Рішення № 100992449, 03.11.2021, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 листопада 2021 року м. ТернопільСправа № 921/443/21 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Чопка Ю.О.

за участі секретаря судового засідання Саловська О.А.

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (вул. Борщагівська, 154, м.Київ, 03056)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" (48000, Тернопільська область, м.Підгайці, вул. Міцкевича, 12)

про стягнення заборгованості в розмірі 34 100 грн

За участі представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився

Суть справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Арсенал Страхування" звернулося до Господарського суду Тернопільської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Сервіс" заборгованості в розмірі 34 100 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 06.07.2021, головуючим суддею для розгляду справи № 921/443/21 визначено суддю Чопко Ю.О.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 08.07.2021 справу №921/443/21 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 28.07.2021 на 11:00 год.

Розгляд даної справи по суті неодноразово відкладався, підстави перенесення судових засідань викладені у відповідних ухвалах суду, востаннє розгляд справи було відкладено на 03.11.2021 на 10:00 год.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав суду клопотання №281021-74668/к від 28.10.2021 яким просив справу розглянути без присутності представника товариства. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача участі представника в судовому засіданні не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, водночас у поданому суду відзиві на позов №2021/07-16/01 від 16.07.2021 (вх.№6020 від 21.07.2021) проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк позовної давності. На думку відповідача строк позовної давності сплив 02.06.2020, тоді як позивач звернувся з позовними вимогами лише 05.07.2021, тобто більше як з річним пропуском строку позовної давності. Просить суд врахувати, що сплив позовної давності є підставою для відмови в позові. Також зауважив, що жодних перешкод в поданні позовної заяви в межах строку позовної давності у позивача не було, а доказів зворотного до матеріалів справи не надано. Щодо клопотання про поновлення строків позовної давності заперечив, та пояснив що такий не може бути поновлений у разі його спливу. Доказів поважності пропущення строку позовної давності позивачем не надано. Просить суд в позові відмовити.

Позивач у відповіді на відзив №230721-72111/к (вх.№6193 від 27.07.2021) проти доводів відповідача заперечив та пояснив, що 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України встановлено карантин. У подальшому постановами КМУ неодноразово було продовжено карантин на території України. Зокрема, постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби CQV1D 19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" №1236 від 09 грудня 2020 року з наступними змінами та доповненням з 19 грудня 2020 року до 31 серпня 2021 року на території України продовжено дію карантину. Згідно п. 12 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином, вище вказаним пунктом Прикінцевих та перехідних положень ЦК України строк позовної давності продовжено на строк дії карантину. Просить суд, позовні вимоги задовольнити.

Також заявою №300721-72280/к від 30.07.2021 (вх.№6335 від 03.08.2021) позивач просив суд вирішити питання щодо понесених товариством витрат в розмірі 4 000 грн понесених на професійну правничу допомогу. В підтвердження поданої заяви надав суду копії ордеру, договору про надання правничої допомоги, рахунку на оплату, акт виконаних робіт та докази оплати.

Відповідач у запереченнях №2021/08-16/01 від 16.08.2021 щодо поданої заяви про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу заперечив, посилаючись на те, що згідно долученого до заяви договору адвокат Данилов А.Г. виступає в якості фізичної особи підприємця, у зв`язку з чим позивач позбавлений права вимагати відшкодування витрат на правову допомогу.

Позивач у додаткових поясненнях по справі №030921-73193/к від 03.09.2021 (вх.№7331 від 08.09.2021) зазначив, що згідно долученого до матеріалів справи свідоцтва №462 Данилов А.Г. може здійснювати як підприємницьку діяльність так і незалежну професійну діяльність. Просить вважати докази долучені до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу належними та стягнути з відповідача 4000 грн витрат понесених на правничу допомогу.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (ч. 8 ст. 252 ГПК України).

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до приписів ст. 129 Конституції України, ст.2 ГПК України своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Зважаючи на те, що явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі повноважних представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне:

26.05.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (далі – страховик, позивач) та Приватним підприємством "Орлан-2005" (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №44/17-Т/Чк1, (далі - Договір страхування), згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу "ЗАЗ Sens", д.н.з. НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

02.06.2017 біля с. Залісся, Борщівського району, Тернопільської області, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ЗАЗ Sens", д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та колісного трактора "Case" 3340, під керуванням ОСОБА_2 .

Вказана ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_2 п. 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Борщівського районного суду Тернопільської області від 22.06.2017 у справі №594/716/17, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок даної ДТП транспортному засобу марки "ЗАЗ Sens", д.н.з. НОМЕР_1 спричинені механічні пошкодження, а його власнику, завдано матеріальний збиток, розмір якого відповідно до Звіту про незалежну оцінку вартості матеріального збитку автомобіля №117/2 від 24.09.2017 складає 34 716,17 грн.

02 червня 2017 Страхувальник звернувся до ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" із Заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Страховиком, в свою чергу, було складено Акт огляду транспортного засобу (дефектну відомість) від 06.06.2021 та Акт додаткового огляду транспортного засобу (дефектну відомість) від 05.07.2021 в яких визначено характер пошкоджень.

Загальний розмір відновлювального ремонту відповідно до Рахунку СПДФО ОСОБА_3 № 0131-17 від 05.07.2027 та № 0153-17 від 29 вересня 2021 року склав 34 700 грн.

Відповідно до Страхових актів № 006.00609217-1 від 26.05.2017 та №006.00609217-2 від 26.05.2017, а також Розрахунків суми страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 44/17-Т/Чк1 ПрАТ "СК "Арсенал Страхування" визначено страхове відшкодування та здійснено виплату 34 100 грн, в т.ч. на суму 29 600 грн згідно Платіжного доручення № 895805 від 31 липня 2017 року та 4 500 грн згідно Платіжного доручення № 905415 від 09 жовтня 2017 року. Кошти сплачено на рахунок СПДФО ОСОБА_3 із призначенням платежу.

Отже позивач виконав свої зобов`язання перед Страхувальником згідно умов Договору добровільного страхування наземного транспорту № 44/17-Т/Чк1 від 26 травня 2017 року.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 18.05.2020 у справі №315/1373/20 встановлено, що під час ДТП 02.06.2017 року водій ОСОБА_2 виконував трудові обов`язки на підставі трудових відносин із ТОВ "Мрія Сервіс" (ЄДРПОУ 38554271).

Частиною 4 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із ч.1 ст.25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, у відповідності до умов договору № 44/17-Т/Чк1 добровільного страхування наземного транспортну від 26.05.2017, у зв`язку із настанням страхового випадку (ДТП), за заявою власника транспортного засобу "ЗАЗ Sens", д.н.з. НОМЕР_1 , позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 34 100 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Згідно із положеннями ст.993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При цьому, згідно зі ст.1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на відповідача обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну його працівником під час скоєння дорожньо-транспортної пригоди, окрім складу правопорушення (протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, вина) необхідно встановити факт перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з відповідачем та виконання ним під час скоєння ДТП своїх трудових (службових) обов`язків як працівника відповідача.

Факт, що особа винна у скоєнні ДТП перебувала в трудових відносинах з відповідачем встановлено в судовому порядку, а тому відповідач зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду.

У відповідності до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.2 ст.73 ГПК України).

Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст.79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 ст.86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, враховуючи порушення умов договору з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи відповідача про застосування строків позовної давності судом до уваги не приймаються так як відповідно до п.12 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Таким чином, вище вказаним пунктом Прикінцевих та перехідних положень ЦК України строк позовної давності продовжено на строк дії карантину.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 4 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, слід зазначити наступне.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються, зокрема з витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У порядку ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Судом встановлено, що 11.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (Довіритель) та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем (Адвокат) укладено договір про надання правової допомоги №110119, відповідно до якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а довіритель зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Згідно з п. 1.2 вказаного договору адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень:

- надає довірителю консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб;

- представляє довірителя на підставі статті 131-2 Конституції України, з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред`явлення та підпису: позову, апеляційної та касаційної скарг, відмов від позову та зазначених скарг; зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання будь-яких заяв та скарг, укладення мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення його до виконання, підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше, вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання, отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії, сплачувати від імені довірителя судовий збір та інші необхідні платежі, вчиняти інші дії в інтересах довірителя не передбачених даним договором;

- представляє інтереси довірителя в судах, в органах прокуратури, МВС та СБУ від час досудового та судового слідства, кримінального провадження, у справах про адміністративні правопорушення, подавати заяви, клопотання, пояснення, докази та вчиняти інші дії щодо захисту прав та інтересів довірителя.

На підтвердження виконання робіт, обумовлених договором про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та адвокатом Даниловим Анатолієм Григоровичем було складено акт виконаних робіт №921/443/21 від 14.07.2021, який підписаний сторонами без зауважень та заперечень.

Згідно вказаного акту, витрати на правову допомогу (гонорар) за даним позовом складають 4 000,00 грн.

Пунктом 6.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відшкодовуються витрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п.1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь - якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 6-рп/2013 у справі № 1-4/2013.

Позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату №921/443/21 від 14.07.2021 на суму 4 000 грн.

З долученої позивачем до матеріалів справи платіжного доручення №41288225 від 23.07.2021 вбачається перерахування Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" коштів в сумі 4 000 грн Данилову А.Г.

Повноваження адвоката Данилова А.Г. підтвердженні ордером серії ЗП № 70271 від 29.04.2021 виданим ПрАТ "Страхова компанія "Арсенал Страхування" та свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №462 від 02.02.2004.

Ст.627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

З огляду на наведене, суд вважає, що підписаний Договір про надання правової допомоги №110119 від 11.01.2019, сплачені кошти в сумі 4 000 грн на виконання саме даного правочину, копія ордера є належними доказами понесених позивачем витрат на правову допомогу в сумі 4 000 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, так як підставою здійснення діяльності у договорі №110119 від 11.01.2019 є Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №462 від 02.02.2004, копія якого наявна в матеріалах справи.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 73-79, 80, 86, 123, 129, 178, 202, 232, 233, 236-238, 240, 241, 248, 252, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія Сервіс», Тернопільська область, м. Підгайці, вул. Міцкевича, буд. 12 (код 38554271) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування», м.Київ, вул. Борщагівська, б. 154 (код 33908322) – 34 100 (тридцять чотири тисячі сто) грн. боргу, 4 000 (чотири тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу і 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлено 11 листопада 2021 року.

Суддя Ю.О. Чопко