Рішення № 100993462, 11.11.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/7894/21

2-а/212/60/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дехта Р.В., за участі секретаря судового засідання Колісник К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі Дніпропетровської області, за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до Департаменту патрульної поліції, Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови серії ЕАН № 4392638 від 23.06.2021 про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що 23 червня 2021 року о 21 годинні 10 хвилин проходила по АДРЕСА_1 та її було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за перехід проїзної частини у невстановленому місці.

Ухвалою суду від 16 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 27 вересня 2021 року о 15 годинні 00 хвилин, який в подальшому відкладено на інші дати слухання.

Не погодившись із адміністративним позовом, відповідачем подано до суду письмовий відзив від 13 жовтня 2021 року (вхідний номер №28699/21 від 20 жовтня 2021 року).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання, що призначене на 11 листопада 2021 року не з`явився, своєю заявою просив суд слухати справо за його відсутністю.

Відповідач та третя особа до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, відеозапис, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення на нього, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що відповідач та третя особа не надали судові копію оскаржуваної постанови.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Покровському відділі ДВС у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) на виконанні перебуває постанова №ЕАН №4392638 від 23 червня 2021 року, що видана УПП в Дніпропетровській області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 штрафу в сумі 250 гривень, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідач у своєму відзиві від 13 жовтня 2021 року (вхідний номер №28699/21 від 20 жовтня 2021 року), зазначив, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП за перехід пішоходом проїзної частини у невстановленому місці.

Відповідно до ч. 1 ст. 127 КУпАП передбачена відповідальність за непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 ст. 268 КУпАП визначені права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зокрема, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. А саме, відповідно до ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція вживає заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку на вулицях, площах, у парках, скверах, на стадіонах, вокзалах, в аеропортах, морських та річкових портах, інших публічних місцях, а відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII.

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Згідно з п.11 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» до основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Поліцейський, відповідно до ч.1 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. В свою чергу, інспектор є працівником Управління, тобто посадовою особою органів Національної поліції. Таким чином, інспектор має законні підстави здійснювати провадження у справі про адміністративне правопорушення та приймати рішення про застосування адміністративного стягнення за місцем його вчинення.

Статтею 222 КУпАП передбачено перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції, зокрема, розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 127 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Частиною 5 ст. 258 КУпАП передбачено, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

В свою чергу, Конституційний Суд України у рішенні від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої ст.276 КУпАП дав офіційне тлумачення зазначеній нормі, вказавши, що положення частини 1 статті 276 КУпАП, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі № 1-11/2015, змісту ст.258 КУпАП станом на дату винесення рішення Конституційним Судом України, змісту ст.258 КУпАП України станом на дату винесення рішення по цій справі, суд вважає, що в разі заперечень особи, справа не може бути розглянута без певного часового інтервалу, достатнього для підготовки особи до захисту, тобто, не може бути розглянута безпосередньо на місці правопорушення.

Аналогічну правову позицію висловлено Вищим адміністративним судом України у справі №379/758/15-а (К/800/37207/15).

Суд також звертає увагу, що в Додатку №4 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395, передбачено форму запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.1.10 ПДР України, пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу, проїзна частина - елемент дороги, призначений для руху нерейкових транспортних засобів. Дорога може мати декілька проїзних частин, межами яких є розділювальні смуги.

Згідно з пунктом 4.7 ПДР України визначено, що пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч, а п.4.8 визначено, якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що наявні всі правові підстави для задоволення позову ОСОБА_1 та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

Разом з тим, враховуючи правову позицію, викладену 18.03.2020 року в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №543/775/17, у зв`язку з задоволенням позову підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивача сплачений останнім судовий збір в розмірі 951,60 грн.

Стягуючи судові витрати суд виходить з положень ч.1 ст. 139 КАС України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України, суд, –

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, третя особа: Покровський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – задовольнити повністю.

Скасувати постанову серія ЕАН №4392638 від 23.06.2021 року, видана УПП в Дніпропетровській області, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.127 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, службова особа якого виступала відповідачем у справі – Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження юридичної особи: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3), структурним підрозділом якого є Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 961 гривня 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: Р. В. Дехта