Рішення № 100998493, 09.11.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/18244/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, у якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.12.2020 року № 951050826885 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 06-21/244/2020, у частині розрахунку відсотку довічного грошового утримання у розмірі 78% від суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 88 % суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді, виходячи з фактичного стажу роботи на посаді судді 39 повних років, на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 06-21/244/2020, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він – ОСОБА_1 був звільнений у відставку з посади судді Апеляційного суду Одеської області.

Позивач вказує, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду вiд 16.11.2020 по справі № 420/10162/20, йому здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з 19.02.2020 згідно довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 № 06-21/244/2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше виплачених сум. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі рішення № 951050826885 вiд 17.12.2020 року, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислено виходячи з розрахунку 78 % суддівської винагороди, стажу роботи на посаді судді, а саме: 34 роки 5 місяців, та з 19.02.2020 становить 184450,50 грн. (236475,00 гpн. * 78 %).

Не погоджуючись з діями відповідача щодо зменшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 88 % на 78 % грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Так, позивач стверджує, що судді призначені чи обрані на посаду судді до набрання чинності Законом № 1402-VІI, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Позивач вказує, що за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

З огляду на зазначену норму, позивач вважає, що при наявності стажу розмір його довічного грошового утримання складає 88% від винагороди працюючого на відповідній посаді судді, а дії відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру грошового утримання з 88 % до 78 % - протиправними, та такими, що порушують його права.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2021 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі в порядку ст. 263 КАС України без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою про витребування доказів від 06 жовтня 2021 року суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) для долучення до матеріалів справи.

22 жовтня 2021 року відповідачем через канцелярію суд подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так, відповідач підтвердив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці.

Як зазначає відповідач, Рiшенням Одеського окружного адміністративного суду від 16.11.2020 по справі № 420/10162/20 задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління «Про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» №5992 вiд 21.09.2020. Зобов`язано Головне управління провести перерахунок та виплату позивачу довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 вiдповідно до довідки Одеського апеляційного суду №06-21/244/2020 вiд 04.03.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вищезазначеного рішення суду перерахунок довічного грошового утримання судді позивача здійснено із розрахунку 78% від суми суддівської винагороди зазначеного у довідці №06-21/24/2020 від 04.03.2020, виданої Одеським апеляційним судом.

Відповідач зазначає, що іншого ані судовими рішенням, ані чинним законодавством не передбачено. Рiшення суду виконано відповідно до норм чинного законодавства, якими врегульовано здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді 19.02.2020.

Відповідач вказує, що відповідно до п. 3 ст. 142 розділу X Закону України «Про судоустрій i статус суддів» щомісячне довічне грошове утримання виплачується в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2% грошового утримання судді. Страховий стаж позивача на посаді судді складає повних 34 роки. Отже, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді, відповідно до чинних норм законодавства, складає 78% суддівської винагороди (де 20 років суддівського стажу - 50 % суддівської винагороди + 14 років понад нормованого суддівського стажу - 28% суддівської винагороди).

Враховуючи вищевикладене, на переконання відповідача, відсутні законні підстави для здійснення перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88%.

Інші заяви по суті справи, клопотання учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на заявлені позивачем вимоги, справа розглянута у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані учасниками справи заяви по суті справи і докази на їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що відповідно до розпорядження №826885 від 23 березня 2016 року ОСОБА_1 з 22.02.2016 року призначено щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % від суддівської винагороди.

Судом вставлено, що 04 березня 2020 року ОСОБА_1 Одеським апеляційним судом видано довідку №06-21/244/2020 «Про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці» (а.с.10, 42) про те, що станом на 01.01.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 236475,00 грн., в тому числі: посадовий оклад - 131375,00 грн., доплата за вислугу років – 105100,00 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду вiд 16.11.2020 по справі №420/10162/20 визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань перерахунків пенсій №16 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області «Про відмову у перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» № 5992 від 21.09.2020 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеський області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року відповідно до довідки Одеського апеляційного суду № 06-21/244/2020 від 04.03.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням раніше виплачених сум.

З матеріалів пенсійної справи позивача судом встановлено, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду вiд 16.11.2020 по справі №420/10162/20, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .

17 грудня 2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято протокольне рішення №951050826885 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду №06-21/244/2020 вiд 04.03.2020 (на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду вiд 16.11.2020 по справі №420/10162/20).

За результатами перерахунку за протокольним рішенням від 17 грудня 2020 року №951050826885, здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 року при страховому стажі 34 роки, виходячи з відсоткового розміру 78 % суддівської винагороди працюючого судді.

Згідно вказаного перерахунку:

Страховий стаж (повний) 46 років 2 місяців 8 днів;

Загальний процент пенсії від заробітку 78%;

Основний розмір пенсії (у т.ч. з надбавками) 184450,50 грн.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно здійснено перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 78 % від розміру суддівської винагороди, а не 88% заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, як це було визначено при виході у відставку

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Статтею 22 Конституції України, зокрема, передбачено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Статтею 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Відповідно до ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема судоустрій, судочинство, статус суддів.

Так, організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів визначає Закон України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII, який забезпечує право кожного на справедливий суд (надалі – Закон № 1402-VIII).

Згідно із пунктом 2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів”, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

Статтею 142 Закону № 1402-VIII регламентовані питання отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Згідно з ч. 2 ст. 142 Закону № 1402-VIII, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частиною четвертою та п`ятою цієї ж статті передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема:

судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року

Що стосується здійсненного позивачем розрахунку суддівського стажу позивача для цілей визначення відсоткового розміру його щомісячного довічного грошового утримання, суд зазначає наступне.

Згідно розрахунку Апеляційного суду Одеської області стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання станом на 19.02.2016 року становить усього 39років 06 місяців і 30днів, з урахуванням проходження служби в Радянській армії 03роки 01 місяць і 14 днів, а також навчання на денному відділенні Харківського юридичного інституту(половина строку навчання) 01 рік, 11 місяців.

Враховуючи положення ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII у редакції, чиннiй станом на момент виникнення спірних правовідносин, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, має виходити із стажу повних 39 років та становити 88 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 38 % - збільшення за кожен рік на посаді судді понад 20 років (19х2=38).

До вказаного стажу роботу зараховано:

- служба в Радянській армії – у період з 12.05.1969 по 26.06.1972 рр. - 3 роки 01 місяць 14 днів;

- навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е Дзержинського (половина строку) у період з 01.09.1977 по 01.07.1981 рр. – 01 рік 11 місяців;

- стажист Ізмаїльського районного суду Одеської області у період з 01.08.1981 по 20.09.1981р. – 01 місяць 19 днів.

- суддя Ізмаїльського районного суду Одеської області у період з 21.09.1981 по 25.07.2000рр. - 18 років 10 місяць 04 дні;

- суддя Херсонського обласного суду ( в т.ч. - апеляційного суду Херсонської області) у період з 26.07.2000 по 26.12.2001 рр. - 1 рік 05 місяців;

- суддя апеляційного суду Одеської області у період з 27.12.2001 по 19.02.2016 рр. - 14 років 01 місяць 23 дні.

Позивач вказує, що згідно положень ст. 137 Закону №1402-VIII, його стаж на посаді судді становить 39 років 6 місяців 30 днів, відтак відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 88 %.

Судом встановлено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.12.2020 року № 951050826885 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 06-21/244/2020 (на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду вiд 16.11.2020 по справі №420/10162/20) щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, не було враховано до стажу роботи, який дає право на отримання довічного грошового утримання, Служба в Радянській армії – у період з 12.05.1969 по 26.06.1972 рр. - 3 роки 01 місяць 14 днів; - навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е Дзержинського (половина строку навчання) у період з 01.09.1977 по 01.07.1981 рр. – 01 рік 11 місяців.

Надаючи оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Абзацом четвертим пункту 39 розділу XII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 43 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 № 2862-XII, кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків.

За суддею, який перебуває у відставці, зберігається звання судді і такі ж гарантії недоторканності та соціального захисту, як і до виходу у відставку.

До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років (ч. 4 ст. 43 Закону України “Про статус суддів” від 15.12.1992 № 2862-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно до частини першої статті 25 Конституційного Договору від 08 червня 1995 року № 1к/95-ВР між Верховною Радою України та Президентом України “Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України” Президент України в межах своїх повноважень видає укази і розпорядження, які є обов`язковими для виконання на всій території України, дає їх тлумачення (зазначений Договір був чинний на момент видання Президентом України указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” та втратив чинність із набранням чинності Конституції України 28 червня 1996 року).

Пунктом 1 Розділу XV “Перехідні положення” Конституції України встановлено, що закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.

Приписами статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року N 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів” (стаття втратила чинність 20 березня 2008 року) встановлено, що чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Крім того, згідно із абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 “Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів” (яка діяла одночасно із Законом № 2862-ХІІ; втратила чинність 01 січня 2012 року), доповненим згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року № 545, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Необхідність застосування зазначеного підходу при вирішення соціальних справ, з урахуванням обставин справи та законодавства, що регулює саме ці відносини у конкретний період часу, підтверджується, зокрема, позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 09 листопада 2018 року у справі № 599/443/17.

Таким чином, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 року № 2453-VI, було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби, а також роботу на посадах прокурорів.

Вказані висновки узгоджуються із позицією викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2018 року у справі № 9901/382/18 провадження № 11-319сап18, у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 року по справі № 607/8578/17, постанові Верховного Суду України у від 06.07.2016 року у справі № П/800/426/14 та ін.

Матеріалами справи встановлено, що на момент звільнення з посади судді у відставку позивач мав стаж роботи на посаді судді більше 10 років.

Також з матеріалів справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу служба в Радянській армії у період з 12.05.1969 по 26.06.1972 рр. (а.с. 14).

Також у матеріалах справи наявні підтвердження навчання в Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е Дзержинського (половина строку) у період з 01.09.1977 по 01.07.1981 рр. (а.с. 13).

Отже, за встановлених вище обставин справи та нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на зарахування до стажу його роботи на посаді судді стажу проходження строкової військової служби з 12.05.1969 по 26.06.1972 рр. та половини строку навчання на денній формі у Харківському юридичному інституті ім. Ф.Е Дзержинського (половина строку) у період з 01.09.1977 по 01.07.1981 рр.

Таким чином, невключення до відповідного стажу роботи на посаді судді, зокрема, періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання на денній формі юридичного факультету і врахування відповідачем для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання лише періоду роботи на посаді судді є неправомірним.

Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 686/23450/16-а, від 6 березня 2018 року у справі № 308/6953/17, від 19 червня 2018 року у справі № 243/4458/17, від 26.03.2019 у справі №720/454/17, від 30.05.2019 у справі №592/2569/17.

З огляду на викладене, судом встановлено, що загальний стаж ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII складає повних 39 років.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VIII у редакції, чиннiй станом на момент виникнення спірних правовідносин, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання, має виходити із стажу повних 39 років, та становити 88 %, з яких: 50 % - за стаж роботи на посаді судді 20 років; 38 % - збільшення за кожен рік на посаді судді понад 20 років (19х2=38).

Суд зазначає, що конституційний статус судді зумовлює обов`язок держави гарантувати достатнє матеріальне забезпечення судді як під час здійснення повноважень (суддівська винагорода), так і в майбутньому у зв`язку із досягненням пенсійного віку чи внаслідок припинення повноважень і набуття статусу судді у відставці – щомісячне довічне грошове утримання. Статус судді та його елементи, зокрема матеріальне забезпечення судді після припинення його повноважень є не особистим привілеєм, а виступає засобом забезпечення незалежності працюючих суддів і надається для гарантування верховенства права та в інтересах осіб, які звертаються до суду та очікують неупередженого правосуддя.

У рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 2, абз. 2 розділу 11 «прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», статті 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо).

Згідно з пунктом 11 Основних принципів незалежності судових органів (схвалені резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року) термін повноважень суддів, їх незалежність, безпека, відповідна винагорода, умови служби, пенсії і вік виходу на пенсію повинні належним чином гарантуватися законом.

Згідно з положеннями Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998 рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1); статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Відповідно до пункту 54 Рекомендації CM/Rес (2010)12) від 17.11.2010 Комітету Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки передбачено, що оплата праці суддів повинна відповідати їх професії та виконуваним обов`язкам, а також бути достатньою, щоб захистити їх від дії стимулів, через які можна впливати на їхні рішення. Мають існувати гарантії збереження належної оплати праці на випадок хвороби, відпустки по догляду за дитиною, а також гарантії виплат у зв`язку з виходом на пенсію, які мають відповідати попередньому рівню оплати їх праці.

З огляду на викладене наявні підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.12.2020 року № 951050826885 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 06-21/244/2020, у частині розрахунку відсотку довічного грошового утримання у розмірі 78% від суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також необхідність належного захисту порушених прав позивача, суд вважає необхідним зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 88 % суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді, виходячи з фактичного стажу роботи на посаді судді 39 повних років, на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 06-21/244/2020, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до приписів ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат здійснюється на користь позивача у розмірі 908,00 грн., де 908, 00 грн. - ставка судового збору за звернення до суду із цим позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 КАС України).

З урахуванням вказаних приписів ст. 120 КАС України, справу розглянуто судом 09 листопада 2021 року.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 120, 139, 242-246, 255, 263, 291, 295, 297 КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.12.2020 року № 951050826885 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 19.02.2020 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 06-21/244/2020, у частині розрахунку відсотку довічного грошового утримання у розмірі 78% від суддівської винагороди, працюючого на відповідній посаді судді.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 88 % суддівської винагороди судді працюючого на відповідній посаді, виходячи з фактичного стажу роботи на посаді судді 39 повних років, на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 року № 06-21/244/2020, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання, відповідно до висновків суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908, 00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20987385).

Суддя О.В. Глуханчук