Ухвала суду № 100998277, 11.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2021 р. № 814/1254/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заперечення позивача на звіт відповідача в межах встановленого судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести перерахунок грошового забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 року судом розглянута адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання провести перерахунок грошового забезпечення.

Рішенням суду позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано відповідача провести перерахунок грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу з 29.12.2017 р. з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

На виконання рішення 03.09.2018 р. видано виконавчий лист.

14.11.2018 р. суд за заявою позивача роз`яснив зміст рішення від 17.07.2018 р., зазначивши, що зобов`язання відповідача провести перерахунок грошового забезпечення для призначення пенсії позивачу з 29.12.2017 р. з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а саме: грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, передбачає безумовну виплату нарахованих сум пенсії з 29.12.2017 р.

21.08.2020 р. позивач звернувся із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення. Заява мотивована тим, що рішення суду залишається невиконаним.

Ухвалою від 21.10.2020 р. суд першої інстанції у задоволенні клопотання про встановлення судового контролю відмовив.

Ухвала суду від 21.10.2020 року оскаржена позивачем в апеляційному порядку та Постановою від 16.12.2020 р. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалу суду першої інстанції скасував та встановив судовий контроль, зобов`язавши відповідача протягом 30 днів з моменту отримання постанови подати звіт про виконання рішення суду (т. 1 а. с. 264-268).

29.12.2020 р. Відповідач подав Звіт про виконання рішення суду (т. 2 а. с. 23), де зазначив, що рішення виконано в повному обсязі, про що свідчить здійсненний перерахунок пенсії на виконання рішення суду та виплата різниці між раніше виплаченою пенсією та перерахунком у сумі 60,66 грн (виплата різниці сум здійснена за період з 29.12.2017 р. по 31.12.2017 р. – за три дні). Відповідач зазначає, що оскільки з 01.01.2018 р. виплату пенсій врегульовано новим нормативно-правовим актом – Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018 р., а в рішенні суду не визначено кінцеву дату, до якої необхідно здійснити перерахунок, ПФУ вважає, що при прийнятті Законодавцем Нового порядку (Постанова КМУ № 103), що регулює спірні правовідносини, дія рішення суду не розповсюджується на правовідносини сторін, що були предметом дослідження в суді.

14.01.2021 року від ВПВР УЗПВР у Миколаївській області надійшов виконавчий лист по даній справі з відміткою про повне фактичне викання (т. 2 а. с. 14) та постанова про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду (т. 2 а. с. 13).

27.01.2021 р. позивач подав заперечення на звіт, в яких просив суд надати новий термін виконання рішення в межах судового контролюю за виконання рішення суду, оскільки Рішення не виконано в повному обсязі, як це зазначено у Звіті. До своїх Заперечень на Звіт Позивач надав лист Начальника ГУ ПФУ від 27.12.2018 року – ОСОБА_2 , в якому ОСОБА_1 повідомлено, що «На виконання рішення суду 814/1254/18 від 17.07. 2018 року … проведено перерахунок вашої пенсії за вислугу років з 29.12.2017 року в розмірі грошового забезпечення з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір Вашої пенсії, перерахований на виконання зазначеного рішення суду, з урахуванням підвищення як учаснику бойових та щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття як учаснику бойових дій з 29.12.2017 склав 9207,95 грн.

Загальна сума доплати різниці пенсії за період з 29.12.2017 по 31.08.2018 на виконання рішення суду склала 5075,14 грн.

Виплату пенсії у перерахованому розмірі 9207,95 грн. та доплату різниці пенсії за періоди з 09.08.2018 (з дня набрання судовим рішенням 11 .07.2018 законної сили) по 31.08.2018, з 16.08.2018 (з дня набрання судовим рішенням від 17.07.2018 законної сили) по 31.08.2018 в загальній сумі 2163,3 грн. (1839,82 грн. + 323,51 грн.) Вам проведено у вересні 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» (далі – Постанова КМУ № 649), яка набрала чинності 28.08.2018, затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі – Порядок), яким визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок бюджетних коштів.

Зокрема, передбачено, що різниця між розміром пенсії, визначеним до рішення суду і розміром пенсії, обчисленим без урахування рішення суду, за період до набрання судовим рішенням законної сили, буде виплачуватись відповідно до Порядку після взяття судових рішень на облік у окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення Комісією Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями

Враховуючи зазначене, виплату різниці між отриманою Вами пенсією та донарахованою за рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 по справі № 814/1153/18 за період з 29.12.2017 по 08.08.2018 року (до набрання судовим рішенням законної сили) в сумі 18295,44 грн.(20135,26 грн. - 1839,82 грн.) та різниці між отриманою Вами пенсією та донарахованою за рішенням Миколаївського окружного адміністративного 17.07.2018 по справі № 814/1254/18 за період з 29.12.2017 по 16.08.202018 року (до набрання судовим рішенням законної сили) в сумі 4751,63 грн. (5075,14 грн - 323,51 грн.) буде забезпечено у порядку, встановленому КМУ № 649.» (т. 2 а. с. 21-22).

Разом з цією відповіддю ПФУ Позивачам доданий ще один лист ГУ ПФУ від 01.07.2020 року за підписом ОСОБА_2 , в якому вона повідомляє ОСОБА_1 , що на виконання рішення суду № 814/1254/18 сума перерахованої пенсії Відповідачу станом на 01.09.2018 року – 8178,14 грн. з 01.01.20018 року проведено перерахунок пенсії, розмір якої став дорівнювати 6692,50 грн, а з 01.06.2020 року пенсію позивача приведено у відповідність та розмір пенсії тепер складає 6739,00 грн.

Щодо виплати різниці між обчисленим новим розміром пенсії та попереднім, який за рішенням суду необхідно було провести 29.12.2017 року, сума різниці нарахована ГУ ПФУ склала 5075,14 грн., частину з якої (2163,33 грн) виплачено у вересні 2018 року, а залишок буде виплачено в порядку Постанови КМУ № 649.

Однак далі у цьому ж листі ГУ ПФУ зазначає, що виплату різниці між обчисленим новим розміром пенсії та попереднім здійснило тільки за три дні з 29.12.2017 року по 01.01.2018 року і це є розмір в 60,66 грн, який сплачений Позивачеві та це, на думку Відповідача, і є повне та фактичне виконання рішення суду № 814/1254/18.

При наявності у Звіті та доданих до заперечень на Звіт офіційних документах ГУ ПФУ розбіжностей щодо проведених перерахунках пенсії та щодо сум, які належать Позивачеві до виплати, судом не прийнято Звіт ГУ ПФУ від 29.12.2020 року та Ухвалою суду від 29.01.2021 року призначено розгляд звіту на 04.02.2021 року об 12:00 годині (т. 2 а. с. 28-29).

В судове засідання Відповідачем подано до суду наступні документи:

- перерахунок пенсії здійснений 01.08.2018 року на виконання рішення суду від 17.07.20218 року, з 01.08.2018 року пенсію призначено в розмірі - 9207,95 грн (т. 2 а. с. 45-46);

- розрахунок на доплату на виконання рішення суду від 17.07.2018 року в сумі 5075,14 грн (т. 2 а. с. 47).

- відомості виплати пенсії Позивачу (т. 2 а. с. 48-49);

- перерахунок пенсії з 01.01.2018 року здійснений на підставі Постанови КМУ № 704 та з 01.06.2020 року пенсію призначено Позивачеві в розмірі 6739,00 грн (т. 2 а. с. 50).

Сторони в судове засідання не з`явилися, просили суд розглянути питання про прийняття Звіту про виконання рішення суду без їх участі.

Так, 05.02.2021 року Ухвалою суду Відповідачу встановлений новий термін на викання рішення суду та подання відповідного звіту протягом 30 днів. В ухвалі суд зазначив, що з аналізу наданих до звіту документів Відповідачем суд прийшов до висновку, що рішення суду № 814/1254/18 не виконано в повному обсязі (т. 2 а. с. 59-62).

19.03.2021 р. відповідач вдруге подав до суду Звіт про виконання рішення, зміст якого ідентичний Звіту, поданому до суду 29.12.2020 року, тобто Звіту, який не визнано судом як такий, що є підтвердженням виконання рішення суду (т. 2 а. с. 67-68).

08.04.2021 р. позивач подав заперечення на звіт, просив накласти на начальника ГУ ПФУ штраф за невиконання рішення суду (т. 2 а. с. 80-83).

Ухвалою від 19.05.2021 р. суд вдруге не прийняв Звіт відповідача та встановив відповідачу новий строк для подачі звіту. В ухвалі суд звернув увагу відповідача, що поданий Звіт про виконання рішення суду не приймає через те, що існують декілька Рішень про проведення перерахунку пенсії позивача: Рішення від 16.08.2018 року (на виконання рішення суду встановлений розмір пенсії складає 9 207,95 грн, рішення є чинним) та Рішення від 01.06.2020 (на виконання постанови КМУ № 704, за яким розмір пенсії встановлений позивачу у розмірі 6739,00 грн), які протирічать одне одному. Обидва рішення є чинними. Рішенням від 01.06.2020 року положення Позивача погіршено (пенсію зменшено з 9 207,95 грн до 6739,00 грн), що є порушенням приписів п. 4 ч. 4 ст. 63 ЗУ № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військові служби, та деяких інших осіб». Зазначивши всі ці обставини, суд надав Відповідачеві ВТРЕТЄ новий термін на подання Звіту.

08.07.2021 р. Відповідач втретє подав звіт про виконання рішення суду (т. 2 а. с. 94-96), який абсолютно аналогічний попереднім двом звітам від 29.12.2020 року та від 19.03.2021 року), де ГУ ПФУ стверджує, що рішення суду виконано в повному обсязі, а саме:

- на виконання рішення суду перерахунок пенсії здійснений Позивачу ще 01.08.2018 року;

- різниця сум доплати пенсії нарахована за період з 29.12.2017 року по 01.01.2018 року у сумі 60,66 грн та виплачена Позивачу 01.07.2020 року.

Щодо поставлених в ухвалі суду питань про розбіжності в інформації (16.08.2018 року встановлений розмір пенсії складає 9 207,95 грн., потім пенсію зменшено до 6739,00 грн без врахування п. 4 ч. 4 ст. 63 ЗУ № 2262; наявність чинних рішення про доплату від 16.08.2018 року на суму 5075,14 грн. та рішення розрахунку від 20.05.2020 року на суму 60,66 грн) Відповідач у даному Звіті зазначає, що при прийнятті Рішення 16.08.2018 року про доплату на суму 5075,14 грн. ГУ ПФУ допустило методологічну та арифметичну помилку (т. 2 а. с. 95).

19.10.2021 року Позивач подав да суду заперечення на Звіт та наголошує, що рішення суду не виконано з підстав, викладених раніше. Позивач просить суд в межах судового контролю застосувати до начальника штрафні санкції (т. 2 а. с. 105-108).

01.11.2021 року дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Судом встановлено судовий контроль за виконання рішення суду 16.12.2020 року.

Ухвалами суду від 16.12.2020 року; 29.01.2021 року; 19.05.2021 року тричі встановлені терміни для подачі Звітів про виконання рішення суду.

Відповідач надав суду Звіти від 29.12.2020, 19.03.2021 року; 08.07.2021 року про виконання рішення суду, але жоден з цих звітів судом не визнано таким, що підтверджує виконання рішення суду в повному обсязі.

Так, в наявності є чинне Рішення про проведення перерахунку доплат пенсії 16.08.2018 року на суму 5075,14 грн., яке ніким не скасоване, а відтак, належить виконанню, тобто виплаті. Посилання відповідача на те, що при прийнятті цього Рішення допущено методологічні та арифметичні помилки не можуть бути прийняті судом до уваги, як такий доказ, який надає Відповідачу право на невиконання свого ж Рішення.

Окрім того, при проведенні перерахунку пенсії на виконання рішення суду 16.08.2018 року встановлений розмір пенсії складає 9 207,95 грн. (рішення є чинним) та Рішенням від 01.06.2020 (на виконання постанови КМУ № 704) розмір пенсії зменшено позивачу до 6739,00 грн., що є суттєвим погіршенням соціального захисту Позивача (пенсію зменшено з 9 207,95 грн до 6739,00 грн) та є порушенням приписів п. 4 ч. 4 ст. 63 ЗУ № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військові служби, та деяких інших осіб».

Відповідач жодного разу в трьох своїх Звітах, наданих суду, не навів нормативно-правових аргументів на підтвердження правильності застосування положень пенсійного законодавства при зменшенні пенсії позивачу, розрахунок якої здійснений ПФУ на виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, з 16.12.2020 року по 01.11.2021 року (майже рік) Відповідач не виконує рішення суду, а саме :

- здійснив перерахунок пенсії 16.08.2018 року, розмір якої у травні 2020 року безпідставно зменшив до 6739,00 грн;

- прийняв рішення 16.08.2018 року про доплату сум пенсії на суму 5075,14 грн., яке сам же не виконує посилаючись на методологічні та арифметичні помилки.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішення суду № 814/1254/18 ГУ ПФУ у Миколаївській області не виконане.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга ст. 382 КАС України).

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Суддя за клопотанням органу чи посадової особи, відповідальних за виконання рішення, на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, який стягується на користь Державного бюджету України за невиконання або неналежне виконання рішення, на суму штрафу, який було накладено за ці самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.

Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням подання відповідачем звіту (втретє), зміст якого свідчить про невиконання рішення суду, суд вбачає підстави для накладення на керівника штрафу в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено, що в 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня 2021 року становить 2379 гривні.

Отже, розмір штрафу становить 47580,00 грн.

Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ) штраф у розмірі 47580,00 грн (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят грн 00 коп.) за невиконання рішення суду по справі № 814/1254/18.

2. Половину суми штрафу, тобто 23790,00 грн (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто грн 00 коп.), стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ). Ухвала в цій частині може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

3. Половину суми штрафу, тобто 23790,00 грн (двадцять три тисячі сімсот дев`яносто грн 00 коп.), стягнути на користь Державного бюджету України (стягувач – Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, ідентифікацій код 26255795). Ухвала в цій частині може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

4. Ухвала суду про накладення штрафу, що набрала законної сили, направляється для виконання до державної виконавчої служби. З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня у розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Ухвала підписана суддею 11.11.2021 р.

Суддя Н. В. Лісовська