Рішення № 100992315, 11.11.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21 E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 Справа № 917/1328/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., при секретарі судового засіданні Отюговій О.І., розглянувши справу № 917/1328/21

за позовною заявою Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, Полтавська область,36014

до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 АДРЕСА_1

про стягнення 17 420,97 грн. неустойки

Без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

19.08.2021 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 17420,97 грн. неустойки.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 54/17-Н від 22.09.2017 року.

25.08.2021 року Господарським судом Полтавської області прийнято ухвалу, якою відповідно до вимог ч. 6 ст. 176 ГПК України було зобов`язано Семенівську селищну раду та Виконавчий комітету Семенівської селищної ради у п`ятиденний строк з моменту отримання цієї ухвали надіслати на адресу Господарського суду Полтавської області інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

10.09.2021 року на адресу Господарського суду Полтавської області від Семенівської селищної ради до суду надійшов лист, в якому селищна рада повідомила суду, що громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою від 14.09.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/1328/21 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив - подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167,184 ГПК України; встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Ухвалу суду про прийняття позовної заяви до розгляду від 14.09.2021 відповідач отримав 17.09.2021 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, тому останнім днем строку для подання відзиву є 04.10.2021 року.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши подані докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

22.09.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області, як Орендодавцем, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 , як Орендарем було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н (далі - Договір, арк. с. 9-13).

Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 11.06.2019 № 555, затверджено Зміни до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях, згідно яких Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях визначено правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно (об`єкт оренди):

- частину нежитлових приміщень адмінбудівлі площею 120,3 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ761);

- склад площею 23,5 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ776);

- склад площею 100,8 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ776) за адресою: АДРЕСА_3 ;

- гараж площею 139,7 кв.м. (реєстровий номер за даними Єдиного реєстру об`єктів державної власності - 00992705.7.АААДГЛ764) за адресою: АДРЕСА_3 , надалі за текстом "Об`єкт оренди".

Загальна площа об`єкту оренди складає 384,3 кв.м. Об`єкт оренди знаходиться на балансі Державного підприємства «Лубенське лісове господарство» (далі - Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення складських приміщень (п. п. 1.2, 1.4, 1.5 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача об`єкта оренди у користування Орендаря здійснюється одночасно з підписанням сторонами Договору та оформлюється актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору. В акті-приймання передачі вказується вартісна характеристика об`єкта оренди на момент передачі майна Орендарю.

За актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що належить до державної власності від 22.09.2020 (додаток № 1 до Договору) Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду нерухоме майно (арк. с. 14).

Відповідно до п. 2.2 Договору в разі припинення цього Договору об`єкт оренди повертається орендарем за участю балансоутримувача аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим Договором. Повернення об`єкта оренди здійснюється в останній день терміну дії цього Договору та оформлюється актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору. Обов`язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає об`єкт оренди іншій стороні.

Пунктом 3.10 Договору сторони погодили, що у разі невиконання обов`язку щодо повернення об`єкту оренди із закінченням (припиненням) терміну дії цього Договору Орендар сплачує до Державного бюджету згідно чинного законодавства неустойку у розмірі подвійної оплати за користування майном за весь час прострочення - строк фактичного користування майном з моменту припинення дії Договору до факту повернення майна Орендодавцеві за актом приймання-передачі.

Згідно із пунктом 4.3.10 Договору, у разі припинення або розірвання Договору, на Орендаря покладається обов`язок повернути в останній день дії цього договору орендоване майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Балансоутримувачу збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.

За п. 8.1 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 10 (десяти) років у разі його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, а в разі відсутності нотаріального посвідчення та державної реєстрації - 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців з дати підписання.

Відповідно до пункту 10.3 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом останнього дня дії Договору повертається Орендарем за участю Балансоутримувача.

Господарським судом Полтавської області розглядалася справа №917/308/20 за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 19 953,22 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017 та зобов`язання звільнити та повернути нерухоме майно, що є державною власністю.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.09.2020 року у справі №917/308/20, яке набрало законної сили 16.10.2020р., було задоволено частково позовні вимоги Регіонального відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України - 18204,93 грн. основного боргу та 1748,29 грн. пені. Зобов`язано Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 звільнити та повернути нежитлове приміщення площею 384,3 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке знаходиться на балансі Державного підприємства "Лубенське лісове господарство", Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях за актом приймання-передачі (повернення) майна. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях 6306,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Закрито провадження в справі в частині вимог про розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017.

У даному рішенні суду встановлено, що строк дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017 року закінчився 22.08.2020 року.

Постановою Семенівського районного відділу ДВС Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 11.12.2020 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу по справі №917/308/20 (арк. с. 24).

Крім того, господарським судом Полтавської області розглядалася справа №917/551/21 за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до відповідача Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 21 838,57грн. заборгованості за договором оренди № 54/17-Н від 22.09.2017, в т.ч. 790,20 грн. боргу по орендній платі за серпень 2020 року, 405,93 грн. пені та 20 642,44 грн. неустойки.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.06.2021 року у справі №917/551/21, яке набрало законної сили 14.07.2021 року, було задоволено частково позовні вимоги Регіонального відділенню Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях. Стягнуто з ОСОБА_1 до Державного бюджету України 790,20 заборгованості по орендній платі, 397,90 грн. пені, 20 642,44 грн. неустойки. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях 2269,17 витрат по сплаті судового збору.

У даному рішенні суду стягнуто неустойку за період з 23.08.2020 року - 28.02.2021 року.

Згідно ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вказує позивач, відповідач станом на момент розгляду даної справи так і не повернув орендоване майно за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017 року.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 17 420,97 грн. неустойки за період з 01.03.2021 року - 31.07.2021 року (розрахунок арк. с. 18).

На підтвердження обґрунтованості позовних вимог позивач надав наступні докази: завірену копію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017 року із додатками; розрахунок неустойки; завірену копію рішення господарського суду Полтавської області від 24.09.2020 року у справі №917/308/20; завірену копію постанови Семенівського районного відділу ДВС Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 11.12.2020 року; завірену копію наказу ФДМУ від 11.06.2019 року №555; завірену копію наказу ФДМ України від 17.07.2020 року №140-р.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Правовідносини оренди (найму), що склались між сторонами, врегульовані спеціальними нормами ЦК України Параграфу 4 глави 58 «Найм будівлі або іншої капітальної споруди» та статей 283 - 291 ГК України.

Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно зі ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Аналогічні наслідки у вигляді нарахування неустойки за прострочення повернення орендованого майна визначені і сторонами у спорі у пункті 3.10., 4.2.7. Договору.

В ч. 2 ст. 795 ЦК України зазначено, що повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

У рішенні господарського суду Полтавської області від 24.09.2020 року у справі №917/308/20, яке набрало законної сили 16.10.2020 року, встановлено, що строк дії Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017 року закінчився 22.08.2020 року.

Отже, вищевикладене свідчить про виникнення у відповідача обов`язку щодо повернення орендованого майна.

Постановою Семенівського районного відділу ДВС Полтавської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 11.12.2020 року відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання наказу по справі №917/308/20 (арк. с. 24). Однак, як вказує позивач, відповідач станом на момент розгляду даної справи так і не повернув орендоване майно за договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за № 54/17-Н від 22.09.2017.

Отже, відповідач неправомірно використовує орендоване майно, яке було предметом договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності за №54/17-Н від 22.09.2017 року, тому у позивача виникло право на стягнення з відповідача неустойки у розмірі подвійної плати за неправомірне користування річчю після закінчення договору оренди.

Крім того, судом встановлено, що рішенням господарського суду Полтавської області від 23.06.2021 року у справі №917/551/21, яке набрало законної сили 14.07.2021 року, було стягнуто з відповідача неустойку за період з 23.08.2020 року - 28.02.2021 року.

В межах справи № 917/1328/21 позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку за період з 01.03.2021 року - 31.07.2021 року.

Вирішуючи даний спір про стягнення неустойки за несвоєчасне повернення майна з оренди, суд керується приписами статті 785 ЦК України, а також враховує правову позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду згідно якої договір є підставою виникнення права наймача (орендаря) користуватися орендованим майном упродовж строку дії договору зі сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору; а припинення договору є підставою виникнення обов`язку наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 ЦК України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 ЦК України.

Отже, яким би способом в договорі не регламентувалися правовідносини між сторонами, у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) зі збереженням подальшого фактичного володіння цією річчю після припинення договору, ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною другою статті 785 ЦК України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений частиною другою статті 785 ЦК України).

Зазначена правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 08.06.2021 по справі №917/631/19.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 17420,97 грн. неустойки обґрунтовані, відповідачем не спростовані, підтверджуються наявними доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , д. н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Державного бюджету України (на рахунок UA648999980313000094000016575, ГУК у Полт.обл/тг смт Семен/22080300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37959255, код класифікації доходів бюджету 22080300) 17 420,97 грн. неустойки.

3. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , д. н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях (вул. Небесної Сотні, 1/23, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 42769539, на рахунок UA708201720343120002000018853, банк одержувача: Державна казначейська служба України, МФО 820172) 2270,00 витрат по сплаті судового збору.

Видати накази з набранням чинності цим рішенням

Повне рішення складено 11.11.2021р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).

Суддя Тимощенко О.М.