Ухвала суду № 100995121, 09.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

09 листопада 2021 року Справа № 160/19556/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради», в якій позивач просить визнати протиправними дії Комунального закладу "Центру здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської міської ради", які полягають у виплаті ОСОБА_1 , грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірах, які не відповідають статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнути з Комунального закладу "Центру здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської міської ради" на користь ОСОБА_1 14 154,00 гривень (у тому числі: за 2020 рік в розмірі 6 800,00 гривень та за 2021 рік в розмірі 7 354,00 гривень).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску в частині позовних вимог за 2020 рік.

На виконання вимог вказаної ухвали, позивачем 04.11.2021 року подано до суду заяву про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за 2020 рік.

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що про порушення його прав він дізнався 08.10.2021 в день звернення з письмовою заявою до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради». До вказаної заяви позивачем було надано копії банківської виписки по надходженню по картці від 02.11.2021 за період з 24.04.2020 - 24.04.2020 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі 1 390,00 гри.; банківської виписки по надходженню по картці від 02.11.2021 за період з 27.05.2021 - 27.05.2021 щорічної грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі 1 491,00 грн.

Вирішуючи питання наявності поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даними позовними вимогами, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з позовними заявами передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

В даному випадку, позивач заявляє вимоги про визнання протиправними дій, які полягають у виплаті ОСОБА_1 , грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірах, які не відповідають статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

При цьому, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 20.10.2021 року.

Оцінивши наведені підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає їх неповажними, з огляду на наступне.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Другої світової війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно частини 4 статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що перебіг строку звернення особи до суду з позовною вимогою про визнання протиправними дій щодо ненарахування та невиплати щорічної разової допомоги в необхідному розмірі на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» слід обраховувати з 30 вересня відповідного поточного року.

Дана позиція кореспондується з відповідними висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд зазначив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Отже, перебіг строку звернення позивача до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, строк звернення до суду з даними позовними вимогами позивачу слід обраховувати з 30 вересня 2020 року.

При цьому, суд наголошує, що допомога до 5 травня є платежем, розмір якого в будь-якому разі відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений розрахунок одноразової грошової допомоги.

Отже, з дня отримання допомоги до 5 травня, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

В даному випадку, як вбачається з наданої позивачем виписки по його картковому рахунку від 02.11.2021 року, йому було виплачено суму грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1 390, 00 грн. - 24.04.2020 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач будучи обізнаним про порушення його прав, свобод чи інтересів стосовно виплати разової щорічної грошової допомоги в 2020 році, у встановлений законодавством строк звернення до суду не звернувся, доказів обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом суду не надав.

Згідно частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, оскільки судом визнано неповажними підстави, наведені позивачем в клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд вважає за необхідне позовну заяву в частині вимог, які стосуються 2020 року повернути позивачу.

Керуючись статтями 123, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу «Центр здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення» Дніпропетровської обласної ради» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій Комунального закладу "Центру здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської міської ради", які полягають у виплаті ОСОБА_1 , грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірах, які не відповідають статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнути з Комунального закладу "Центру здійснення соціальних виплат та надання інформаційно-консультативної допомоги з питань соціального захисту населення" Дніпропетровської міської ради" на користь ОСОБА_1 за 2020 рік 6 800,00 гривень - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська