Рішення № 100999501, 10.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

10 листопада 2021 року № 520/16111/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Бадюков Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо компенсації судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради (площа Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради (далі по тексту - відповідач, виконавчий комітет) , в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову виконавчого комітету Ізюмської міської ради щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 року викладену у листі виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 16.08.2021 року № 2917;

- зобов`язати виконавчий комітет Ізюмської міської ради надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 року (вх. № 380 виконавчого комітету Ізюмської міської ради).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.10.2021 року по справі адміністративний позов задоволено частково та вирішено:

«Визнати протиправною відмову виконавчого комітету Ізюмської міської ради щодо надання інформації на запит ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 року, викладену у листі виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 16.08.2021 року № 2917.

Зобов`язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради (площа Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) повторно розглянути запит ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) на отримання публічної інформації від 10.08.2021 року в порядку, визначеному Законом України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.».

04.11.2021 року позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить суд: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань виконавчого комітету Ізюмської міської ради (ідентифікаційний код юридичної особи: 04058806, місцезнаходження юридичної особи: Україна, 64300 Харківська обл., місто Ізюм, площа Центральна, будинок 1) 22 800,00 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу на користь ОСОБА_1 (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_2 , виданий органом 6340, 02.06.2017 року; місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Представник відповідача надіслав до суду заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просив відмовити в його ухвалення, у зв`язку із її необґрунтованістю.

Учасники справи, повідомлені про дату, час та місце розгляду справи до суду не прибули.

Позивач подав клопотання про розгляд заяви без його участі.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч.3 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних матеріалів справи, позивачем підписано із адвокатом Лихачовим Р. про надання правничої допомоги б/н від 13 серпня 2021 року, згідно п. 1 додаткової угоди №2 до нього від 20.08.2021 р. адвокат надає правничу допомогу в рамках позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про визнання відмови у задоволені запиту на отримання публічної інформації від 10.08.2021 року викладеної в листі виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 16.08.2021 року № 2917 протиправною та зобов`язання виконавчого комітету Ізюмської міської ради надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 року.

Згідно п. 3 додаткової угоди №2 від 20.08.2021 р. оплата послуг адвоката здійснюється клієнтом не пізніше 15 днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

На підтвердження вартості професійної правничої допомоги адвоката позивачем надано копії:

- договору про надання правової допомоги б/н від 13 серпня 2021 року;

- додатку № 2 до договору про надання правової допомоги від 20.08.2021 року;

- акту №2 від 20.08.2021 року;

- довідки – розрахунку № 03 від 03.11.2021 р.

Представник відповідача у запереченнях про компенсацію судових витрат від 09.11.2021 року просив відмовити у задоволенні заяви представника позивача у зв`язку з їх недоведеністю та безпідставністю.

Відповідно до положень ч.8 ст.137 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно копій додатку № 2 до договору про надання правової допомоги від 20.08.2021 року, акту №2 від 20.08.2021 року та довідки – розрахунку № 03 від 03.11.2021 р. адвокатом надано правничу допомогу, а саме:

1. Правнича допомога у зв`язку з складанням документу “Позовна заява про визнання відмови у задоволені запиту на отримання публічної інформації від 10.08.2021 року викладеної в листі виконавчого комітету Ізюмської міської ради від 16.08.2021 року № 2917 протиправною та зобов`язання виконавчого комітету Ізюмської міської ради надати інформацію на запит про надання публічної інформації ОСОБА_1 від 10 серпня 2021 року” від 20.08.2021 року №520/21 /1 /1 /зі - 3 (три) мінімальні заробітні плати станом на 01 січня 2021 року (18 000 гривень).

2. Правнича допомога у зв`язку з складанням документу “Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження” від 20.08.2021 року N 520/21/1/2/зі - 20% (двадцять відсотків) мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (1200 гривень).

3. Правнича допомога у зв`язку з складанням документу “Клопотання позивача про витребування доказів” від 20.08.2021 року №520/21/1/3/зі - 0,5 (половина) мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (3000 гривень).

4. Правнича допомога у зв`язку з складанням документу “Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору” від 20.08.2021 року №520/21/1/4/зі - 10% (десять відсотків) мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (600 гривень).

Загалом вартість вищевказаних послуг (гонорар) за цією Довідкою розрахунком №03 складає: 22 800,00 гри. (двадцять дві тисячі вісімсот) гривень.

Суд відзначає, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно із ч. 2 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно із п.п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», визначено, що інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 р. № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз`яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями дійсності та співмірності необхідних і достатніх витрат, а також розумності їх розміру.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Згідно правових висновків, викладених в Постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 300/1272/19 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону № 5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16, вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Окрім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена в постанові від 01.09.2020 р. у справі № 640/6209/19, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також, судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем до заяви не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги; обгрунтування та зазначення витраченого адвокатом часу, натомість гонорар встановлено не від витраченого адвокатом часу, а виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року.

Надання правничої допомоги у зв`язку із складання позовної заяви на суму 18000, 00 грн., в той час коли її задоволено частково не є співмірними з обсягом та складністю справи та за наявності усіх документів, що були витребувані судом згідно ухвали суду про витребування доказів та надані до справи відповідачем.

Крім того, суд вважає також завищеною вартість складання документу “Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження” від 20.08.2021 року N 520/21/1/2/зі - 20% (двадцять відсотків) мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (1200 гривень), вартість складання документу “Клопотання позивача про витребування доказів” від 20.08.2021 року №520/21/1/3/зі - 0,5 (половина) мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (3000 гривень) та вартість складанням документу “Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору” від 20.08.2021 року №520/21/1/4/зі - 10% (десять відсотків) мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2021 року (600 гривень).

Таким чином, сума, що підлягає сплаті позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 22800, 00 грн., не відповідає складності справи, пропорційності, а тому, вартість такої послуги у розмірі22800, 00 грн., в даному випадку, є необґрунтованою та завищеною.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.

Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи "Санді Таймс проти Об`єднаного Королівства (№ 2)" (Sunday Times v. UK (№2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.

На підставі викладеного, з урахуванням співмірності, суд доходить висновку про часткове задоволення заяви позивача в порядку ст. 252 КАСУ про ухвалення додаткового судового рішення та про наявність підстав для відшкодування судових витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 1000,00 грн., понесених у зв`язку зі складанням документів, які підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Відповідно до положень ч.5 ст. 252 КАС України, додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 252, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради (площа Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) про визнання протиправної відмови та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради (площа Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

В іншій частині вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.11.2021 року.

Суддя Бадюков Ю.В.