Ухвала суду № 100992525, 11.11.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

щодо вжиття заходів забезпечення позову

11 листопада 2021 року м. ХарківСправа № 922/4120/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання

розглянувши заяву (вх. № 24249 від 13.10.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Промисловість" про вжиття заходів забезпечення позову

по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Промисловість", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК”, Нововодолазький р-н, село Старовірівка про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Промисловість" (надалі - Заявник) з заявою (вх. № 26523 від 10.11.2021), де просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК”, ідентифікаційний код юридичної особи 40155319, ІПН 401553120209, Рахунок IBAN – НОМЕР_1 у банку АТ “ПІВДЕННИЙ” у м. Одеса, Україна, Рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ “Альфа-Банк”, МФО 300346) на суму основного боргу у розмірі 19 883 162,44 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі сто шістдесят дві гривні 44 коп.) гривень.

Обґрунтовування заяви Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК” звернулось до суду з заявою (вх. № 25152 від 26.10.2021 р.) про скасування заходів забезпечення позову, яка призначена ухвалою від 28.10.2021 до розгляду у судовому засіданні на "01" листопада 2021 р. о 14:00.

В судовому засіданні представником Позивача подав заяву (вх. №25549 від 01.11.2021) про скасування забезпечення позову яка підписана директором ТОВ "Торг-Промисловість" Савченко В.Є.

Як вказано у заяві (вх. №26523 від 10.11.2021) ОСОБА_1 не займає посаду директора ТОВ “ТОРГ-ПРОМИСЛОВІСТЬ”, оскільки з 05.11.2021 директором Товариства призначено Василишина Ф.Ф.

Також, заявник повідомляє, що 03.10.2021 колишній керівник позивача Савченко В.Є. звернулася до державного бюро розслідувань з Повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (копія якого додається до цієї заяви), просила зареєструвати кримінальне провадження за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого стст. 189, 364, 371 КК України, відносно слідчих Слідчого управління ГУНИ в Харківській області : А. Темник., Д.Сойман та інших працівників Слідчого управління ГУНП в Харківській області, що не представились, та визнати її потерпілою у кримінальному провадженні.

В описовій частині Повідомлення, ОСОБА_1 зазначає, що 08.10.2021 нею, як керівником та засновником ТОВ “ТОРГ-ПРОМИСЛОВІСТЬ”, до Господарського суду Харківської області було подано позов про стягнення заборгованості з відповідача, 13.10.2021 вона звернулася до Господарського суду Харківської області з заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК”, ідентифікаційний код юридичної особи 40155319, ІПН 401553120209, Рахунок IBAN НОМЕР_3 у банку АТ “ПІВДЕННИЙ” у м. Одеса, Україна, Рахунок IBAN - НОМЕР 2 в ПАТ Альфа-Банк, МФО 300346) на суму основного боргу у розмірі 19 883 162,44 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі сто шістдесят дві гривні 44 коп.) гривень, яку було задоволено судом та 23.10.2021 проголошено відповідну ухвалу. Надалі, нею, як керівником Товариства, було здійснено подальші дії для виконання ухвали суду та відкрито виконавче провадження.

29.10.2021 о 07-00 ранку, шляхом вибивання двері, до її оселі ( АДРЕСА_1 ) увірвалось семеро осіб, серед яких були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та в грубій формі, погрожуючи фізичною розправою силоміць посадили у авто та відвезли до Дніпровського відділення ГУНП (49000, м. Дніпро, Троїцька площа, 2а), чотири години утримуючи ОСОБА_1 та погрожуючи ув`язненням та фізичною розправою, після чого відвезли до нотаріуса, знов погрожували та змушували підписати документи про передачу частки статутного капіталу, які ОСОБА_1 відмовилася підписати, після чого її відпустили.

У своїй заяві позивач посилається на те, що колишній керівник Товариства ОСОБА_1 , під тиском слідчих А. Темник та Д. Соймай, відмовилася від позову та завила про скасування заходів забезпечення позову, не маючи на такі дії особистого наміру та розуміючи, що це призведе до колосальних збитків ГОВ “ТОРГ-ПРОМИСЛОВІСТЬ”.

Суд зазначає, що як і раніше заявник посилається на інформацію, яка була викладена в ухвалі від 23.10.2021, якою задоволено подану заяву (вх. № 24249 від 13.10.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Промисловість” про вжиття заходів забезпечення позову, а саме, що заявнику стало відомо (18.10.2021 р.), що у газету “Прем`єр” від 14.10.2021р. №243(7691), яка є найкрупнішим сайтом приватних оголошень м. Харків та області для фізичних осіб та бізнесу, ТОВ “Агрохолдінг Восток” подало оголошення про те, 15.10.2021 р. в 11:30 год. буде відбуватися аукціон, організований Відповідачем, на якому буде відбуватися продаж належного йому майна та сільськогосподарської техніки.

Це, на його думку заявника дає привід стверджувати, що Відповідач здійснює умисні дії, направлені на вчинення дій, які полягають в тому, що останній умисно реалізує майно, на яке, у разі задоволення позову про стягнення грошових коштів, може бути накладений арешт з метою його подальшої реалізації. Таким чином, як привід стверджувати, що у Позивача є обґрунтована підозра, що у разі невжиття заходів забезпечення позову в вигляді арешту належного Відповідачу майна та грошових коштів, є реальна загроза невиконання рішення суду, у разі задоволення позову. Тому як до часу, коли рішення суду буде підлягати виконанню, Відповідач може не мати, а ні грошей, а ні майна, за рахунок якого можливо буде виконати рішення суду. Враховуючи те, що сума боргу є досить значною, то забезпечити належне виконання рішення суду можливо лише задоволення даної заяви, шляхом накладення арешту на все майно, яке належить ТОВ “Агрохолдінг Восток”, а також на грошові кошти, які можуть перебувати на рахунках, зазначених в заяві.

Як вже зазначалось у попередній заяві (вх. № 24249 від 13.10.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Промисловість” про вжиття заходів забезпечення позову та було викладено в ухвалі суду (ухвала від 23.10.2021) щодо підстав накладення заходів забезпечення позову, а також не змінні і описані у поданій заяві (вх. №26523 від 10.11.2021р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Промисловість" про вжиття заходів забезпечення позову, суд не вбачає підстав викладати їх знову.

Вирішуючи вказану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, на підставі висновків, зроблених в результаті дослідження наявних у справі доказів та доказів поданих Позивачем з урахуванням розгляду справи, яке знаходиться в провадженні Господарського суду Харківської області, аналізу доводів заяви, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Слід вказати, що з огляду на положення ст.ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, як зазначено у правовому висновку Верховного суду від 17.10.2019 року у справі №640/7285/19, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Судом було постановлено ухвалу від 23.10.2021 щодо задоволення поданої заяви (вх. № 24249 від 13.10.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торг-Промисловість” про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК” (ідентифікаційний код юридичної особи 40155319, ІПН 401553120209, Рахунок IBAN – НОМЕР_1 у банку АТ “ПІВДЕННИЙ” у м. Одеса, Україна, Рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ “Альфа-Банк”, МФО 300346) та на майно в межах суми заявленої у позові - 19 883 162,44 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі сто шістдесят дві гривні 44 коп.) гривень.

Приймаючи таке рішення суд виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до фактичного порушення прав заявника, як позивача до вирішення спору по суті, що утруднить виконання рішення суду та призведе до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Проте судом 01.11.2021 розглядалась заява про скасування заходів забезпечення позову і своєю ухвалою суд: відмовив у заяві (вх. № 25152 від 26.10.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК” про скасування заходів забезпечення позову; задовольнив заяву (вх. № 25549 від 01.11.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Промисловість" про скасування заходів забезпечення позову; постановив скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.10.2021 у справі № 922/4120/21 щодо накладення арешту на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК” (ідентифікаційний код юридичної особи 40155319, ІПН 401553120209, Рахунок IBAN – НОМЕР_1 у банку АТ “ПІВДЕННИЙ” у м. Одеса, Україна, Рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ “Альфа-Банк”, МФО 300346) та на майно в межах суми заявленої у позові - 19 883 162,44 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі сто шістдесят дві гривні 44 коп.) гривен.

Також, судом було вказано, що ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та у строк, що передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України. Та повідомлено, що відповідно до ч. 9 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали. Повний текст ухвали підписано 01.11.2021.

Згідно з інформації КП "Діловодство спеціалізованого суду" (КП "ДСС") судом встановлено, що від ТОВ "Торг-Промисловість" надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Харківської області від "01" листопада 2021 р. по справі № 922/4120/21 через апеляційну інстанцію супровідним листом САГС №022556 від 03 листопада 2021 р., а відповідно до п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції 08.11.2021 надіслано до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "Торг-Промисловість" вих. № б/н від 01.11.2021 (вх. № 1589 від 04.11.2021) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 разом із матеріалами оскарження ухвали по справі № 922/4120/21 за позовом ТОВ "Торг-Промисловість" до ТОВ "ВОСТОК АГРО-ПІДПРИЄМСТВО" про стягнення коштів.

Тобто з наведеного вбачається, що не погодившись з судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Торг-Промисловість" подало апеляційну скаргу про скасування судового рішення першої інстанції - ухвали Господарського суду Харківської області від "01" листопада 2021 р. по справі № 922/4120/21.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Обов`язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовим аспектом поняття доступу до правосуддя.

Водночас Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України”, заяви №17160/06 та №35548/06).

Відповідні положення Конвенції відображено у статті 55 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права що визначено у статті 129 Конституції України.

Відповідно до положень ст. 140 ГПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Так ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України та необхідність дотримуватися принципу правової визначеності в питаннях чіткості закону. Так, у пункті 46 рішення ЄСПЛ від 3 квітня 2008 року у справі “Корецький та інші проти України” було зазначено, що навіть припускаючи, що положення закону були правильно розтлумачені судами й таке втручання базувалося на формальній підставі, закріпленій у національному законодавстві, Суд нагадує, що вислів “передбачений законом” у пункті 2 статті 11 Конвенції не тільки вимагає, щоб дія, яка оскаржується, була передбачена національним законодавством, але також містить вимогу щодо якості закону.

У пункті 47 цього ж рішення ЄСПЛ зазначає, що закон має бути доступний для конкретної особи та достатньо чітко сформульований, щоб вона могла, якщо це необхідно, за допомогою кваліфікованих радників передбачити в розумних межах виходячи з обставин справи ті наслідки, які може спричинити означена дія. Щоб положення національного закону відповідали цим вимогам, він має гарантувати засіб юридичного захисту від свавільного втручання органів державної влади у права, гарантовані Конвенцією. У питаннях, які стосуються основоположних прав, надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права - одним з основних принципів демократичного суспільства, гарантованих Конвенцією. Відповідно, закон має достатньо чітко визначати межі такої дискреції та порядок її реалізації. Ступінь необхідної чіткості національного законодавства, яке безперечно не може передбачити всі можливі випадки, значно залежить від того, яке саме питання розглядається, від сфери, яку це законодавство регулює, а також від кількості та статусу осіб, яких воно стосується.

Суд зазначає, що відповідно положення Господарського процесуального кодексу України щодо забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду містять вказівку на випадки, у яких рішення суду не може бути предметом відповідної перевірки, проте, як зазначалось в ухвалі суду від 01.11.2021 року у справі №922/4120/21, ч. 9 ст. 140 ГПК України чітко встановлено, що оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.

У процесуальних кодексах у редакції відповідно до Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” законодавцем внесені зміни у норми, які регулюють інститут забезпечення позову, а також порядок та об`єкти апеляційного та касаційного оскарження.

Відповідно до положень статті 140 ГПК України, якою визначено порядок розгляду заяви про забезпечення позову, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (частина восьма вказаної статті Кодексу). Аналогічні положення містять також частина десята статті 153 ЦПК України та частина восьма статті 154 КАС України.

Частина друга статті 254 ГПК України надає учасникам справи, особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

До таких ухвал, наведених у частині першій статті 255 ГПК України, належать, зокрема, ухвали суду першої інстанції: про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову (пункт 3); про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову (пункт 4); про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення (пункт 5).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, про що у кожному з наведених випадків ухвалює судове рішення у вигляді постанови.

За змістом статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов, зокрема, забезпечується в тому числі забороною відповідачу вчиняти певні дії, зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності.

При цьому, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

За частиною одинадцятою статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Таким чином, з урахуванням наведеного з підстав викладеного у висновках ВС у справі № 753/22860/17, а також тих обставин, що частиною 9 статті 140 ГПК України визначено (передбачено законодавцем), що оскарження ухвали про скасування забезпечення зупиняє виконання цієї ухвали у справі № 922/4120/21, а самі дії щодо скасування даного забезпечення хоча й набрали законної сили у розумінні ст. 235 ГПК України (згідно часини першої - ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом), проте зупинена її дія щодо виконання такої ухвали на підставі ч. 9 ст. 140 ГПК України.

А отже на думку суду, забезпечуючи певний рівень юридичного захисту, де одним з елементів верховенства права є апеляційне оскарження, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та принцип правової визначеності, який передбачає дотримання характеру судового рішення, судом не може бути вжито заходів забезпечення позову, на які посилається ТОВ "Торг-Промисловість" у своїй заяві (вх. №26523 від 10.11.2021р.) стосовно накладення арешту на грошові кошти належні Товариству з обмеженою відповідальністю “АГРОХОЛДИНГ ВОСТОК” (ідентифікаційний код юридичної особи 40155319, ІПН 401553120209, Рахунок IBAN – НОМЕР_1 у банку АТ “ПІВДЕННИЙ” у м. Одеса, Україна, Рахунок IBAN - НОМЕР_2 в ПАТ “Альфа-Банк”, МФО 300346) та на майно в межах суми заявленої у позові - 19 883 162,44 (дев`ятнадцять мільйонів вісімсот вісімдесят три тисячі сто шістдесят дві гривні 44 коп.) гривень, оскільки такі заходи хоча й скасовані проте саме скасування даних заходів зупинене до вирішення Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ "Торг-Промисловість" вих. № б/н від 01.11.2021 (вх. № 1589 від 04.11.2021) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 01.11.2021 по справі № 922/4120/21

Враховуючи вищевикладені обставини, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення та заходи забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні поданої заяви про вжиття заходів забезпечення позову

Відповідно до ч.6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви (вх. № 24249 від 13.10.2021 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торг-Промисловість" про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст.254-257 ГПК України.

Ухвалу складено та підписано 11.11.2021 року

Суддя І.П. Жигалкін

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.