Рішення № 100995745, 10.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2021 р. Справа№200/11499/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини 9937 (Донецький прикордонний загін), Військової частини 2144 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

6 вересня 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини 9937 (Донецький прикордонний загін) (далі – Відповідач 1), Військової частини 2144 (Львівський прикордонний загін) (далі – Відповідач 2) про:

- визнання протиправною бездіяльність Донецького прикордонного загону у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди із 01 січня 2008 року по 18 листопада 2014 року та із 17 липня 2016 року по 31 грудня 2017 року;

- зобов`язання Донецький прикордонний загін (військова частина 9937) (87521, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, 150-а, ЄДРПОУ 14321726) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в періоди з 01 січня 2008 року по 18 листопада 2014 року та із 17 липня 2016 року по 31 грудня 2017 року - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44;

- визнання протиправною бездіяльність Львівського прикордонного загону (як правонаступника Мостиського прикордонного загону) у відношенні до ОСОБА_1 щодо не нарахування (нарахування у меншому розмірі) та невиплати індексації грошового забезпечення в належному розмірі за періоди із 18 листопада 2014 року по 17 липня 2016 року;

- зобов`язання Львівський прикордонний загін (військова частина 2144) (79010, Львівська область м. Львів, вул. Личаківська, 74, код ЄДРОПОУ 14321653,) вчинити дії щодо нарахування та виплати, ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення із 18 листопада 2014 року по 17 липня 2016 року - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;

- зобов`язання відповідачів, кожного окремо за свій період, нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2008 року по день її фактичної виплати, - відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року №2050-111 “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач по вересень 2020 року перебував на військовій службі в органах Держприкордонслужби та отримував грошове забезпечення відповідно до Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”. Разом з цим нарахування грошового забезпечення відповідачами здійснювалось не в повному обсязі, та на день виключення зі списків військової частини позивач не отримав у повному обсязі кошти, на які мав право за час проходження військової служби, а саме: не була виплачена в повному обсязі індексація грошового забезпечення за період з 1 січня 2008 року по 18 листопада 2014 року та з 17 липня 2016 року по 31 грудня 2017 року. Позивач вказав, що заробітна плата підлягає обов`язковій індексації як державна соціальна гарантія, яка надається для підтримки населення на умовах зростання цін. Позивач вважає, що базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення є січень 2008 року, відповідно до Порядку №1078, оскільки у спірний період вбачалась незмінність посадових окладів військовослужбовців. З посиланням на практику Верховного Суду у справі №592/9072/17 вказав, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат.

Відповідач – 1 позов не визнав, 22 жовтня 2021 року подав відзив на адміністративний позов у якому вказав, що розрахунок індексації грошового забезпечення, обов`язок нарахувати та виплати позивачу індексації грошового забезпечення та питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв`язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватися належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум. На момент прийняття позивача на військову службу а саме у січні 2008 року діяла редакція абзацу 3 пункту 10-1 Порядку №1078 яка встановлювала, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу. З грудня 2015 року набули чинності зміни до вказаного Порядку, та позивач втратив статус «новоприйнятого» в цілях індексації грошового забезпечення. Стосовно компенсації втрати частини доходу вказав, що така норма Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не була передбачена у період, за який просить позивач виплатити індексацію грошового забезпечення. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

20 жовтня 2021 року Відповідач – 2 надав відзив на адміністративний позов у якому заперечив щодо задоволення позовних вимог. Відповідач – 2 вказав, що до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» діяли положення, які визначали, що для встановлення базового місяця для обрахунку індексації враховувалися будь-які зміни в бік підвищення грошового забезпечення за рахунок постійних його складових, як наприклад зміна окладу за військовим званням чи надбавки за вислугу років, а не тільки збільшення посадового окладу. Оскільки в період з 1 грудня 2015 року по 1 березня 2018 року розміри тарифних окладів не змінювались, а зміна тарифних окладів, на яку посилається позивач відбулась в минулому - до 1 грудня 2015 року, підстави для зміни місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення («базового місяця») є відсутніми. Також відповідач зазначив, що Порядок №1078 ніколи не передбачав повернення до раніше встановлених «базових місяців», а передбачав лише поточну зміну «базового місяця» через зміну розмірів доходів.

Стосовно вимог щодо компенсації сум податку з доходів фізичних осіб відповідач вказав, що індексація, як і її розмір, окремо вираховується на нараховане до виплати місячне грошове забезпечення, тому вона не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, яке визначено ст. 9 Закону №2011-XII, тому підстави для задоволення позовних вимог в частині здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 відсутні.

Стосовно компенсації втрат доходів відповідач вказав, що оскільки нарахування та виплата індексації грошового забезпечення відбувається в одному розрахунковому періоді (без створення заборгованості та затримки на один і більше календарних місяців), підстави для нарахування і виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у Військової частини 2144 (Львівський прикордонний загін) відсутні.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 10 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та витребувано у відповідачів докази у справі.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого 29 червня 1996 року Приморським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області.

Згідно з біографічною довідкою, підполковник ОСОБА_1 у період з 27 липня 2007 року по 18 листопада 2014 року та з 17 липня 2016 року по 26 вересня 2020 року проходив службу у Східному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України, у період з 18 листопада 2014 року по 17 липня 2016 року – у прикордонному загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, що не є спірним між сторонами. Останнє місце військової служби - Донецький прикордонний загін (військова частина 9937).

Так, наказом начальника 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України м. Маріуполь від 25 вересня 2020 року №539-ОС підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, вирішено остаточною датою проходження військової служби вважати 26 вересня 2020 року.

Згідно з листом Донецького прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 1 червня 2021 року №11-5958 ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення за період з червня 2015 року по лютий 2018 року виплачена в грудні 2020 року.

Військовою частиною 2144 (7 прикордонний Карпатський загін) надано копію розрахунку індексації грошового забезпечення позивача з січня 2015 року по 1 серпня 2016 року, з якого вбачається, що позивачу у цей період нарахована індексація з урахуванням базового місяця вересень 2014 року у сумі 11805,77 грн., виплачено – 1208,15 грн., до виплати – 10597,53 грн., вказаний розрахунок адресований головному бухгалтеру-начальнику фінансово-економічного відділу в/ч 9937.

Згідно з довідкою-розрахунком від 20 жовтня 2021 року №935, що надана Відповідачем – 1, нарахована сума індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2015 року по 26 вересня 2020 року у загальному розмірі 38772,03 грн. (з урахуванням заборгованості Західного регіонального управління 93 прикордонний загін (Мостиський прикордонний загін)) - виплачено.

Так, згідно з вказаною вище довідкою позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення: у січні 2015 року – 52,37 грн., у лютому 2015 року – 91,35 грн., у березні 2015 року – 131,54 грн., у квітні 2015 року – 203,41 грн., у травні 2015 року – 356,87 грн., у червня 2015 року – 577,33 грн., у липні 2015 року – 616,31 грн., у серпні 2015 року – 616,31 грн., у вересні 2015 року – 697,27 грн., у жовтні 2015 року – 697,27 грн., у листопаді 2015 року – 697,27 грн., у грудні 2015 року – 697,27 грн., у січні 2016 року – 728,96 грн., у лютому 2016 року – 728,96 грн., у березня 2016 року – 728,96 грн., у квітні 2016 року – 728,96 грн., у травні 2016 року – 767,05 грн., у червні 2016 року – 896,10 грн., у липні 2016 року – 896,10 грн., у серпні 2016 року – 896,10 грн.,у вересні 2016 року – 896,10 грн., у жовтні 2016 року – 896,10 грн., у листопаді 2016 року – 896,10 грн., у грудні 2016 року – 1094,40 грн., у січні 2017 року – 1094,10 грн., у лютому 2017 року – 1094,10 грн., у березні 2017 року – 1196,80 грн., у травні 2017 року – 1259,63 грн., у червні 2017 року – 1367,41 грн., у липні 2017 року – 1367,41 грн., у серпні 2017 року – 1367,41 грн., у вересні 2017 року – 1463,40 грн., у жовтні 2017 року – 1463,40 грн., у листопаді 2017 року – 1463,40 грн., у грудні 2017 року – 1633,37 грн., у січні 2018 року – 1633,37 грн., у лютому 2018 року – 1633,37 грн., у березні – листопаді 2018 року – не нараховувалася, у грудні 2018 року – 71,08 грн., у січні 2019 року - 71,08 грн., у лютому 2019 року - 71,08 грн., у березні 2019 року – 134,47 грн., у квітні 2019 року – 134,47 грн., у травні 2019 року – 134,47 грн., у червні 2019 року – 134,47 грн., у липні 2019 року – 206,72 грн., у серпні 2019 року – 206,72 грн., у вересні 2019 року – 206,72 грн., у жовтні 2019 року – 206,72 грн., у листопаді 2019 року – 206,72 грн., у грудні 2019 року – 216,51 грн., у січні 2020 року – 216,51 грн., у лютому 2020 року – 216,51 грн., у березні 2020 року – 216,51 грн., у квітні 2020 року – 216,51 грн., у травні 2020 року – 216,51 грн., у червні 2020 року – 216,51 грн., у липні 2020 року – 226,29 грн., у серпні 2020 року – 226,29 грн., у вересні 2020 року – 196,12 грн.

Загальна сума нарахування та виплати складає 38772,03 грн.

При цьому базовий місяць для нарахування індексації є вересень 2014 року (згідно довідки Мостиського прикордонного загону) та березень 2018 року.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення та архівними відомостями за 2008-2014 рік вбачається, що позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення: в серпні 2008 року – 73,34 грн., в жовтні 2009 року – 200,03 грн.. в листопаді 2009 року – 104,36 грн., в січні 2010 року – 116,06 грн., в лютому 2010 року – 127,97 грн.. в березні 2010 року – 275,28 грн., в квітні 2010 року – 161,45 грн., в травні 2010 року – 319,14 грн., в грудні 2010 року – 31,75 грн., в січні 2011 року – 32,27 грн., в лютому 2011 року – 32,94 грн., в березні 2011 року – 105,40 грн., в травні 2014 року – 34,10 грн., в червні 214 року – 75,52 грн., в липні 2014 року – 124,24 грн., в серпні 2014 року – 124,24 грн.

При цьому відомості щодо застосування «базового» місяця у період з 2008 року по 2014 рік відповідачами не надано.

Вважаючи, протиправною бездіяльність відповідачів в частині нарахування у меншому розмірі та невиплати індексації грошового забезпечення за період служби, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України ,,Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Згідно зі статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України ,,Про індексацію грошових доходів населення від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі Закон №1282-XII).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною першої статті 2 Закону №1282-XII встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (до 01 січня 2016 року 101%) .

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частини друга четверта статті 4 Закону №1282-XII).

Частиною другою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (частина перша статті 9 Закону №1282-XII).

Відповідно до норм статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, в редакції до 01 грудня 2015 року, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції до 01 грудня 2015 року, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

9 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1013 ,,Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів (далі Постанова №1013), яка набрала чинності 15 грудня 2015 року та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01 грудня 2015 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09 грудня 2015 року до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції:

,, 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з п.п. 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Таким чином, з аналізу зазначених правових норм слід дійти висновку, що індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації.

При цьому, суд наголошує, що важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий базовий місяць), від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого порогу), визначеного законом.

Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:

- 101 відсоток за період до 1 січня 2016 року (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 1 січня 2016 року);

- 103 відсотки за період після 1 січня 2016 року (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24.12.2015 року, який набрав чинності 1 січня 2016 року).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01 грудня 2015 року, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

(1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або

(2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У зв`язку з прийняттям Постанови №1013, якою внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 1 січня 2016 року істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки базовим місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

Проте позивач вважає, що базовим місяцем, у період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2017 року, повинен бути січень 2008 року.

Суд зазначає, що відповідно до норм Порядку №1078 в редакції, що діяла до грудня 2015 року, базовим місяцем вважався місяць, в якому відбулося, зокрема, зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок будь-яких постійних складових зарплати чи грошового забезпечення).

З прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови №1013 від 9 грудня 2015 року, яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року, початок обчислення зростання індексу споживчих цін пов`язується з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Таким чином, у період, за який позивачу було нараховано індексацію грошового забезпечення, Порядок № 1078 діяв у різних редакціях та встановлював відмінні підстави для нарахування індексації та встановлення базового місяця.

Так, у спірний період індексація грошового забезпечення проводилася в разі підвищення грошового забезпечення за рахунок будь-яких його складових.

Як вже зазначалось вже вище, позивачу нараховано індексацію грошового забезпечення: у січні 2015 року – 52,37 грн., у лютому 2015 року – 91,35 грн., у березні 2015 року – 131,54 грн., у квітні 2015 року – 203,41 грн., у травні 2015 року – 356,87 грн., у червня 2015 року – 577,33 грн., у липні 2015 року – 616,31 грн., у серпні 2015 року – 616,31 грн., у вересні 2015 року – 697,27 грн., у жовтні 2015 року – 697,27 грн., у листопаді 2015 року – 697,27 грн., у грудні 2015 року – 697,27 грн., у січні 2016 року – 728,96 грн., у лютому 2016 року – 728,96 грн., у березня 2016 року – 728,96 грн., у квітні 2016 року – 728,96 грн., у травні 2016 року – 767,05 грн., у червні 2016 року – 896,10 грн., у липні 2016 року – 896,10 грн., у серпні 2016 року – 896,10 грн.,у вересні 2016 року – 896,10 грн., у жовтні 2016 року – 896,10 грн., у листопаді 2016 року – 896,10 грн., у грудні 2016 року – 1094,40 грн., у січні 2017 року – 1094,10 грн., у лютому 2017 року – 1094,10 грн., у березні 2017 року – 1196,80 грн., у травні 2017 року – 1259,63 грн., у червні 2017 року – 1367,41 грн., у липні 2017 року – 1367,41 грн., у серпні 2017 року – 1367,41 грн., у вересні 2017 року – 1463,40 грн., у жовтні 2017 року – 1463,40 грн., у листопаді 2017 року – 1463,40 грн., у грудні 2017 року – 1633,37 грн., у січні 2018 року – 1633,37 грн., у лютому 2018 року – 1633,37 грн., у березні – листопаді 2018 року – не нараховувалася, у грудні 2018 року – 71,08 грн., у січні 2019 року - 71,08 грн., у лютому 2019 року - 71,08 грн., у березні 2019 року – 134,47 грн., у квітні 2019 року – 134,47 грн., у травні 2019 року – 134,47 грн., у червні 2019 року – 134,47 грн., у липні 2019 року – 206,72 грн., у серпні 2019 року – 206,72 грн., у вересні 2019 року – 206,72 грн., у жовтні 2019 року – 206,72 грн., у листопаді 2019 року – 206,72 грн., у грудні 2019 року – 216,51 грн., у січні 2020 року – 216,51 грн., у лютому 2020 року – 216,51 грн., у березні 2020 року – 216,51 грн., у квітні 2020 року – 216,51 грн., у травні 2020 року – 216,51 грн., у червні 2020 року – 216,51 грн., у липні 2020 року – 226,29 грн., у серпні 2020 року – 226,29 грн., у вересні 2020 року – 196,12 грн.

При цьому базовий місяць для нарахування індексації є вересень 2014 року (згідно довідки Мостиського прикордонного загону) та березень 2018 року.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення та архівними відомостями за 2008-2014 рік, позивачу нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення: в серпні 2008 року – 73,34 грн., в жовтні 2009 року – 200,03 грн.. в листопаді 2009 року – 104,36 грн., в січні 2010 року – 116,06 грн., в лютому 2010 року – 127,97 грн.. в березні 2010 року – 275,28 грн., в квітні 2010 року – 161,45 грн., в травні 2010 року – 319,14 грн., в грудні 2010 року – 31,75 грн., в січні 2011 року – 32,27 грн., в лютому 2011 року – 32,94 грн., в березні 2011 року – 105,40 грн., в травні 2014 року – 34,10 грн., в червні 214 року – 75,52 грн., в липні 2014 року – 124,24 грн., в серпні 2014 року – 124,24 грн.

Разом з тим, відомості щодо застосування «базового» місяця у період з 2008 року по 2014 рік відповідачами не надано.

При цьому, суд зазначає, що позивачу здійснено нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2008 року по 1 грудня 2015 року з урахуванням базового місяця - місяця прийняття на роботу (на військову службу) та обчислення індивідуально індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.

Таким чином, суд вважає безпідставними вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльність відповідачів та зобов`язання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в періоди з 01 січня 2008 року по 1 грудня 2015 року - січень 2008 року, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Стосовно індексації грошового забезпечення у період з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2017 року, суд зазначає, що для проведення індексації необхідно встановити місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не складових заробітної плати, в даному випадку грошового забезпечення.

Як вже зазначалось вище, відповідно до абзацу 3 пункту 10-1 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу (в редакції чинній до 1 грудня 2015 року).

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації( п.10-2 Порядку 1078).

Абзац пункту 10-1 Порядку № 1078 застосований в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, яка була чинна до 1 грудня 2015 року.

Після 1 грудня 2015 року до Порядку № 1078 внесено зміни та, зокрема, змінено редакцію пункту 10-2, згідно з яким змінилися правила індексації оплати праці (грошового забезпечення) для працівників.

За новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

На підставі пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Згідно з п.14 Порядку №1078 роз`яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.

Міністерство соціальної політики України в листі від 28 квітня 2016 року № 201/10/1.37-16 надало роз`яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: “Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.”.

Як приклад в цьому листі зазначено: “Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року”.

Мінсоцполітики в листі від 23 червня 2020 року №76/0/214-20 надало роз`яснення: “Починаючи з грудня 2015 року до чергового підвищення посадових окладів згідно із рішенням Уряду обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з місяця наступного за місяцем підвищення посадового окладу за посадою, яку займає військовослужбовець, а саме з лютого 2008 року.”

Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 400/3017/19 (щодо періоду після 1 грудня 2015 року) зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. При цьому Суд погодився, що зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 9 грудня 2015 року “Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів” міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.

1 січня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, якою були встановлені підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені додатком №1 до цієї Постанови. Вказана постанова втратила чинність 01 березня 2018 року.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача в даному випадку за період з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2017 року є січень 2008 року.

При цьому, підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно з абзацами 4-5 пункту 5 Порядку №1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

При вирішенні даної справи суд зазначає, що діючим законодавством передбачена індексація грошового забезпечення у різні періоди із застосуванням різних базових місяців.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на проведення індексації його грошових доходів за період з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2017 року, виходячи з базового місяця - січень 2008 року.

Таким чином, ураховуючи, що позивач у спірний період проходив службу у Донецькому прикордонному загоні та у Львівському прикордонному загоні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця – січень 2008 року та зобов`язання нарахувати та виплатити зазначену індексацію за період з 1 грудня 2015 року по 31 грудня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації, та зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Кечко проти України" зазначав, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Стосовно позовних вимог в частині виплати індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та підпункту 1.2 інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року № 425 визначено, що грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

Пунктами 1, 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року визначається, що цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).

Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Порядок виплати Індексації протягом служби позивача був врегульований Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян.

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Тобто, індексація, не є складовою грошового забезпечення військовослужбовця та не відноситься ні до доплат, надбавок, премій та інших додаткових видів грошового забезпечення. На це вказує те, що саме грошове забезпечення на яке має право військовослужбовець (у межах прожиткового мінімуму), підлягало індексації. Індексація, а так само її розмір, окремо вираховується на нараховане до виплати місячне грошове забезпечення, а тому вона не є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, яке визначено ст. 9 Закону №2011-XII.

Таким чином, суд зазначає, що підстави для задоволення вимоги про здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 відсутні.

Стосовно позовних вимог в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів.

Згідно статті 4 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та пункту 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 “Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати” виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

Як вбачається з позовної заяви, звертаючись до суду, позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми індексації, що не відповідає вимогам закону. Фактично вимоги позивача з цього приводу заявлені передчасно, а тому не підлягають задоволенню.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази звернення до відповідача з вимогою про нарахування та виплату компенсації та відмови у нарахуванні та виплаті такої.

На підставі викладеного вище, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з такого.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 2144 (7 прикордонний Карпатський загін) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 1 грудня 2015 року по 17 липня 2016 року в неповному обсязі.

Зобов`язати Військову частину 2144 (7 прикордонний Карпатський загін) Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: м. Львів, вул. Личаківська, б. 74; код ЄДРПОУ: 14321653) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 1 грудня 2015 року по 17 липня 2016 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини 9937 (1 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період проходження військової служби з 18 липня 2016 року по 31 грудня 2017 року в неповному обсязі.

Зобов`язати Військову частину 9937 (1 прикордонний загін) Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гагаріна, б. 150 А; код ЄДРПОУ: 14321726) нарахувати і виплатити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 18 липня 2016 року по 31 грудня 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум індексації грошового забезпечення.

У задоволенні іншої частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв