Рішення № 100998654, 28.10.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/4207/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача – Борзовець О.В.,

від відповідача – Клименко Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також відповідач), у якому просила:

визнати протиправною бездіяльність податкового органу щодо неприйняття рішення про внесення відомостей до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом виключення суми нарахованого єдиного соціального внеску, штрафу та пені за період з 2017 року по 08 квітня 2019 року внаслідок набрання законної сили рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №440/2149/19;

зобов`язати відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом внесення відомостей про надмірну сплату грошових коштів у розмірі 15819,54 грн;

зобов`язати відповідача повернути ОСОБА_1 надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 15819,54 грн за реквізитами, що додаються до заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що податковим органом без належних на те правових підстав самостійно визначено зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати єдиного внеску, оскільки позивач як фізична особа - підприємець фактично підприємницькою діяльністю у спірний період не займалась, дохід від ведення такої діяльності не отримувала, а єдиний внесок за неї сплачено роботодавцями. Позивач звертала увагу на те, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №440/2149/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 08.04.2019 №Ф-4928-50 про сплату ОСОБА_1 єдиного внеску у розмірі 18276,72 грн. Однак, відповідачем не проведено коригування даних ІКП шляхом виключення недоїмки зі сплати єдиного внеску, а натомість вчинені дії щодо стягнення з позивача недоїмки у примусовому порядку у розмірі 15819,54 грн. Звернення ОСОБА_1 щодо проведення коригування даних ІКП та повернення безпідставно стягнутих коштів податковим органом залишені без задоволення.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 68-70/. Свою позицію мотивував посиланням на те, що позивач у спірний період була зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебувала на обліку в ДПІ як платник єдиного внеску, а тому мала сплатити єдиний внесок.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 задоволено клопотання позивача та поновлено строк звернення до суду з цим позовом, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 замінено відповідача у справі на Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192); заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення.

14.06.2021 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог, зазначивши, що стягнення з позивача коштів у розмірі 15819,54 грн відбулось без належних правових підстав /а.с. 104-108/.

Ухвалою від 19.07.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з урахуванням чого розгляд справи розпочато спочатку зі стадії відкриття провадження у справі.

01.09.2021 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, у яких зазначено про безпідставність позовних вимог з огляду на правомірність нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску /а.с. 114-115/.

У підготовчому засіданні 21.09.2021 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

29.09.2021 відповідачем надані додаткові пояснення, у яких зазначено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №440/2149/19 податковий орган не було зобов`язано проводити коригування даних ІКП ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про нараховану недоїмку /а.с. 169-170/.

У судовому засіданні 28.10.2021 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Обставини справи

ОСОБА_1 у період з 17.02.2005 по 08.04.2019 була зареєстрована як фізична особа - підприємець та перебувала на обліку як платник податків в ДПІ у м. Полтаві на загальній системі оподаткування, що визнається учасниками справи.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням здійснена 08.04.2019 /а.с. 86/.

08.04.2019 з огляду на наявність заборгованості з єдиного внеску в розмірі 18276,72 грн та на підставі даних інформаційно-телекомунікаційної системи "Податковий борг" Головним управлінням ДФС у Полтавській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4928-50 на суму 18276,72 грн /а.с. 118/.

27.11.2018 податковим органом сформована узгоджена вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-4928-50-У, що 11.07.2019 передана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби в межах стягнення суми недоїмки у розмірі 15819,54 грн /а.с. 120/.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №440/2149/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 08.04.2019 №Ф-4928-50 про сплату ОСОБА_1 єдиного внеску у розмірі 18276,72 грн /а.с. 41-49/.

Поряд з цим, у виконавчому провадженні з позивача фактично стягнуті кошти у розмірі 15819,54 грн, що підтверджено витягом з ІКП /а.с. 123-127/.

25.02.2021 позивач звернулась до Головного управління ДПС у Полтавській області із заявою про внесення коригувань в ІКП, у якій просила виключити з інформаційної бази відомості про суму нарахованого єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 08.04.2019 внаслідок набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/2149/19 та відобразити відомості про сплату коштів у розмірі 15819,54 грн, а також повернути надмірно сплачені кошти /а.с. 161-163/.

Листом від 26.03.2021 вих.№10381/6/16-31-13-04-16 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що нарахування єдиного внеску за 2017-2018 роки є правомірним, а недоїмка підлягає сплаті /а.с. 164/.

Не погодившись з такою відповіддю податкового органу, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частин другої та третьої 25 Закону №2464-VI у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з абзацом першим частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом /абзац п`ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI/.

Організацію діяльності з ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на момент виникнення спірних відносин було визначено Порядком ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422 (далі - Порядок №422).

Відповідно до положень підпункту 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку №422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Облікові та звітні показники включаються до еталонних довідників з подальшим обов`язковим внесенням відповідних змін до реєстрів операцій та показників, які формуються ДФС за погодженням Міністерства фінансів України. Зміни до реєстрів операцій та показників вносяться не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем впровадження нових операцій та/або показників.

Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з абзацом другим підпункту 2 пункту 1 розділу VІ Порядку №422 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є, зокрема, рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені / суми єдиного внеску за результатами судового оскарження).

05.04.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943, яким затверджено Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (надалі - Порядок №5).

За змістом пункту 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 3 розділу ІІ Порядку №5 за наявності нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску або боргу (недоїмки) з єдиного внеску, податковий орган не здійснює подальші процедури щодо зняття платника єдиного внеску з обліку до їх сплати (погашення) або списання такого боргу (недоїмки) у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

У силу абзацу сьомого підпункту 1 підпункту 2 пункту 1 розділу VI Порядку №5 первинними документами, на підставі яких в ІКП здійснюється погашення (зменшення) суми податкового боргу (заборгованості зі сплати платежів до бюджетів) та заборгованості зі сплати єдиного внеску, є: рішення суду про вирішення питання по суті (скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання та пені/суми єдиного внеску за результатами судового оскарження), яке набрало законної сили.

За змістом пунктів 2, 3 частини другої статті 11 Закону №2464-VI із страховими коштами, акумульованими на рахунках податкових органів, здійснюються такі операції: повернення платникам єдиного внеску надміру або помилково сплачених сум; повернення безпідставно стягнених сум єдиного внеску (абзац другий частини третьої статті 26 цього Закону).

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 26 Закону №2464-VI суми коштів, безпідставно стягнені податковими органами з юридичних і фізичних осіб, підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Спір у цій справі виник з приводу наявності підстав для проведення коригування в інформаційно-аналітичній системі ДПС відомостей про нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску та повернення надмірно сплачених платежів.

Суд зазначає, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у справі №440/2149/19, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020, встановлено факт протиправності нарахування позивачу єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 18276,72 грн.

Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

А відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки судом у справі №440/2149/19 встановлені обставини безпідставності нарахування позивачу єдиного внеску за 2017 рік, I-IV квартали 2018 року загалом у розмірі 18276,72 грн та такі обставини не спростовані відповідачем у ході розгляду цієї справи, суд визнає доведеним факт відсутності у позивача обов`язку зі сплати єдиного внеску у зазначеному розмірі.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що у силу вищезгаданих положень абзацу другого підпункту 2 пункту 1 розділу VІ Порядку №422 скасування вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску є підставою для відображення/коригування у особовій картці платника дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Однак, відповідач після набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/2149/19 не здійснив коригування в ІКП шляхом виключення відомостей про нарахування ОСОБА_1 єдиного внеску за 2017 рік, I-IV квартали 2018 року загалом у розмірі 18276,72 грн ні на підставі рішення суду, ані після звернення позивача до податкового органу з відповідною заявою.

За наведених обставин суд констатує, що відповідач у спірних відносинах допустив протиправну бездіяльність щодо внесення відомостей до ІКП ОСОБА_1 шляхом виключення суми нарахованого єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 18276,72 грн, оскільки саме цьому періоду надана правова оцінка судом у справі №440/2149/19.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Так, засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).

Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За обставин цієї справи суд зауважує, що відображення податковим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату боргу, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №825/999/17), від 26.02.2019 (справа №805/4374/15-а), від 25.03.2020 (справа №826/9288/18).

Дослідивши залучений до матеріалів справи витяг з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 суд встановив, що в інтегрованій картці податковим органом самостійно здійснено нарахування єдиного внеску позивачу за ознакою ведення підприємницької діяльності без належних на те правових підстав /а.с. 123-127/.

Враховуючи викладене, виходячи з обставин протиправності нарахування позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску за 2017 рік, I-IV квартали 2018 року загалом у розмірі 18276,72 грн та зважаючи на відсутність у ОСОБА_1 обов`язку зі сплати єдиного внеску у зазначеному розмірі, що встановлений судовим рішенням у справі №440/2149/19, суд з метою гарантування позивачу ефективного способу захисту порушених прав у спірних відносинах вважає за необхідне зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення суми нарахованого єдиного соціального внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 18276,72 грн.

Обставини нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій та пені на суму недоїмки з єдиного внеску за спірний період, як і обставини їх списання на підставі пункту 9-15 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464-VI, не входять до предмета доказування у цій справі.

На дату розгляду цієї справи судом нараховані на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 у розмірі 18276,72 грн штрафні (фінансові) санкції та пеня списання внаслідок ухвалення відповідачем рішень від 09.02.2021 №40-16-31-13-04-33/ЄВ та від 01.04.2021 №163/16-31-13-04/ЄВ про списання боргу (недоїмки) з єдиного внеску /а.с. 87, 88/.

Правомірність нарахування позивачу єдиного внеску за період з 01.01.2019 по 08.04.2019 не є предметом цього спору.

Відповідачем не заперечується факт сплати ОСОБА_1 єдиного внеску у розмірі 15819,54 грн внаслідок примусового стягнення з неї недоїмки на підставі вимоги від 27.11.2018 №Ф-4928-50-У.

Однак, щодо позовних вимог ОСОБА_1 в частині зобов`язання відповідача відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом внесення відомостей про надмірну сплату грошових коштів у розмірі 15819,54 грн та повернути ОСОБА_1 надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 15819,54 грн, суд зазначає, що примусово стягнуті у виконавчому провадженні з позивача кошти помилково визначаються нею як надмірно сплачені, адже у силу вищезгаданих положень абзацу другого частини третьої статті 26 Закону №2464-VI такі кошти є саме безпідставно стягненими та підлягають поверненню з рахунків податкового органу в триденний строк з дня прийняття рішення податковими органами або судом про безпідставність їх стягнення з одночасною сплатою нарахованої на ці суми пені, що визначається виходячи з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Суд зауважує, що питання повернення з рахунків податкового органу безпідставно стягнених коштів у розмірі 15819,54 грн є похідним від предмета спору у цій справі та може вирішуватись лише після здійснення відповідачем коригування даних ІКП ОСОБА_1 шляхом виключення відомостей про нарахування єдиного внеску у розмірі 18276,72 грн на виконання цього рішення суду.

У свою чергу, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально вираженого права чи інтересу особи, яка стверджує про їх порушення.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позовних вимог в цій частині наразі належить відмовити, як передчасних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 частково.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої цієї статті, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір за подання позову у розмірі 1816,00 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 57, 58/.

Відповідач доказів понесення судових витрат не надав.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А відповідно до частини першої цієї статті, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог частково, сплачений позивачем судовий збір належить стягнути на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області пропорційно до задоволених позовних вимог, що становитиме 908,00 грн.

Також представник позивача заявив до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн /а.с. 50-56/.

На підтвердження понесення цих витрат позивачем надані копії договору про надання правової допомоги від 19.04.2021 №03, розрахунку вартості робіт (наданих послуг) від 19.04.2021, акта прийому-передачі виконаних робіт від 22.04.2021, квитанції від 22.04.2021 №01, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера від 13.04.2021 /а.с. 50-56/.

Відповідач надав заперечення проти відшкодування витрат на правничу допомогу, у яких стверджував про завищення адвокатом вартості наданих послуг, а також ненадання їх документального підтвердження.

За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Дослідивши надані позивачем копії документів, суд дійшов висновку, що ними у повній мірі підтверджено факт надання адвокатом Борзовцем О.В. правової допомоги ОСОБА_1 , що полягала у наданні юридичних консультацій, попередньому опрацюванні матеріалів та підготовці процесуальних документів.

Визначена позивачем та адвокатом вартість послуг є співмірною складності справи та підтверджена належними доказами.

Відповідачем не спростовано, що відповідні витрати не пов`язані з розглядом справи, є завищеними тощо.

За таких обставин, зважаючи на ухвалення судом рішення про задоволення позовних вимог частково, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн належить розподілити шляхом стягнення на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області коштів у розмірі 4000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 134, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо неприйняття рішення про внесення відомостей до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відкоригувати в інформаційній системі органів ДПС дані інтегрованої картки платника ОСОБА_1 шляхом виключення суми нарахованого єдиного соціального внеску за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2018 року у розмірі 18276,72 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень) та 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ ВП 44057192; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені частиною восьмою статті 18, частинами сьомою, восьмою статті 44, статтями 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2021 року.

Суддя О.О. Кукоба