Рішення № 100998508, 10.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15830/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Адвокатського об`єднання «Мутаф, Лікша і партнери» (код ЄДРПОУ 41890032; вул. Ак. Філатова, 31, кв.16, м. Одеса, 65046) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

31 серпня 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Адвокатського об`єднання «Мутаф, Лікша і партнери» до Головного управління ДПС в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.07.2021 року №Ю-15103-21;

зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області перевести сплачені кошти по ЄСВ у сумі 6930 грн. з облікового рахунку № НОМЕР_1 на обліковий рахунок № НОМЕР_2 .

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями адміністративна справа №420/15830/21 о 14:25:50 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в порядку ст.262 КАС України.

Ухвалою суду від 10.11.2021 року замінено відповідача по справі №420/15830/21 Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України як правонаступника.

В обґрунтування вимог позову представник позивача вказує, що 20.07.2021 року Головним управлінням винесено податкову вимогу про сплату боргу по ЄСВ у розмірі 6380 грн., а також відповідний штраф та пеню. Позивач із вказаним не погоджується та вважає, що контролюючим органом при нарахуванні суми боргу не враховано всіх платежів, які були проведенні позивачем, однак на помилковий рахунок. Із посиланням на позицію Верховного Суду з аналогічного питання представник позивача вважає спірну вимогу протиправною, а також вбачає підстави для зобов`язання відповідача перевести сплачені кошти по ЄСВ на вірний рахунок.

У відзиві на позовну заяву (від 23.09.2021 року за вх.№52555/21) представник Головного управління наполягає, що факту помилковості зарахованих коштів не встановлено, однак на рахунках щодо сплати ЄСВ достатній обсяг платежів відсутній. З 2019 року обсяг боргу з урахуванням штрафу та пені обліковується на особовому рахунку юридичної особи, а борг не сплачено, з огляду на що податкова вимога і винесена.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Адвокатське об`єднання «Мутаф, Лікша і партнери» є юридичною особою, здійснює господарську діяльність за кодом ВЕД 69.10 Діяльність у сфері права (основний).

20.07.2021 року Головним управлінням винесено податкову вимогу №Ю-15103-21 про сплату боргу по ЄСВ у розмірі 6380 грн., а також нараховано відповідний штраф та пеню (а.с.5), усього на загальну суму 9200,83грн. на підставі ст.25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За даними облікової картки платника податку борг сформовано за період до 2019 року, станом на 20.02.2019 року розмір боргу складав 6380 грн. (а.с.34).

Не погоджуючись із вказаною вимогою, позивач звернулася до Одеського окружного адміністративного суду, вимагаючи її скасування у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” (надалі також - Закон № 2464-VI) в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Так, відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дано визначення поняттю “працівник”. Згідно з цією нормою це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За змістом статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно з абзацом другим пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску віднесено також осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За даними облікової картки платника податку борг сформовано за період до 2019 року, станом на 20.02.2019 року розмір боргу складав 6380 грн. (а.с.34).

Як пояснює представник позивача, у 2018 році нарахування сум ЄСВ помилково здійснювалось на невірний рахунок № НОМЕР_3 (а.с.7-21), однак факт сплати сум на невірно визначений рахунок не може слугувати підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій.

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з Положенням про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 12 лютого 2016 року №54 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02 березня 2016 року за №330/28460) (далі – Положення у редакції станом на момент зарахування коштів), у відповідності до пункту 1 розділу II якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) ДФС та її територіальні органи відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування» (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.

Пунктом 4.7 Положення визначено, що Довідник адміністративно-територіальних одиниць України (додаток 8) в електронному вигляді надається Казначейством України Міндоходів. У разі виникнення змін у довіднику адміністративно-територіальних одиниць України Казначейство України протягом двох тижнів надає Міндоходів оновлений файл довідника адміністративно-територіальних одиниць України.

Міндоходів надає Казначейству України інформацію про перелік органів Міндоходів (код, найменування, розташування (адреса), код за ЄДРПОУ) та в яких органах Казначейства вони будуть обслуговуватись.

У разі виникнення змін у складі та/або розташуванні територіальних органів Міндоходів протягом трьох робочих днів з дня виникнення зазначених змін Міндоходів надає відповідну інформацію Казначейству України.

У відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

За змістом пунктів 1-3 розділу III Положення страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства й на кінець операційного дня перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я ДФС в Казначействі.

Верховний Суд у справі №805/3665/16-а наголосив, що «допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника та його посадових осіб до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску».

Як встановлено судом, у спірному періоді нарахування сум ЄСВ здійснювалось на рахунок 3719, однак в межах іншого органу ДПС.

Допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ДФС в Казначействі.

За таких умов, застосування штрафних санкцій до позивача не відповідає меті відновлення фінансового стану бюджету за рахунок сплати ЄСВ.

Суд при цьому вважає безпідставним не визнавати факт обліку на особовому рахунку боргу зі сплати ЄСВ за позивачем, оскільки відповідні кошти не були перераховані на вірний рахунок в межах перебування обліку адвокатського об`єднання. Однак застосування штрафу та пені на суму такого боргу не є справедливим механізмом, адже несвоєчасної сплати або несплати сум зобов`язання по ЄСВ допущено не було.

Оскільки спірна вимога винесена на загальну суму і боргу, і штрафу, і пені, є підстави виокремити суму, вказану у вимозі, суд вважає за необхідне визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20.07.2021 року №Ю-15103-21 частково, адже покладені у її суму розмір штрафу та пені судом визнані необґрунтованими в силу відсутності вини у діях платника податку.

В частині позовних вимог про зобов`язання вчинити дії суд наголошує на такому.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом статті 5 КАС України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як слідує із наведених норм права, передумовою для зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дії є факт порушення прав особи шляхом вчинення протиправних дій або допущення протиправної бездіяльності.

При цьому, у межах даної справи в контексті вимоги про переведення коштів між рахунками судом не встановлено протиправних дій чи бездіяльності з боку відповідача, не заявлено проти таких дій чи бездіяльності і позивачем. Разом із цим, позивач самостійно із заявою про переведення коштів до податкового органу не звертався. У даному випадку наявні обставини не відповідають інтересу позивача, однак наявні всі правові механізми для самостійного усунення позивачем цих обставин.

Таким чином, у зв`язку із відсутністю порушеного відповідачем права Адвокатського об`єднання, суд вважає, що підстави для зобов`язання ГУ ДПС в Одеській області перевести сплачені кошти по ЄСВ у сумі 6930 грн. з облікового рахунку № НОМЕР_1 на обліковий рахунок № НОМЕР_2 відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У п. 110 рішення Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 року у справі “Компанія “Вестберга таксі Актіеболаг” та Вуліч проти Швеції” визначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами для призначення податкових штрафів (санкцій), має саме податкове управління.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, а аргументи відповідача відхиляє з вищенаведених мотивів.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у сумі 2270 грн. (а.с.4).

Суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Адвокатського об`єднання «Мутаф, Лікша і партнери» (код ЄДРПОУ 41890032) судових витрат зі сплати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., оскільки порушення прав сталося з вини контролюючого органу (ч.8 ст.139 КАС України).

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260-262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Адвокатського об`єднання «Мутаф, Лікша і партнери» (код ЄДРПОУ 41890032; вул. Ак. Філатова, 31, кв.16, м. Одеса, 65046) до Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166; вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДПС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) від 20.07.2021 року №Ю-15103-21 в частині нарахування пені у сумі 1217,10грн. та штрафу у сумі 1603,73грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Адвокатського об`єднання «Мутаф, Лікша і партнери» (код ЄДРПОУ 41890032) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України, безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян