Рішення № 100997249, 09.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 рокум. Ужгород№ 260/3955/21

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Ватлін Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 листопада 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 11 листопада 2021 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), в якому просить: 1) визнати незаконним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 071950002503 від 25.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ; 2) зобов`язати ГУ ПФУ в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком як матері ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 - особи з інвалідністю з дитинства, яку виховала ОСОБА_1 до шестирічного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 19 травня 2021 року звернулася до відповідача через Міжгірський сектор обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії. Листом від 31.05.2021 року №0700-020108/20998 відповідач повідомив позивача про те, що за результатами розгляду заяви № 865 від 19.05.2021 року було прийнято рішення №071950002503 від 25.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії, оскільки згідно наданих документів загальний стаж становить 12 років 3 місяці 10 днів. Також в листі було зазначено, що період роботи в колгоспі «Перемога» за 1983-1993 роки враховано до стажу роботи по фактичній тривалості у зв`язку з відсутністю протоколів про зарахування стажу. До страхового стажу не враховано періоди догляду за дітьми до трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наданих свідоцтв про народження дітей, у зв`язку з тим, що п. 2.17 Порядку № 22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини (оскільки в свідоцтвах про народження відсутні печатки про отримання паспортів). Позивач вважає, що рішення відповідача є протиправним, а інформація про її стаж не відповідає дійсності, оскільки станом на 25.05.2021 року у розпорядженні ГУ ПФУ в Закарпатській області перебували документи, які підтверджували наявність страхового стажу у розмірі 19 років 1 місяць 3 дні.

Ухвалою судді від 06.09.2021 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачеві надати відзив на позовну заяву у разі її заперечення.

30.09.2021 року відповідачем надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що ГУ ПФУ в Закарпатській області не визнає вимоги в повному обсязі та просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач зазначає, що за результатом розглянутих документів рішенням Головного управління № 071950002503 від 25.05.2021 р. позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж роботи становить лише 12 років 3 місяці 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії згідно частини 1 пункту 3 статті 115 Закону України від 09.07.2003 p. №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (чинної на 01.01.2020 р.) жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідність з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. Період роботи з 01.01.1983 р. по 24.02.1993 р. в колгоспі «Перемога» враховано по фактичній тривалості, у зв`язку з відсутністю протоколів про зарахування стажу. Також до страхового стажу позивачці не враховано періоди догляду за дітьми до трьохрічного віку, а саме дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 та дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно наданих свідоцтв про народження дітей.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до виписка з протоколу ЦЛКК Міжгірської районної лікарні № 345 від 05.03.2021 року, син позивача ОСОБА_2 був інвалідом ІІІ групи з дитинства, діагноз - вроджена аномалія верхньої щелепи. Відповідно до свідоцтв про народження у ОСОБА_1 народилося ще двоє дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

19 травня 2021 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Закарпатській області через Міжгірський сектор обслуговування громадян із заявою про призначення пенсії, відповідно до п. 3 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До заяви було додано відповідні документи, зокрема: копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків; копію паспорта; трудову книжку колгоспника серії НОМЕР_1 ; виписку з протоколу ЦЛКК Міжгірської районної лікарні № 345 від 05.03.2021 року; архівну довідку № 118/28 від 03.03.2021 року, видану КУ «Трудовий архів Міжгірської селищної ради»; архівну довідку № 228 від 02.03.2021 року, видану архівним відділом Хустської РДА Закарпатської області; архівну довідку № 429 від 12.03.2021 року, видану архівним відділом Хустської РДА Закарпатської області; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 ; копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 ; посвідчення серії НОМЕР_6 про надання статусу особи, яка проживає, працює на території гірського населеного пункту; заяву про спосіб виплати пенсії.

Листом від 31.05.2021 року ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило позивача про те, що за результатами розгляду заяви № 865 від 19.05.2021 року було прийнято рішення № 071950002503 від 25.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії, оскільки згідно наданих документів загальний стаж позивача становить 12 років 3 місяці 10 днів. Періоди роботи в колгоспі «Перемога» за 1983-1993 роки враховано до стажу роботи по фактичній тривалості, у зв`язку з відсутністю протоколів про зарахування стажу. До страхового стажу не враховано періоди догляду за дітьми до трьохрічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно наданих свідоцтв про народження дітей, у зв`язку з тим, що п. 2.17 Порядку № 22-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини (оскільки в свідоцтвах про народження відсутні печатки про отримання паспортів).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до ст.1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 ст. 44 Закону №1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» Правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 № 22-1 затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій (далі - Порядок №22-1).

Так, пунктом 1.2 Порядку №22-1 визначено, що заява про призначення пенсії працюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником до органу, що призначає пенсію, через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації за місцезнаходженням такого підприємства, установи або організації. За бажанням особи така заява може бути подана особисто за місцем проживання (реєстрації) або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, або законного представника.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (п.1.6 Порядку № 22-1).

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються, в тому числі, документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, документи про народження дитини, виховання її до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю (при призначенні пенсії згідно з абз. 1 п.3 ч.1 ст.115 Закону) (п.п.5 п.2.1 Порядку №22-1).

При призначенні пенсій жінкам, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п`ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть (п.2.17 Порядку №22-1).

Згідно із ч. 1 ст. 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (ч.5 ст.45 Закону № 1058-IV).

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 115 Розділу XIV «Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян» Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.

Водночас, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії.

Відповідно до п. 2.18 Порядку № 22-1, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).

Отже, право на призначення дострокової пенсії у матерів дитини інваліда або інваліда з дитинства виникає у разі наявності таких умов: виховання дитини інваліда або інваліда з дитинства до шестирічного віку; досягнення 50-річного віку жінкою, яка виховувала дитину інваліда або інваліда з дитинства; наявність страхового стажу роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дитиною (дітьми).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310 затверджено Основні положення про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників (далі - Основні положення), згідно з пунктом 1 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність члена колгоспу.

Пункт 2 вказаних Основних положень регламентує, що трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспів з моменту прийняття їх в члени колгоспу. Трудові книжки колгоспників раніше встановленого взірця обміну на нові не підлягають.

Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень до трудової книжки колгоспника заносились, зокрема, відомості про трудову участь (прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання). Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (пункт 13).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту - Порядок № 637).

Згідно п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 р. № 162 (далі - Інструкція № 162), до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про работу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутом про дисципліну; інші заохочення у відповідності з діючим законодавством; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені в зв`язку з цим винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, періоди роботи позивача з 01.01.1983 р. по 24.02.1993 р. в колгоспі «Перемога» відповідачем було враховано по фактичній тривалості, у зв`язку з відсутність протоколів про зарахування стажу. Також до страхового стажу позивачу не враховано періоди догляду за дітьми до трьохрічного віку, а саме дитини ІНФОРМАЦІЯ_1 та дитини ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно наданих свідоцтв про народження дітей.

Так, згідно трудової книжки колгоспника ОСОБА_1 , остання була прийнята у 1983 році на роботу в колгосп «Перемога». У 1983 році був встановлений річний мінімум у розмірі 90 трудоднів. За період до відпустки по вагітності, до 21.07.1983 року, позивач відпрацювала 49 трудоднів. В подальшому отримала відпустку по вагітності у зв`язку з народженням ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 . Після цього отримала відпустку для догляду за сином до досягнення ним трирічного віку. За таких обставин, як свідчать записи в трудовій книзі, згідно протоколу колгоспу «Перемога» № 2 від 07.02.1984 року позивачу було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1983 рік.

За 1984 рік відповідачем зараховано до стажу позивача 1 місяць 17 днів, врахувавши лише 38 робочих днів. Однак, весь рік позивач перебувала у відпустці по догляду за дитиною - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також народила дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, згідно протоколу колгоспу «Перемога» №2 від 10.03.1985 року було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1984 рік.

За 1985 рік відповідачем зараховано до стажу 2 місяці 1 день, врахувавши лише 52 робочі дні. Однак, весь рік позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно протоколу колгоспу «Перемога» №2 від 17.02.1986 року було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1985 рік.

За 1986 рік відповідачем зараховано до стажу 3 місяці 2 дні, врахувавши лише 78 робочих днів. Однак, весь рік позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в тому числі до досягнення ним шестирічного віку, та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно протоколу колгоспу «Перемога» №2 від 24.02.1987 року було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1986 рік.

За 1988 рік відповідачем зараховано до стажу 2 місяці 1 день, врахувавши лише 52 робочі дні. Однак весь рік позивач перебувала у відпустці по догляду за дітьми - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ними шестирічного віку, оскільки до 01.01.2004 року така відпустка зараховувалася як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю. Згідно протоколу колгоспу «Перемога» № 2 від 25.04.1989 року було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1988 рік.

За 1990 рік відповідачем зараховано до стажу 1 місяць 8 днів, врахувавши лише 33 робочі дні. Проте, до 02.08.1990 року позивач перебувала у відпустці по догляду за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею шестирічного віку, а також вела догляд за дитиною-інвалідом - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 16 років. Згідно протоколу колгоспу «Перемога» №2 від 24.04.1991 року було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1990 рік.

За 1991-1992 роки відповідачем загалом зараховано до стажу 4 місяці 25 днів, врахувавши лише 122 робочих дні. Проте, протягом 1991-1992 років позивач вела догляд за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 16 років. Згідно протоколів колгоспу «Перемога» №2 від 25.07.1992 року та № 2 від 25.06.1995 року було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1991-1992 роки.

За 1993 рік відповідачем зараховано до стажу 1 місяць 1 день, врахувавши лише 27 робочих днів. Однак, весь рік позивач вела догляд за дитиною-інвалідом - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 16 років, а також народила ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно протоколу колгоспу «Перемога» №2 від 25.06.1995 року було підтверджено поважність не вироблення мінімуму людино-днів за 1993 рік. За період з 01.01.1994 р. по 29.09.1999 р. позивач вела догляд за дитиною-інвалідом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним 16 років. Також, з 01.01.1994 р. по 14.10.1999 р. позивач перебувала у відпустці по догляду за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення нею спочатку трирічного, а потім шестирічного віку.

Таким чином, відповідач повинен був зарахувати до загального страхового стажу позивача повні роки за вказані періоди роботи.

Також, відповідачем не враховано стаж роботи позивача в СТОВ «Северинське» у період з 02.07.2005 року по 31.10.2005 року включно, що підтверджується записами № 5-6 трудової книжки.

Разом з тим, судом встановлено, що архівна довідка № 296/28 від 07.06.2021 року з копіями протоколів колгоспу «Перемога» про поважність не вироблення мінімуму людино-днів № 2 від 17.02.1986 року, № 1 від 24.02.1987 року, № 2 від 25.04.1989 року, № 2 від 24.04.1991 року, № 2 від 25.06.1995 року була видана вже після прийняття оскаржуваного рішення від 25.05.2021 року, а тому не могла бути станом на 25.05.2021 року врахована відповідачем.

Однак, суд враховує, що згідно трудової книжки позивача, в такій містяться відповідні записи про поважність причин не вироблення мінімуму людино-днів за спірний період, з посиланням на вищезазначені протоколи.

Таким чином, суд звертає увагу, що страховий стаж позивача перевищує 15 років, тому остання має право на призначення пенсії, згідно п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а отже були відсутні підстави для відмови позивачу в призначенні достроково пенсії за віком відповідно до вказаної норми закону.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Закарпатській області № 071950002503 від 25.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Щодо вимоги позивача про зобов`язання призначити дострокову пенсію за віком, то ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено судом вище саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії, призначає пенсію та готує документи для її виплати. При цьому, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання таких функцій.

Отже, після скасування судом рішення, відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача та прийняти рішення з урахуванням зроблених висновків суду щодо зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи позивача.

Таким чином, з метою ефективного захисту прав позивача, суд на підставі ч. 2 ст. 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 19.05.2021 року № 865, з урахуванням висновків суду.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, дослідивши обставини справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 071950002503 від 25.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.05.2021 року № 865 про призначення дострокової пенсії за віком, як матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - особи з інвалідністю з дитинства, яку виховала ОСОБА_1 до шестирічного віку, з урахуванням висновків суду.

4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяС.І. Рейті