Ухвала суду № 100997378, 10.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

10 листопада 2021 року Справа № 280/10571/21 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Максименко Л.Я., перевіривши матеріали

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Військової частини А 1978 (69068, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08160298),

про визнання дій протиправними та стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Військової частини А 1978 (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини А1978, щодо не виплати ОСОБА_1 в зв`язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за не отримане речове майно;

стягнути з Військової частини А 1978 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за не отримане речове майно у розмірі 9617,80 грн. (дев`ять тисяч шістсот сімнадцять гривень 80 копійок).

У позовній заяві позивачем завлено клопотання про визнання поважним причин пропуску строку звернення до суду та поновлення вказаного строку.

Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно із частиною 2 цієї статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи КАС України та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Приписами ч. 5 ст. 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Так, предметом позову у вказаній справі є, зокрема, вимоги позивача щодо стягнення компенсації вартості за неотримане речове майно.

Зі змісту положень Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29 квітня 2016 року № 232, висновується, що речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.

Враховуючи визначену у постанові судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19 правову природу грошової компенсації за неотримане речове майно, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Суд зауважує, що строки для учасників справи визначають момент настання або припинення процесуальних прав та обов`язків для учасників справи, а їх пропуск, як правило, має юридичні наслідки у виді позбавлення такого учасника можливості реалізувати своє суб`єктивне право.

Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, та запобігає зловживанням.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У справі № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року дійшов до висновку про те, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, інститут строків давності в судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Слід зазначити, що суд може встановити наявність підстав для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах доводів, наведених особою, яка подала позовну заяву. При цьому з огляду на принцип правової визначеності поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі, підтверджені належними доказами, обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Поважність причин пропуску строку звернення до суду суд оцінює у кожному конкретному випадку з метою визначення правових наслідків. Так, поважними причинами можуть бути визнані, наприклад, захворювання, що перешкоджає звернутись до суду, відрядження, несвоєчасне отримання оскаржуваного рішення з об`єктивно незалежних від особи підстав, тощо.

Так, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що 25.05.2020 ОСОБА_1 подавав командиру ВЧ А1978 рапорт з проханням видати довідку-розрахунок для виплати йому грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (доказів отримання вказаного рапорту військового частиною документ не містить).

Наказом командира ВЧ А 1978 від 13.07.2020 № 156 його звільнено з військової служби та з 12.07.2020 виключено зі списків особового складу військової частини.

У вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою від 22.09.2020 року з проханням надати довідку-розрахунок для виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

Листом від 05.10.2020 року № 5072 позивачу відмовлено у наданні такої довідки і повідомлено, що позивач не має право на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно оскільки загальний термін його служби за контрактом складає 2 роки, що є меншим ніж 5 років та не дає змоги нарахувати йому заборгованість за не отримане речове майно в період проходження служби.

У травні 2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про надання довідки-розрахунку для виплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно. У відповідь на заяву позивачу надано Довідку № 306 про вартість речового майна, що належить до видачі від 07.06.2021 року.

Крім того, позивач вказує що у липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини А1978 про стягнення вартості неотриманого речового майна, проте ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року у справі № 280/6207/21 позовну заяву повернуто.

Тож, позивач фактично описує хронологію своїх звернень до відповідача щодо виплати грошової компенсації за неотримане речове майно, видачі довідки про вартість речового майна.

Проте, проаналізувавши вказані обставини, суд зауважує, що саме не пізніше від 13 липня 2020 року (згідно наказу № 156 від 13.07.2020) заявник достеменно довідався про припинення військової служби і виникнення у відповідного органу військового управління обов`язку із приводу проведення повного та своєчасного розрахунку при звільненні. Крім того, у листі від 05.10.2020 року № 5072 відповідачем вже було повідомлено і свою позицію щодо виплати йому вказаної компенсації.

Таким чином, із позовом до суду (навіть первинно) позивач звернувся з пропуском строку звернення до суду.

При цьому, заявляючи наразі клопотання про поновлення строку звернення до суду, поважних причин пропуску строку звернення до суду позивач не зазначає. Суд наголошує, що виклад хронології подій не може розцінюватись судом як саме поважність причин пропуску строку без будь-якого обгрунтування з боку позивача.

Частинами 1, 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду не вказано та не обґрунтовано поважності причин його пропуску, суд вважає, що позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. ст. 122,123, 240, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини А 1978 (69068, м. Запоріжжя, Вул. Стефанова, буд. 1, код ЄДРПОУ 08160298) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом із позовною заявою і усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її постановлення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Суддя Л.Я. Максименко