Рішення № 100998946, 11.11.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2021 року м. Рівне №460/1520/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту – відповідач, Головне управління ДПС у Рівненській області) в якому просить суд: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-23636-17.

За змістом позовної заяви (а.с.13-23), позивач в обґрунтування позову зазначає, що відповідач 1 протиправно не зареєстрував у ЄРПН ПН № 1 від 20.07.2020, що складена на покупця – ТОВ «Збаразький комбінат хлібопродуктів» (код ЄДРПОУ 31273402) про реалізацію товару – ріпак 1 класу, яке є продукцією власного виробництва.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до даних, які містяться в інтегрованій картці платника податків за позивачем станом на 31.01.2021 рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 38 184,74 грн. Водночас, в інтегрованій картці позивача не відображено: рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/1256/19, яке набрало законної сили 31.08.2020, згідно з яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 13.05.2019, в частині 704 грн.; рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/2094/19, яке набрало законної сили 17.02.2020, згідно з яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 09.08.2019, в сумі 21 030,90 грн.; рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №460/1475/20, яке набрало законної сили 27.11.2020, згідно з яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 17.02.2020, на суму 21 030,90 грн.; рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020, згідно з яким визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 11.11.2019 на суму 25835,26 грн., що вплинуло на формування оскаржуваної у даній справі вимоги, а тому зазначені дані в інтегрованій картці платника податку є недостовірними. За таких обставин, вважає, що відповідач, при прийнятті та надісланні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-23636-17, діяв протиправно, а тому просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 30.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, визначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Розгляд справи по суті призначено на 28.04.2021 року.

28.04.2021 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуюючої судді У.М. Нор на лікарняному, відтак розгляд справи відкладено на 19.05.2021 року.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву (а.с.46-49), позовні вимоги не визнав. На обґрунтування заперечень вказав, позивач не виконав свого обов`язку щодо нарахування та сплати єдиного внеску, а тому контролюючий орган правомірно надіслав оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску. Окрім зазначеного, відповідач зауважує, що всупереч доводам позивача, контролюючим органом здійснено коригування інтегрованої картки платника податку, в частині зменшення суми заборгованості з єдиного внеску на суму 704 грн., на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/1256/19, яке набрало законної сили 31.08.2020.

19.05.2021 представник позивача в судове засідання не прибув, представник відповідача через відділ документального забезпечення суду (канцелярія) подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладено до 30.06.2021.

У судове засідання 30.06.2021 прибув представник позивача, підтримав заявлені позовні вимоги, та просив суд задовольнити позов повністю.

До суду також прибув представник відповідача, заперечив проти позовних вимог, та просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Водночас, від представника відповідача надійшло клопотання про процесуальне правонаступництво (а.с.55).

Розглянувши подане клопотання, судом встановлено наступне.

Статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) визначено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, вимогами КАС України передбачено можливість заміни відповідної сторони її правонаступником на будь-якій стадії судового процесу.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Рівненській області станом на час розгляду заяви судом перебуває в стані припинення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №893 від 30.09.2020 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу ДПС від 30.09.2020 №529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено Головне управління ДПС у Рівненській області як територіальний орган ДПС на правах відокремленого підрозділу.

Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01.01.2021 розпочато здійснення повноважень та функцій територіальними органами ДПС повноважень та функцій територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремленими підрозділами згідно наказу ДПС від 30.09.2020 № 529.

Отже, Головне управління ДПС у Рівненській області, як юридична особа не ліквідоване, проте його функціональні обов`язки передані до Головного управління ДПС у Рівненській області як територіального органу ДПС на правах відокремленого підрозділу.

Таким чином, Головне управління ДПС у Рівненській області, як територіальний орган ДПС на правах відокремленого підрозділу, є правонаступником Головного управління ДПС у Рівненській області.

В даному випадку, правонаступництво в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.04.2018 у справі №815/1637/17 (№11-654апп18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

За таких обставин, зважаючи на зміни у функціональних обов`язках контролюючих органів, суд вважає за необхідне допустити процесуальне правонаступництво Головного управління ДПС у Рівненській області на Головне управління ДПС у Рівненській області як територіального органу ДПС на правах відокремленого підрозділу.

У судовому засіданні 30.06.2021 за клопотанням позивача оголошено перерву до 21.07.2021, однак розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуюючої судді У.М. Нор на лікарняному (а.с.73), відтак розгляд справи відкладено на 12.08.2021 року.

У судове засідання, призначене на 12.08.2021, представники сторін не прибули. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлялися належним чином. До початку судового засідання позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження (а.с.75).

Згідно з ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України).

Враховуючи подане клопотання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу №460/1520/21 в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

29.01.2015 ОСОБА_1 набув права на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії РН №1146 від 29.01.2015 (а.с.25).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.07.2019 у справі №460/1256/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, яке набрало законної сили 31.08.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 13.05.2019, в сумі 704 грн., в решті позовних вимог на суму 20 326,90 – відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі №460/2094/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, яке набрало законної сили 17.02.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 09.08.2019, в сумі 21 030,90 грн., в решті позовних вимог на суму 2 754,18 – відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, яке набрало законної сили 04.06.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 11.11.2019 на суму 25835,26 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №460/1475/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, яке набрало законної сили 27.11.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 17.02.2020, в сумі 21 030,90 грн., в решті позовних вимог на суму 7 558,54 – відмовлено.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 у справі №460/8743/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, яке набрало законної сили 16.04.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 16.11.2020 в сумі 25835,26 грн., в решті позовних вимог на суму – 9 049,48 грн. відмовлено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Рівненській області щодо невнесення до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020. Зобов`язано Головне управління ДПС у Рівненській області привести у відповідність інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей про рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі №460/3614/19, яке набрало законної сили 04.06.2020.

17.02.2021 Головним управлінням ДПС у Рівненській області виставлено ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 зі сплати єдиного внеску станом на 31.01.2021 на суму 38 184,74 грн.(а.с.26).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі по тексту - №2464-VI).

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (частина перша статті 2 Закону № 2464-VI).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктами 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

При цьому, законодавець розмежовує платників єдиного внеску на фізичних осіб-підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Системний аналіз зазначених норм свідчить, що Закон № 2464-VI не визначає такого платника єдиного внеску, як фізична особа-підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності. Фізична особа-підприємець та особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, є різними платниками єдиного внеску.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі по тексту – Закон №5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність – незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 13 Закону №5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (абз.1).

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб (абз.2).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (адвокатську діяльність) та, є платником єдиного внеску в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI.

В силу вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI недоїмка – сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Пунктом 1 Розділу 1 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953 (далі по тексту – Інструкція №449) встановлено, що дана Інструкція визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

Згідно з п. 3 Розділу ІІІ Інструкції № 449 для платників, зазначених у підпунктах 3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону в розмірі 22 відсотків на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Поряд з цим, відповідно до абз. 2 п. 2 Розділу IV Інструкції №449, у разі виявлення своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIІ цієї Інструкції.

У відповідності до вимог п. 3, 4 Розділу VI Інструкції №449 податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

- платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом десяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

- платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника фізичної особи).

Отже, у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску податковий орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи контролюючого органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

При цьому положеннями законодавства не передбачено обов`язкової та єдиної умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту.

Такі висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11.02.2021 у справі №160/4023/19, від 11.09.2018 у справі №826/11623/16, від 10.12.2019 у справі №826/25425/15.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розміром недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що оскарження вимоги в судовому порядку перешкоджає стягненню сум недоїмки з єдиного внеску за неузгодженою вимогою, однак не впливає на порядок формування вимог про сплату недоїмки за наступний період.

Водночас, абзацом 6 пункту 2 розділу 1 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, чинного на момент спірних правовідносин, (далі по тексту – Порядок №422) встановлено, що інтегрована картка платника (далі по тексту – ІКП) – форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Згідно з п. 1 глави 4 Розділу V Порядку №422 працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв`язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.

У відповідності з вимогами пп. 4 п. 2 глави 4 Розділу V Порядку № 422 в ІКП відображається інформація з рішення суду, прийнятого по суті.

Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) («Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано»).

У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на «Скасовується в судовому порядку»/ «Вручено, судовий розгляд»/ «Анульовано» при частковому скасуванні.

При частковому скасуванні формується нове повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму, що залишилась.

При збільшенні зазначених у податковому повідомленні-рішенні/рішенні/вимозі та/або рішенні щодо єдиного внеску сум формується повідомлення-рішення/рішення/вимога та/або рішення щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи органів ДФС та виконуються процеси, описані в пункті 2 глави 1 цього розділу).

На підставі інформації про результати судового оскарження (рішення суду, прийнятого по суті) та у разі, якщо донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі підтверджується (статус податкових повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Вручено, судовий розгляд»), та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо донарахування (поновлення у разі попереднього виключення з обліку)/зменшення суми.

У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на «Скасовується в судовому порядку»), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування /зменшення суми не проводиться.

Інформація, внесена та збережена відповідальними працівниками підрозділів адміністративного/судового оскарження до інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та інформаційної системи органів ДФС, яка забезпечує відображення результатів адміністративного оскарження, щоденно автоматично відображається в реєстрі «Апеляційне та судове оскарження» підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи.

Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.

Таким чином, при частковому скасуванні формується нова вимога про стягнення недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму, що залишилась. Разом з тим, при збільшенні зазначених у вимозі сум єдиного внеску формується вимога щодо єдиного внеску на суму збільшення без анулювання первинного документа. Крім того, у разі якщо за результатами судового оскарження вимога у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо донарахування суми не проводиться.

Як свідчать матеріали справи (а.с.26), 17.02.2021 у зв`язку з наявністю у ОСОБА_1 заборгованості по сплаті єдиного внеску станом на 31.01.2021 (а.с.53), Головним управлінням ДПС у Рівненській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 на загальну суму 38184,74 грн. Згідно з даними інтегрованої картки платника єдиного внеску (а.с.52-54) вказана сума заборгованості виникла за період з 2018 року по січень 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Зокрема, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 21.05.2020 у справі №460/1475/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області, яке набрало законної сили 27.11.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 17.02.2020, в сумі 21 030,90 грн., в решті позовних вимог на суму 7 558,54 – відмовлено.

Водночас, як свідчать матеріали справи, вказана сума боргу у розмірі 21 030,90 грн. протиправно була відображена в інтегрованій картці позивача станом на 31.01.2021 та включена до суми недоїмки при формуванні оскаржуваної у цій справі вимоги від 17.02.2021 №Ф-23636-17.

Судом встановлено, що станом на дату формування оскаржуваної у даній справі вимоги від 17.02.2021 №Ф-23636-17, включена сума недоїмки у розмірі 7 558,54 грн., набула статусу боргу та підлягала сплаті, позаяк недоїмка є узгодженою, внаслідок процедури оскарження по справі №460/1475/20, та збільшення сум недоїмки зі сплати єдиного внеску відповідно до поточних нарахувань за І - ІV квартали 2020 року на суму 9595,30 грн. - згідно з інтегрованою карткою позивача (а.с.52-54).

З огляду на наведене, суд вважає, що приймаючи вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23636-17 від 17.02.2021 в частині суми 21 030,90 грн. (38184,74 грн. – 7 558,54 грн. - 9595,30 грн.), відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що визначені чинним законодавством. Відтак, вимога №Ф-23636-17 від 17.02.2021 в цій частині не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в ч.2 ст.2 КАС України, порушує права та законні інтереси позивача, які підлягають захисту шляхом визнання її протиправною та скасування. Поряд з цим, жодних доказів протиправності вимоги №Ф-23636-17 від 17.02.2021 в частині визначення недоїмки зі сплати єдиного внеску на суму 9049,48 грн. (2754,18 грн.+ 6295,30 грн) позивачем суду не надано, судом не здобуто та матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права частково знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, то поданий позов підлягає до задоволення частково.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 139 КАС України, суд стягує на користь позивача понесені ним судові витрати, які підлягають відшкодуванню, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, позивачем за подання цього позову сплачено судовий збір в сумі 908 грн., що підтверджується квитанцією від 20.03.2021 №13 (а.с.24).

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд присуджує на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 500,13 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ ВП 444070166) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-23636-17 на суму 21 030,90 грн.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 17.02.2021 №Ф-23636-17 на суму 17 153,84 грн. - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 500,13 грн. (п`ятсот гривень тринадцять копійок), за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Рівненській області (33023, Рівненська область, м. Рівне, вул. Відінська, 12, код ЄДРПОУ ВП 444070166).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністратив-ного суду.

Повний текст рішення складений 11 листопада 2021 року

Суддя У.М. Нор