
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/5309/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі – Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи, відповідач) про визнання протиправною відмову у виправленні некоректно внесених даних у акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 червня 2020 року №921, проведення перерахунку проценту втрати працездатності та перегляд групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності; зобов`язати відповідача виправити некоректно внесені дані у Акт огляду медико-соціальною експертною комісією 09 червня 2020 року №921, а саме у пункту 16 (соціальна категорія) військовослужбовець, у пункті 18 (основна професія) - снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення; зобов`язати відповідача провести перерахунок втрати працездатності відповідно до основної професії та переглянути отримання позивачем групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності від основної професії на основі поданих документів та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1317 та наказу Міністерства охорони здоров`я №420.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09 червня 2020 року Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи №1, було проведено первинний огляд ОСОБА_1 , за результатами якого визначено ступінь втрати працездатності у розмірі 25% (захворювання пов`язане із захистом Батьківщини). Дане рішення оформлене Довідкою 12 ААА 011496 від 09 червня 2020 року про результати визначення застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.
Не погоджуючись з рішенням обласної МСЕК №1, ОСОБА_1 направив письмову заяву до відповідача про виправлення некоректно внесених даних, проведення перерахунку проценту втрати працездатності та перегляд групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності, однак листом від 16 березня 2021 року №22 у виправленні таких даних, проведення перерахунку проценту втрати працездатності та перегляд групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності останнім було відмовлено.
Позивач вказує, що в акті огляду від 09 червня 2020 року №921 медико-соціальною експертною комісією зазначено: в пункті 16 (соціальна категорія) - службовець; в пункті 18 (основна професія) - технік механік, що не відповідає дійсності так, як в період прийняття участі у здійснені заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванню агресії Російської Федерації, на момент першого звернення позивача до медичного закладу основною професією являлась: снайпер 1-ої категорії 3-го відділення снайперського взводу, роти спеціального призначення, батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, військової частини №3066.
З огляду на зазначене, позивач вказує, що до акту від 09 червня 2020 року №921 мають бути змінені наступні дані, а саме: - в пункт 16 (соціальна категорія) - військовослужбовець; - в пункті 18 (основна професія) - снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення, що тягне за собою зміну загального проценту втрати працездатності, через підвищення вимог до основної професії (спеціальності), а також постає питання про надання ІІІ групи інвалідності, на підставі Свідоцтва про хворобу №166а/у від 28 листопада 2019 року Медичної/військово-лікарської/ комісії, яким позивача визнано обмежено придатним до військової служби, що унеможливлює займання ним попередньої посади (снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення).
Уважає відмову відповідача у виправленні некоректно внесених даних, проведення перерахунку проценту втрати працездатності та перегляд групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності незаконною та такою, що порушує його права, з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в даній адміністративній справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами (арк. спр. 14).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків із зазначенням способу їх усунення (арк. спр. 26-27).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2021 року процесуальний строк для усунення недоліків було продовжено (арк. спр. 57-58).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в даній адміністративній справі та продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 31 травня 2021 року відповідач отримав 09 червня 2021 року, що підтверджується що підтверджується повідомленням про доставлення ухвали на його електронну адресу (арк. спр. 18), однак у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, про причини такого неподання суду не повідомив.
У зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини 3066 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 29 січня 2020 року №20, старшого сержанта ОСОБА_1 , снайпер (1 категорії) 3 відділення взводу снайперів роти спеціального призначення батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, звільненого наказом командира військової частини 3066 від 17 січня 2020 року № 4 о/с, відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України (у зв`язку з закінченням строку контракту), виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення (арк. спр. 6).
Згідно посвідчення від 07 липня 2015 року серії НОМЕР_1 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій (арк. спр. 11).
Комісією Львівського обласного центру медико - соціальної експертизи було проведено первинний огляд ОСОБА_1 з метою встановлення групи інвалідності, за наслідками якого складено акт до огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 червня 2020 року №921, в пункті 16 якого (соціальна категорія) зазначено службовець та в пункті 18 (основна професія) - технік механік.
За результатами розгляду заяву позивача від 23 лютого 2021 року про виправлення некоректно внесених даних до вказаного акту, відповідач листом від 16 березня 2021 року №22 повідомив, що рішенням Обласної МСЕК від 09 червня 2020 року №1, позивача особою з інвалідністю не визнано, а встановлено 25% втрати працездатності на підставі свідоцтва про хворобу №166а/у від 28 листопада 2019 року. Інформація щодо соціального стану вказується у акті огляді зі слів пацієнта. Зазначає, що ОСОБА_1 здобув професію техніка-механіка, про що і зазначено в пункті 18 акту огляду МСЕК, оскільки снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення це не професія. Окрім того, рішення Обласної МСЕК від 09 червня 2020 року №1 підтверджене Центральною МСЕК МОЗ України та Науково-дослідним інститутом реабілітації осіб з інвалідністю м. Вінниці (арк. спр. 5).
Позивач уважаючи відмову відповідача у виправленні некоректно внесених даних, проведення перерахунку проценту втрати працездатності та перегляд групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності, протиправною, звернувся із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачено, що інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Відповідно до підпункту 10 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267, Міністерство охорони здоров`я України відповідно до покладених на нього завдань проводить медико-соціальну експертизу з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності особи та затверджує порядок її проведення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (далі Положення №1317).
Відповідно до пункту 3 Положення №1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Пунктом 4 Положення №1317 передбачено, медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій. Комісії перебувають у віданні МОЗ і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у мм. Києві та Севастополі (далі - центральні міські); міські, міжрайонні, районні. МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, яку очолює головний лікар.
У силу підпункту 1 пункту 11 Положення №1317 групу інвалідності визначають міські, міжрайонні, районні комісії.
Згідно пункту 11 Положення №1317 ступінь втрати професійної працездатності працівників (у відсотках), ушкодження здоров`я яких пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків, та потреба у медичній і соціальній допомозі визначаються на підставі направлення лікувально-профілактичного закладу, роботодавця або уповноваженого ним органу чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, суду чи прокуратури.
Відповідно до пункту 12 Положення №1317, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Нормами пункту 13 Положення №1317, передбачено, що ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках метою виплати страхових сум за державним обов`язковим особистим страхуванням у день огляду комісією таких документів:
1) копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою оборони формою військово-лікувальним закладом або районним військовим комісаріатом у визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця або військовозобов`язаного в од проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров`я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Ступінь втрати працездатності застрахованого військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов`язаного з військової служби;
2) довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов`язаного до військової служби, що видана військово лікувальним закладом або районним закладом чи військовим комісаріатом за затвердженою Міноборони формою, якщо:
застрахованого визнано обмежено придатним до військової служби (зборів) або професійної діяльності у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранений (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів), але не підлягає звільненню з військової служби (зборів);
ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється на підставі поданих військово-лікарською комісією документів;
застрахованого визнано військово-лікарською комісією придатним до військової служби (зборів) у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів). Ступінь втрати працездатності застрахованого встановлює комісія після закінчення його лікування
Згідно з пунктом 24 Положення про медико-соціальну експертизу медико-соціальна експертна комісія видає особі, яку визнано особою з інвалідністю або стосовно якої встановлено факт втрати професійної працездатності, довідку та індивідуальну програму реабілітації і надсилає у триденний строк виписку з акта огляду комісії органові, у якому особа з інвалідністю перебуває на обліку як отримувач пенсії чи державної соціальної допомоги (щомісячного довічного грошового утримання), що призначається замість пенсії, та разом з індивідуальною програмою реабілітації - органові, що здійснює загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виписку з акта огляду комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках та потреби в наданні додаткових видів допомоги.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що рішення медико-соціальних експертних комісій спрямовані на забезпечення реалізації державної політики у сфері реабілітації інвалідів, створення правових, економічних, політичних, соціально-побутових і соціально-психологічних умов для задоволення їхніх потреб у відновленні здоров`я, матеріальному забезпеченні, посильній трудовій та громадській діяльності і стосуються виключно зазначених у таких рішеннях осіб.
Отже, медико-соціальна експертна комісія є суб`єктом владних повноважень і здійснює владні управлінські функції у відносинах з особами, стосовно яких прийнято відповідне рішення.
Відповідно до підпункту 1 пункту 11 Положення №1317 міські, міжрайонні, районні комісії визначають ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов`язане ушкодження здоров`я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров`я, пов`язане з виконанням ними трудових обов`язків.
Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, 09 червня 2020 року комісією Львівського обласного центру медико - соціальної експертизи було проведено первинний огляд ОСОБА_1 з метою встановлення групи інвалідності, за наслідками якого складено акт до огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 червня 2020 року №921, в пункті 16 якого (соціальна категорія) зазначено службовець та в пункті 18 (основна професія) - технік механік.
Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що такі дані не відповідає дійсності так, як в період прийняття участі у здійснені заходів із забезпеченням національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванню агресії Російської Федерації, на момент його першого звернення до медичного закладу основною професією являлась: снайпер 1-ої категорії 3-го відділення снайперського взводу, роти спеціального призначення, батальйону оперативного призначення імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького, військової частини №3066.
З огляду на зазначене, позивач вказує, що до акту від 09 червня 2020 року №921 мають бути змінені наступні дані, а саме: - в пункт 16 (соціальна категорія) - військовослужбовець; - в пункті 18 (основна професія) - снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення, що тягне за собою зміну загального проценту втрати працездатності, через підвищення вимог до основної професії (спеціальності), а також постає питання про надання ІІІ групи інвалідності, на підставі Свідоцтва про хворобу №166а/у від 28 листопада 2019 року Медичної/військово-лікарської/ комісії, яким позивача визнано обмежено придатним до військової служби, що унеможливлює займання ним попередньої посади (снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення).
На підтвердження зайняття ним основної професії снайпер позивач надав суду наступні документи: свідоцтво про хворобу від 28 листопада 2019 року №166а/у в графі 3 «місце служби, посада» зазначено 3-відділення снайперського взводу спеціального призначення резервного батальйону імені Г. Кульчинського, снайпер 1-ої категорії (арк. спр. 7), витяг з наказу командира військової частини 3066 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 29 січня 2020 року №20, зі змісту якого убачається, що старший сержант ОСОБА_1 займав посаду снайпер (1 категорії) 3 відділення взводу снайперів роти спеціального призначення батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) імені Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького (арк. спр. 6), копію військового квитка серії НОМЕР_2 , в розділі VII службові відмітки, внесено запис В/Ч 3066 10072 П снайпер (арк. спр. 68), а також витяг з послужного списку, відповідно до якого в період з 19 грудня 2018 року по 17 січня 2020 року позивач проходив службу на посаді снайпер (1 категорії) 3 відділення снайперського взводу роти спеціального призначення батальйону оперативного призначення (резервний батальйон) 24 бригада Північного оперативного територіального об`єднання Національної гвардії України (арк. спр. 63).
На думку суду, вказані документи слугують належними, допустимими та достатніми доказами на підставі яких можна дійти обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 будучи військовослужбовцем займав посаду снайпера.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частини друга статті 77 КАС України).
Суд уважає, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень відзиву на позовну заяву, як і будь яких письмових доказів та доводів в спростування вказаний обставин та на підтвердження зайняття позивачем посади «технік механік», що зазначено у пункті 18 акт до огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 червня 2020 року №921 суду не надано.
Визначаючись щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд виходить з такого.
У постанові Касаційного адміністративного суду від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17 було сформовано правову позицію, відповідно до якої протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
У спірних правовідносинах відповідач розглянув заяву від 23 лютого 2021 року про виправлення некоректно внесених даних в акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 червня 2020 року №921 та листом від 16 березня 2021 року №22 відмовив у її задоволенні (арк. спр. 5), тобто мала місце протиправна відмова у задоволенні заяви.
Ураховуючи характер спірних правовідносин, зміст порушених прав позивача, з метою їхнього ефективного захисту, суд дійшов висновку, що позов у цій частині підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною відмови Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформленої листом від 16 березня 2021 року №22 у виправлені внесених у акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 червня 2020 року №921 даних, проведення перерахунку проценту втрати працездатності та перегляд групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що при розгляді по суті спору у справах, у яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, в постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, від 30 листопада 2020 року в справі №200/14695/19-а.
Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи МОЗ України.
При цьому, вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров`я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційним повноваженням відповідних МСЕК, яке суд не може перебирати на себе, оскільки це, з поміж іншого, вимагає наявності медичної освіти та спеціальної підготовки.
З урахуванням зазначеного та виходячи зі змісту спірних правовідносин, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у цьому випадку буде покладення на відповідача обов`язку виправити внесені дані у Акт огляду медико-соціальною експертною комісією 09 червня 2020 року №921, а саме у пункту 16 (соціальна категорія) військовослужбовець, у пункті 18 (основна професія) - снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення та повторно провести ОСОБА_1 перерахунок втрати працездатності відповідно до основної професії, а також повторно переглянути отримання групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності від основної професії на основі поданих документів.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов`язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (79008, Львівська область, місто Львів, вулиця Руська, будинок 20, ідентифікаційний код юридичної особи 20762605) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», оформленої листом від 16 березня 2021 року №22 у виправленні внесених у акт огляду медико-соціальною експертною комісією від 09 червня 2020 року №921 даних, проведення перерахунку проценту втрати працездатності та перегляд групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності.
Зобов`язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» виправити внесені дані у Акт огляду медико-соціальною експертною комісією 09 червня 2020 року №921, а саме у пункті 16 (соціальна категорія) військовослужбовець, у пункті 18 (основна професія) - снайпер 1-ої категорії, роти спеціального призначення.
Зобов`язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» повторно провести ОСОБА_1 перерахунок втрати працездатності відповідно до основної професії та повторно розглянути (переглянути) питання отримання групи інвалідності відповідно до проценту втрати працездатності від основної професії на основі поданих документів.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 08 листопада 2021 року.
Судове рішення № 100994751, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 08.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 140/5309/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: