Рішення № 100998665, 11.11.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1056/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання наявності і відсутності компетенції та повноважень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пенсії,

В С Т А Н О В И В:

28 лютого 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , у якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке, починаючи з 25 квітня 2019 року, допустило порушення права ОСОБА_1 отримувати своєчасно та в повному обсязі пенсію як інваліду війни, інвалідність якого настала внаслідок виконання обов`язків військової служби під час ліквідації Чорнобильської катастрофи при виконанні радіаційних робіт в зоні відчуження, в обсязі та порядку, який існував до обмеження, скасування їх нормативними актами, які були визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України, та в розмірі, встановленому рішенням Конституційного суду України № 1- р(П)/2019 від 25.04.2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нараховувати та виплачувати належну ОСОБА_1 пенсію відповідно до норм статей 3,8,9,16,17,92,151-2 Конституції України, враховуючи рішення Конституційного Суду України: №1-р(П)2019;6-р/2018;7-рп/2016 в порядку та розмірі, визначеному статтею 59 Закону України «про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в порядку і розмірі, визначеному статтею 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та враховуючи зміни розміру мінімальної заробітної плати, встановлені Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік без обмеження розміру пенсії;

- стягнути на користь ОСОБА_1 суму протиправно не сплаченої позивачу пенсії з 25 квітня 2019 року до 31 січня 2020 року в розмірі 84421,03 грн.;

- встановити відсутність компетенції та повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області діяти і приймати рішення щодо нарахування пенсії інваліду війни-військовослужбовцю, який отримав інвалідність при виконанні військового обов`язку під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції - діяти всупереч нормам статей: 3,8,16,17,92,151-2 Конституції України, шляхом застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області нормативно-правового акту, який не відповідає нормам Конституції України та змінювати порядок нарахування пенсії, визначений нормами частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- встановити відсутність компетенції та повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при нарахуванні пенсії змінювати статус ОСОБА_1 , інваліда війни, інвалідність якого пов`язана з виконанням військового обов`язку під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції на статус робітника, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції;

- встановити наявність компетенції і повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при наявності всіх необхідних документів, які є в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , нараховувати та виплачувати пенсію, визначеною нормами частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не реагування на порушення посадовими і службовими особами підпорякованих структур Пенсійного фонду України вимог статей 3,8,19,92,151-2 Конституції України і діючих з 01 січня 2014 року до 02 серпня 2014 року норм статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням проведених виплат) з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік»;

- стягнути користь ОСОБА_1 суму протиправно не сплаченої частини пенсії з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року в розмірі 32301,37 грн.

Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати своєчасно та в повному обсязі пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 25.04.2019 по 31.01.2020.

Ухвалою суду від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву зазначив, що з 01.01.2012 розрахунок пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка на даний час залишається чинною. Вказує, що з 25.04.2019 пенсію позивачу розраховано згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, на підставі частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Ухвалою суду від 31 березня 2020 року провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, визнання наявності і відсутності компетенції та повноважень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пенсії зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №520/12609/19.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11 листопада 2021 року залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не реагування на порушення посадовими і службовими особами підпорядкованих структур Пенсійного фонду вимог статей 3, 8, 9, 16, 17, 92, 151-2 Конституції України і діючих з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року норм статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням проведених виплат) з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року державної пенсії по інвалідності як особі, щодо якої встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, визначеної на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"; стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 суму протиправно не сплаченої частини пенсії з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, яка дорівнює 32301,37 грн.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується вкладкою № НОМЕР_1 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_2 , виданого Полтавською облдержадміністрацією 03.04.2007, а також інвалідом 2 групи з 26.03.2007, яка встановлена у зв`язку із захворюванням, пов`язаним із виконанням обов`язків військової служби з ЛНА на ЧАЕС.

Позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

26.04.2018 позивач звернувся до Гадяцького ОУПФУ Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії із 01.10.2017 обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до статті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи".

Рішенням Гадяцького ОУПФУ Полтавської області від 27.04.2018 №64 відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що відпoвіднo дo стaтті 59 Зaкoну Укрaїни "Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи". Зазначено, що перерахунок пенсій здійснюється тільки особам, які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби, натомість ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 09.11.1980 по 22.11.1982, а приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 01.06.1986 по 03.09.1986.

Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування, а також про зобов`язання перерахувати та виплатити пенсію на підставі статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №816/1889/18, залишеним без змін Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.18, у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі №816/1921/18 заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №816/1921/18 за позовом ОСОБА_1 до Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі №816/1921/18 скасовано та ухвалено нове рішення. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Гадяцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Зобов`язано Гадяцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум ОСОБА_1 пенсію на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 25 квітня 2019 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

З 25.04.2019 позивачу проведено перерахунок пенсії по інвалідності на підставі частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пункту 9-1 Порядку №1210, за результатами перерахунку основний розмір пенсії склав 9264,05 грн.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 17.12.2019 року, у якій просив починаючи з 25.04.2019 нараховувати та сплачувати пенсію за нормою статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з врахуванням заробітної плати для обрахування пенсії інваліду війни за прописаною нормою частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області №6584/Б-02 від 13.01.2020 позивача повідомлено, що обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, Законом № 2262 не передбачено.

Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії з 25.04.2019 по 31.01.2020, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та у розмірі, визначеному статтею 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796-ХІІ умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Статтею 59 Закону №796-ХІІ урегульовано порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

11.10.2017 набув чинності Закон України від 03.10.2017 №2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону №796-ХІІ з 01.10.2017 викладено у новій редакції, згідно з якою особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 внесено зміни до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (надалі - Порядок №1210), згідно з якими згаданий Порядок доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:

П = Зс х Кзс х (Кв : 100%),

де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках).

Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії (Кзс), визначається за формулою:

Кзс = (Зп (мін) х 5) : Зс1,

де Зп(мін) - розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року; Зс1 - середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за рік, що передує відповідному року. Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи. У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону №796-XII, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" визначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 абзац перший пункту 9-1 Порядку №1210 викладено в такій редакції: "За бажанням військовослужбовців, зокрема військовозобов`язаних, призваних на військові збори, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження військової служби (військових зборів) і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою:".

При цьому Кабінетом Міністрів України визначено, що постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 №543 набирає чинності з 01.07.2019.

Поряд з цим, статтею 18 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ) визначено, що пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються в разі, якщо інвалідність настала в період проходження ними служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше тримісячного терміну після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства.

У силу пункту "а" частини першої статті 21 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни I групи - 100 процентів, II групи - 80 процентів, III групи - 60 процентів відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Згідно з частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Суд враховує, що Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 20.05.2020 у зразковій справі №520/12609/19, залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.04.2021, наведено висновок про те, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби та є інвалідами внаслідок цього, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно з частиною третьою статті 59 Зaкoну №796-XII з 25 квітня 2019 року.

Разом з цим, Верховний Суд зауважив, що при обчисленні розміру пенсії, призначеної відповідно до статті 54 Закону №796-XII, її розмір визначається відповідно до вимог частини третьої статті 59 цього Закону за бажанням особи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та з урахуванням формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку №1210.

Судом у цій справі встановлено, що основний розмір пенсії позивача обчислено за формулою, визначеною пунктом 9-1 Порядку №1210. Загалом основний розмір пенсії позивача з 01.07.2019 склав 10461,28 грн.

Застосування формули, передбаченої Порядком №1210, при обчисленні розміру пенсії узгоджується зі змістом частини третьої статті 59 Закону №796-XII, що передбачає право особи на обчислення пенсії по інвалідності відповідно до цього Закону або за бажанням - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Тобто, за Законом №796-XII умови, порядок призначення пенсії по інвалідності визначаються актами Кабінету Міністрів України (частина третя статті 54), і розмір пенсії може бути обчислений, з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

При цьому, Закон №796-XII та Закон №2262-ХІІ не містять положень про те, що пенсія по інвалідності розраховується саме в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, водночас передбачають проведення розрахунку пенсії у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, за формулою, в якій однією зі складових є п`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 прийнята з метою практичної реалізації статей 54, 57 та 59 Закону №796-XII та в силу статті 117 Конституції України є обов`язковою до виконання.

П`ятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, це лише вихідний показник для обчислення пенсії, який сам по собі не враховує індивідуальних особливостей кожного окремого пенсіонера (зокрема, розміру відшкодування фактичних збитків (у відсотках)), а тому застосування формули, наведеної у пункті 9-1 Порядку №1210, дозволяє визначити розмір пенсії індивідуально для кожного пенсіонера із врахуванням його особливостей. Незастосування ж вказаної формули при обчисленні пенсії призведе до встановлення єдиного розміру пенсії для всіх пенсіонерів безвідносно до особливостей кожного, що в свою чергу не сприятимете належному та справедливому пенсійному забезпеченню окремо взятого пенсіонера.

Положення Закону №2262-ХІІ не застосовуються до спірних відносин, адже основний розмір пенсії позивача обчислюється відповідно до вимог частини третьої статті 59 Закону №796-XII з урахуванням формули, передбаченої пунктом 9-1 Порядку №1210.

Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 не містить висновків про необхідність обчислення пенсії по інвалідності виключно з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. Так само, у цьому рішенні відсутні висновки про можливість (доцільність, необхідність) обчислення пенсійних виплат по інвалідності у розмірах, визначених Законом №2262-ХІІ.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 наголосив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

У Рішенні №3-рп/2012 від 25.01.2012 року Конституційний Суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов`язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України. Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Отже, Конституційний Суд України визнав конституційним регулювання Кабінетом Міністрів України розміру соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України. Нормативно-правові акти, які видані Кабінетом Міністрів України в межах своїх повноважень, підлягають обов`язковому застосуванню судами під час вирішення справ про соціальний захист громадян.

Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії відповідача відповідають вимогам законодавства України та не порушують прав позивача, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке, починаючи з 25 квітня 2019 року, допустило порушення права ОСОБА_1 отримувати своєчасно та в повному обсязі пенсію як інваліду війни, інвалідність якого настала внаслідок виконання обов`язків військової служби під час ліквідації Чорнобильської катастрофи при виконанні радіаційних робіт в зоні відчуження, в обсязі та порядку, який існував до обмеження, скасування їх нормативними актами, які були визнані неконституційними рішеннями Конституційного Суду України, та в розмірі, встановленому рішенням Конституційного суду України № 1- р(П)/2019 від 25.04.2019 за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов`язання нараховувати та виплачувати належну ОСОБА_4 пенсію відповідно до норм статей 3,8,9,16,17,92,151-2 Конституції України, враховуючи рішення Конституційного Суду України: №1-р(П)2019;6-р/2018;7-рп/2016 в порядку та розмірі, визначеному статтею 59 Закону України «про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та в порядку і розмірі, визначеному статтею 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та враховуючи зміни розміру мінімальної заробітної плати, встановлені Законом України «Про державний бюджет України» на відповідний рік без обмеження розміру пенсії; стягнення на користь ОСОБА_1 суми протиправно не сплаченої позивачу пенсії з 25 квітня 2019 року до 31 січня 2020 року в розмірі 84421,03 грн., - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог в частині наявності/відсутності у відповідача компетенції, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2019 у справі №826/3115/17 зазначила, що під компетенційним спором слід розуміти спір між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливість судового розгляду компетенційних спорів зумовлена необхідністю вирішення питання про те, чи належним чином реалізована компетенція відповідача та чи не порушена при реалізації повноважень відповідача компетенція позивача (пункт 37).

У цій справі позивачем є фізична особа, а отже останній не є тим суб`єктом, який може звертатися до адміністративного суду з позовними вимогами про визнання у суб`єкта владних повноважень наявності чи відсутності компетенції у конкретній сфері його управління.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №815/5700/15.

Таким чином, звертаючись з такими вимогами позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб`єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак, обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є об`єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу на момент звернення до суду. При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення можливості чи неможливості реалізації її законного права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Вимога про встановлення наявності компетенції і повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при наявності всіх необхідних документів, які є в матеріалах пенсійної справи позивача, нараховувати та виплачувати пенсію, визначеною нормами частини 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та статті 21 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" звернена на майбутнє.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову в частині вимог про: встановлення відсутності компетенції та повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області діяти і приймати рішення щодо нарахування пенсії інваліду війни-військовослужбовцю, який отримав інвалідність при виконанні військового обов`язку під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції - діяти всупереч нормам статей: 3,8,16,17,92,151-2 Конституції України, шляхом застосування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області нормативно-правового акту, який не відповідає нормам Конституції України та змінювати порядок нарахування пенсії, визначений нормами частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; встановлення відсутності компетенції та повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при нарахуванні пенсії змінювати статус ОСОБА_1 , інваліда війни, інвалідність якого пов`язана з виконанням військового обов`язку під час ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції на статус робітника, який брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції; встановлення наявності компетенції і повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області при наявності всіх необхідних документів, які є в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , нараховувати та виплачувати пенсію, визначеною нормами частини третьої статті 59 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статті 21 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», - слід відмовити як необґрунтованих.

З огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення сторонами судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною, визнання наявності і відсутності компетенції та повноважень, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення пенсії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва