Рішення № 100995196, 03.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2021 року Справа № 160/16902/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.,

розглянувши у спрощеному (письмовому) позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом відділу методології та організації роботи із застосуванням пенсійного законодавства управління пенсійного забезпечення головного Управління Пенсійного фонду україни в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 15.07.2021 р. № 23020-17850/В-01/8-0400/21 щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) у зв`язку з незарахуванням до спеціального (педагогічного) стажу, періодів роботи: з 20.08.1981р. по 06.11.1993 р. на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській дитячій музичній школі; з 01.09.1994 р. по 27.10.1999 р. на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській музичній школі № 2; з 01.11.1999 р. по 09.04.2021 р. (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1»;

- зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу, а саме: з 20.08.1981р. по 06.11.1993 р. на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській дитячій музичній школі; з 01.09.1994 р. по 27.10.1999 р. на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській музичній школі № 2; з 01.11.1999 р. по 09.04.2021 р. (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що пенсійним органом неправомірно відмовлено у зарахуванні періодів роботи на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню

На думку позивача, оскаржувані дії є протиправними, у зв`язку з чим остання звернулась до суду з даним позовом та просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №160/16902/21 та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідно до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною другою статті 263 КАС України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з приписами ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалося.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року від відповідача було витребувано належним чином завірену копію пенсійної справи та запропоновано у разі невизнання позову протягом 15 днів з моменту отримання ухвали суду надати відзив на позовну заяву.

На виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року на адресу суду від відповідача 21 жовтня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву.

В наданому до суду відзиві зазначено, що ОСОБА_1 з 10.04.2021 року перебуває на обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Страховий стаж позивача складає 42 роки 3 місяці 10 днів (зарахований по 31.12.2020).

Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року № 909, передбачені, зокрема, посади викладачів у музичних школах (період роботи з 20.08.1981 по 06.11.1993 та з 01.09.1994 по 27.10.1999).

Посада викладача у позашкільних навчальних закладах з 01.11.1999 р. по 09.04.2020, Переліком не передбачена.

Згідно з Переліку право на пенсію за вислугу років в позашкільних навчальних закладах мають директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та відповідь на відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 20.08.1981р. по 06.11.1993 р. перебувала на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській дитячій музичній школі, з 01.09.1994 р. по 27.10.1999 р. перебувала на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській музичній школі № 2; з 01.11.1999 р. і по теперішній час перебуває на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».

З 09.04.2021 року позивач досягла пенсійного віку та вийшла на пенсію за віком та педагогічний стаж роботи складає 38 років 9 місяців 24 дні.

18.06.2021 року позивач звернулась з заявою з питанням виплати грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій згідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 15.07.2021 р. № 23020-17850/В-01/8-0400/21 посада викладача у позашкільних навчальних закладах з 01.11.1999 р. по 09.04.2020, Переліком № 909 від 04.11.1993 року не передбачена., тому право на виплату грошової допомоги відповідно до п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України № 1058 в позивача відсутнє.

Не погоджуючись з відмовою відповідача зарахувати до страхового стажу роботу позивача викладача у позашкільних навчальних закладах та виплатити грошову допомогу відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 року (далі – Порядок № 1191), до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 3, ст. 10), що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. N 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. №909.

Пунктом 5 Порядку № 1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Відповідно до пункту 6 Порядку № 1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону №1058-IV станом на день її призначення. 6.13. Згідно з пунктом 7 Порядку № 1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Суд зазначає, що з огляду на аргументи сторін, ключовим питанням даної справи є те, що головне управління ПФУ в Дніпропетровській області при призначенні пенсії за віком не зарахувало до спеціального страхового стажу позивача, що дає право на призначення грошової допомоги, періоди роботи з 01.11.1999 рік по 09.04.2021 рік у позашкільному навчальному закладі на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».

Відповідно до статті 28 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року №1060-XII (чинного до 28 вересня 2017 року) (далі - Закон №1060-XII) система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти.

Згідно зі статтею 29 Закону №1060-XII структура освіти включає, зокрема, позашкільну освіту. 6.17. Статтею 4 Закону України «Про позашкільну освіту» від 22 червня 2000 року №1841-III (далі - Закон №1841-III) визначено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України «Про освіту», цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Статтею 12 Закону №1841-III та пунктом 6 Переліку типів позашкільних навчальних закладів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06 травня 2001 року №433, передбачено, що до позашкільних навчальних закладів відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про освіту» від 05 вересня 2017 року №2145-VIII невід`ємними складниками системи освіти є: дошкільна освіта; повна загальна середня освіта; позашкільна освіта; спеціалізована освіта; професійна (професійно-технічна) освіта; фахова передвища освіта; вища освіта; освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта. Отже, позашкільна освіта є складовою системи освіти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі - Перелік №909).

Згідно з розділом 1 Переліку № 909 що в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах посадами, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, є: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Таким чином, наведеним Переліком визначено навчальні установи і посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років.

Разом з цим, Кабінетом Міністрів України дорученням від 06 січня 1995 року №397/21 погоджено поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання Порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року №909, без внесення змін до неї, що підтверджується листом Міністерства соціального захисту населення України від 01 лютого 1995 року №01-3/133-02-2.

Вказане свідчить про те, що особа, яка займає посаду викладача в музичній школі, є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти, і робота на такій посаді дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Отже, стаж роботи особи на посаді викладача повинен зараховуватися до страхового стажу відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ, навіть якщо така посада прямо не передбачена Переліком №909.

Наведене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 13 лютого 2019 року у справі №233/4308/17, відповідно до якої викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що викладач позашкільного навчального закладу є педагогічним працівником цього позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем повинен зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні статті 55 пункту «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

З оскаржуваної відмови, яка оформлена листом від 15.07.2021 р. № 23020-17850/В-01/8-0400/21 вбачається, що відповідач зроби висновок про відсутність підстав для зарахування до спеціального стажу позивача повністю періодів роботи позивача з 01.11.1999 року по 09.04.2021 року (по день досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».

Однак, зважаючи на наведені вище положення законодавства, суд вважає, що період роботи позивача з 01.11.1999 року по 09.04.2021 року на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» повинні зараховуватись до спеціального страхового стажу роботи на посадах, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і який у сукупності становить понад 30 років, що відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV надає право їй на виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії.

Стосовно позовних вимог позивача про зарахування до періодів роботи до спеціального (страхового) стажу з 20.08.1981р. по 06.11.1993 р. на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській дитячій музичній школі; з 01.09.1994 р. по 27.10.1999 р. на посаді викладача з класу скрипки в Нікопольській музичній школі № 2 не підлягають задоволенню, оскільки з листа головного управління Пенсійного фонду України в Дніпроптеровській області вбачається, що вищенаведені періоди зараховані до спеціального (страхового) стажу відповідно до Переліку № 909 від 04.11.1993 року.

В рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 дійшов висновку, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.

Також, Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінлян (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, вказано, що орган влади, зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документ пояснення осіб, тощо. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а в конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе рішення особи повинно бути вмотивованим.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Суд вважає належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача, враховуючи ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.245 КАС України, є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовна вимога про зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу з 01.11.1999 р. по 09.04.2021 р. (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1» підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги позивача про зобов`язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню, у зв`язку з тим, що вона має педагогічний стаж більш ніж 30 років та вийшла на пенсію за віком, суд зазначає наступне.

Відтак, виключно до компетенції Пенсійного фонду відноситься призначення пенсії, позаяк суд не може своїм рішенням втручатись в дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень щодо прийняття ним рішень.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати головне управління пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2021 року про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відтак, даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією № 91512 від 16.09.2021 року.

Враховуючи задоволення основної позовної заяви ОСОБА_2 суд вважає за можливе присудити всі здійснені позивачем документально підтверджених судових витрат з головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 143, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення оформлене листом відділу методології та організації роботи із застосуванням пенсійного законодавства Управління пенсійного забезпечення головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області «Про розгляд звернення» від 15.07.2021 р. № 23020-17850/В-01/8-0400/21 щодо відмови виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних пенсій ОСОБА_1 .

Зобов`язання головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 до спеціального (педагогічного) стажу з 01.11.1999 р. по 09.04.2021 р. (дата досягнення пенсійного віку) на посаді викладача з класу скрипки в комунальному закладі «Нікопольська міська школа мистецтв № 1».

Зобов`язати головне управління пенсійного фонду України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.06.2021 року про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків викладених в даному судовому рішенні та зарахованим періодом роботи позивача до страхового стражу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук