі 7000,00 грн, представником позивача до суду надані квитанція до прибуткового касового ордера № 21-17 від 20.09.2021 та довідка-рахунок № 21-17 від 20.09.2021 у справі № 540/3967/21.

Згідно довідки-рахунку розмір гонорару у сумі 7000,00 грн складає: № 1. консультація клієнта щодо захисту його прав при оскаржуванні рішення сільради про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою - 2000,00 грн (1 год.); № 2. складання позовної заяви - 2000,00 грн (1 год.); № 3. складання заяви про розподіл судових витрат - 1000,00 грн (30 хв); № 4. складання заяви про зміну предмета та підстави позову - 2000,00 грн (1 год.).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відтак, з урахуванням наведеного, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Крім того, суд враховує часткове задоволення позовних вимог та залишення без розгляду заяви про зміну предмета та підстав позову.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до стягнення суми понесених витрат із критеріями, встановленими ч. 5 ст. 134 КАС України, суд враховує, що дана справа є справою незначної складності, розгляд справи здійснений в порядку спрощеного позовного провадження.

Наданими представником позивача доказами підтверджується факт надання позивачу послуг. Однак суд вважає, що сума витрат на надання такої допомоги у розмірі 7000,00 грн, являється неспівмірною із складністю цієї справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг), не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Окремо суд зауважує, що позовна заява за своєю суттю та формою є аналогічною попереднім позовним заявам, які перебувають та перебували у провадженні Херсонського окружного адміністративного суду, в яких представником позивачів виступав адвокат Мельничук Д.М., за виключенням реквізитів оскаржуваних рішень та земельних ділянок.

У зв`язку з цим, суд зазначає, що даний спір фактично є типовим, з вирішення аналогічних спорів існує численна судова практика, в тому числі й суду касаційної інстанції, а тому підготовка цієї справи до судового розгляду не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.

Обставини спору не вимагали від позивача та адвоката значних зусиль на зібрання доказів, формулювання своїх правових позицій та складення процесуальних документів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сума судових витрат є частково обґрунтованою, а саме, із наданих заявником документів на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу, з урахуванням ч. 3 ст. 139 КАС України щодо часткового задоволення позову, підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Отже, дослідивши довідку-рахунок № 21-17 від 20.09.2021, яка містить перелік наданих послуг, її вартість та оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Генічеської міської ради.

Згідно з наказами голови суду від 29.07.2021 № 05-06/63 та від 27.10.2021 № 05-06/86 головуюча суддя Кисильова О.Й. у періоди з 20.08.2021 до 20.09.2021 включно, з 29.10.2021 до 01.11.2021 включно перебувала у відпустці, у зв`язку з чим рішення у даній справі ухвалене 10.11.2021.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 35248359; 73000, м. Херсон, вул. Міська, 8) щодо неприйняття у строк, передбачений ч. 9 ст. 118 Земельного Кодексу України рішення за наслідками розгляду клопотання ОСОБА_1 від 09.07.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,0862 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в межах населеного пункту с. Генічеська Гірка, Генічеського району, Херсонської області, кадастровий номер - 6522186500:04:001:3042.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 (одна тисяча) грн за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Генічеської міської ради (код ЄДРПОУ 04060008; 73000, м. Херсон, вул. Міська, 8).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 109040000