Рішення № 100993576, 08.11.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2636/21

Провадження № 2/202/1755/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

08 листопада 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: - Бєльченко Л.А.,

при секретарі: - Булгаковій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі у загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки і заборони відчуження припиненими, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з цим позовом, позивач зазначила, що 21.11.2006 року між нею і АТ Комерційний банк «ПриватБанк» (далі Банк) був укладений кредитний договір № DND0GK00006144. Згідно умовами цього договору Банк зобов`язався надати їй кредитні кошти у вигляді непоновлюваної кредитної лінії через касу на строк з 21.11.2006 року по 21.11.2026 року включно у розмірі 18 400,00 доларів США на купівлю квартири, а також у розмірі 3 680,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та згідно порядку, передбаченому п.п.2.1.3, 2.2.7 кредитного договору, зі сплатою за користування кредитом 0.84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і винагорода за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п.3.11 кредитного договору та винагорода за проведення додаткового моніторингу згідно п.6.2 договору.

Відповідно до п.1.3 кредитного договору забезпеченням виконання зобов`язань за договором виступає іпотека однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також інші види застави, іпотеки, поруки і т.п., надані Банку з метою забезпечення зобов`язань за Кредитним договором.

Відповідно до договору іпотеки № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, укладеного між нею, позивачем, і Банком, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за номером 9150, іпотекою забезпечується виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором від 21.11.2006 року № DND0GK00006144 по поверненню кредитних коштів, наданих у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 18 400,00 доларів США на строк до 21.11.2026 року включно.

У зв`язку з укладанням договору іпотеки, приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. була накладена заборона відчуження іпотечного майна: квартири АДРЕСА_1 , котра зареєстрована в реєстрі за номером 338 21.06.2006 року, і проведена державна реєстрація обтяження нерухомого майна в державному реєстрі іпотек, реєстраційний номер: 4089802 від 21.11.2006 року.

Вона, позивач, вважає, що іпотека за вищевказаним договором припинилася, оскільки припинилося основне зобов`язання за кредитним договором, що підтверджено судовим рішенням.

Позивач зазначила, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2018 року по справі №202/2404/16-ц відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до неї, ОСОБА_1 , третя особа - «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», про стягнення заборгованості за кредитним договором. Також відмовлено у зустрічному позові до Банку про визнання кредитного договору недійсним. Вказане рішення суду набрало законної сили. Позивач вказує, що цим судовим рішенням встановлено, що за період з 19.02.2007 року по 1.04.2016 року вона сплатила Банку 21 732,41 доларів США- погашення тіла кредиту, відсотків, комісії. Також вказаним судовим рішенням встановлено, що Компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», якій 19.02.2007 року Банк відступив право вимоги за Кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, не мала права здійснювати операції з обслуговування споживчих кредитів громадян України, а саме, перераховувати та стягувати проценти і комісії; нарахування і отримання Банком коштів з ОСОБА_1 у розмірі 21 732,41 доларів США за період з 19.02.2007 року по 14.04.3026 року, є безпідставним в силу положень ст.1212 ЦК України.

У зв`язку з зазначеним, позивач вважає зобов`язання за кредитним договором припиненими, тому просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Чумак С.О. позовні вимоги не визнав, зазначивши, що 21.11.2006 року між позивачем і Банком був укладений кредитний договір № DND0GK00006144. Згідно цього договору Банк зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит в розмірі 22 080,00 доларів США на термін до 22.11.2026 року, а позивач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідно до договору іпотеки № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, укладеного між Банком і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за номером 338, цим договором забезпечується виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, укладеного між сторонами, по поверненню кредиту, наданого у вигляді непоновлюваної лінії в сумі 18 400 доларів США на строк з 21.11.2026 року по 21.11.2026 року. За договором іпотеки в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ,

19.02.2007 року Банк відступив право вимоги за кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ».

14.04.2016 року « Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» відступив право вимоги за цим кредитним договором Банку.

Представник відповідача зазначив, що рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2018 року по справі №202/2404/16-ц, котрим відмовлено у задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, і на яке посилається позивач як на підтвердження позовних вимог, не встановлено факту припинення договірних правовідносин за основним зобов`язанням, не спростовано наявність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором. Підставою у відмові у задоволені позову є неподання належних і допустимих доказів Банком на підтвердження позовних вимог щодо нарахування та стягнення відсотків, комісії, пені під час відступлення право вимоги Банком до Компанії «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» в період з 19.02.2007 року по 14.04.2016 року. У зв`язку з викладеним, представник позивача вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, тому просив відмовити в їх задоволені.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи і перевіривши їх доказами, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 21.11.2006 року між ОСОБА_1 і Банком був укладений кредитний договір № DND0GK00006144, відповідно до умов якого позивач отримала кредит у розмірі 22 080,00 доларів США зі сплатою за користування ним відсотків 10,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.11.2026 року.

Відповідно до п.п.1 кредитного договору № DND0GK00006144 Банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 21.11.2006 року по 21.11.2026 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 18 400 доларів США на наступні цілі: купівля квартири, а також у розмірі 3 680,00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 0.84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно з договором іпотеки, укладеним між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за номером 338, цим договором забезпечується виконання зобов`язань позичальника за Кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, договором іпотекою забезпечується виконання зобов`язань за кредитним договором від 21.11.2006 року № DND0GK00006144, укладеного між Банком і іпотекодавцем по поверненню кредиту, наданого у вигляді не поновлюваної лінії в сумі 18 400 доларів США на строк з 21.11.2006 року по 21.11.2026 року (а.с.10,11).

Відповідно до п.7 договору іпотеки в забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором іпотекодавець надав в іпотеку нерухоме майно, а саме, однокімнатну квартиру загальною площею 21.10 кв.м., житловою площею 17.20 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-14).

У квітні 2016 року Банк звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», про стягнення заборгованості за кредитним договором. В квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулась з зустрічним позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2018 року у задоволені позовних вимог Банку до ОСОБА_1 , третя особа - «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», про стягнення заборгованості відмовлено. У задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 також відмовлено. Відмовляючи Банку в задоволені позову, суд відзначив, що заборгованість, розрахована останнім станом на 04.12.2017 року, не відображує операцій з неодноразового продажу прав вимоги до ОСОБА_1 (19.02.2007 року Банк відступив право вимоги за кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ». 14.04.2016 року « Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» відступив право вимоги за цим кредитним договором Банку). Нарахування та отримання Банком коштів з ОСОБА_1 у розмірі 21 732,41 доларів США за період з 19.02.2007 року по 14.04.2016 року є безпідставним в силу положень ст.1212 ЦК України. Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог Банку.

Частиною 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно,виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором,а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Частиною першою ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно частини першої ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Абзацом другим ст. 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Положенням ст. 3 цього Закону визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Як на підставу позову щодо визнання припиненою іпотеки і заборони відчуження за договором іпотеки № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, позивач посилається на припинення зобов`язань за основним зобов`язанням, кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, що підтверджується, на думку ОСОБА_1 , рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2018 року, яким відмовлено у задоволені позовних вимог Банку до ОСОБА_1 , третя особа - «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ», про стягнення заборгованості за цим кредитним договором.

Проте, як вбачається зі змісту вказаного рішення суду, Банку відмовлено у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 у зв`язку з недоведеністю позовних вимог Банком за кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, а не через відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед Банком.

За таких обстави відсутні підстави вважати, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року є припиненим. Отже і відсутні підстави вважати припиненими іпотеку і заборону відчуження за договором іпотеки № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, укладеним між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за номером 338, предмет іпотеки: квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі статтею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку суду про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях.

За встановлених обставин, суд вважає, що позивачем не доведено, не надано належних і допустимих доказів щодо припинення кредитного договору № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, тому відсутні підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, відмовляючи у задоволені позову, судові витрати позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити ОСОБА_1 у позові до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання іпотеки і заборони відчуження припиненими, що встановлені на підставі договору іпотеки № DND0GK00006144 від 21.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М., зареєстрованого в реєстрі за номером 9150.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бєльченко Л.А.