Ухвала суду № 100999419, 10.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питання повернення позову

місто Харків

10 листопада 2021 р. справа № 520/22966/21

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Державного інспектора - головного спеціаліста відділу № 5 Управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру Чернова Геннадія Костянтиновича, Начальника відділу здійснення державного контролю за використанням та охороною земель № 5 Управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Харківській області Сем`яна В.А, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про: 1) визнання протиправною та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення від 07.10.2021 р. № 404-ДК/0226По/08/01/01/-21, винесеної начальником відділу здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Вадимом Анатолійовичем Сем`ян щодо визнання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП; 2) визнання протиправним та скасування Припису від 07.10.2021 р. №404-ДК/0306Пр/03/01/-21, виданого Головним спеціалістом здійснення державного контролю та використанням та охороною земель №5 Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області Геннадієм Костянтиновичем Черновим щодо усунення ОСОБА_1 порушень вимог земельного законодавства України, -

встановив:

Відповідно до ч.1 ст.21 та ч.1 ст.172 КАС України в одному позові може бути заявлено одночасно декілька пов`язаних вимог.

Звідси слідує, що ці вимоги мають бути об"єктивно пов`язані між собою та предметно, територіально та інстанційно підсудні тому адміністратвиному суду, до якого подано позов.

Суддя зазначає, що вимога про визнання протиправною та скасування Постанови про накладення адміністративного стягнення від 07.10.2021р. №404-ДК/0226По/08/01/01/-21 у силу п.1 ч.1 ст.19 КАС України та прямої норми процесуального закону - ст.286 КАС України предметно підсудна відповідному місцевому суду.

Означену підсудність слід кваліфікувати у якості виключної, адже окружний адміністративний суд за будь-яких умов та обставин об`єктивно нездатен реалізувати повноваження за п.3 ч.3 ст.286 КАС України (а саме: закрити справу про адміністративне правопорушення) та повноваження за п.4 ч.3 ст.286 КАС України (а саме: змінити захід адміністративного стягнення).

До того ж, поєднання саме цієї вимоги з будь-якою іншої у межах одного позову унеможливлено і приписами ч.4 ст.286 КАС України, котрі на відміну від положень ст.295 КАС України містять імперативне правило про право особи на подачу апеляційної скарги протягом 10 днів.

Окрім того, аналізуючи положення Земельного кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд доходить висновку, що у процедурі притягнення громадянина до адміністративної відповідальності за порушення вимог земельного законодавства терорган Держгеокадастру виконує не владну публічну управлінську функцію, а владну публічну правоохоронну функцію.

Так, у силу положень ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

У свою чергу, ст.531 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, ч. 1 ст. 144 Земельного кодексу України визначено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель чи державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища складає протокол про адміністративне правопорушення, накладає на особу, яка допустила правопорушення, адміністративне стягнення та видає цій особі припис про його усунення у 30-денний строк.

Відтак, оформлені постановою про накладення адміністративного стягнення діяння владного суб`єкта можуть бути перевірені виключно судом загальної юрисдикції або у порядку ст.286 КАС України, або у порядку КУпАП.

Наведене свідчить, що позивач в одному позові поєднав одночасно декілька вимог, котрі мають виключну підсудність і не підлягають вирішенню окружним адміністративним судом.

За ч. 6 ст. 172 КАС суд вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Отже, визначальною умовою для роз`єднання позовних вимог є та обставина, що таке роз`єднання сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Зазначений припис спрямований на те, щоби суб`єкт правовідносин міг з дотриманням принципів адміністративного судочинства і конкретних обставин скористатися правом на судовий захист.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги.

Указаному кореспондує припис абз.2 ч.6 ст.172 КАС, згідно з яким розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Отже, позивач об`єднав у позовній заяві вимоги, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам, підстави для застосування положень ст. 172 КАС України в частині розєднання позовних вимог відсутні, а за правилом ч. 5 ст.172 КАС України не допускається об`єднання в одному позові кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України порушення правил об`єднання позовних вимог є підставою для прийняття судом рішення про повернення позову заявникові.

Викладена правова позиція повністю корелюється із висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2021р. у справі №9901/285/21, де Велика Палата Верховного Суду констатувала, що згідно з принципом правової визначеності позивач має знати наслідки об`єднання ним кількох позовних вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Отже, у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.10.2021р. у справі №9901/285/21 роз`єднання судом за власною ініціативою одночасно заявлених в одному позові вимог можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги (тобто містить склад юридичного спору та предметно, територіально і інстанційно підсудна саме даному органу судової влади України).

При цьому, суддя змушений звернути увагу заявника на те, що згідно із ч. 8 ст. 169 КАС повернення позову не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням суті доступу громадянина до правосуддя.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 19, 21, 169, 170, 172, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя, -

ухвалив:

Позов - повернути заявникові.

Роз`яснити, рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя Сліденко А.В.