Рішення № 100996136, 10.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/5285/21

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Капинос О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби від 21.01.2021 №UА100000/2021/300003/2 про коригування митної вартості товару.

В обґрунтування позову зазначає, що о відповідачем було безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, яким визначено митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом та картку відмови в прийомі митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки декларантом надано всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення транспортного засобу.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач надав відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову, оскільки в документах, які надані позивачем до Житомирської митниці разом з митною декларацією, були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Зазначені обставини відповідно до п.2 ч.6 ст. 54 МК України слугували підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Вказує, що у рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні визначені джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси ЄАІС, у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю про те, що заявлена декларантом митна вартість товару нижча від митної вартості ідентичних товарів.

Представник Житомирської митниці подав клопотання про заміну відповідача на правонаступника - Житомирську митницю. Зазначене клопотання було направлено на адресу позивача. Будь-яких заперечень з цього приводу від позивача не надходило до суду.

Відповідно до ч.3 ст.48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Так, з 01.07.2021 року відповідно до наказів Держмитслужби від 19.10.2020 року №460 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби України як відокремлених підрозділів" та від 30.06.2021 року №472 "Про початок здійснення підрозділами Державної митної служби України покладених на них функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики в сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи" Житомирською митницею розпочато здійснення функцій і повноважень з реалізації державної митної політики, державної політики в сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань митної справи.

Державною митною службою України, відповідно до п.22 Положення про Житомирську митницю, затвердженого наказом Держмитслужби від 29.10.2020 року №489, наділено Житомирську митницю повноваженнями на самостійне представництво своїх інтересів в усіх без виключення судах з усіма відповідними правами та обов`язками, наданими законодавством для учасників судового процесу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача та заміну первісного відповідача у справі на належного - Житомирську митницю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

23.11.2020 в Південній Кореї Корнеєва Алла Леонтіївна придбала транспортний засіб марки Jaguar Модель XJ8L, VIN: НОМЕР_1 ; Тип двигуна: дизельний, робочий об`єм циліндрів, см3: 2720. колісна формула: 4x2; календарний рік виготовлення 2007; модельний рік виготовлення. 2007, тип кузова: седан, колір: білий,

18.01.2021 до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Житомир" Житомирської митниці з метою митного оформлення товару "легковий автомобіль, такий, що був у використанні, марка - Jaguar, модель - XJ8L, номер кузова - НОМЕР_1 , календарний рік виготовлення-2007 в режимі "імпорт" було подано митну декларацію №UА100530/2021/301732.

Митну вартість товару визначено декларантом самостійно за основним методом (за ціною договору).

З даних митної декларації та рішення про коригування митної вартості слідує, що для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи:

- рахунок-фактура № РІ-2020112323464 від 23.11.2020;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 24.08.2020;

- коносамент № М8ББК0КСНЕ2212 від 07.11.2020

- копія митної декларації країни відправлення від 12.01.2021.

Інші документи, які не впливають на митну вартість товару.

На вимогу митного органу додатково надано документ про оплату товару від 25.09.2020, витяг з сайту продажу автомобіля.

Відповідачем прийнято рішення від 21.01.2021 № UА100000/2021/300003/2 про коригування митної вартості товару.

У рішенні зазначено, що документи, подані для митного оформлення містять розбіжності не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, а саме: За наданим рахунком на транспортний засіб № РІ- 2020112323464 від 23.11.2020 набуто право власності на товар (транспортний засіб). Товар фактично переданий у розпорядження покупця та знаходиться на митній території України. Таким, чином є підстави вважати, що на момент митного оформлення сторони виконали один перед одним свої зобов`язання: продавець передав товар покупцю, а покупець оплатив товар.

Декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України.

У наданій копії митної декларації країни відправлення від 19.10.2020 зазначено інший рахунок-фактуру (СІ- 202010141199), а ніж той, що долучений до митної декларації (№РІ-2020112323464 від 23.11.2020). Зазначений у митній декларації Республіки Кореї (Південної) документ може містити інформацію, що впливатиме на митну вартість товару, однак митний орган не має можливості із ним ознайомитися, у зв`язку із тим, що він не долучений до митної декларації.

До митного оформлення не долучено документ, що підтверджує числові значення складових митної вартості - витрати на транспортування оцінюваного товару до митного кордону України.

Товаросупровідні документи не містять інформації про те, що до ціни товару включена вартість його транспортування до кордону України. Всупереч вимог п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не подано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару. До митного оформлення не долучено документ, що підтверджує числові значення складових митної вартості - витрати на транспортування оцінюваного товару до митного кордону України.

Методи 2а і 26 не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого транспортного засобу за МД від 06.02.2020 №UA110130/2020/3559.

Позивач вважає рішення про коригування митної вартості протиправним, тому звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст. 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до ст. 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст. 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу (ч. 8 ст. 57 МК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно ч. 1, 2 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом- за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 3 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Так, ч. 7 ст. 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З системного аналізу наведених вище норм, суд дійшов висновку про те, що правовою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості є: виявлення обставин, що заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірного визначення митної вартості товарів; невірне проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. ч. 2 4 ст. 53 цього Кодексу; відсутності у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Крім цього, обов`язок доведення митної вартості ціни товару покладений на позивача. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 804/16271/15, від 15.05.2018 № 809/1260/17.

Як зазначалось, під час митного оформлення відповідачу було надано :

- рахунок-фактура № РІ-2020112323464 від 23.11.2020;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 24.08.2020;

- коносамент № М8ББК0КСНЕ2212 від 07.11.2020

- копія митної декларації країни відправлення від 12.01.2021.

Інші документи, які не впливають на митну вартість товару.

Консультації з декларантом проведені.

На вимогу митного органу додатково надано документ про оплату товару від 25.09.2020, витяг з сайту продажу автомобіля.

Враховуючи вказаний перелік документів відповідач прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості.

При перевірці митної декларації UА100530/2021/301732 та документів долучених до декларації, митним органом встановлено, що документи, котрі підтверджують числові значення складових митної вартості наявні розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний транспортний засіб.

Так, декларантом до митного оформлення не подано документ про оплату оцінюваного товару, як це передбачено ч. 2 ст. 53 та ч. 1 ст. 368 Митного кодексу України.

У наданій копії митної декларації країни відправлення від 19.10.2020 зазначено інший рахунок-фактуру (СІ- 202010141199), а ніж той, що долучений до митної декларації (№РІ-2020112323464 від 23.11.2020).

До митного оформлення не долучено документ, що підтверджує числові значення складових митної вартості - витрати на транспортування оцінюваного товару до митного кордону України.

Товаросупровідні документи не містять інформації про те, що до ціни товару включена вартість його транспортування до кордону України. Всупереч вимог п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не подано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару.

Також у рішенні зазначено, що метода 2 а та 2 б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2 в та 2 г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості.

Коригування митної вартості відповідачем здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ч.3 статті 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) органами доходів і зборів митній вартості схожого автомобіля за МД від 06.02.2020 №UA110130/2020/3559.

Частинами другою та третьою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

Згідно пункту 8 розділу 2 наказу ДФС України №689 від 11.09.2015 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України", які розроблено відповідно до положень Розділів ІІІ та ХІ МК України та наказу Міністерства фінансів України № 684 від 31.07.2015, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларування митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, перевіряє відомості, які містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість та відповідно до ч.3, 4 ст.53 МК України здійснює запит додаткових документів.

Так згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, в результаті проведеної консультації з декларантом в силу вимог з ст.57 МК України, відповідачем не було здобуто додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості транспортного засобу, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість.

На вимогу митного органу додатково надано лист з автоаукціону, який не містить відомостей про ціну продажу транспортного засобу, а лише дані щодо мінімальної ставки.

Додатково долучений документ про оплату від 25.09.2020 не міг бути використаний для підтвердження ціни, що була фактично сплачена за товар у зв`язку з тим, що оплата здійснена раніше ніж складено рахунок (інвойс) № РІ- 2020112323464 на підставі якого, на думку декларанта, здійснено відчуження транспортного засобу.

Митну вартість визначено у сумі 1165 дол.США на підставі інвойсу, в яку входить, у тому числі, внутрішнє вантажоперевезення 150 дол.США та комісійний збір - 150 до.США.

Суд звертає увагу, що у переліку документів, наданих до митного оформлення, відсутня довідка про транспортні витрати з перевезення транспортного засобу.

Отже, всупереч вимог п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України до митного оформлення не подано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару.

Таким чином відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базувались на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавило митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Крім того, у наданій копії митної декларації країни відправлення від 19.10.2020 зазначено інший рахунок-фактура (СІ- 202010141199), а ніж той, що був долучений до митної декларації (№РІ-2020112323464 від 23.11.2020).

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи позивачем долучено копію комерційного інвойса СІ-202010141199, довідку про транспортні витрати з перевезення до кордону України.

Проте, вказані документи до митного оформлення не подавалися, про що свідчать дані графи 44 митної декларації №UА 100530/2021/301732 .

З огляду на їх відсутність при митному оформленні, вказані документи митницею не аналізувалися та рішення про коригування митної вартості приймалося на підставі наявних документів.

Відтак, суд не надає таким документам оцінку при ухваленні рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на досліджені судом докази та документи, що надавалися відповідачу при митному оформленні транспортного засобу, суд вважає, що у відповідача були обґрунтовані сумніви, щодо заявленої митної вартості товару, оскільки позивачем не було підтверджено належними документами заявлену митну вартість товару, враховуючи наявність у документах розбіжностей.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначено кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.06.2020 у справі №240/10401/19, від 05.07.2021 у справі 240/8737/20.

Відповідач, скориставшись правом на встановлення обставин визначення митної вартості витребував у позивача необхідні документи.

Однак, позивач не надав необхідні документи та не спростував належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих документах розбіжностей, що ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Таким чином, методи 2а і 26 не могли бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого транспортного засобу за МД від 06.02.2020 №UA110130/2020/3559 - легковий автомобіль, що був у користуванні, марка - Jaguar Модель XJ8L. Робочий об`єм циліндрів: 2720см3. Календарний рік виготовлення:2008, потужність двигуна - 152 кВт., і становить - 4736,88 доларів США за одиницю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем надано суду належні та допустимі докази того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому Житомирська митниця з дотриманням вимог ст. 58 МК України здійснила визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийняте правомірно і підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем, як суб"єктом владних повноважень доведено суду правомірність своїх дій при прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на що відмовляє у задоволенні позову.

Підстави для стягнення судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Житомирської митниці (вул.Перемоги, 25, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ ВП 44005610) про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Капинос