Рішення № 100997297, 02.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року Справа № 280/6054/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (далі – відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області від 28.05.2021 №23011500023518 про скасування посвідки на тимчасове проживання, виданої громадянину республіки Конго, Кінтомбо ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 19.07.2021 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 02.08.2021 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання є протиправним та підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що у квітні 2021 року позивач знайшов неофіційну роботу у м.Запоріжжі, через, що був вимушений зареєструватись та проживати за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку із тим, що закінчувався термін дії попередньої посвідки, позивач за місцем проживання звернувся до Управління Державної міграційної служби України у Запорізькій області із заявою про отримання посвідки на тимчасове проживання. Позивач зазначає, що 26 квітня 2021 року громадянину республіки Конго, Кінтомбо ОСОБА_2 видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 . У травні 2021 року позивач знайшов роботу у м. Дніпро у зв`язку із чим почав проживати разом із дружиною та її матір`ю у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . 28 травня 2021 року Управління ДМС України у Запорізькій області прийняте рішення №23011500023518 про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 від 26.04.2021 на підставі п.п.1 п.63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 року №322.

Позивач вважає прийняте рішення протиправним та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, оскільки відповідач скасовуючи посвідку жодним чином не обґрунтував та не надав доказів того, що при оформленні посвідки позивачем надано неправдиві відомості, що це за відомості та в чому саме вони полягають або надано підроблені чи недійсні документи на підставі яких він отримав посвідку.

З урахуванням викладеного у позовній заяві та доданих поясненнях, представник позивача просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що з метою здійснення заходів щодо протидії незаконній міграції Управлінням ДМС України в Запорізькій області систематично направляються листи до Управляння міграційної поліції ГУНП в Запорізькій області для перевірки відомостей, які подаються іноземцем. Вказує на те, що співробітниками Управління міграційної поліції ГУНП в Запорізькій області були проведені заходи щодо перевірки проживання громадянина Кінтомбо ОСОБА_2 за вказаною ним адресою: АДРЕСА_1 . Проведеною перевіркою встановлено, що за вказаною адресою протягом тривалого часу ніхто не мешкає, у зв`язку з аварійним станом будинку. Громадянин Кінтомбо ОСОБА_2 за вказаною адресою не проживає, тобто посвідку видано на підставі неправдивих відомостей. Відповідач вказує на те, що згідно підпункту 1 пункту 63 Порядку №322 підставою для скасування посвідки є факт отримання інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів. З урахуванням викладеного у відзиві, відповідач просив відмовити у задоволені позовних вимог.

На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що 20.04.2021 позивач звернувся до УДМС з заявою про надання посвідки на тимчасове проживання. У заяві-анкеті від 20.04.2021 №105090837 позивачем зазначено місце реєстрації та місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

26 квітня 2021 року громадянину республіки Конго, Кінтомбо Бартелемі Бен Глоіре А видано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

28.05.2021 УДМС України в Запорізькій області прийнято рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 , в якому позивача повідомлено про те, що йому на підставі підпункту пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №322, скасовано посвідку на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Позивач, не погодившись з правомірністю рішення відповідача про скасування посвідки на тимчасове проживання, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що підставою для прийняття спірного рішення стали доводи відповідача про те, що позивачем зазначено недостовірні відомості щодо свого зареєстрованого місця проживання, а саме зазначено адресу за якою, відповідно до проведеної перевірки, ніхто не проживає багато років.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання (далі – Порядок №322).

Відповідно до пункту 1 Порядку №322, посвідка на тимчасове проживання (далі - посвідка) є документом, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує законні підстави для тимчасового проживання в Україні.

Згідно пункту 16 Порядку №322, документи для оформлення посвідки (у тому числі замість втраченої або викраденої), її обміну подаються до державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважений суб`єкт) та територіальних органів/територіальних підрозділів ДМС за місцем проживання іноземця або особи без громадянства.

Відповідно до пункту 22 Порядку №322, у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта з використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (в тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів). Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

Згідно пункту 35 Порядку №322, після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється посвідка, а також перевірку інформації, зазначеної нею в заяві-анкеті, та поданих документів.

Відповідно до пункту 37 Порядку №322, рішення про оформлення посвідки приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації іноземця або особи без громадянства, перевірки поданих документів та відсутності підстав для відмови в її видачі.

Судом встановлено, що за результату поданих позивачем документів відповідачем не було встановлено недоліків, що зумовило формування посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_1 .

Разом з тим, в подальшому на адресу відповідача надійшов лист Управління міграційної поліції ГУНП в Запорізькій області від 19.05.2021 №652/9/01-2021, в якому вказано на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 протягом тривалого часу фактично ніхто не мешкає, у зв`язку з аварійним станом будинку. Згідно відповіді з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за вказаною адресою протягом 2020 – 2021 років зареєстровано 40 громадян, в тому числі громадян іноземних держав.

Відповідно до підпункту 1 пункту 63 Порядку №322, посвідка скасовується територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС, який її видав, у разі: отримання даних з баз даних Реєстру, відповідних автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз інших державних органів або інформації від Національної поліції, СБУ, іншого державного органу, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Згідно пункту 64 Порядку №322, рішення про скасування посвідки приймається керівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС чи його заступником протягом п`яти робочих днів з дня надходження відомостей, які є підставою для її скасування.

Разом з тим, суд вважає помилковими та передчасними висновки відповідача про те, що позивачем у заяві-анкеті зазначено неправдиві відомості, з огляду на таке.

Так, згідно пункту 6 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №360, органи Державної міграційної служби для виконання покладених на них завдань мають право користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв`язку та іншими технічними засобами та проводити перевірки стану додержання органами виконавчої влади, громадянами, органами реєстрації, підприємствами, установами та організаціями вимог законодавства у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів і вносити пропозиції щодо усунення причин порушення таких вимог.

Суд зазначає, що будь-яка інформація (в тому числі органів Національної поліції) може бути підставою для проведення міграційною службою перевірки та збору доказів щодо конкретної особи.

Без проведення відповідної перевірки вказаних обставин, прийняття ДМС рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання є лише формальністю та суперечить як діючому законодавству у даній сфері, так і вимогам статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Окрім того, лист ГУНП не містить ознак управлінського рішення з регулюючим впливом на права чи законні інтереси інших суб`єктів права, у зв`язку з чим не може бути самостійним предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства на відміну від рішення органу ДМС.

Тож обґрунтованість такого листа має перевірятися органом ДМС, який на підставі цього подання приймає рішення, яке у свою чергу повинно відповідати критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України, на відповідність яких його і має перевірити адміністративний суд.

Суд зазначає, що відповідачем не було враховано те, що Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради позивачу була видана Довідка про реєстрацію місця проживання (від 13.04.2021 №04-19/1-336), відповідно до якої позивач з 13.04.2021 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин, позивач на момент звернення до відповідача надав достовірні відомості щодо реєстрації місця проживання, оскільки його місце реєстрації було підтверджено уповноваженим органом Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості спірного рішення, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ) до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області (69005, м.Запоріжжя, вул.Незалежної України, 90, код ЄДРПОУ 37834773) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області від 28.05.2021 №23011500023518 про скасування посвідки на тимчасове проживання, виданої громадянину республіки Конго, Кінтомбо ОСОБА_2 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова