Рішення № 100993661, 12.10.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/4830/21

Провадження № 2-а/204/65/21 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 полка патрульної поліції м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бєдуха Юрія Олександровича про скасування постанови за відсутністю складу адміністративного правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2021 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 полку патрульної поліції міста Кривий ріг Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта Бєдуха Юрія Олександровича серії ДПО 18 № 778487 від 19 червня 2021 року, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за частиною 6 статті 121 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог вказав на те, що постановою інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 Полка патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України старшим лейтенантом поліції Бєдуха Юрієм Олександровичем серія ДПО18 № 778487 від 19 червня 2021 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. за частиною 6 статті 121 КУпАП за те, що 04 червня 2021 року о 12 годині 43 хвилин в Дніпропетровській області Криворізькому районі на автомобільній дорозі Н-11, 70 км. позивач керував автомобілем TOYOTA COROLLA номерний знак НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_2 який належить позивачеві. Інспектор Бєдуха Юрій Олександрович ДНП №016081 відмовив позивачеві в його клопотанні про долучення до матеріалів справи серія ДПО18 № 778487 від 19.06.2021 року, належним чином засвідчених копій документів які підтверджують про відсутність правосуб`єктності як державного органу, в якому позивач повинен реєструвати своє авто, а також підтвердження відсутності рахунків на які він повинен сплачувати гроші за отримання свідоцтва про реєстрацію та номерні знаки. Також позивачеві було відмовлено в його клопотанні про долучення до матеріалів справи серія ДПО18 № 778487 від 19.06.2021 року підтверджуючих доказів, а саме належним чином засвідчених копій запитів, відповідей , реєстраційних карток, витягів з ЄДР, а також офіційно отриманих відомостей в законний спосіб, відомостей з іноземного реєстру. Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною і нікчемною. Також зазначає, що він не повинен реєструвати транспортний засіб, оскільки сервісні центри і поліція в цілому незаконні організації. Під час розгляду вище зазначеної справи у позивача не було можливості належним чином захистити свої права і тому він змушений скористатись своїм правом звернутись до суду за захистом і відновленням своїх порушених прав.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 09 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

01 вересня 2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вищезазначеного вказав, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач керувався Правилами дорожнього руху, КупАП, в постанові чітко описано правопорушення, яке було скоєне, а тому він діяв в межах правового кола і не порушував норм процесуального права. Доказів того, що факт правопорушення не мав місце з боку позивача, останній суду не надав. Крім цього, позивач спотворює дійсні обставини справи з метою ухилитися від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а тому його вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

15 вересня 2021 року позивачем було подано відповідь на відзив, в якому вказав, що своїми діями ОСОБА_2 здійснював на позивача тиск, примушував його до дій не передбачених Конституцією України, Національним законодавством, Міжнародним законодавством ратифікованим Верховною Радою України. Провини своєї не визнає та відмовляється реєструвати своє авто в приватних реєстрах, в органах неутворених Законом.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

На підставі ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 19 червня 2021 року інспектором взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшим лейтенантом поліції Бєдуха Юрієм Олександровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ДПО 18 № 778487. З даної постанови вбачається, що 04 червня 2021 року о 12 год. 43 хв. в Дніпропетровській області, Криворізький р-н., АД 4-11, 70 КМ, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та перетнув дорожню розмітку 1.16.1 та на транспортному засобі, який не зареєстрований в уповноваженому органі МВС, чим порушив п.п. 2.9 В, 30.1 розділ 341.16 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 6 ст. 121 КУпАП. У зв`язку з вищевикладеним, даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. 00 коп. (а.с. 11-12).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до п. 2.9 В Правил дорожнього руху України, водієві забороняється, серед іншого, керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до п. 30.1 Правил дорожнього руху України, власники механічних транспортних засобів і причепів до них повинні зареєструвати (перереєструвати) їх в уповноваженому органі МВС або провести відомчу реєстрацію в разі, якщо законом установлена обов`язковість проведення такої реєстрації, незалежно від їхнього технічного стану протягом 10 діб з моменту придбання (отримання), митного оформлення або переобладнання чи ремонту, якщо необхідно внести зміни до реєстраційних документів.

Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, а також відсутності будь-яких обтяжень, у тому числі за даними Державного реєстру обтяжень рухомого майна, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків. Державний облік зареєстрованих транспортних засобів включає в себе процес реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про зареєстровані транспортні засоби та їх власників. Державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини). Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають вимогам, установленим МВС, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Крім цього, відповідно до вищевказаного Порядку, державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

З системного аналізу наведених правових норм чинного законодавства слідує, що державна реєстрація транспортного засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов`язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків та проводиться з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

Вищевказане повністю узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 161/19385/19, з повним текстом якої можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/94328532.

Крім цього, відповідно до п. 2.1 Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, серед іншого, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Як випливає з вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суду було надано диски з нагрудного відеореєстратора поліцейського, а також відеозапис зроблений позивачем. З даних відеозаписів вбачається, що позивач дійсно керував автомобілем, який незареєстрований у встановленому законом порядку.

Таким чином, в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 6 ст. 121 КУпАП, оскільки нормами чинного законодавства імперативно регламентовано заборону експлуатації водіями транспортних засобів, які не зареєстровані в України у встановленому порядку. Сам факт придбання за обставин пропуску 10-ти денного строку реєстрації не звільняє водія від обов`язку дотримуватись вимог чинного законодавства, яка полягає у не використовуванні (забороні експлуатації) такого транспортного засобу під час здійснення дорожнього руху.

Таким чином судом встановлено, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення складена з огляду на нездійснення позивачем державної реєстрації автомобіля у встановлені строки, неотриманні реєстраційного документа та державних номерних знаків, цей факт визнається позивачем та підтверджується матеріалами справи і встановлено відеозаписами, які було надано сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з п.п. 8,11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

а)передати пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;

б)дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;

в)дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов`язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

В постанові Верховного Суду від 15 березня 2019 року у справі №686/11314/17 вказано, що судом апеляційної інстанції встановлено, що працівник поліції з метою проведення профілактичної бесіди та роз`яснення водієві про порушення останнім ПДР України підійшов до водія та представився. При цьому зазначив, що оскільки позивач порушив ПДР України то поліцейський відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про національну поліцію" та п. 2.4 ПДР України мав підставу вимагати у водія пред`явити документи передбачені п. 2.1 ПДР України. Враховуючи наведене, висновки апеляційного суду про неправомірність вимоги посадової особи відповідача до позивача про пред`явлення документів в т.ч. реєстраційного документу на транспортний засіб є обґрунтованими (з повним текстом постанови можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/80481815).

Також в постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 444/2115/17 вказано, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав (з повним текстом постанови можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/93014930).

В постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №127/19283/17 вказано, що з аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб. Верховний Суд наголошує, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Колегія суддів констатує, що доводи позивача, стосовно необґрунтованості винесення постанови, а саме факту не здійснення правопорушення за яке передбачена відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП, спростовуються матеріалами справи. Водночас, на думку скаржника, він мав право не пред`являти посвідчення водія та реєстраційний документ на транспортний засіб на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною. Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені вище документи (з повним текстом постанови можливо ознайомитись за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/84494023).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та за наявності обставин, що підтверджують вину особи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З урахуванням вищевикладеного, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає необхідним відмовити позивачеві в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, ст. ст. 121, 251, 280, 288 КУпАП, ст. ст. 2, 6-11, 72, 77, 229, 242-246, 255, 293, 295, 297 КАС України, Правилами паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 № 1342 суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до інспектора взводу 2 роти 2 батальйону 2 полка патрульної поліції м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Бєдуха Юрія Олександровича про скасування постанови за відсутністю складу адміністративного правопорушення - відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана сторонами до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України, суд вважає необхідним зазначити у резолютивній частині рішення наступні дані:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомо, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Інспектор взводу 2 роти 2 батальйону 2 полка патрульної поліції м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Бєдух Юрій Олександрович, місцезнаходження: 50001, м. Кривий Ріг, вул. Волгоградська, буд. 11.

Суддя В.В. Самсонова