Рішення № 100991901, 25.10.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2364/21

Суддя Конюх О.В., при секретарі судового засідання Манілець А.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-Будівельна Компанія “Еліт Строй”, м. Бориспіль Київської області,

до відповідача Гірська сільська рада, с. Гора Бориспільського району Київської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, приватне акціонерне товариство “Асфальтобетонний завод “АБ Столичний”, м. Київ,

про стягнення 103 350,00 грн.,

за участю представників:

від позивач: Мкртічян А.А., підписант, витяг з ЄДР;

Щиглов Є.О., адвокат, ордер від 06.08.2021 серія КС № 790003;

від відповідача: Степаненко Є.М., в порядку самопредставництва, розпорядження від 31.12.2020 № 02-05-9, рішення Гірської сільської ради від 21.01.2021 №179-6-VIII, посадова інструкція від 06.01.2021 № 1-а/г;

від третьої особи: не з`явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «Еліт Строй», м. Бориспіль Київської області (далі по тексту - ТОВ «ІБК «Еліт Строй») звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 06.08.2021 до відповідача – Гірської сільської ради, с. Гора Бориспільського району, в якому просить суд стягнути з відповідача 103350,00 грн. збитків, завданих простроченням оплати робіт, виконаних позивачем за договором №1/24 від 10.08.2018 з капітального ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Мічуріна у с. Гора Бориспільського району.

Позов обґрунтований тим, що відповідно до пункту 10.5 Договору підряду №1/24 від 10.08.2018 сторони зобов`язалися компенсувати одна одній збитки, зумовлені невиконанням зобов`язань за договором. Позивач твердить, що виконав роботи за договором, про що надав відповідачу 28.09.2018 Акт форми КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт КБ-3. Відповідач як замовник не виконав обов`язку з оплати робіт, у зв`язку з чим позивач звертався до господарського суду Київської області із позовом про стягнення плати за виконані роботи, пені, процентів річних та інфляційних втрат. Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2019 у справі №911/2062/18 позов задоволено частково. Суд встановив факт належного виконання робіт, наявність обов`язку у відповідача їх оплатити, встановив факт прострочення та стягнув з відповідача суму основного боргу, пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Разом із тим, з метою виконання зобов`язань за договором підряду позивач придбавав у приватного акціонерного товариства «Асфальтобетонний завод «АБ «Столичний» асфальтобетонну суміш у кількості 250 тон, яка була поставлена без передоплати на підставі гарантійного листа позивача від 17.09.2018 №142, відповідно до якого позивач зобов`язався оплатити товар до 19.10.2018 в сумі 516 750,00 грн.

Позивач твердить, що не зміг розрахуватися із постачальником приватним акціонерним товариством «Асфальтобетонний завод «АБ «Столичний» у зв`язку із простроченням оплати Гірською сільською радою виконаних робіт. Відтак, позивач відповідно до пункту 5.2 Договору постачання був змушений розрахуватися із постачальником за підвищеною на 20% ціною, яка набрала чинності з 01.11.2018, про що постачальник повідомив позивача листом із наданням відповідного прайс-листа. З огляду на викладене, позивач різницю між первісною ціною асфальтобетонної суміші (516750,00 грн.) та підвищеною ціною (620100,00 грн.) вважає збитками, завданими неналежним виконанням Гірською сільською радою зобов`язань з оплати підрядних робіт за договором №1/24 від 10.08.2018, та просить стягнути з відповідача 103350,00 грн. збитків на підставі статей 22, 1166, 526, 629, 525, 610 ЦК України.

Ухвалою від 12.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2364/21 у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 27.09.2021. Цією ж ухвалою суд у порядку ст. 50 ГПК України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «Асфальтобетонний завод «АБ «Столичний», м. Київ (далі по тексту ПрАТ «АБ «Столичний»).

06.09.2021 від відповідача Гірської сільської ради до господарського суду надійшов відзив від 01.09.2021 №2756-08-19-21 на позовну заяву, у якій відповідач просить у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків відмовити у повному обсязі.

Заперечення мотивовані тим, що від позивача не надходило пропозицій щодо внесення змін до договору підряду у зв`язку із збільшенням закупівельної ціни матеріалів. Також відповідно до пункту 7.1 Договору забезпечення матеріалами та ресурсами для виконання робіт мало бути здійснено підрядником; договором підряду не було передбачено авансу для закупівлі матеріалів. Відповідач твердить, що відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди; збитки, настання яких можливо було уникнути, які не мають прямого причинно-наслідкового зв`язку є опосередкованими та не підлягають відшкодуванню. Відповідач вважає, що позивачем не доведено повного складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини), відповідно вимоги про стягнення збитків не належать до задоволення.

17.09.2021 від позивача надійшло клопотання про доручення доказів (товарно-транспортних накладних та паспортів на продукцію, рахунків на оплату).

Ухвалою від 27.09.2021 підготовче судове засідання відкладено на 11.10.2021.

11.10.2021 до господарського суду надійшли пояснення від 06.10.2021 №07/371 третьої особи ПрАТ «АБ «Столичний». Третя особа твердить, що між ТОВ «ІБК «Еліт Строй» та ПрАТ «АБ «Столичний» укладено договір на постачання продукції №1-150 від 17.06.2016. На виконання вказаного договору ПрАТ «АБ «Столичний» здійснив поставку асфальтобетонної суміші на територію по вул. Мічуріна у с. Гора Бориспільського району. ТОВ «ІБК «Еліт Строй» надало гарантійний лист №142 від 17.09.2018, відповідно до якого просило надати відстрочку оплати до 19.10.2018, однак оплату у вказаний строк виконати не змогло. 22.10.2018 ПрАТ «АБ «Столичний» відповідно до права, наданого пунктом 5.3 Договору постачання, повідомив листом ТОВ «ІБК «Еліт Строй» про підвищення ціни на весь асортимент асфальтобетонних сумішей з 01.11.2018 на 20%; крім того, листом від 27.10.2018 вимагав провести оплату за асфальтобетонну суміш, відвантажену в с. Гора Бориспільського району. Третя особа твердить, що ТОВ «ІБК «Еліт Строй» добросовісно виконує свої обов`язки та своєчасно розраховується за поставлену продукцію, за виключенням періоду постачання продукції у с. Гора Бориспільського району Київської області у вересні-жовтні 2018.

11.10.2021 до господарського суду надійшли заперечення позивача на відзив, у якому позивач твердить, що причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача доведено рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2019 у справі №911/2062/19; пунктами 5.1, 5.2, 5.3 Договору на постачання продукції №1-150 від 17.06.2016; заявкою на постачання товарів від 14.09.2018; товарно-транспортними накладними, гарантійним листом №142 від 17.09.2018, листом ПрАТ «АБ «Столичний» від 22.10.2018; прайс-листом із новими цінами; листом-вимогою ПрАТ «АБ «Столичний» від 27.10.2018.

Ухвалою від 11.10.2021 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 25.10.2021, про що присутні представники позизвча та відповідача були повідомлені особисто під розписку у судовому засіданні 11.10.2021, а відсутня третя особа – шляхом направлення копії ухвали від 11.10.2021 рекомендованим листом, який третьою особою був отриманий 21.10.2021, про що свідчить залучене до справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

У судове засідання 25.10.2021 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи до судового засідання не з`явився. За змістом частини 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 25.10.2021 після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши позов ТОВ «Інвестиційно-Будівельна компанія «Еліт Строй», всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Господарського кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Між ТОВ «ІБК «Еліт Строй» (виконавець) та Гірською сільською радою (замовник) укладено Договір №1/24 від 10.08.2018, за яким замовник доручає, а виконавець зобов`язується на свій ризик, своїми силами та засобами виконати та здати замовнику в установлений договором строк роботи з капітального ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Мічуріна у с. Гора Бориспільського району (пункт 1.1). Виконавець зобов`язується розпочати роботи не пізніше п`яти календарних днів з моменту підписання договору та закінчити їх не пізніше 30.09.2018 (пункт 2.1).

Вартість робіт за цим договором визначається договірною ціною та локальним кошторисом і складає 1 149 998,70 грн. (пункт 3.1). Прийом виконаних робіт здійснюється уповноваженими представниками замовника по Акту КБ-2в за підписом обох сторін, який служить документом до розрахунку замовника з виконавцем (пункт 4.3).

Розрахунки за виконані роботи здійснюються в межах коштів, які передбачені договірною ціною, кошторисною документацією та на умовах цього договору (пункт 5.1). Оплата виконаних робіт здійснюється замовником по мірі надходження передбачених на ці цілі засобів з фінансового управління, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою КБ-2в і КБ-3 (пункт 5.2).

Забезпечення матеріалами та ресурсами, необхідними для виконання робіт, здійснюється виконавцем (пункт 7.1). Виконавець, після отримання (придбання) матеріалів (ресурсів, товарів, конструкцій, комплектуючих виробів тощо) самостійно доставляє їх на місце виконання робіт, самостійно здійснює їх розвантаження і складування (пункт 7.2). Виконавець несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання робіт з причини відсутності або нестачі матеріальних ресурсів (пункт 7.5).

За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у порядку та на умовах, зазначених у цьому договорі та чинному законодавстві (пункт 10.1). Крім сплати штрафних санкцій сторони зобов`язані компенсувати одна одній збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за договором (пункт 10.5).

Рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2019 у справі №911/2062/19, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили, ухвалено стягнути з Гірської сільської на користь ТОВ «ІБК «Еліт Строй» 860 490,14 грн. основного боргу за договором №1/24 від 10.08.2018, 74 131,80 грн. пені, 15 983,90грн. 3 % річних, 25 814,70 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2019 у справі №911/2062/19, яке набрало законної сили, встановлено таке.

28.09.2018 ТОВ “ІБК “Еліт Строй” подано до Гірської сільради довідку про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3 на суму 860 490,14грн та акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в, які підписані виконавцем та інженером технічного нагляду Гірської сільради Кожуровим А.В. Указані акти отримані замовником 28.09.2019.

11.10.2018 ТОВ “ІБК “Еліт Строй” звернувся до Гірської сільради із листом №156, у якому просив повернути підписаний акт за формою КБ-3 і КБ-2в та повідомити про строки оплати за фактично виконані роботи згідно актів.

Вказані акти відповідачем підписані не були, у зв`язку із встановленими Гірською сільрадою недоліками, які були виявлені під час лабораторних випробувань проб асфальтобетону.

Разом із тим, відповідно до висновку судового експерта Черніна Я.О., суд під час розгляду справи №911/2962/19 встановив, що виконані ТОВ “ІБК “Еліт Строй” будівельні роботи з капітального ремонту дорожнього покриття проїзної частини вул. Мічуріна відповідають вимогам Договору. а твердження відповідача Гірської сільської ради про те, що позивачем були допущені відповідні недоліки при виконанні своїх договірних зобов`язань, є помилковим. Проаналізувавши зазначені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач в порушення вимог ст. 882 ЦК України безпідставно відмовився від прийняття робіт та підписання відповідних довідки та акту, а тому не звільняється від обов`язку оплатити виконані ТОВ “ІБК “Еліт Строй” роботи.

Як встановлено судом, вимогу про сплату заборгованості у розмірі 860 490,14 грн. було подано позивачем відповідачу 10.12.2018, що підтверджується відповідним вхідним штампом Гірської сільради, який міститься на відповідній вимозі, а відтак, відповідач зобов`язаний, з урахуванням положень ч. 1 ст. 253, ч. 2 ст. 530 ЦК України, оплатити відповідні виконі роботи до 17.12.2018 (включно), а відтак початком прострочення грошового зобов`язання є – 18.12.2018.

Крім того, між ТОВ «ІБК «Еліт Строй» (покупець) та ПАТ «АБ «Столичний» (постачальник) 17.06.2016 було укладено Договір №1-150 на постачання продукції, відповідно до якої постачальник зобов`язується виготовляти і передавати у власність покупця асфальтобетонну суміш, бетонні розчини, залізобетонні та бетонні вироби, а покупець зобов`язується приймати та своєчасно здійснювати оплату замовленої ним продукції та фактичних транспортних витрат (пункт 1.1). Продукція постачається окремими партіями за письмовою заявкою покупця, у якій вказується кількість продукції, номенклатура, адреса доставки і за необхідності погодинний графік поставок (пункт 1.2)

Поставка продукції здійснюється на умовах EXW. За окремою домовленістю поставка може бути здійснена на умовах СРТ, що конкретизується у письмовій заявці покупця (пункт 3.1). Дата, години та хвилини поставки вказуються у товарно-транспортній накладній про прийняття продукції представником покупця, що є датою поставки продукції покупцю (пункт 4.10).

Оплата здійснюється шляхом прямого перерахування коштів протягом 3 банківських днів від дати виставлення відповідного рахунку-фактури (пункт 5.1). відстрочка оплати може бути узгоджена сторонами окремо на підставі отриманих від покупця гарантійних листів на кожну окрему партію продукції відповідно до поданої покупцем заявки (пункт 5.2). Про зміну відпускних цін постачальник інформує завчасно, шляхом оприлюднення відповідної інформації на інтернет-сайті постачальника (пункт 5.3).

20.12.2017 сторони уклади додаткову угоду №1 до Договору №1-150 від 17.06.2016, відповідно до якої сторони продовжили строк дії Договору на 2018 рік, а також доповнили договір пунктом 5.7, відповідно до якого якщо на момент подорожчання ціни на продукцію у покупця є борг перед постачальником за поставлену продукцію, то сума боргу зростає пропорційно ціни на таку продукцію згідно нової прайсової ціни на момент здійснення розрахунків, при цьому покупець не може заперечувати проти такої зміни.

Позивач надав третій особі заявку на постачання товарів та послуг №140 від 14.09.2018 на постачання 20.09.2018 асфальтобетонної суміші дрібнозернистої Б10 у кількості 250,00 тон.

Крім того, матеріали справи містять копію гарантійного листа від 17.09.2018 №142, відповідно до якого відповідач просив постачальника ПрАТ «АБ «Столичний» надати відстрочку по оплаті за асфальтобетонну суміш Б-10 в кількості 250 тон, яка буде відвантажена на вул. Мічуріна с. Гора Бориспільського району з 20.09.2018, на суму 516750,00 грн. до 19.10.2018. Лист містить відмітку невідомої особи про отримання листа 17.09.2018, яка засвідчена печаткою «Для документів №2» ПрАТ «АБ «Столичний».

До матеріалів справи додано копію рахунку на оплату №00000002891 від 19.09.2018, про оплату Асфальтобетонної суміші Б-10 у кількості 250 т за ціною з ПДВ 2067,00 грн./т) загалом вартістю 516 750,00 грн.

У заявці та рахунку відсутнє узгодження умов поставки, відтак передбачалася поставка відповідно до пункту 3.1 Договору на умовах EXW (склад постачальника). Також у заявці та рахунку відсутні умови узгодження відстрочки оплати. Однак, суд звертає увагу на те, що у рахунку вказано про його чинність до 22.05.2019.

Позивачем до матеріалів справи долучено ряд товарно-транспортних накладних, які містять посилання на рахунок на оплату №00000002891.

У частині з них (загалом на 126,9 тон) місцем розвантаження зазначено с. Гора Бориспільського району, а саме ТТН:

№0000012060 від 20.09.2018 (29,8 т суміші вартістю 61 596,60 грн.);

№0000012056 від 20.08.2018 (32,7 т суміші вартістю 67590,90 грн.);

№0000012054 від 20.09.2018 (30,5 т суміші вартістю 63 043,50 грн.);

№0000012111 від 20.09.2018 (33,9 т суміші вартістю 70 071,30 грн.).

У інших ТТН (загалом на 111,7 тон) місце розвантаження не вказано, а саме у ТТН:

№0000012134 від 20.09.2018 (15,2 т суміші вартістю 31 418,40 грн.);

№0000012106 від 20.09.2018 (34 т суміші вартістю 70 278,00 грн.);

№0000012037 від 20.09.2018 (31,9 т суміші вартістю 65937,30 грн.);

№0000012035 від 20.09.2018 (22,4 т суміші вартістю 46 300,80 грн.);

№0000012361 від 22.09.2018 (8,2 т суміші вартістю 16 949,40 грн.)

Відтак, за вказаними ТТН вбачається поставка третьою особою на користь позивача 238,6 т асфальтобетонної суміші (вартістю 493 186,2 грн., тобто за ціною 2067,00 грн./т) у спірних відносинах, а не 250 тон, як твердить позивач.

До матеріалів справи позивач подав ще дві ТТН - від 14.09.2018 №0000011631 (10 т суміші вартістю 20 670,00 грн.) та №0000011610 (10 т суміші вартістю 20 670,00 грн.), які не стосуються спірних відносин, оскільки містять посилання на інший рахунок №00000002780 від 12.09.2018 та інше місце розвантаження - м. Переяслав-Хмельницький.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина 3 ст. 509 ЦК України).

Відповідно до частини 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів оплати позивачем на користь третьої особи отриманої асфальтобетонної суміші за ціною 2067,00 грн. суду не подано.

До матеріалів справи додано копію листа ПрАТ «АБ «Столичний» від 22.10.2018 №22/1, яким повідомлено про підвищення ціни на весь асортимент асфальтобетонних сумішей з 01.11.2018 на 20%, та новий прайс-лист (ціни на асфальтобетонні суміші виробницотва ПрАТ "АБ Столичний" дійсні з 01.11.2018).

Також до матеріалів справи додано копію листа ПрАТ «АБ «Столичний» від 27.10.2018 №27/10-1, відповідно до якого постачальник просив позивача сплатити за асфальтобетонну суміш, відвантажену на територію Гірської сільської ради у кількості 250 тон 516750,00 грн., та повідомляв, що у разі несплати до 01.11.2018 борг складатиме 620100,00 грн. у зв`язку із подорожчанням сумішей згідно прайсу від 01.11.2018.

Доказів об`єктивної неможливості для позивача виконати свої зобов`язання перед контрагентом ПрАТ «АБ «Столичний» та сплатити за отриману асфальтобетонну суміш у строки та на умовах, передбачених договором, або у строк до початку дії нового прайсу (01.11.2018) відповідно до вимоги постачальника від 27.10.2018 №27/10-1, суду не подано.

Доказів оплати позивачем на користь третьої особи асфальтобетонної суміші за підвищеною ціною 2480,40 грн. суду також не подано.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відтак, відвантаживши товар 20.09.2018 та 22.09.2018, третя особа була зобов`язана зареєструвати податкову накладну відповідно до законодавства протягом п`ятнадцятиденного строку з дати відвантаження.

Доказів реєстрації податкової накладної відповідно до вищевказаних поставок суду не подано.

До матеріалів справи додано видаткову накладну №2513 від 15.05.2019 року, відповідно до якої ПрАТ «АБ «Столичний» передав, а ТОВ «ІБК «Еліт-Строй» прийняло Асфальтобетонну суміш Б-10 в кількості 383 т та 60,6 т за ціною 2480,40 грн. на загальну суму 1 100 305,44 грн., та відповідну ній податкову накладну від 15.05.2019 №279 на суму 1 100 305,44 грн. (ПДВ 183 384,24 грн.).

В якості підстави поставки у накладній зазначений рахунок на оплату №00000001443 від 13.05.2019 (копія якого залучена до матеріалів справи) на оплату асфальтобетонної суміші Б-10 у кількості 60,6 т та 383 т за ціною 2480,40 грн. на загальну суму 1 100 305,44 грн. рахунок дійсний до оплати до 15.05.2019.

Разом із тим, доказів, із змісту яких вбачалося б, за якими саме поставками складено вказану видаткову накладну і чи включено до неї товар, що постачався згідно рахунку на оплату №00000002891 від 19.09.2018 за вищеперерахованими товарно-транспортними накладними від 20.09.2018 та від 22.09.2018, матеріали справи не містять.

Різницю між вартістю товару, вказаною у ТТН та рахунку на оплату №00000002891 від 19.09.2018 (516 750,00 грн.), та вартістю товару, зазначеною у листі постачальника від 27.10.2018 №27/10-1 (620100,00 грн.) в сумі 103 350,00 грн. позивач вважає збитками та просить суд стягнути їх з відповідача у судовому порядку.

Вказана вимога не належить до задоволення з огляду на таке.

Згідно до частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини 2 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки кредитору, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов`язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є по-перше, наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв`язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов`язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов`язання – причиною.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, для відшкодування у судовому порядку збитків, завданих порушенням господарських зобов`язань, особа, яка звертається до суду з відповідними вимогами, повинна довести належними, допустимими та достатніми доказами такі факти:

а) неправомірність поведінки особи - факт порушення господарського зобов`язання (підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 ст. 218 ГК України).

б) наявність збитків. Під збитками слід розуміти втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками, який є обов`язковою умовою відповідальності, та полягає у тому, що наслідки у вигляді збитків є об`єктивним, безпосереднім та невідворотним наслідком неправомірної поведінки (порушення господарського зобов`язання). Збитки, настання яких можливо було уникнути, не мають безпосереднього причино-наслідкового зв`язку із порушенням господарського зобов`язання та не належать до відшкодування.

При цьому принципи господарсько-правової відповідальності виходять з презумпції вини особи, яка порушила своє господарське зобов`язання, та покладають та таку особу обов`язок доведення відсутності вини (частина 2 ст. 614 ЦК України; частина 2 ст. 218 ГК України). Відтак, позивач повинен довести вищенаведені три елементи цивільного правопорушення, а обов`язок доведення відсутності вини закон покладає на відповідача.

Суд погоджується, що позивачем доведено факт порушення відповідачем Гірською сільською радою господарського зобов`язання, заснованого на Договорі №1/24 від 10.08.2018, яке полягає у простроченні оплати виконаних підрядних робіт.

Однак, позивачем не доведено наявності та розміру збитків, оскільки:

а) не доведено обсягу поставок асфальтобетонної суміші на територію Гірської сільської ради (за поданими ТТН вбачається поставка третьою особою на користь позивача 238,6 т асфальтобетонної суміші вартістю 493 186,2 грн., а не 250 т вартістю 516750,00 грн.; з них ТТН лише на 126,9 тон містять відомості про місце розвантаження); видаткові накладні та докази реєстрації податкових накладних не подані. Як зазначено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 у справі №910/5226/17 належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";

б) не подано доказів того, що видаткова накладна №2513 від 15.05.2019 року на асфальтобетонну суміш Б-10 в кількості 383 т та 60,6 т за ціною 2480,40 грн. на загальну суму 1 100 305,44 грн., та відповідна ній податкова накладна від 15.05.2019 №279 на суму 1100 305,44 грн. (ПДВ 183 384,24 грн.) включають у себе поставки за ТТН від 20.09.2018 та 22.09.2018;

в) не подано доказів оплати за асфальтобетонну суміш за підвищеною ціною.

Крім того, позивачем не доведено причино-наслідкового зв`язку між втратами позивача та порушенням відповідачем строків оплати підрядних робіт, оскільки:

а) за умовами договору підряду №1/24 від 10.08.2018 виконавець зобов`язався виконати роботи на свій ризик, своїми силами та засобами (пункт 1.1); здійснити забезпечення матеріалами та ресурсами, необхідними для виконання робіт (пункт 7.1); самостійно доставити, розвантажити та складувати матеріали (ресурси, товари, конструкції, комплектуючі вироби тощо) після їх придбання (пункт 7.2), що узгоджується із положеннями частини 1 ст. 837 та частини 1 ст. 839 ЦК України, відповідно до яких підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором;

б) за умовами договору підряду №1/24 від 10.08.2018 не було передбачено авансу на придбання матеріалів, а оплата була передбачена по факту виконання на підставі Актів по Акту КБ-2в (пункт 5.2), що узгоджується із положеннями ст. 854 ЦК України, відповідно до якої якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором;

в) згідно гарантійного листа від 17.09.2018 3142 позивач зобов`язався оплатити асфальтобетонну суміш до 19.10.2018; про підвищення ціни постачальник довів до відома позивача листом від 22.10.2018 №22/1, новий прайс-лист ПрАТ «АБ «Столичний» набрав чинності 01.11.2018. Однак рішенням господарського суду Київської області від 02.12.2019 у справі №911/2062/19, яке набрало законної сили, було встановлено дату початку прострочення з оплати підрядних робіт за договором №1/24 з 18.12.2018, відтак, прострочення Гірської сільської ради жодним чином не вплинуло на рівець ціни, за якою позивач був зобов`язаний розрахуватися із постачальником;

г) позивачем не подано жодних доказів об`єктивної неможливості для позивача виконати свої зобов`язання перед контрагентом ПрАТ «АБ «Столичний» та сплатити за отриману асфальтобетонну суміш у строки та на умовах, передбачених договором, хоча згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу прямої норми ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

З огляду на викладене позивачем ТОВ «ІБК «Еліт-Строй» не доведено складу цивільного правопорушення, що у даному випадку виключає застосування до відповідача такої міри відповідальності як відшкодування збитків, відповідно у позові слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у позові в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати у справі суд покладає на позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Еліт-Строй» до Гірської сільської ради відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно у порядку ст. 256, пункту 4 розділу Х Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 11.11.2021.

Суддя О.В. Конюх