Ухвала суду № 100994527, 10.11.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні адміністративного позову

м. Вінниця

10 листопада 2021 р. Справа № 120/11709/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Юлії Миколаївни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Махнівської сільської ради; приватного підприємства "Земельний центр"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Махнівської сільської ради; приватного підприємства "Земельний центр"; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

За змістом позовних вимог позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №29-11-08 Махнівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області від 16.08.2021 в частині скасування рішення 4 сесії 7 скликання Махнівської сільської ради №32-04-07 від 30.09.2020;

- зобов`язати Махнівську сільську раду погодити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати ПП «Земельний центр» зареєструвати земельні ділянки визначені «Проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території АДРЕСА_1 » у Державному земельному кадастрі;

- зобов`язати ПП «Земельний центр» надати позивачеві розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на території АДРЕСА_1 , а також спеціальний електронний обмінний файл (ХМL-файл), що містить вказаний проект та графічні матеріали до нього;

- зобов`язати Махнівську сільську раду прийняти рішення яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на території АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 27.09.2021 вирішено прийняту позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.10.2021 до суду надійшов відзив Махнівської сільської ради, за змістом якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та вказує, що при прийнятті оскаржуваного рішення враховано рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009, Генеральний план с. Махнівка та звернення власників сусідніх ділянок, які просили не передавати земельну ділянки ОСОБА_1 , оскільки таким чином буде обмежено доступ до їхніх земельних ділянок.

19.10.2021 від ПП "Земельний центр" також надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позовні вимоги заперечує та, серед іншого вказує, що позивач помилково вказує про не отримання нею проекту відведення земельної ділянки, оскільки останній вручено ОСОБА_1 особисто 17.06.2021 для погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками та землекористувачами.

25.10.2021 позивачем подано відповідь на відзив ПП "Земельний центр", у якій ОСОБА_1 заперечує доводи сторони відповідача.

26.10.2021 надійшла відповідь на відзив Махнівської сільської ради, у якій позивач вказує про безпідставність доводів відповідача про те, що передання у власність спірної земельної ділянки спричинить іншим особам перешкоди у користуванні земельними ділянками.

09.11.2021 на адресу суду надійшла заява про забезпечення адміністративного позову, у якій позивач просить заборонити Махнівській сільській раді Хмільницького району Вінницької області вчиняти дії щодо розпорядження та зміни меж земельної ділянки площею 0,12 га з цільовим призначенням - для індивідуального садівництва, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви вказано, що 30.09.2020 Махнівською сільською радою Козятинського району Вінницької області на 4 сесії 7 скликання ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому, 16.08.2021 Махнівська сільська рада ухвалила рішення 11 сесії 8 скликання про скасування рішення 4 сесії 7 скликання Махнівської сільської ради №32-04-07 від 30.09.2021 в частковому порядку. Вказаним рішенням вирішено скасувати дозвіл на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність позивача.

З огляду на зазначене ОСОБА_1 вказує, що в неї є припущення стосовно того, що за відсутності судової заборони, зважаючи на явно незаконне рішення Махнівської сільської ради щодо скасування дозволу на оформлення у власність земельної ділянки відповідач може вчиняти дії із земельною ділянкою, спрямовану на її поділ та оформлення права власності за іншими особами. Відтак, спірна земельна ділянка перейде у власність інших осіб.

Крім того, позивач вказує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист моїх порушених прав та інтересів позивача. Так, ухвалення рішень Махнівською сільською радою щодо спірної земельної ділянки унеможливить виконання такого судового рішення, змусить ініціювати нові позови з метою відновлення прав, чим створить необґрунтовані обмеження доступу до правосуддя та унеможливить ефективний захист у одному судовому процесі.

Частиною 1 статті 154 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене та беручи до уваги, що матеріалів справи достатньо для вирішення відповідного процесуального питання, суд вважає за можливе здійснити розгляд заява про забезпечення позову у письмовому провадженні (без участі сторін).

Вирішуючи питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно пунктами 1, 2 частини 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Положеннями пунктів 1, 2 частини 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта або забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову "зазначено, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13.09.1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

При цьому, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 826/10936/18, від 30.09.2019 року у справі № 826/10936/18, від 22.11.2019 року у справі № 640/18007/18.

У свою чергу, зі змісту заяви представника позивача про забезпечення позову вбачається, що остання обґрунтована необхідністю вжиття таких заходів у зв`язку з тим, що скасувавши, оскаржуваним рішенням, дозвіл на розроблення проекту землеустрою відповідача може вчинити дії спрямовані на її поділ та оформлення права власності за іншими особами.

Водночас стороною позивача не надано жодних доказів на підтвердження факту вчинення Махнівською сільською радою будь-яких дій, які б були спрямованими на створення перешкод для затвердження проекту землеустрою позивача, в разі скасування судом рішення №29-11-08 від 16.08.2021, в частині скасування рішення 4 сесії 7 скликання Махнівської сільської ради №32-04-07 від 30.09.2020, яким позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки.

Відтак, доводи позивача базуються на припущеннях та не підтверджуються жодними доказами.

Окрім того, суд не вбачає очевидної протиправності рішення Махнівської сільської ради №29-11-08 від 16.08.2021, у свою чергу, оцінка щодо правомірності прийняття такого рішення буде надана судом у рішенні за результатами розгляду даної справи.

Також, суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

На думку суду, ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд доходить висновку, що подана позивачем заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 150, 151, 154, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Бошкова Юлія Миколаївна