Рішення № 100995807, 27.07.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2021 р. Справа№200/6216/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов

ОСОБА_1

до відповідача Головного управління Національної поліції в Донецькій області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 14350 грн. 98 коп., визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 3758 грн. 59 коп., визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати надбавки за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року, зобов`язання нарахувати та виплатити надбавку за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, відповідач, як вважає позивач, ненарахувуючи та не виплачуючи грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки, щорічної оплачуваної відпустки, надбавки за стаж служби за період проходження служби, діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань соціального захисту військовослужбовців.

Зазначає, що при звільненні з військової служби відповідачем неправомірно не виплачена компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Зазначає, що у випадку звільнення поліцейських з органів Національної поліції України їм виплачується компенсація за всі невикористані ними дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Вказує, що надбавка за стаж служби в поліції виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно додатку 11 до постанови № 988.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У відзиві на адміністративний позов відповідач вказав на його безпідставність та зазначив, що положеннями Закону України “Про відпустки” не передбачена грошова компенсаці за невикористані дні додаткової відпустки, які надаються учасникам бойових дій.

Вказує, що частиною 13 ст. 17 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що поліцейським на весь період їх служби надається відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності, тобто, посилання позивача на те, що поліцейські також відносяться до військовослужбовців є помилковим.

Враховуючи наведене, просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав відзив, заяву про розгляд справи за його участю не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 , має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_3 (а.с. 13-14, 23-25).

Наказом ГУНП в Донецькій області від 28.02.2020 року №79 о\с ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції відповідно за п.7 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 28 лютого 2020 року.

27.11.2017 року Рішенням комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення у ДСНС України ОСОБА_1 наданий статус учасника бойових дій.

Згідно довідки ГУНП в Донецькій області від 18.05.2021 року №1953/12/03-2021 кількість діб не використаних чергових відпусток станом на день звільнення складала: 5 діб за 2018 рік та 3 доби за 2020 рік. Додаткові відпустки, як учаснику бойових дій за період служби не використовував. Рапортів щодо надання додаткових відпусток, як учасник бойових дій за вказаний період до підрозділів кадрового забезпечення не надходило (а.с.20).

28.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до ГУНП в Донецькій області щодо нарахування та виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки у кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби - 341,69 грн., нарахування та виплати компенсації за невикористані дні щорічної основної оплачуваної відпустки за 2018 рік у кількості 5 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби - 341,69 грн.

Листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 21.05.2021 року № М-69/26/02- 2021 ОСОБА_1 повідомлений, що додаткова відпустка, як учаснику бойових дій, не переноситься на інший період (продовжується) у разі хвороби працівника, не переноситься на наступний календарний рік, не ділиться на частини та не змінюється грошовою компенсацією., виплата грошової компенсації за невикористанні дні щорічної оплачуваної відпустки передбачена лише за невикористану в році звільнення відпустку, виплата грошової компенсації за невикористанні відпустки за попередні роки не передбачена.

Відповідно до довідки ГУНП в Донецькій області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 встановлений на день звільнення від 30.03.2021 року № 403 розмір грошового забезпечення встановлений на день звільнення – 10250,93 грн. (а.с.30).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України “Про Національну поліцію”.

Відповідно до частин першої та третьої статті 59 Закону України “Про Національну поліцію” служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно статті 60 Закону України “Про Національну поліцію” проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, за власним бажанням.

Згідно ст. 92 цього Закону поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Статтею 93 Закону України “Про Національну поліцію” та пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 року № 260, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за № 669/28799 передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Відповідно до статті 93 Закону України “Про Національну поліцію” тривалість відпусток поліцейського обчислюється подобово. За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Статтею 4 Закону України “Про відпустки” передбачено наступні види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до ст. 16-2 Закону України “Про відпустки” учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Відповідно до п. 12 ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” учасники бойових дій мають пільгу у вигляді одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення поліцейських врегульовані Постановою № 988 та наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 "Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року № 669/28799, який набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції” грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 3 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.

До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно пункту 8 розділу III Порядку № 260 поліцейським, які відповідно до законодавства України мають право на відпустку зі збереженням грошового забезпечення, виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, що вони одержували на день вибуття у відпустку, з розрахунку посадового окладу, установленого за основною штатною посадою, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії за поточний місяць.

За невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства. Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Положеннями Закону України “Про Національну поліцію” визначені підстави та умови отримання відпустки поліцейськими. Наведеним законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому положеннями цього закону не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що у випадку звільнення поліцейського - учасника бойових дій, йому виплачується компенсація за всі невикористані ним дні відпустки, у тому числі за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України “Про відпустки”та статтею 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

З огляду на зміст пункту 12 частини першої статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” державою гарантується надання учасникам бойових дій пільг, зокрема, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати, строком 14 календарних днів на рік.

Таким чином, зазначеною нормою фактично встановлюється право особи, яка є учасником бойових дій, на отримання додаткової відпустки зі збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів кожного року.

Положення Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” не обмежують та не припиняють право учасника бойових дій на отримання у рік звільнення виплати грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки.

В даному випадку до правовідносин, що виникли між сторонами, пріоритетному застосуванню підлягають спеціальні норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які не обмежують право особи-учасника бойових дій на отримання компенсації за невикористані дні додаткової відпустки.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 7 травня 2020 року у справі № 360/4127/19.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність в позивача права на отримання грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2018-2020 рік тривалістю 42 календарних дня.

При визначенні розміру компенсації суд виходить з положень пункту 8 Порядку № 260, відповідно до якого виплата грошової компенсації за невикористану відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

На день звільнення зі служби позивач мав право на грошове забезпечення в розмірі 10250 грн. 93 коп., тому сума компенсації становить 14350 грн. 98 коп. (10250,93 грн./30)*42 календарних дні).

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 14350 грн. 98 коп. такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 3758 грн. 59 коп., суд враховує наступне.

Відповідно до статті 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом Закону України "Про Національну поліцію".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про Національну поліцію" національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно ст. 60 Закону України "Про Національну поліцію" проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Як зазначалось раніше, позивач звільнений зі служби наказом ГУНП в Донецькій області від 28.02.2020 року № 79 о/с за власним бажанням.

Згідно витягу з наказу ГУНП в Донецькій області від 28.02.2020 року №79 о\с, що є додатком до листа №М-69/26/02-2021 від 21.05.2021 року вважаються невикористаними відпустки за 2018 рік у кількості 06 діб, за 2019 рік у кількості 05 діб, за 2020 рік у кількості 03 діб. Виплата компенсації при звільненні не здійснена.

Відповідно до частин 10, 11 статті 93 Закону України "Про Національну поліцію" за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

За бажанням поліцейського невикористана частина відпустки може бути приєднана до чергової відпустки на наступний рік.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок №260) за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Статтею 4 Закону України "Про відпустки" передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що позивач має право на компенсацію за невикористані основні відпустки. Обов`язок обліку таких відпусток та дотримання пов`язаних із ними гарантій покладається на роботодавця.

Разом з тим, законом не виключаються випадки, коли поліцейським відпустка не буде використана протягом календарного року. При цьому не передбачено позбавлення такої особи права на відпустку, яке вона вже отримала в попередньому календарного році.

В наступному календарному році, в тому числі і за умови, що він є роком звільнення, поліцейський має гарантоване право на чергову відпустку за поточний календарний рік та на відпустки, що не були використані в попередніх роках, що виражається в праві на отримання грошової компенсації за весь час невикористаної оплачуваної відпустки, незалежно від часу набуття права на таку відпустку, оскільки відпустки за попередні роки також є невикористаними в році звільнення та не можуть бути залишені без розрахунку з поліцейським, оскільки це суперечить суті та гарантіям як трудового так і спеціального законодавства в частині реалізації права на відпочинок.

Рішенням Конституційного Суду України від 07 травня 2002 року №8-рп/2002 в справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) зазначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби, адміністративний суд, установивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми, у яких визначені основні трудові права працівників - КЗпП України.

Суд погоджується з неврегулюванням положеннями Закону України "Про Національну поліцію" та Порядком №260 питання компенсації невідбутої частини відпустки поліцейському за минулі роки, при вирішенні вказаного питання підлягають застосуванню приписи КЗпП України, Закону України "Про відпустки", Порядку № 100.

Відповідно до частини 1 статті 83 Кодексу законів про Працю України та частини 1 статті 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Такми чинов, суд не приймає до уваги аргументи відповідача про те, що компенсація за невикористані дні щорічної відпустки обмежується тільки роком звільнення поліцейського та не поширюється на роки, що передували звільненню.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року у справі №160/10875/19, згідно якої здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду, сформованого в судових рішеннях у справах № 818/1276/17, № 820/5122/17, № 808/2122/18, № 825/1038/16 та висловлено позицію, що правильним є правовий висновок, який було викладено у постанові від 23 жовтня 2019 року в справі № 826/8185/18.

На день звільнення зі служби позивач мав право на грошове забезпечення в розмірі 10250 грн. 93 коп., тому сума компенсації становить 3758 грн. 59 коп. (10250,93 грн./30)*11 календарних дні).

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати надбавки за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року, зобов`язання нарахувати та виплатити надбавку за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами.

Положеннями Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України (п.4 ч.10 ст.62 Закону № 580) .

Статтею 78 Закону №580 обумовлено, що: ч.1 стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. ч.2 До стажу служби в поліції зараховуються: військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту та служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Відповідно до п.3 розділу II наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260 «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських»: Надбавка за стаж служби в поліції поліцейським виплачується у відсотках до посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням у розмірах згідно з додатком 11 до постанови № 988.

Обчислення вислуги років для виплати надбавки за стаж служби поліцейським проводиться підрозділами кадрового забезпечення за матеріалами особової справи поліцейського та оголошується відповідним наказом керівника органу поліції в разі призначення на посаду, крім випадків призначення на іншу посаду в одному органі Національної поліції та за умови наявності обчисленої вислуги за попередньою посадою.

До вислуги років для виплати поліцейським надбавки за стаж служби зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію».

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має право на отримання надбавки за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду жодного доказу правомірності бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової та основної відпустки позивачу в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи наведене, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Кодексом законів про працю України, Законом України “Про Національну поліцію”, Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, Законом України “Про відпустки”, Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058, юридична адреса: 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, просп. Нахімова, 86) про визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 14350 грн. 98 коп., визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп., зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 3758 грн. 59 коп., визнання протиправною відмову щодо нарахування та виплати надбавки за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року, зобов`язання нарахувати та виплатити надбавку за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій за 2018, 2019, 2020 роки в кількості 42 доби, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 14350 грн. 98 коп.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки за 2018 та 2019 роки у кількості 11 діб, виходячи з одноденного розміру грошового забезпечення на день звільнення зі служби – 341 грн. 69 коп. в сумі 3758 грн. 59 коп.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за стаж служби за період проходження служби в ГУНП в Донецькій області з 19.10.2018 року по 30.11.2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко