Рішення № 100992135, 10.11.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року Справа № 915/1048/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРДГРУПП" (65026, Одеська обл., м. Одеса, Грецька Площа, 1, оф. 311, ідентифікаційний код 40966016, e-mail: forvardgroup@ukr.net)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032 , м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661, e-mail: energoatom@atom.gov.ua)

в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546, e-mail: office@sunpp.atom.gov.ua)

про: стягнення 333400,63 грн.

В С Т А Н О В И В:

09.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРДГРУПП" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № 98 від 09.07.2021 (вх. №10508/21) про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" заборгованості в сумі 333400,63 грн., яка складається з: 301200,00 грн. - основного боргу за договором на постачання товару № 53-123-01-19-05889 від 06.11.2019, 7674,41 грн. - 3% річних, 24526,22 грн. - втрат від інфляції, а також 5001,05 грн. судового збору.

Ухвалою суду від 14.07.2021 вказану позовну заяву залишено без руху. Встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

20.07.2021 до суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 14.07.2021, надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви № 103 від 20.07.2021 (вх. № 11166/21).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.07.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами; встановлено для учасників справи процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Від відповідача 16.08.2021 до суду надійшов відзив № 32/896 від 12.08.2021 (вх. №12406/21) на позовну заяву, за змістом якого він визнає наявність основної заборгованості у розмірі 301200,00 грн., вказуючи на відсутність вини в його діях як підстави для відповідальності, та наголошує на відсутності доказів понесення позивачем збитків внаслідок порушення відповідачем договірних зобов`язань.

Відповідач зазначає, що порушення строку оплати за поставлений товар є наслідком настання кризової економічної ситуації як у відповідача, так і на ринку електроенергетики України в цілому (у тому числі у зв`язку з введенням на території України карантину для запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19), внаслідок введення нової моделі енергетичного ринку у червні 2019 року та введення жорстких цінових обмежень і виведення 55% обсягів електричної енергії, що виробляє відповідач, з ринкового середовища та їх реалізація практично на безоплатній основі (1 коп. за КВт*год), а також критичне зростання заборгованості перед відповідачем з боку ДП "Гарантований покупець".

Крім того, відповідач зазначає, що безумовним доказом фінансової кризи, настання якої неможливо було спрогнозувати в межах господарської діяльності підприємства, є Указ Президента України № 406/2020 від 22.09.2020 "Про невідкладні заходи стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики".

На підтвердження відсутності вини та наявності скрутного фінансового становища відповідач надав до відзиву копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід за 2020 рік) та Баланс (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020.

У відповіді на відзив № 117 від 30.08.2021 (вх. № 13720/21) позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначає, що:

- не вважається випадком для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів;

- відповідачем не подано суду доказів на підтвердження вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення;

- не надано суду належних доказів, які свідчать про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями.

Суд розглянув дану справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами (ст. 252 ГПК України).

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд встановив наступне.

06.11.2019 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРДГРУПП" (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-19-05889 (далі - Договір) (а.с. 6-16).

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов`язання прийняти і сплатити товар - код СРV 38430000-8 по ДК 021:2015 - Детектори та аналізатори (Газоаналізатор), (далі - товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) згідно "Технічні вимоги та умови постачання газоаналізатора Drager EM 200 plus-i TT.0.0027.0261" (Додаток до договору № 2), що є невід`ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.

Відповідно до п. 1.3 Договору, місцем виконання цього договору є місто Южноукраїнськ.

Відповідно до п. 2.1 Договору, загальна вартість товару складає: разом 251000,00 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20%: 50200,00 грн. Всього з ПДВ: 301200,00 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору, за даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.

Відповідно до п. 3.1 Договору, постачання здійснюється протягом 60 днів з дати публікації в системі ProZorro, але не пізніше 30.11.2019, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство" відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.

Відповідно до п. 3.2 Договору, з товаром постачальник надає покупцю:

- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно (для платників ПДВ);

- податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови, щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно, електронного підпису уповноваженої платником особи, і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), шляхом направлення її на електронну адресу покупця pdv1@atom.gov.ua та Yuaes_pdv2@sunpp.atom.gov.ua протягом терміну, визначеного чинною редакцією ПКУ. Разом з податковою накладною постачальник надає покупцю електронну квитанцію про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН;

- документ підтверджуючий якість товару.

Відповідно до п. 3.3 Договору, датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.

Відповідно до п. 5.1 Договору, приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до інструкції П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", СОУ НАЕК 038:2017 "Управління закупівлями продукції. Організація Вхідного контролю продукції АЕС".

Відповідно до п. 9.5 Договору, усі додатки, підписані обома сторонами, є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 11.1.1 Договору, покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Відповідно до п. 11.1.2 Договору, покупець зобов`язаний приймати поставлені товари згідно розділу 5.

Відповідно до п. 11.4.1 Договору, постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлені товари.

Відповідно до п. 12.1 Договору, договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою.

Відповідно до п. 12.2 Договору, дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2020.

Відповідно до п. 12.3 Договору, закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну цього договору, та виконання діючих зобов`язань.

До договору сторонами погоджено та підписано:

- специфікацію № 1 (Додаток № 1 до Договору) на загальну суму 301200,00 грн. з ПДВ (а.с. 9);

- технічні вимоги та умови постачання газоаналізатора Drager EM 200 plus-i TT.0.0027.0261 (Додаток № 2 до Договору) (а.с. 10-16).

10.08.2020 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до Договору, за умовами п. 1 якої, на підставі листа постачальника № 78 від 17.07.2020 та п. 9.1 договору, викладено п. 2.2 в наступній редакції:

"За даним договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору або за графіком: серпень 2020 - 60240,00 грн., вересень 2020 - 60240,00 грн., жовтень 2020 - 60240,00 грн., листопад 2020 - 60240,00 грн., грудень 2020 - 60240,00 грн. Всього - 301200,00 грн. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується."

Договір, специфікація, технічні вимоги та умови постачання товару, додаткова угода підписані та скріплені печатками сторін.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар у повному обсязі на загальну суму 301200,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 18 від 23.12.2019 на суму 301200,00 грн. (дата отримання товару на складі вантажоодержувача 26.12.2019) (а.с. 18).

Видаткову накладну підписано сторонами, скріплено печаткою постачальника та відбитком штампу ВП "Складське господарство" ДП НАЕК "Енергоатом" Южноукраїнське відділення Дільниця з ВК та Група вхідного контролю.

Як вже зазначено, відповідно до п. 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 10.08.2020) за даним Договором оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно специфікації № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 5.1 цього Договору або за графіком: серпень 2020 - 60240,00 грн., вересень 2020 - 60240,00 грн., жовтень 2020 - 60240,00 грн., листопад 2020 - 60240,00 грн., грудень 2020 - 60240,00 грн.

Отже, граничним строком для оплати за товар за видатковою накладною № 18 від 23.12.2019 (з урахуванням отримання товару 26.12.2019 на складі вантажоодержувача) є 03.03.2020 року (26.12.2019+45 робочих днів).

Проте, з урахуванням п. 2.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 10.08.2020), граничними строками для оплати за отриманий товар на суму 60240,00 грн. є 31.08.2020, на суму 120480,00 грн. є 30.09.2020, на суму 180720,00 грн. є 31.10.2020, на суму 240960,00 грн. є 30.11.2020, на суму 301200,00 грн. є 31.12.2020.

Таким чином, з урахуванням розстрочення оплати заборгованості за видатковою накладною № 18 від 23.12.2019, з 01.09.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 60240,00 грн., з 01.10.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 120480,00 грн., з 01.11.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 180720,00 грн., з 01.12.2020 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 240960,00 грн., з 01.01.2021 боржник є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання на суму 301200,00 грн. Отже, загальна суму заборгованості за отриманий товар становить 301200,00 грн.

Відповідач, у свою чергу, оплату за Договором не здійснив.

Невиконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступних висновків.

На підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як зазначає позивач та не заперечує відповідач загальна сума заборгованості за Договором становить 301200,00 грн.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем порушено вимоги ст. ст. 11, 509, 525, 526, 692 ЦК України та умов договору в частині оплати за поставлений товар.

Позовна вимога в частині стягнення 301200,00 грн. - суми основного зобов`язання, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд відмічає, що інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

Ст. 625 ЦК України застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язання.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач цілком правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки та 3 % річних.

За перевіркою суду нарахування інфляційних втрат в сумі 24526,22 грн., нарахованих за загальний період з вересня 2020 року по травень 2021 року окремо по кожному розстроченому платежу, позивачем проведено вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню (детальний розрахунок а.с. 4).

Перевіривши розрахунок позивача щодо 3% річних в розмірі 7674,41 грн., нарахованих на заборгованість в сумі 301200,00 грн. за період з 01.09.2020 по 09.07.2021, судом встановлено, що нарахування 3% річних здійснено невірно, зокрема, неправильно визначено суми заборгованості, на які здійснюється нарахування 3% річних з урахуванням графіку оплати заборгованості відповідно до п. 2.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 10.08.2020), оскільки з вересня 2020 року 3% річних нараховуються на заборгованість в сумі 60240,00 грн., з жовтня 2020 року на суму 120480,00 грн., з листопада 2020 року на суму 180720,00 грн., з грудня 2020 року на суму 240960,00 грн., з січня 2021 року на суму 301200,00 грн. Крім того, розрахунок 3% річних позивачем здійснено без урахування кількості днів у 2020 році (366 днів).

З огляду на зазначене, за перерахунком суду, 3% річних нараховуються таким чином:

з 01.09.2020 по 30.09.2020, нарахованих на 60240,00 грн. боргу - 148,13 грн.;

з 01.10.2020 по 31.10.2020, нарахованих на 120480,00 грн. боргу - 306,14 грн.;

з 01.11.2020 по 30.11.2020, нарахованих на 180720,00 грн. боргу - 444,39 грн.;

з 01.12.2020 по 31.12.2020, нарахованих на 240960,00 грн. боргу - 612,28 грн.;

з 01.01.2021 по 09.07.2021, нарахованих на 301200,00 грн. боргу - 767,44 грн.

Отже, за перерахунком суду загальна сума 3% річних складає 2278,38 грн., які і підлягають стягненню з відповідача.

З огляду на що, суд відмовляє позивачу в стягненні з відповідача 3% річних у сумі 5396,03 грн. (7674,41 - 2278,38).

Щодо заперечень відповідача, які полягають у відсутності його вини, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).

У зобов`язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов`язання, презюмується, і саме на неї покладається обов`язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов`язання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.10.2018 по справі № 910/20767/17).

Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем підстави (зростання простроченої заборгованості ДП "Гарантований покупець" перед ДП НАЕК "Енергоатом", фінансова криза неплатежів) не є в розумінні ст. 617 ЦК України обставинами, які звільняють боржника як від оплати за отриманий товар, так і від відповідальності. Не є такою підставою також і наведені відповідачем показники свого фінансового становища у звіті про фінансові результати (звіт про сукупний дохід за 2020 рік) та Балансі (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2020.

Безпідставними також є посилання відповідача на указ Президента України №406/2020 від 22.09.2020 "Про невідкладні заходи щодо стабілізації ситуації в енергетичній сфері та подальшого розвитку ядерної енергетики", оскільки зазначений указ не регулює спірні питання.

Щодо доводів відповідача про те, що в період дії вищенаведеного договору на території України діяв загальнодержавний карантин, що свідчить про необхідність звільнення відповідача від відповідальності за невиконання зобов`язань за даним договором з підстав наявності форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 7.1-7.3 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань за цим договором, унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, військові дії, а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладання даного договору. Якщо будь-які з таких обставин безпосередньо вплинули на виконання зобов`язань у термін, встановлений у договорі, то цей термін відсувається відповідно до часу дії відповідної обставини. Форс-мажорні обставини визнаються тільки у випадку їх виникнення в період терміну дії даного договору. Про настання і припинення форс-мажорних обставин кожна сторона зобов`язана інформувати іншу сторону протягом 10 днів. Настання форс-мажорних обставин засвідчується сертифікатом органів, у компетенцію яких входять повноваження видавати сертифікати, що підтверджують настання подій непереборної сили. Недотримання терміну повідомлення про настання і припинення форс-мажорних обставин позбавляє відповідну сторону можливості посилатися на них як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Частиною 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

При цьому, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнено ч. 2 ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" положенням про віднесення до форс-мажорних обставин карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, не передбачає будь-яких законодавчих змін (виключень/особливостей) щодо підтвердження існування такої обставини (постанова Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №910/9258/20).

Отже, єдиним достатнім підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України, який відповідачем до матеріалів даної справи не надано.

Відповідачем не подано суду жодних доказів на підтвердження вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, в суду відсутні правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення взятого на себе зобов`язання у зв`язку з відсутністю вини, оскільки вказані обставини не доведені належними та допустимими доказами у справі.

Отже, позовні вимоги ТОВ "ФОРВАРДГРУПП" підлягають задоволенню частково.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 4920,05 грн. (ст. 129 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3 код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона, ідентифікаційний код 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРВАРДГРУПП" (65026, Одеська обл., м. Одеса, Грецька Площа, 1, оф. 311, ідентифікаційний код 40966016) заборгованість у розмірі 328004,60 грн., яка складається з: 301200,00 грн. - основного боргу, 24526,22 грн. - втрат від інфляції та 2278,38 грн. - 3% річних, а також 4920,05 грн. - судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення складено та підписано 10.11.2021 (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді).

Суддя В.С. Адаховська