Рішення № 100992461, 11.11.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3581/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідентифікаційний код 42206328) до Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315455) про стягнення 3613,80 грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про стягнення заборгованості за електричну енергію в сумі 3269,40 грн, заборгованості по пені у розмірі 172,91 грн, 3% річних у розмірі 37,55 грн та індексу інфляції у сумі 133,94 грн. Справу позивач просить розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60388 від 01.01.2019 та приписів ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, несвоєчасно вніс плату за отриману від позивача у грудні 2020 та січні 2021 року електричну енергію, у зв`язку із чим позивачем заявлені до стягнення вказані суми заборгованості за електричну енергію, а також пені, 3% річних та інфляційних, розрахованих станом на 01.07.2021.

Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/3581/21. Вирішено здійснювати розгляд вказаної справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

01.10.2021 до господарського суду Харківської області від відповідача у справі надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 23008, в якому останній проти позову заперечує та просить у його задоволенні відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає про те, що до позовної заяви у якості доказів позивачем додано Договір про постачання електричної енергії постачальника універсальних послуг № 60388 від 01.01.2019. Відповідно до змісту вказаного договору сторонами в ньому визначені ПрАТ "Харківенергозбут" та міжрегіональне управління. Відповідно до запису № 14801020000082677 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 29.10.2019 проведено державну реєстрацію Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Отже, позивач стверджує про існування певної обставини, а саме про невиконання умов Договору № 60388 від 01.01.2019 міжрегіональним управлінням, підтверджуючи цю обставину доданим до позову проектом не підписаного сторонами договору. Відповідач зазначає, що міжрегіональне управління, яке створено лише 29.10.2019 не укладало та не могло укладати Договір № 60388 від 01.01.2019 і не може нести відповідальність за невиконання його умов, оскільки на момент його нібито укладання взагалі не існувало та не виступало його стороною.

Також, відповідач зазначає, що між Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут" та Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) укладено договір про закупівлю електричної енергії від 04.03.2020 №25 (далі - Договір № 25). Строк постачання електричної енергії та строк дії вищезазначеного договору з 01.01.2020 по 31.12.2020 включно.

Згідно з умовами Договору № 25 ПРАТ "Харківенергозбут" постачає електричну енергію міжрегіональному управлінню в обсягах та за ціною, визначених цим договором.

Також, протягом 2020 року до Договору № 25 сторонами було підписано додаткові угоди №1 у зв`язку зі змінами вартості кВт*год. у квітні 2020, № 2 у зв`язку зі змінами вартості кВт*год. у липні, № 3 у зв`язку зі змінами вартості кВт*год. у серпні та № 4 у зв`язку зі змінами вартості кВт*год. у жовтні 2020.

Додаткові угоди до договору №25 від 04.03.2020 у грудні 2020 року у зв`язку зі змінами вартості електроенергії до відділу бухгалтерського обліку та звітності Управління бухгалтерського обліку, фінансового та господарського забезпечення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не надходили.

Отже, враховуючи невідповідність тарифу умовам Договору № 25 та відсутність зареєстрованих додаткових угод до нього, сплатити заборгованість за грудень 2020 року не виявлялось за можливе.

Водночас, Позивач в позовній заяві зазначає, що рахунок за грудень 2020 року на адресу Відповідача було відправлено 05.01.2021.

Проте, сплата коштів за договірними зобов`язаннями можлива лише протягом певного бюджетного періоду (року) і за умови попередньої реєстрації бюджетних зобов`язань за такими послугами.

Крім того, між Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» та Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) було укладено договір про закупівлю електричної енергії від 18.02.2021 №64 (далі Договір № 64).

Строк постачання електричної енергії та строк дії вищезазначеного договору з 18.02.2021 по 31.12.2021 включно.

До Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) надійшов акт приймання передачі електричної енергії за січень 2021 року та рахунок за електричну енергію на суму 1971,85 грн.

Однак, здійснити оплату по вказаному рахунку виявилось неможливим, оскільки в документах було посилання саме на Договір № 60388, тоді як між Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м.Харків) діяв з 18.02.2021 Договір № 64. Крім того, за даними бухгалтерського обліку заборгованість по вищезазначеним договорам відсутня, бюджетні фінансові зобов`язання за грудень 2020 року та січень 2021 року в органах Державної казначейської служби України не зареєстровані.

Враховуючи, сплив строку дії Договору № 25 (до 31.12.2020 ) постачання електричної енергії до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за період з 01.01.2021 по 17.02.2021 здійснювалось за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 26.03.2021 № 90 (Договір №90), укладеного між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та міжрегіональним управлінням. Керуючись вищезгаданою нормою Постанови № 312 сторонами за Договором № 90 було вирішено з урахуванням частини 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширити дію договору за фактом споживання електричної енергії - з 01.01.2021.

За змістом Договору № 90 постачання електричної енергії здійснювалось споживачам, розташованим тільки у м. Харкові.

Втім, зі змісту позовних вимог та рахунків, направлених до міжрегіонального управління протягом січня 2021 для проведення відповідних розрахунків слідує, що недоплата за спожиту електроенергію виникла внаслідок споживання електричної енергії підпорядкованими органами Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), розташованими на території Харківської області. При цьому, Договором №90 постачання електричної енергії на території об`єктів Харківської області передбачено не було.

Отже, відповідач вважає, що позивачем не підтверджено факт укладення сторонами Договору № 60388, а відтак, і наявності зобов`язання міжрегіонального управління проведення розрахунків з Приватним акціонерним товариством "Харківенергозбут".

Відповідач також заперечує проти нарахування позивачем пені, інфляційних втрат та 3% річних.

До відзиву на позовну заяву у порядку ст. 165 ГПК України відповідачем надані докази надсилання вказаного відзиву на позовну заяву на адресу позивача у справі та судом встановлено, що він поданий у строк визначений судом, а тому судом прийнято відзив на позовну заяву до розгляду.

08.10.2021 до господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив за вх. №23761, в якій позивач не погоджується із доводами викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву та зокрема зазначає про те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" ліквідується як юридична особа публічного права Головне територіальне управляння юстиції у Харківській області. Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" утворюється Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов`язки.

У зв`язку з проведенням організаційних заходів та впорядкуванням документації на підставі статей 509, 510, 512-514, 520-523 ЦК України та у зв`язку з реорганізацією Споживача (Відповідач) шляхом утворення Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків (який є правонаступником (в особі керівника - Філатової Тетяни Дмитрівни) відповідно до положень ст. 106-108 ЦК України було двостороннє підписано Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60388 від 01.01.2019.

Також, позивач зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону). Таким чином, фактично споживши електричну енергію у січні 2019 року, відповідач приєднався до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (публічного). Так, по Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60388 від 01.01.2019, згідно переданих даних від АТ "Харківобленерго" відповідачу було проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію, згідно відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам електропостачальника ПрАТ"Харківенергозбут".

Також, позивач зазначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на підключення до Договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 26.03.2021 № 90. Процедура закупівлі має відповідати вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та може тривати не менше ніж 80 календарних днів. У даному випадку за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60388 від 01.01.2019 в позовних вимогах визначено період заборгованості з грудня 2020 року по червень 2021 року станом на 01.07.2021, а безпосередньо за використану електричну енергію за грудень 2020 року та січень 2021 року. Також, згідно з переданими даними від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", де встановлено факт фактичних обсягів споживання електричної енергії за вищезазначеним Договором від 01.01.2019 № 60388. Відповідно до п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, "Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.

Також, позивач зазначив, що п.4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, встановлено, що у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Вищезазначеного звернення від Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків до позивача не надходило.

У зв`язку з вищевикладеним, у позивача були відсутні правові підстави щодо припинення дії вищезазначеного Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, зокрема у січні 2021 року, та переведення Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) на постачання електричної енергії постачальником “останньої надії”.

До відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України позивачем надані докази надсилання вказаної відповіді на відзив на адресу відповідача у справі та судом встановлено, що вона подана у строк визначений судом, а тому судом прийнято відповідь на відзив до розгляду.

На момент ухвалення даного рішення строк для подання заперечень відповідачем закінчився, він не скористався своїм процесуальним правом на подання заперечень.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.10.2018 №1268 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо передачі даних побутових та малих не побутових споживачів постачальнику електричної енергії, на якого відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) покладається виконання функції універсальної послуги на закріпленій території", згідно Переліку постачальників універсальних послуг на території Харківської області таким постачальником визначено ПрАТ "Харківенергозбут". ПрАТ "Харківенергозбут" має ліцензію з постачання електричної енергії (постанова НКРЕКП від 19.06.2018 №505).

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з п. 7 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

Так, ураховуючи наведені приписи, та те, що Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, правонаступником якого є Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, Договір вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60388 з 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.

Дані про Споживача передані від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго".

Відповідач приєднався до умов Договору № 60388 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів.

Порядок розрахунків за Договором № 60388 від 01.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 2, яка є невід`ємним додатком до Договору.

Згідно п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Пунктом 5.9 та п. 5.13 Договору передбачено, що оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника. Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього Договору.

За умовами п. 3 Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Платником один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті “Призначення платежу” посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані Платником за електричну енергію, Постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості Споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; в разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів, у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати:

- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки;

- 3% річних з простроченої суми.

При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Згідно з переданими даними від АТ “Харківобленерго” відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за грудень 2020 на суму 1 081,29 грн, ПДВ 20 % 216,26 грн, разом з ПДВ 1297,55 грн. Відповідачем за грудень 2020 спожито 450 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за грудень 2020 було відправлено засобами поштового зв`язку 05.01.2021. Строк оплати рахунку до 20.01.2021. Рахунок не сплачений.

- за січень 2021 на суму 1 643,21 грн, ПДВ 20 % 328,64 грн, разом з ПДВ 1 971,85 грн. Відповідачем за січень 2021 спожито 555 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за січень 2021 було відправлено засобами поштового зв`язку 12.02.2021. Строк оплати рахунку до 26.02.2021. Рахунок не сплачений.

Станом на 01.07.2021 загальна сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору № 60388 від 01.01.2019 складає 3 269,40 грн. Наразі відповідач свої зобов`язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав. Також у зв`язку із простроченням відповідачем оплати поставленої електричної енергії, позивачем нараховано пеню у розмірі 172,91 грн, 3% річних у розмірі 37,55 грн та інфляційних втрат у розмірі 133,94 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону України “Про ринок електричної енергії” встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключено побутовим та малим не побутовим споживачам.

Відповідно до п.93 ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" універсальна послуга це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України.

Пунктами 62 та 42 ч.1 зазначеного вище Закону визначено, що: побутовий споживач це індивідуальний побутовий споживач (фізична особа яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність); малий непобутовий споживач це споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем фактично спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах Договору № 60388 з 01.01.2019 з Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, правонаступником якого є відповідач, та дані про якого передані від попереднього постачальника Акціонерного товариства "Харківобленерго".

Також, судом встановлено, що між сторонами 27.01.2020 укладено додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги № 60388 з 01.01.2019, відповідно до якої сторони домовились змінити в Договорі та у всіх додатках, які є невід`ємною частиною Договору слова: "назва Споживача Головне територіальне управління юстиції у Харківській області (код ЄДРПОУ 34859512) замінівши їх словами: "назва Споживача Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315455).

Оскільки за умовами договору № 60388 від 01.01.2019 (п.2.1 договору) величина встановленої договірної потужності не перевищує 30 кВт, відповідач є малим непобутовим споживачем та має право на отримання універсальних послуг.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов`язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов`язок щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії на суму 3269,40 грн у встановлений договором строк не виконав. Факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений та підтверджується матеріалами справи.

Доводи відповідача стосовно того, що договір № 60388 від 01.01.2019 є неукладеним спростовані вище встановленими фактами, а тому є необгрунтованими та безпідставними.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.

Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 3269,40 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, суд зазначає, що заперечення відповідача стосовно того, що відповідач, який створений лише 29.10.2019 не може нести відповідальність за невиконання умов вказаного вище договору укладеного до створення відповідача, є безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.

Отже, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції" ліквідується як юридична особа публічного права Головне територіальне управління юстиції у Харківській області. Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" утворюється Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків), яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків зареєстровано за № 43315445 від 29.10.2019.

У зв`язку з проведенням організаційних заходів та впорядкуванням документації на підставі статей 509, 510, 512-514, 520-523 ЦК України та у зв`язку з реорганізацією Споживача (відповідач) шляхом утворення Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків (який є правонаступником (в особі керівника - Філатової Тетяни Дмитрівни) відповідно до положень ст. 106-108 ЦК України було двостороннє підписано Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60388 від 01.01.2019.

Отже, доводи відповідача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Судом також не приймаються заперечення відповідача стосовно того, що після спливу строку дії Договору № 25 постачання електричної енергії до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за період з 01.01.2021 по 17.02.2021 року здійснювалось за Договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" від 26.03.2021 № 90, укладеного між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" та відповідачем, з огляду на наступне.

Процедура закупівлі має відповідати вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) та може тривати не менше ніж 80 календарних днів.

У даному випадку за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 60388 від 01.01.2019 в позовних вимогах визначено період заборгованості з грудня 2020 року по червень 2021 року станом на 01.07.2021, а безпосередньо за використану електричну енергію за грудень 2020 року та січень 2021 року. Також, згідно з переданими даними від оператора системи розподілу АТ "Харківобленерго", де встановлено факт фактичних обсягів споживання електричної енергії за вищезазначеним Договором від 01.01.2019 № 60388.

Відповідно до п. 6.1.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила), "Зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення.

Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу".

Згідно п.4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта.

Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об`єкт.

Відповідно ч.4 п.6.2.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312, у разі закінчення строку дії договору про постачання електричної енергії або дострокового його розірвання (припинення його дії) електропостачальник за 20 днів до передбачуваного дня припинення дії договору та постачання електричної енергії споживачу повинен повідомити про це споживача, відповідного (відповідних) оператора (операторів) системи та постачальника “останньої надії”, на території діяльності якого розташовані електроустановки такого споживача, із зазначенням дати, з якої такий електропостачальник припинить здійснювати постачання електричної енергії споживачу.

Проте, відповідач на адресу позивача з відповідними зверненнями про намір припинити договір № 60388 від 01.01.2019 не звертався, заяву про розірвання договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не надавав, а тому переведення позивачем відповідача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" не здійснювалось.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано. Факт постачання електричної енергії позивачем підтверджується матеріалами справи, а саме: рахунками за електричну енергію та актами приймання - передачі електричної енергії, наявними в матеріалах справи.

Щодо заперечень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, зокрема про те, що з 01.01.2021 постачання електричної енергії для відповідача повинно було здійснювати Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", як постачальник "останньої надії", суд зазначає наступне.

Згідно ч.5 ст.64 Закону України “Про ринок електричної енергії”, Постачальник "останньої надії" зобов`язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Частиною 6 ст.64 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно ч.8. ст.64 Закону України “Про ринок електричної енергії”, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Проте, доказів того, що відповідач отримував електричну енергію від постачальника "останньої надії" відповідачем суду не надано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 172,91 грн, що нарахована позивачем за період з січня 2021 року по червень 2021 року.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 614 Цивільного Кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 Господарського кодексу України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною 2 статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Так, відповідно до статей 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно з п. 5.11 Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені.

Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції, постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 10 робочих днів від дня його отримання споживачем. Суми пені, 3% річних, інфляційних сплачуються споживачем на рахунок постачальника.

У п. 1.12. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 р. за № 14 господарським судам роз`яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши правильність нарахування пені у розмірі 172,91 грн, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та здійснено позивачем арифметично вірно, відповідно до цього позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 172,91 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих за невиконання грошового зобов`язання за Договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур`єр".

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При розрахунку інфляційних втрат слід враховувати рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. N 62-97р.

В рекомендаціях Верховного суду України від 03.04.1997р. N 62-97р зазначено, що у випадку коли поверненню підлягає сума, яка складається зі внесків, здійснених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються.

Крім того зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховуються на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, а тому слід вважати, що сума внесена за період з 1 по 15 відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а з 16 по 31 число то розрахунок починається з наступного місяця

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати відповідачем за надані позивачем послуги згідно Договору перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних та інфляційних за допомогою програми Законодавство, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат відповідає вимогам діючого законодавства, є правомірним, а тому, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 37,55 грн, а також інфляційних втрат в сумі 133,94 грн, а відтак позов в цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у разі задоволення позову покладається на відповідача, а отже судові витрати: судовий збір у розмірі 2270,00 грн покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 611, 612, 623-629 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315455) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідентифікаційний код 42206328) суму заборгованості за електричну енергію в розмірі 3269,40 грн, заборгованості по пені у розмірі 172,91 грн, 3% річних у розмірі 37,55 грн та інфляційні витрати у розмірі 133,94 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн. покласти на відповідача: Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315455).

Стягнути з Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315455) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідентифікаційний код 42206328) судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, ідентифікаційний код 42206328).

Відповідач: Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ідентифікаційний код 43315455).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "11" листопада 2021 р.

Суддя І.О. Чистякова